10 грудня 2025 року
м. Київ
справа №640/12399/21
адміністративне провадження №К/990/47016/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дії, скасування пункту 1 наказу від 13 вересня 2019 року №307/05, -
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), у якому просив суд:
-визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо видання наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 13 вересня 2019 року №307/05 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », у якому в порушення вимог частини другої статті 77 Закону України «Про державну службу» не зазначено стисливого викладу обставин справи, які свідчать про вчинення головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 9 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» - використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.
-визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо видання наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 13 вересня 2019 року № 307/05 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », у якому в порушення вимог частини другої статті 77 Закону України «Про державну службу» не зазначено, що головний державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 9 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» - використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб, а також не зазначено юридичної кваліфікації цього дисциплінарного проступку.
-визнати протиправним та скасувати пункт 1 розпорядчої частини наказу Головного територіального управління у місті Києві від 13 вересня 2019 року № 307/05 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » як такий, що не узгоджується з мотивувальною частиною цього ж наказу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року закрито провадження у справі №640/12399/21.
Не погоджуючись з ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу залишено без руху з підстави несплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року апеляційну скаргу повернуто заявникові.
14 листопада 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у цій справі.
Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Згідно з частиною третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Так, постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху від 23 вересня 2025 року, суд апеляційної інстанції послався на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі № 9901/988/18, в якій, як зазначив суд апеляційної інстанції, висловлені наступні висновки: «…указані відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків Головного управління ДПС у м. Києві від 15 лютого 2023 року №2655-23-00557 не виключають можливості отримання скаржником інших доходів, зокрема, від Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення, Державного центру зайнятості…тому для підтвердження наявності у нього пільг щодо сплати судового збору, передбачених статтею 5 Закону № 3674-VI, необхідно надати копії документів а саме:
- довідку з Пенсійного фонду України про наявність/відсутність виплат ОСОБА_1 за 2022 рік ;
- довідку з Управління праці та соціального захисту населення про наявність/відсутність виплат ОСОБА_1 за 2022 рік;
- довідку з Державного центу зайнятості про наявність/відсутність виплат ОСОБА_1 за 2022 рік".»
Суд апеляційної інстанції вказав, що до клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем не долучений жодний із вищезазначених документів, у зв'язку з чим суд відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишення апеляційної скарги без руху.
Постановляючи вже оскаржувану ухвалу від 16 жовтня 2025 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що станом на час розгляду матеріалів цієї апеляційної скарги визначені недоліки апеляційної скарги позивач не усунув, документ про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн або копії документів на підтвердження наявності пільг щодо сплати судового збору, передбачених статтею 5 Закону №3674-VI до суду апеляційної інстанції не надав, у зв'язку з чим суд, застосувавши частину другу статті 298 КАС України у взаємозв'язку з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, повернув апеляційну скаргу.
Водночас заявник касаційної скарги не погоджується з мотивами суду апеляційної інстанції. Скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно вдався до цитування з елементами перекручування деяких тверджень-припущень судді Великої Палати Верховного Суду Золотнікова О. С., наведених ним в ухвалі від 04 квітня 2023 року у справі № 9901/988/18, які не є висновками щодо застосування норм права і стосуються виключно справи № 9901/988/18.
Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не встановив, що ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року необґрунтовано було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від сплати судового збору, а сам суд апеляційної інстанції це клопотання не розглянув. Скаржник вказує, що на підтвердження зазначених у клопотанні обставин він додав до апеляційної скарги в якості додатку 3 та додатку 4 такі документи: відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 06.02.2024 (фізична особа - платник податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 1 кварталу 2024 року по 4 квартал 2024 року; довідка філії КМЦЗ від 16.01.2025 №Е026916--01--2025--0002».
Також скаржник вказує, що з аналізу змісту статті 34 та 133 КАС України, останньої редакції статті 8 Закону України «Про судовий збір» випливає, що питання про звільнення апелянта від сплати судового збору за подання апеляційної скарги вирішується колегією суддів, а не суддею-доповідачем. Звідси суддя-доповідач не має повноважень відмовляти у задоволенні такого клопотання. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не розглянув клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір» в редакції Закону України «ро внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат» від 18 червня 2025 року № 4508-ІХ, що набув чинності з 17 липня 2025 року.
Отже, підставою відкриття касаційного провадження є правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, правильності застосування положень частини другої статті 298 КАС України у взаємозв'язку з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України щодо підстав для повернення апеляційної скарги.
Положенням частини четвертої статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, проте позивачем до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору, а заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої та частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Скаржник зазначає, що його річний дохід за попередній 2024 календарний рік складався виключно з одноразової соціальної допомоги з місцевого бюджету в сумі 2000 грн, на підтвердження чого до касаційної скарги надано відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 15 січня 2025 року та довідку філії Київського міського центру зайнятості від 16 січня 2025 року №Е026916/01/2025/0002.
Отже, враховуючи подані документи, які підтверджують майновий стан позивача, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги відповідно до пункту 1 частини першої та частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 330, 334 КАС України, Суд
1. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дії, скасування пункту 1 наказу від 13 вересня 2019 року №307/05 задовольнити.
2. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у цій справі.
3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у цій справі.
4. Витребувати справу №640/12399/21 із Донецького окружного адміністративного суду.
5. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет", а у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку.
6. Іншим учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати через підсистему "Електронний суд" у вигляді електронних документів до їхніх електронних кабінетів, якщо ці учасники внесені до цієї автоматизованої системи. В іншому випадку, документи надсилаються цим учасникам засобами поштового зв'язку.
7. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.М. Соколов