10 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/6365/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року (суддя Калугіна Н.Є.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельна компанія «ФЛАГМАН» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
ТОВ «Українська торгівельна компанія «ФЛАГМАН» звернулося з позовом до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110130/2024/000333/1 від 25 жовтня 2024 року.
Стягнути з Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельна компанія «ФЛАГМАН» (код ЄДРПОУ 37542705) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Стягнути з Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельна компанія «ФЛАГМАН» (код ЄДРПОУ 37542705) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, суд не врахував, що в поданих до митного органу документів містяться розбіжності та відсутність необхідних відомостей.
Також зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу не є співмірними зі складністю справи та наданими послугами.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельна компанія «ФЛАГМАН» для здійснення митного контролю та митного оформлення було подано до Дніпровської митниці митну декларацію № 24UA110130024421U4, якою декларувався товар: 1.«Плити, листи, смужки, стрічки, плівки та інші плоскі форми з пластмаси самоклейні, у рулонах або не у рулонах: з продуктів поліприєднання (адитивної полімеризації). Пакувальна поліпропіленова клейка стрічка Based в джамбо рулонах в асортименті: розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір прозорий, завтовшки 36мкм, 40 рулонів- 158560м; розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір прозорий, завтовшки 38мкм, 43 рулона - 171180 м; розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір коричневий, завтовшки 38мкм, 5 рулонів - 19990м; розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір прозорий, завтовшки 43мкм, 10рулонів - 39840м; розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір жовтоватий, завтовшки 47мкм, 5рулонів - 19980м. (країна походження виробництва - Китай).
Цей товар поставлявся на підставі зовнішньоекономічного контракту № 15092023 від 15 вересня 2023 року, укладений між ТОВ «УТК «ФЛАГМАН» (покупець) та JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (Китайська народна республіка) (продавець).
Відповідно до п. 1.1 цього контракту предметом даного Контракту є поставка стрічки клейкої пакувальної (далі «Товар»). Поставка Товару здійснюється відповідно до замовлення Покупця. Кожне замовлення укладається у формі Проформи Інвойс, яка є невід'ємною частиною цього Зовнішньоекономічного контракту. У кожній проформі інвойс сторони погоджують конкретний перелік товару та інші умови. Відповідно до п. 2.3 Зовнішньоекономічного контракту Ціни окремих позицій будуть вказані у проформі інвойс до цього Зовнішньоекономічного контракту.
З метою підтвердження митної вартості позивачем надано Дніпровській митниці документи, які підтверджують митну вартість товару: сертифікат якості (Certificate of quality) ZX062105 від 16.07.2024, сертифікат якості (Certificate of quality) ZX24062101 від 05.07.2024, сертифікат якості (Certificate of quality) ZX24062103 від 08.07.2024, сертифікат якості (Certificate of quality) ZX24062104 від 08.07.2024, сертифікат якості (Certificate of quality) ZX24062105 від 09.07.2024, сертифікат якості (Certificate of quality) ZX24062106 від 09.07.2024, пакувальний лист (Packing list) б/н від 25.07.2024, рахунок-проформа (Proforma invoice) YWJX24-06210100 від 21.06.2024, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) YWJX24-06210100 від 25.07.2024, коносамент (Bill of lading) SZACM24070018 від 06.08.2024, автотранспортна накладна (Road consignment note) 849 від 25.10.2024, супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24ROCT1900L44096L7 від 23.10.2024, декларація про походження товару (Declaration of origin) YWJX24-06210100 від 25.07.2024, некласифікований комерційний документ №01/08/24 від 01.08.2024, платіжний документ, що підтверджує вартість товару №149 від 12.07.2024, платіжний документ, що підтверджує вартість товару №160 від 15.10.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №72 від 24.10.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №36 від 24.10.2024, прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 20.06.2024, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №09112023 від 09.11.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №15092023 від 15.09.2023, договір про надання послуг митного брокера №123 від 01.09.2018, договір (контракт) про перевезення №01/08-22 від 01.08.2022, договір (контракт) про перевезення №UA00230931 від 01.01.2021, договір (контракт) про перевезення б/н від 01.02.2022, копія митної декларації країни відправлення №310120240516940681 від 29.07.2024.
25.10.2024 року Дніпровська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000333/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2024/000748, яким відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.
Товар було оформлено за митною декларацією № 24UA110130024499U9 від 25.10.2024.
Митницею відкориговано митну вартості товару та застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-r - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Товар скориговано за ЕМД від 09.08.2024 № 24UA110130018085U1 на рівні 1,93 дол. США/кг.
