09 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/3881/23 пров. № А/857/46408/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
за участю секретаря судового засідання Носа С. П. Вовка А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року про поворот виконання судового рішення у справі № 300/3881/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про зобов'язання вчинити певні дії,
місце ухвалення судового рішення м. Івано-Франківськ
суддя у І інстанціїБобров Ю.О.
дата складання повного тексту рішення14.10.2025
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Ухвалою від 09.10.2025 року у справі № 300/3881/23 Івано-Франківським окружним адміністративним судом заяву Головного управління Держгеокадастру в ІваноФранківській області про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі №300/3881/23 - задоволено частково. Допущено поворот виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року, додаткової постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року в адміністративній справі №300/3881/23 та стягнуто з ОСОБА_1 Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.11.2025 2 Сергіївни на користь Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області сплачені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 42 000 (сорок дві тисячі) грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 4 294 (чотири тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 40 коп. У задоволенні решти вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з обумовленою ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволені заяви Головного управління Держгеокадастру в ІваноФранківській області про поворот виконання Рішення від 22.11.2023 у справі № 300/3881/23 Івано-Франківського окружного адміністративного суду, постанови у від 20.03.2024 та додаткової постанови від 09.04.2025 Восьмого апеляційного адміністративного суд у справі № 300/3881/23 відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а зокрема зазначає про недопустимість повороту виконання судового рішення у цій справі.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Сторони в судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили. Клопотань про відкладення слухання справи не направляли. Позивач подала заяву про розгляд справи без її участі.
В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що у даній справі ОСОБА_1 , за результатами розгляду адміністративної справи за її позовом судами першої та апеляційної інстанцій, отримала від Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області витрати на професійну правничу допомогу в сумі 42 000,00 грн., судовий збір в сумі 4 294,40 грн. та виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу на загальну суму 44 176,29 грн., що підтверджується дослідженими судом платіжними інструкціями. Зокрема, про сплату витрат на професійну правничу допомогу в сумі 42 000,00 грн.: від 16.05.2024 №491 на суму 11 500,00 грн.; від 16.05.2024 №489 на суму 30 500,00 грн.; витрат зі сплати судового збору в сумі 4 294,40 грн. згідно платіжної інструкції від 16.05.2024 №490.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року у справі №592/12956/21 вказано, що поворот виконання рішення полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Тому суди для забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнені кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом.
З огляду на те, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024, а також додаткова постанова апеляційного суду від 09.04.2024 в даній справі не ґрунтуються на повідомленні завідомо неправдивих відомостей чи підроблених документах. Таких доказів не подано заявником до суду в ході розгляду даної заяви про поворот виконання рішення судів, то суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду в частині повернення відповідачеві коштів, стягнутих на користь позивачки як середній заробіток за час вимушеного прогулу на загальну сум 44 176,29 грн. - слід відмовити.
В решті вимог заяву слід задовольнити та допустити поворот виконання судового рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 сплачених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 42000,00 грн. та судового збору в сумі 4294,40 грн.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 в адміністративній справі №300/3881/23 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області та визнані протиправними і скасовані накази від 07.06.2023 №13, від 07.06.2023 №14, поновлено ОСОБА_1 на посаді з 19.06.2023 та стягнуто на її користь: середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 46 304,01 грн.; 4 294,40 грн. сплаченого нею судового збору; 30500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
За результатами апеляційного перегляду справи Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 20.03.3034 скасував в частині рішення суду першої інстанції, поновив позивачку з 20.06.2023 на роботі, стягнув на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 45 894,24 грн. В решті апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції від 22.11.2023 у справі №300/3881/23 - без змін.
Додатковою постановою від 09.04.2024 апеляційний суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 11500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного адміністративного суду від 17.07.2025 у справі №300/3881/23 задоволено касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, скасовані рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024, прийнято нову постанову, відповідно до якої у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
При цьому, судом касаційної інстанції відповідно до ч.1 ст.380 КАС України не вирішено питання про поворот виконання судового рішення.
04.09.2025 Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі - заявник, відповідач) звернулося до суду до ОСОБА_1 (далі - позивачка) із заявою про поворот виконання судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 та додаткової постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024 в адміністративній справі №300/3881/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії.
Також судом установлено, що на виконання судових рішень в даній справі відповідачем перераховано на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу в сумі 42 000,00 грн., судовий збір в сумі 4 294,40 грн. та виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу на загальну суму 44 176,29 грн., що підтверджується доданими до заяви платіжними інструкціями.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Приписами частини першої статті 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (частина друга статті 252 КАС України).
Відтак, КАС України передбачає процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі вимоги, які не були вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувалися докази (для рішень/постанов), або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Окрім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Наведене свідчить про те, що додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Відповідно до ст. 380 КАС України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі (частина друга).
Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі (частина третя). Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина сьома).
Статтею 381 КАС України встановлено особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ, а зокрема поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Аналіз наведеної норми передбачає обмеження на поворот виконання судового рішення в окремих категоріях справ:
про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;
про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів;
рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.
У вказаних випадках поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Як убачається з матеріалів справи, предметом розгляду в даній справі є визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Поворот виконання рішення у вказаній справі стосується, зокрема, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому має здійснюватися з урахуванням особливостей встановлених положеннями ст.381 КАС України.
Процесуальним законодавством визначено необхідність встановлення обов'язкових умов, за яких можливо допустити поворот виконання судового рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме: повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів.
При цьому, задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо рішення суду, яке скасовано, було обґрунтовано на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Передумовою для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у такій справі є встановлення, чи судове рішення, яке скасовано, було обґрунтовано на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Отже, можливість повороту виконання судового рішення у справі присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби передбачена виключно в разі недобросовісних дій позивача (стягувача), згідно з якими скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами. Таким чином, самої лише обставини щодо скасування судового рішення щодо визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є недостатньо. В свою чергу, рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовані судом касаційної інстанції не у зв'язку з повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів, а з інших підстав.
Як вірно встановлено Івано-Франківським окружним адміністративним судом встановлено, що у ході розгляду адміністративної справи №300/3881/23 позивачка не повідомляла судам першої та апеляційної інстанцій завідомо неправдивих відомостей та не подавала підроблених документів. Таким чином, судові рішення, які скасовані, не були обґрунтовані на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих нею підроблених документах.
Стаття 381 КАС України передбачає заборону застосування повороту виконання до рішення про присудження виплати заробітної плати, грошового утримання в цілому (крім випадків подання позивачем завідомо підроблених документів чи повідомлення завідомо неправих відомостей).
З урахуванням обумовленого, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача з приводу повороту виконання рішення суду в частині повернення відповідачеві коштів, стягнутих на користь позивачки як середній заробіток за час вимушеного прогулу на загальну сум 44 176,29 грн.
Що ж стосується повороту виконання судового рішення в частині витрат на професійну правничу допомогу в сумі 42000,00 грн. та судового збору в сумі 4294,40 грн, то колегія суддів зазначає, що ст. 381 КАС України не містить виключень для повороту виконання судового рішення в частині приведених виплат.
При цьому колегією суддів ураховано, що поворот виконання судового рішення не є «стягненням» у розумінні ст. 139 КАС України, а лише повертає сторони у стан, який існував до виконання помилкового рішення. Саме тому обмеження ч. 2 ст. 139 КАС України щодо неможливості стягнення витрат із фізичної особи на користь суб'єкта владних повноважень у даному випадку не застосовується, оскільки правова природа цих дій інша - не компенсація витрат суб'єкта владних повноважень, а повернення безпідставно одержаного внаслідок виконання судового рішення, яке було скасоване.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.10.2025 року у справі № 300/3881/23 є законною, обґрунтованою та прийнятою з дотриманням вимог процесуального законодавства. Доводи апеляційної скарги є помилковими, ґрунтуються на неправильному тлумаченні статті 381 КАС України та не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для застосування повороту виконання відповідно до статті 380 КАС України. Суд першої інстанції правильно встановив, що обмеження, передбачені статтею 381 КАС України, стосуються виключно певних видів виплат у відносинах публічної служби та не поширюються на процесуальні витрати, зокрема судовий збір і витрати на професійну правничу допомогу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року про поворот виконання судового рішення у справі № 300/3881/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос
Повне судове рішення складено 09 грудня 2025 року