про забезпечення позову
10 грудня 2025 р. № 400/12761/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши у письмовому проваджені матеріали заяви про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , ,
до відповідачаВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРІНТ», ,
прозаява про забезпечення позову,
27 листопада 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРІНТ» про:
визнання протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Квашенка Сергія Сергійовича у виконавчому провадженні № 57981652 направлені на звернення стягнення на належне позивачці нерухоме майно, вказане у договорі іпотеки від 24 червня 2008 року, а саме: на нежитлові приміщення магазину, які складаються з літ. «А» нежитлові приміщення 1-го поверху та сходові клітини площею 171,8 кв. м; нежитлове приміщення підповерху площею 153,2 кв.м., нежитлові приміщення 2-го поверху і сходова клітини площею 448,4 кв. м в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 773,40 кв.м. для погашення частини заборгованості ОСОБА_2 за договором про відкриття кредитної лінії № 16 Н/08/19/ФО/П від 24.06.2008 в розмірі 13671803,03 грн, яка складається з процентів за користування кредитом, що нараховані за період з 23.06.2009 по 15.02.2012 у сумі 6346686,99 грн; пені за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом, нарахованої за 182 дні прострочки, у розмірі 4590040,00 грн; пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, нарахованої за 182 дні прострочки, у сумі 2735076,04 грн на підставі виконавчого напису вчиненого 04.10.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З. В., зареєстрованого у реєстрі за № 719;
зобов'язання уповноважених осіб відповідача у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування утриматись від вчинення дій пов'язаних із зверненням стягнення на нерухоме майно згідно виконавчого напису вчиненого 04.10.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З. В., зареєстрованого у реєстрі за № 719, що належить ОСОБА_1 та перебуває в іпотеці за споживчим кредитом оформленим кредитним договором № 04 В/08/19/ФО/П від 03.04.2008, укладеним між ОСОБА_2 та ЗАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» та повернення стягувачу виконавчого документу у ВП № 57981652 відповідно до пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 52 Розділу VI «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про іпотеку».
02.12.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі щодо частини позовних вимог, а саме: про повернення стягувачу виконавчого документ у ВП № 57981652 відповідно до пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 52 Розділу VI «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про іпотеку».
Водночас ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі щодо решти позовних вимог, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених статтями 268-273 КАС України щодо розгляду термінових справ, а також залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРІНТ».
08 грудня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла від представниці позивачки заява про забезпечення позову, в якій вона просила суд забезпечити позов шляхом зупинення до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 04 жовтня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З. В., зареєстрованого у реєстрі за № 719, яке здійснюється в межах виконавчого провадження № 57981652, що перебуває в провадженні відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Заявниця обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову тим, що 17.12.2025 належне йому нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці за споживчим кредитом, може бути примусово реалізовано на електронних торгах в межах виконавчого провадження № 57981652 про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса № 719 від 04.10.2012. Належне позивачці нерухоме майно на час розгляду справи залишиться в її власності без ризику бути втраченим. До вирішення спору по суті про відповідність / невідповідність дій відповідача вимогам закону лише зупиняється процедура реалізації належного позивачці майна з метою надання можливості останньому захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження, без нових звернень до суду. В разі невжиття заходів забезпечення виконання рішення суду про задоволення позову стане неможливим.
Розглядаючи матеріали заяви про забезпечення позову суд бере до уваги наступне.
Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частиною другою статті 154 КАС України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
Таким чином, зазначеними нормами визначено загальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову, а саме: без повідомлення учасників справи, тобто у письмовому провадженні. Лише у випадку необхідності подання пояснень або додаткових доказів суд на власний розсуд може призначити розгляд заяви про забезпечення адміністративного позову у судовому засіданні.
Перевіривши обґрунтованість мотивів заяви про забезпечення адміністративного позову, доказів, поданих із заявою, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову у письмовому провадженні.
Водночас суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частина перша статті 151 КАС України визначає, що позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета позову;
4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними і співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносини з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 14 «Про узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1-4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ» підкреслено, що забезпеченню адміністративний позов підлягає лише за умови, якщо захист прав та інтересів осіб буде ускладнено або унеможливлено до прийняття рішення по суті позовних вимог.
Така позиція цілком кореспондується з правовою позицією, викладеною в абзаці 5 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 № 4-рп/2011, відповідно до якої «з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову».
Проаналізувавши мотиви, якими позивач обґрунтовує подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про необхідність її задоволення з таких підстав.
Предметом спору (тобто матеріально-правовим об'єктом, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем (пункт 5.16 мотивувальної частини постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18) у цій справі є дії державного виконавця щодо направлення на стягнення на нерухоме майно, яке належить на праві власності позивачці.
У межах виконавчого провадження № 57981652 на 17.12.2025 призначено проведення електронних торгів з продажу вищевказаного майна позивачки, за результатами яких воно може бути відчужене.
У такому разі, при задоволенні позовних вимог у цій справі порушенні права позивачки не будуть поновленні і відповідне рішення суду не призведе до ефективного захисту та поновлення її порушених прав, за захистом яких вона звернулася. Також це може призвести до визнання вищевказаних торгів протиправними.
Суд також встановив, що такі заходи забезпечення позову, про які просить позивач, є адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки їх застосування не спричинить негативних наслідків для відповідача та інших осіб.
Такий спосіб забезпечення адміністративного позову спрямований виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та не має на меті вирішення спору по суті.
Керуючись статтями 150-154, 156, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд
1. Задовольнити заяву представниці ОСОБА_1 від 08.12.2025 про забезпечення позову повністю.
2. Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 04.10.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З. В., зареєстрованого у реєстрі за № 719, яке здійснюється в межах виконавчого провадження № 57981652, що перебуває в провадженні відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 400/12761/25.
3. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
4. Ухвала є обов'язковою для виконання і набирає законної сили з 10.12.25
5. Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
6. Примірники ухвали про забезпечення позову негайно направити учасникам справи.
7. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Ярощук Василь Григорович