Справа № 303/7617/18
Провадження 2-7/25
ухвала
Іменем України
10 грудня 2025 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Тиханський О.Б., розглянувши заяву адвоката Пекар Анастасії Борисівни, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Тиханського Олександра Богдановича від розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення коштів та визнання договору дарування недійсним, третя особа ОСОБА_4 ,
У провадженні Обухівського районного суду Київської області перебуває вказана цивільна справа.
10.12.2025 від представника відповідача до суду надійшла заява про відвід головуючого судді Тиханського О.Б. від розгляду даної цивільної справи.
На обґрунтування заяви представник відповідач вказала, що головуючий суддя порушує норми процесуального законодавства, зокрема при винесенні ухвал про забезпечення позову, вирішення питань про прийняття заяв про збільшення позовних вимог та залучення співвідповідача. В зв'язку з цим, на дії головуючого судді подано скаргу у ВРП.
Порядок вирішення заявленого відводу судді визначений статтею 40 ЦПК України.
Частиною другою статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи (частина 8 статті 40 ЦПК).
Перевіривши матеріали справи, дослідивши заяву про відвід судді в контексті наведених у ній доводів та врахувавши вимоги закону, приходжу до висновку, що підстав для задоволення відводу немає.
Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Згідно з ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 36 ЦПК України до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішує спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Тобто, окрім прямо визначених підстав для відводу, самовідводу судді, передбачених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, відвід судді може бути заявлений й з інших підстав (п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України). У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що наявність безсторонності згідно пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості, зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше.
Заява представника відповідача є необґрунтованою, задоволенню не підлягає, так як підстав для відводу судді Тиханському О.Б., передбачених ст.36 ЦПК України не має, викладені представника відповідача обставини не знайшли належного підтвердження за розглядом даної заяви, будь-яких доказів щодо упередженого ставлення та необ'єктивності судді у розгляді даної справи представником відповідача не надано, тому необхідно передати заявлений відвід головуючому судді Тиханському О.Б. для визначення судді, у порядку, встановленому ч. 3 ст. 40 ЦПК України, для розгляду по суті.
Передбачених ст. 36, ст. 37 ЦПК України підстав, за яких суддя не може розглядати дану справу і підлягає відводу не встановлено.
За умовами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України).
Таким чином, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Тиханському О.Б., у зв'язку з чим вирішення питання про відвід судді має здійснюватись суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, та визначеним у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд,
Вважати подану заяву адвоката Пекар Анастасії Борисівни, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Тиханського Олександра Богдановича від розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення коштів та визнання договору дарування недійсним, третя особа ОСОБА_4 - необґрунтованою.
Заяву адвоката Пекар Анастасії Борисівни про відвід судді передати до канцелярії Обухівського районного суду Київської області для визначення судді у порядку, встановленому ч. 3 ст. 40 ЦПК України, для розгляду заявленого відводу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя : О.Б. Тиханський