Митницею встановлені такі розбіжності:
1) Декларантом до митного оформлення разом з МД поданий проформа - інвойс від 21.06.2024 № YWJX24-06210100 та інвойс від 25.07.2024 № YWJX24-06210100. Відповідно наданій проформі-інвойсу від 21.06.2024 № YWJX24-06210100 сума вартості товару на умовах FOB NINGBO складає 36 231 дол.США та ціна зазначається дол.США/рулон. В комерційному інвойсі від 25.07.2024 № YWJX24-06210100 вартість партії товару на тих же комерційних умовах поставки зазначена на рівні 36 491,01 дол.США та ціна зазначається дол.США/метр. Причому, якщо перераховувати вартість визначену відповідно проформі-інвойсі встановлену відповідно інвойсу, то вартість товару виставлена по позиційно за одиницю товару не розраховується.
2) Декларантом до митного оформлення товарів надано банківські платіжні документи, що стосується товару від 12.07.2024 № 149, від 15.10.2024 № 160 що не містять підписів та печаток уповноваженого банку. Відповідно до положень частини 2 статті 53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у тому числі, якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», платник заповнює реквізити платіжного документу, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів. Пунктом 2.1 даного Положення визначено, які реквізити воно має містити, в тому числі «підписи відповідальних осіб платника згідно з наданим до банку платника переліком осіб, які відповідно до законодавства України мають право розпоряджатися рахунком. У разі подання електронного розрахункового документа відповідальні особи платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком, накладають відповідний електронний(і) підпис(и) згідно з вимогами, установленими нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України». Проте надані до митного контролю платіжні документи сформовані в електронному вигляді та не містять жодних поміток передбачених вищезазначеним положенням. Таким чином, дані платіжні доручення не є документом, що підтверджують факт остаточної оплати товару.
3) Прайс-лист компанії JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD. від 20.06.2024, наданий декларантом, має суб'єктивний характер (складений для ТОВ «Українська торгівельна компанія «Флагман») та містить цінову інформацію виключно щодо товарів, зазначених у проформі - інвойсі від 21.06.2024 № YWJX24- 06210100 та інвойс від 25.07.2024 № YWJX24-06210100, що суперечить суті прайслиста як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців в умовах вільної конкуренції.
4) Відповідно до інформації Інтернет ресурсу www.maersk.сom контейнер з товаром № TEMU7539849 на морському судні «Nacala/431w» вийшло з порту Ningbo (Китай) 28.07.2024, а 12.09.2024 контейнер з товаром прибув у порт Порт Саїд (Єгипет), де його перевантажено на судно «As Nina/437N», і відправлено у порт Констанца (Румунія). З порту Констанца (Румунія) 23.10.2024 контейнер з товаром № TEMU7539849 відправлено у Орлівку (Україна). Інформація щодо перевантаження контейнера № TEMU7539849 на інші судна, розвантажувальні роботи за маршрутом порт Ningbo (Китай) до порту Констанца (Румунія), а також включення не відображено у наданих документах, а саме рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 24.10.2024 № 72, довідка, що підтверджує вартість перевезення від 24.10.2024 № 36.
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин 1, 2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Суд першої інстанції вірно врахував, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини 3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини 1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частин 2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до частин 1,2 статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Суд першої інстанції вірно врахував, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до п. 2.3 Зовнішньоекономічного контракту, ціни окремих позицій будуть вказані у проформі інвойс до цього Зовнішньоекономічного контракту. Відповідно до п. 2.4 Зовнішньоекономічного контракту ціни за товар вказуються відповідно до курсу долару США за 1 кг ваги, або за певну одиницю. Згідно даних проформу інвойс № YWJX24-062100100, сторонами погоджено найменування, асортимент, кількість товару на суму 36 231,00 дол. США. Умови оплати: передоплата у розмірі 7 250,00 дол. США, решта по копії коносаменту.
За умовами Зовнішньоекономічного контракту проформа інвойс є замовленням, до якого можуть вноситись зміни. На виконання умов проформу інвойс № YWJX24-062100100 від 21 червня 2024 року , Позивач 12 липня 2024 р. сплатив на користь продавця JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (Китай) 7 250,00 дол. США, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № 149, в якій є посилання на проформу інвойс № YWJX24-062100100 від 21 червня 2024 року.
Під час формування остаточного замовлення, сторони контракту змінили кількість товару до поставки, про що зазначено у комерційному інвойсі № YWJX24- 062100100 на суму 36 491,01 дол. США.
У зв'язку із здійсненою передоплатою у розмірі 7 250,00 дол. США позивачу необхідно було сплатити решту у розмірі 29 241,01 дол. США, щоі було зроблено позивачем відповідно до платіжною інструкцією № 160, в якій є посилання на комерційний інвойс № YWJX24-062100100 від 25 липня 2024 року.
