10 грудня 2025 р. № 400/8478/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
до відповідачаФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 264 937,74 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач, ГУ ДПС) звернулось до суду з адміністративним до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь відповідного бюджету (держаного, місцевого, обласного, згідно до бюджетної класифікації), в рахунок погашення податкового боргу в сумі 264 937,74 грн. з орендної плати з фізичних осіб.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб, який залишається непогашеним.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України.
Податковий борг відповідача складає 264 937,74 грн., з яких: орендна плата з фізичних осіб 264 937,74 грн., а саме: Орендна плата з фізичних осіб (50 18010900 місцевий бюджет), сума боргу 326937,74 грн. :- нараховано платником самостійно по строку, податкова декларацiя з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельнi дiлянки державної або комунальної власностi) №9018339927 вiд 06.02.2024, за період червень - жовтень 2024, строк сплати - протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, нараховано 308050,85 грн., сплачено 46161,33 грн., сума боргу 261889,52 грн.;- нараховано пенi (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) на податкову декларацiю з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельнi дiлянки державної або комунальної власностi) №9018339927 вiд 06.02.2024, нараховано 3048,22 грн., сплачено 0,00 грн., сума боргу 3048,22 грн.
Загальна заборгованість відповідача становить 264937,74 грн., що підтверджується матеріалами справи та розгорнутим розрахунком заборгованості відповідача.
ГУ ДПС виставлено відповідачу податкову вимогу від 16.05.2024 р. №0009961-1307-1429, яка була направлена відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення форми №119 Укрпошти.
Орендна плата - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п.14.1.136., п.14.1, ст.14 ПКУкраїни). Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог ст. 288 ПКУ. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір такої земельної ділянки, а платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.1, п. 288.2 ст. 288 ПКУ).
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 ПКУ). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 284 ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Згідно з пп. 287.1 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Згідно з п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Відповідно до приписів п. 289.2 ст.289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є: а) нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації; б) площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. З огляду на викладене, ставка земельного податку може розраховуватись з урахуванням нормативної оцінки земель або ж без такої.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 ПК (п. 288.7 ст. 288 ПК). Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. (п.285.1, ст.285 ПУ України).
Відповідно до п. 285.2., ст.285 ПК України базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3. ст.287 ПУ України).
Податкові зобов'язання, самостійно визначені платником податків, не підлягають оскарженню згідно із п. 56.1.1 ст. 56 ПК України.
Відповідно до пп.16.1.3, 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України на Боржника, як на платника податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати податки та збори в розмірах та у встановлені законами строки. Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлених цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму грошового зобов'язання.
Згідно п.п. 20.1.34 ст. 20 ПК України органи контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду справи не було залучено свідків та не призначено експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь відповідного бюджету (держаного, місцевого, обласного, згідно до бюджетної класифікації), в рахунок погашення податкового боргу в сумі 264 937,74 грн. з орендної плати з фізичних осіб.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник