02 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 595/1380/25 пров. № А/857/41615/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судових засідань - Демидюк О.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 29 вересня 2025 року (головуючий суддя: Тхорик І.І., місце ухвалення - м. Бучач) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 , 12.09.2025 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5663114 від 06 вересня 2025 року, винесену поліцейським ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Стасівим Р.Р., згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Обґрунтовує позов тим, що постанова винесена незаконно, упереджено, з грубим порушенням норм КУпАП, при відсутності події та складу правопорушення, відсутності доказів вчинення правопорушення, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення. Зокрема, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 06 вересня 2025 року о 19 год. 45 хв. ОСОБА_1 не порушував вимоги п. 9.2 «б» ПДР України по вул. Галицька, 157 в м. Бучач Чортківського району Тернопільської області та, відповідно, не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Крім того, матеріали адміністративної справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що він керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції. Вважає вищевказану постанову такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків поліцейського фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 29 вересня 2025 року постанову серії ЕНА № 5663114 від 06 вересня 2025 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 510 грн на ОСОБА_1 , винесену поліцейським СРПП відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Стасівим Р.Р. скасовано, а провадження у справі закрито. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на те, що постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, зупинивши транспортний засіб, поліцейський підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, поліцейським було роз'яснено позивачеві його права, як громадянина України передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та відповідно до вимог ст. ст. 278, 279 КУпАП.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.
У відповідності до ч. 3 ст. 268 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5663114 від 06 вересня 2025 року, прийнятої поліцейським ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Стасівим Р.Р., на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що він 06 вересня 2025 року о 19:22:08 год. в м. Бучач по вул. Галицька, 157, керуючи т/з, вчасно не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з наданих відповідачем відеозаписів неможливо встановити наявність в діях позивача порушення вимог п. 9.2 «б», який зобов'язує водія подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 увімкнув лівий покажчик повороту.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до приписів статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 9.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР України), водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку:
а) перед початком руху і зупинкою;
б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Пунктом 9.4 ПДР України зазначено, що подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50- 100 м у населених пунктах і за 150- 200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що саме на суб'єкта владних повноважень, у розглядуваній справі - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, покладено обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що до матеріалів не додано жодних доказів порушення позивача вимог п. п. «б» п. 9.2 ПДР України.
Натомість, відеозапис, який долучено відповідачем до матеріалів справи, не підтверджує порушення позивачем вимог п. п. «б» п. 9.2 ПДР України, оскільки на відео з реєстратора службового автомобіля працівників поліції (VIDEO_20250906_194200847), зафіксовано рух транспортного засобу «Volkswagen Transporter», р.н. НОМЕР_1 , а на 00 год 01 хв 35 сек видно, як водій увімкнув лівий покажчик повороту, однак, не здійснив маневр ліворуч, оскільки внаслідок увімкнення проблискових маячків працівниками поліції увімкнув правий покажчик повороту та зупинився увімкнувши аварійну світлову сигналізацію.
Отже, аналіз фактичних обставин справи, установлених під час її розгляду, у їх взаємному зв'язку та сукупності, та мотивів, покладених в основу оскаржуваної постанови, дає підстави для висновку суду апеляційної інстанції про недоведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, зокрема, порушення попереджувальних сигналів перед поворотом, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки докази того, що позивачем було вчинено порушення ПДР України у матеріалах справи відсутні, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Тернопільській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.
Керуючись ст. ст. 268, 271, 272, 286, 315, 316, 321, 322, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 29 вересня 2025 року у справі № 595/1380/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді В. Я. Качмар
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 10.12.25