09 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/12781/25
Суддя І інстанції - Ільков В.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Національного університету оборони України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України про визнання бездіяльності протиправно, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом до суду в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Національного університету оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі №160/25101/23 та від 03 вересня 2024 року у справі №160/18793/24, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;
- зобов'язати Національний університет оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі №160/25101/23 та від 03 вересня 2024 року у справі №160/18793/24, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем не проведено з ним розрахунків з виплати грошової компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення на виконання рішення суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року позовні вимоги було задоволено.
Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції Національний університет оборони України подав на нього апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що позивач не має права на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, оскільки така компенсація передбачена лише у випадку, коли суми індексації були нараховані, але не виплачені. У даному ж випадку позивач заявляє вимогу про нарахування компенсації щодо сум індексації, право на які було визнано судовим рішенням та виконано Університетом, а не щодо вже нарахованих, але несвоєчасно виплачених сум. Відтак, підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу, відсутні.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу начальника Національного університету оборони України імені Івана Черняховського від 28.08.2015 року №185 був слухачем інститут авіації та протиповітряної оборони Національного університету оборони України.
Позивач проходив військову службу на посаді слухача інституту авіації та протиповітряної оборони Національного університету оборони України імені Івана Черняховського у період з 28.08.2015 по 02.04.2017.
Наказом начальника Національного університету оборони України імені Івана Черняховського від 28.08.2015 № 185 майора ОСОБА_1 було зараховано у списки особового складу університету слухачем.
В подальшому наказом начальника Національного університету оборони України від 02.04.2017 № 69, позивача з 02.04.2017 виключено зі списків особового складу університету, всіх видів забезпечення та направлено до нового місця служби: військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Отже, згідно з витягу з наказу начальника Національного університету оборони України імені Івана Черняховського від 02.04.2017 року №69 позивач був виключений зі списків особового складу університету.
19.07.2023 року позивач звернувся до відповідача з листом щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, з урахуванням базового місяця січень 2008 року.
Листом від 15.08.2023 року №182/4147 відповідач надав відповідь, у якій зазначив, що Оскільки сума збільшення розміру грошового забезпечення перевищила щомісячні розрахункові суми індексації з серпня 2016 року по березень 2017 року, тому нарахована та виплачена сума індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 02.04.2017 становить 0 грн. щомісячно. Зазначив, що підстави для здійснення перерахунку і доплати грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період 2015 по 2017 року, відсутні.
Відповідно до довідки про індексацію від 11.08.2023 року №182/3/866 за період з 01.01.2016 року по 02.04.2017 року індексація позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 року, яке набрало законної сили, по справі № 160/25101/23 позовну заяву задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Національного університету оборони України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 02.04.2017 року.
Зобов'язано Національний університет оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 02.04.2017 року.
Визнано протиправними дії Національного університету оборони України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 та 2016 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язано Національний університет оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015 та 2016 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, та з урахуванням раніше виплачених сум
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 року в адміністративній справі №160/25101/23 - залишено без змін.
28 червня 2024 року, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі №160/25101/23, Національним університетом оборони України була виплачена позивачу сума грошових коштів в розмірі 19126,00 гривень.
29 червня 2024 року, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі №160/25101/23, Національним університетом оборони України була виплачена позивачу сума грошових коштів в розмірі 10161,04 грн.
Окрім того, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 у справі № 160/25101/23 Національний університет оборони України нарахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 02.04.2017, врахувавши базовим місяцем січень 2014 року.
Позивач не погодився з вказаним розрахунком та звернувся до суду з позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року, яке набрало законної сили, по справі № 160/18793/24 позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Національного університету оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 02.04.2017 із застосуванням базового місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.
Зобов'язано Національний університет оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 02.04.2017 з встановленням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишено без змін.
27 березня 2025 року, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі №160/18793/24, Національним університетом оборони України була виплачена позивачу сума грошових коштів в розмірі 20784,85 грн.
Отже, фактично повний розрахунок з позивачем було здійснено 27 березня 2025 року, а загальна сума, яку відповідач не виплатив позивачу у день виключення зі списків особового складу університету становить 50071,89 грн.
Не погоджуючись із невиплатою компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи наявність факту невчасної виплати позивачу суми грошового забезпечення позивач має право на компенсацію втрати частини доходів.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до ст.3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі ст.4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічний висновок щодо подібних правовідносин викладений у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19.
Враховуючи, що передбачена законодавством сума грошового забезпечення за 2015-2017 роки у встановлені строки позивачу виплачена не була, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на отримання передбаченої Законом №2050 компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.
Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов вірних висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи викладені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки висновків, зроблених судом першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Національного університету оборони України - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанова складена 09 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун