Справа № 420/14382/25
10 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
08 травня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі «Електронний суд» 08.05.2025 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якій представник позивача просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову в перерахунку пенсії №154950005881 від 25.02.2025;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до спеціального стажу, що дає право на отримання такої грошової допомоги періодів роботи з 01.08.1886 по 22.07.1987 та з 20.08.1987 по 10.09.1988;
стягнути сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалами суду:
від 13.05.2025 року позовну заяву залишено без руху;
від 20.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст.262 КАС України); витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 17.02.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення. Так засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, який був уповноважений розглянути подану заяву. Рішенням №154950005881 від 25.02.2025 цим Управлінням відмовлено у виплаті грошової допомоги, у зв'язку з неврахуванням періодів роботи з 01.08.1986 по 22.07.1987, з 20.08.1987 по 10.09.1988 в Медсанчасти ХБК г. Херсон (мовою оригіналу), оскільки не підтверджена комунальна або державна форма власності. З метою досудового врегулювання спору, до УПФУ у Вінницькій області було направлено запит щодо підстав не врахування до спеціального (пільгового) стажу періодів роботи з 01.08.1886 по 22.07.1987 та з 20.08.1987 по 10.09.1988, в медсанчастині Херсонського бавовняного комбінату та вимогою щодо перегляду заяву ОСОБА_1 від 17.02.2025 щодо нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення Однак, управлінням листом № 0200-0305-8/45514 від 18.04.2025 було відмовлено у задоволенні запиту. Згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.08.1986 року наявні записи про роботу у спірний період, а саме: з 01.08.1986 по 22.07.1987 - лікар-інтерн Медсанчастини Херсонського ордена Леніна бавовняного комбінату; з 20.08.1987 по 10.09.1988 - лікар-стоматолог Медсанчастини Херсонського ордена Леніна бавовняного комбінату. Звертає увагу, що на відтиску печатки підприємства значиться «Херсонський міський відділ охорони здоров'я УРСР «Медсанчастина Херсонського ордена Леніна бавовняного комбінату». Таким чином, враховуючи наявні дані в трудовій книжці, не вимагається підтвердження форми власності підприємства.
02.06.2025 року ГУПФ України в Одеській області на виконання ухвали суду від 20.05.2025 року надало копії матеріалів пенсійної справи позивача.
03.06.2025 року представник ГУПФ України у Вінницькій області подав суду відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з 25.10.2024, та отримує пенсію за віком, відповідно до Закон №1058- IV. 17.02.2025 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії щодо призначення та виплати грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, як працівнику медицини згідно Закону №1058-IV. Заява позивача, відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Розглянувши заяву позивача та надані документи, Головним управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області прийнято рішення № 54950005881 від 25.02.2025 року про відмову в перерахунку пенсії, згідно поданої заяви, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, тому підстави для перерахунку відсутні. За результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії, доданих до неї документів та наявних відомостей, органом Пенсійного фонду встановлено, що: - з 01.08.1986 по 22.07.1987, з 20.08.1987 по 10.09.1988 не зараховані до. пільгового стажу, оскільки не підтверджена комунальна або державна форма власності відповідно до п.7-1 Закону №1058.
05.06.2025 року представник ГУПФ України в Одеській області подав відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.02.2025 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22- 1 від 25.11.2005, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, яке було уповноважене розглянути подану Позивачем заяву. Відповідно до п. 7-1 розділу XV “Прикінцевих положень» зазначено Закону, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. На підставі заяви та наданих документів Головним управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області винесено Рішення № 154950005881 від 25.02.2025 про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії, щодо призначення та виплати грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, як працівнику відповідно до пункту 7- 1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в зв'язку з відсутністю стажу роботи на вищезазначених посадах - 35 років. Після перевірки наданих позивачем документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області було встановлено, що страховий стаж становить - 42 роки 04 місяці 03 дні та страховий стаж в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. е ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення» становить 34 роки 11 місяців. За результатами розгляду документів: - з 01.08.1986 по 22.07.1987, з 20.08.1987 по 10.09.1988 не зараховані до пільгового стажу, оскільки не підтверджена комунальна або державна форма власності.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.21), отримує пенсію за віком з 25.10.2024 року (а.с.37) відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Позивач 17.02.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, в якій просив виплатити грошову допомогу як працівнику охорони здоров'я у розмірі 10-ти пенсій (а.с.51-52).
За принципом екстериторіальності ця заява розглянута ГУ ПФ України у Вінницькій області, прийнято рішення №154950005881 від 25.02.2025 року (а.с.37,38, 53) про відмову у перерахунку пенсії.
У рішенні зазначено:
«Дата призначення пенсії 25.10.2024p.
Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії 17.02.2025
Вік заявника 60 років.
Страховий стаж заявника становить 42 роки 4 місяці 3 дні
Працює.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"- "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і мають 30 років) на таких страховий стаж (для чоловіків - 35 років для жінок посадах, а також, якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій, станом на день призначення . Перелік закладів установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту населення і посад робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.
Перелік закладів установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту населення і посад робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.
Право на виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначається органом, що призначає пенсію, при призначені особі пенсії за віком, зокрема, з урахуванням факту роботи на відповідних посадах в закладах та установах державної або комунальної форми власності на відповідних посадах на день досягнення пенсійного віку за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж заявника в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення" становить 34 роки 11 місяців.
Результати розгляду документів:
з 01.08.1986 по 22.07.1987, з 20.08.1987 по 10.09.1988 не зараховані до пільгового стажу, оскільки не підтверджена комунальна або державна форма власності.
Враховуючи вищевикладене, відмовити ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії, щодо призначення та виплати грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, як працівнику освіти відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з відсутністю стажу роботи на вищезазначених посадах - 35 років» (а.с.37-38).
11.04.2025 року представник позивача звернувся із адвокатським запитом до ГУПФ України у Вінницькій області, у якому просив:
Надати інформацію чи направлялись Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області запити до Херсоноської міської ради, архівних установ, правонаступника Херсонського бавовняного комбінату, інших установ щодо уточнення форми власності підприємства у період 1986-1988 років.
Повідомити, на підставі яких саме норм законодавства ОСОБА_1 не враховано до спеціального (пільгового) стажу періоди роботи з 01.08.1886 по 22.07.1987 та з 20.08.1987 по 10.09.1988, в медсанчастині Херсонського бавовняного комбінату.
Переглянути заяву ОСОБА_1 від 17.02.2025 щодо нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення (а.с.41-42).
У відповідь отримав лист від 18.04.2025 року від ГУ ПФ України у Вінницькій області, у якому відповідач зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 25.10.2024 року.
17.02.2025 гр. ОСОБА_1 було подано заяву на перерахунок зміна надбавки, а саме: виплата грошової допомоги, як працівнику охорони здоров'я в розмірі 10 пенсій, в результаті розгляду поданих документів заявником, було прийнято рішення про відмову №154950005881 від 25.02.2025. Відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. Запити до Херсонської міської ради, архівних установ, правонаступника Херсонського бавовняного комбінату, інших установ щодо уточнення форми власності підприємства у період 1986-1988 років не направлялись, оскільки заявник не надав інформацію про місце зберігання первинних документів. Згідно поданих документів, які надав заявник, стаж в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 закону України «Про пенсійне забезпечення» становить 34 роки 11 місяців. Період з 01.08.1986 по 22.07.1987, та з 20.08.1987 по 10.09.1988 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.08.1986 року, не зараховано до страхового стажу, оскільки відсутня інформація щодо форми власності зазначеної медсанчастині Херсонського бавовняного комбінату, а також про періоди перебування/не перебування у відпустках без збереження заробітної плати.
Не погоджуючись із рішенням ГУПФ України у Вінницькій області, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно пункту 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок №1191).
Згідно пункту 1 вказаного Порядку №1191, цей Порядок визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та механізм її виплати.
Пунктом 2 Порядку встановлено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені:
переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років";
переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення".
Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993, в галузі охорони здоров'я відносяться лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) в таких закладах та установах: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.
Відповідно до примітки 1-1 Постанови № 909, лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), які працюють у навчальних закладах і установах, перелічених у розділі "1. Освіта", відносяться до числа осіб, що мають право на пенсію за вислугу років.
В примітці 2 Постанови № 909, зазначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Відповідно до статті 74 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" провадити медичну, фармацевтичну діяльність, надавати реабілітаційну допомогу можуть особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. Єдині кваліфікаційні вимоги до осіб, які провадять певні види медичної і фармацевтичної діяльності, надають реабілітаційну допомогу, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Відповідальність за дотримання зазначених кваліфікаційних вимог несуть керівники закладів охорони здоров'я, реабілітаційних закладів, відділень, підрозділів, а також органи, яким надано право видавати ліцензію на провадження відповідних видів господарської діяльності.
Так, з аналізу положень Закону №1058-IV та Порядку №1191 вбачається, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Аналогічна правова позиція, викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року у справі № 264/6871/16-а, від 20 лютого 2019 року у справі № 462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 466/5637/17.
У відповідності до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.06.2022 у справі № 200/854/19-а, суть спірної грошової допомоги полягає в додатковій гарантії для працівників, які працювали в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Наявність такої гарантії спонукає осіб працювати саме в установах державної або комунальної форми власності і набувати необхідний стаж у зазначених установах.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, а саме трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 01.08.1986 року позивач у період:
з 01.08.1986 по 22.07.1987 року працював на посаді лікарем-інтерном;
з 20.08.1987 по 10.09.1988 року на посаді лікарем-стоматологом (а.с.29-30).
Водночас, у листі Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 18.04.2024 року про відмову у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсії станом на дату її призначення, яка не підлягає оподаткуванню підстави аргументовані тим, що відсутня інформація щодо форми власності та періоди перебування у відпустці без збереження заробітної плати.
В той же час, Перелік №909 містить примітку 3, якою визначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
До 1 січня 1992 року питання пенсійного забезпечення було врегульовано Законом СРСР "Про державні пенсії", статтею 58 якого було визначено, що пенсії за вислугу років, встановлені постановами Уряду СРСР для окремих категорій спеціалістів (учителів, медичних працівників, та інших), призначених до введення в дію цього Закону, зберігаються. Раді Міністрів СРСР доручено визначити порядок подальшого призначення та виплати пенсій за вислугу років.
На виконання статті 58 вказаного Закону постановою Ради Міністрів СРСР від 17.12.1959 за №1397 затверджено Положення про порядок обрахунку стажу для призначення пенсій за вислугу років працівникам освіти та охорони здоров'я.
Відповідно до додатку до постанови Ради Міністрів СРСР №1397, а саме розділом ІІ "Лікарі та інші медичні працівники" визначено, що право на призначення пільгової пенсії за вислугу років, також мають наступні працівники: лікарі, зубні лікарі, техніки, фельдшери, помічники лікарів, акушери, масажисти, лаборанти і медичні сестри - всі, незалежно від найменування посад, та дезінфекційні інструктори.
А також суд звертає увагу на примітку 2 Постанови № 909, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Переліком не передбачена необхідність підтвердження роботи в структурному лікувальному закладі для визначення чи підтвердження спеціального стажу.
Приписами статей 3 та 16 "Основ законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 року №2802-ХІІ визначено, що закладами охорони здоров'я є підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.
У розділі 2 «Охорона здоров'я» Переліку №909 визначено, що до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховується час, зокрема, на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) у лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальних органах Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно епідеміологічних закладах, діагностичних центрах.
Пунктами 1-1 примітки до Переліку № 909 передбачено, що лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), які працюють у навчальних закладах і установах, перелічених у розділі « 1. Освіта», відносяться до числа осіб, що мають право на пенсію за вислугу років.
Визначення поняття «заклад охорони здоров'я» міститься у статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» №2108-ХІІ від 19 листопада 1992 року, згідно з якою це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.
Водночас, даною статтею визначено поняття медичної допомоги - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами та медичного обслуговування - діяльність закладів охорони здоров'я та фізичних осіб-підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров'я, що не обов'язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов'язана з її наданням.
Суд зазначає, що право на набуття пенсії за вислугою років, передбаченої статтею 55 частиною 1 пунктом «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення», пов'язане не тільки з місцем роботи - закладом охорони здоров'я, а, насамперед, з посадою, яку обіймає працівник - лікарі та середній медичний персонал.
Суд вважає, що спірний період роботи позивача підлягає зарахуванню до спеціального медичного стажу, що надає йому право на отримання спірної грошової допомоги.
При цьому, суд відхиляє як безпідставне та необґрунтоване твердження відповідачів про відсутність інформації про віднесення установи згідно з трудовою книжкою до закладів охорони здоров'я відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909, вважає формальними такі висновки та недоведеними поданими доказами.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що період роботи позивача з 01.08.1986-22.07.1987 року та з 20.08.1987-10.09.1988 року, що підтверджено записами трудової книжки позивача, підлягає зарахуванню до спеціального стажу, що дає право на отримання спірної грошової допомоги, оскільки за розрахунком суду його стаж перевищує 35 років.
Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 44 Закону №1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) (далі - Порядок №22-1).
При цьому, 30.03.2021 набрала чинності постанова Правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» (далі - Постанова №25-1).
Зміни, внесені до Порядку №22-1 на підставі Постанови правління ПФУ №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку №22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1, заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу IV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу IV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:
сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10);
виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Так, у межах спірних правовідносин заява позивача про виплату грошової допомоги розглянута за принципом екстериторіальності ГУПФУкраїни у Вінницькій області та за результатом її розгляду прийнято оскаржуване рішення.
Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
Відтак, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу IV Порядку №22-1, належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов'язання призначити грошову допомогу, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до спеціального стажу, що дає право на отримання такої грошової допомоги періодів роботи з 01.08.1886 року по 22.07.1987 року та з 20.08.1987 року по 10.09.1988 року є саме Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву позивача та прийняв рішення про відмову у призначенні спірної допомоги.
Натомість, ГУПФ України в Одеській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку щодо прийняття рішення за заявою позивача. Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області визначено як суб'єкт, який буде здійснювати виплату спірної допомоги позивачу за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання (в разі її призначення).
Такий підхід висловлений у постановах Верховного Суду від 24.05.2024р. у справі №460/17257/23, від 07.05.2024р. у справі №460/38580/22, висновки викладені в яких підлягають обов'язковому врахуванню адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З метою ефективного захисту прав ОСОБА_1 суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову в перерахунку пенсії №154950005881 від 25.02.2025 та зобов'язати ГУПФ України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до спеціального стажу, що дає право на отримання такої грошової допомоги періодів роботи з 01.08.1886 року по 22.07.1987 року та з 20.08.1987 року по 10.09.1988 року.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачамим законність оскаржуваного рішення не доведена, а їх доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову у сумі 968,96 грн., ці витрати суд покладає на ГУПФ України у Вінницькій області згідно ч.1 ст.139 КАС України, оскільки спір в суді виник внаслідок неправомірного рішення саме цього відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову в перерахунку пенсії №154950005881 від 25.02.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до спеціального стажу, що дає право на отримання такої грошової допомоги періодів роботи з 01.08.1886 року по 22.07.1987 року та з 20.08.1987 року по 10.09.1988 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968(дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст.293,295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403; місцезнаходження: вул.Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, Вінницька область, 21005).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385; місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська область, 65012).
Суддя М.М. Аракелян