Судом було вірно враховано, що інвойс є розрахунково-платіжним документом, в якому виставляються суми до сплати покупцю, та в наданих до митного оформлення інвойсах міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару за ціною договору. Інвойс, засвідчений підписом та скріплений печаткою, є належним та допустимим засобом доказування митної вартості.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються, а відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю.
Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товару, можуть бути банківські платіжні документи.
Суд вірно врахував, що законодавством України не передбачено обов'язковість подання паперових платіжних документів із фізичними підписами або печатками, якщо мова йде про електронні документи, які мають належні електронні підписи.
Проведення платежу за поставлений товар відбулось за допомогою Міжнародної міжбанківської системи передачі інформації та здійснення платежів (SWIFT), за межі території України та у валюті, відмінній від національної валюти України, на цей електронний розрахунковий документ накладались електронні підписи відповідних осіб, тоді як відповідні печатки та підписи на платіжному документі відповідно до Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216, проставляються виключно у разі його подання не в електронному вигляді.
Суд першої інстанції вірно зазначив, про відповідність наданих позивачем платіжних документів вимогам законодавства.
Щодо твердження митниці про суб'єктивний характер наданого митного оформлення прайс-листа, судом було вірно зазначено, що вказаний лист містить всі необхідні відомості щодо ідентифікації товару - найменування товару, артикул, ціна тощо.
Також суд першої інстанції встановив, що поставка товару відбувалась на умовах FOB Ningbo, що означає - поставка є здійсненою продавцем, коли товар пройшов через поручні судна в порту відвантаження.
Щодо розподілу витрат на умовах FOB, то сплата, витрати експортних митних процедур, а також усiх мит, податків та iнших зборів, що пiдлягають сплатi при експортi товару, є обов'язком продавця, у даній справі постачальника товару JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (Китайська народна республіка).
Позивачем під час митного оформлення було надано : договір транспортного експедирування № 01/08-22 від 01.08.2022, рахунок - фактура про надання транспортно - експедиційних послуг № 72 від 24.10.2024, довідка про транспортні витрати № 36 від 24.10.2024, автотранспортна накладна CMR № 849 від 21.10.2024, супровідний документ 24ROCT1900L44096L7 від 23.10.2024, договір про перевезення від 01.02.2022, договір (контракт) про перевезення 01/08-22 від 01.08.2022, договір (контракт) про перевезення UA00230931 від 01.01.2021, коносамент № SZACM24070018 від 06.08.2024.
Як зазначає позивач товар перевозився у комбінованому контейнері, тому фрахт та розвантаження/перевантаження товару увійшли у вартість морського перевезення визначену у рахунку від № 72 від 24.10.2024.
Доказів іншого відповідачем не було надано.
Відповідно до умов контракту та наданих документів, перевезення контейнера № SUDU6858932 було здійснено за єдиним коносаментом з порту Нінгбо (Китай) до Орлівки (Україна), і всі витрати на фрахт та перевантаження були включені у загальну вартість морського перевезення.
Згідно рахунку на оплату №72 від 24.10.2024 послуги з міжнародного морського фрахту, навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України, порт Констанца (Румунія).конт № TEMU7539849, увійшли до загальної суми перевезення товару.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.
При цьому, митним органом скориговано митну вартість товару за резервним методом на підставі наявної у митного органу інформації, за якою джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару - стала ЕМД від 09.08.2024 № 24UA110130018085U1 на рівні 1,93 дол. США/кг.
Судом було вірно взято до уваги, що вказана вартість аналогічного товару була скоригована митницею на підставі прийнятого ним рішення про коригування митної вартості № UA110130/2024/000295/1 від 09 серпня 2024 року. Тобто, митна вартість товару, зазначена МД від 09.08.2024 № 24UA110130018085U1, не є первинною та не підтверджує фактичну вартість товару за умовами зовнішньоекономічного договору (контракту).
Щодо розподілу судових витрат.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу 8000 грн.
Матеріали справи містять договір про надання правової (правничої) допомоги від 02.01.2019 року № 64, додаткову угоду №26 від 20.02.2025, акт приймання-передачі наданих послуг №25 від 27.03.2025, звіт про надану правничу допомогу від 27.03.2025, рахунок на оплату №444 від 27.03.2025. платіжна інструкції № 559405 від 05.03.2025.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд першої інстанції зазначив, що визначений позивачем розмір понесених судових витрат на правничу допомогу не співмірний із складністю справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
За висновками суду першої інстанції витрати позивача на правничу допомогу підлягають зменшенню до 5000,00 грн, що відповідатиме критеріям співмірності, розумності та справедливості.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно врахував вимоги статтей 134, 139 КАС України при вирішенні питання розподілу витрат на правничу допомогу.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельна компанія «ФЛАГМАН» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 10 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш