10 грудня 2025 рокусправа № 380/3258/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, -
встановив:
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Львівської митниці, в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ в/о начальника Львівської митниці О. Шахрая від 08.02.2023 №77-дс “Про застосування дисциплінарного стягнення».
Позовні вимог обґрунтовано тим, що позивач з 2015 року працює в митних органах України і за час перебування на державній службі сумлінно та дисципліновано ставився до виконання посадових обов'язків, діючих дисциплінарних стягнень не має та має бездоганний послужний список. 08.02.2023 позивач був ознайомлений із наказом в/о начальника Львівської митниці О.Шахрая від 08.02.2023 за №77-дс “Про застосування дисциплінарного стягнення». Оскаржуваний наказ вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування всіх обставин.
Так, позивач зазначає, що в ході дисциплінарного провадження Дисциплінарною комісією встановлено, що начальник відділу митного оформлення №1 митного поста “Городок» ОСОБА_1 не забезпечив належного контролю за діями підпорядкованого особового складу, що в свою чергу призвело до порушення посадовими особами відділу митного оформлення № 1 митного поста “Городок» вимог законодавства України з питань державної митної служби під час здійснення митного контролю та митного оформлення за митною декларацією № UA 209170/2022/025576 від 20.04.2022, митною декларацією № UA 209170/2022/023141 від 12.04.2022, чим порушив вимоги підпункту 2 пункту 9. підпунктів 13, 29 пункту 10 підпункту 7 пункту 11, підпункту 4 пункту 14 Положення про відділ митного оформлення № 1 митного поста “Городок», а відтак на думку відповідача, вчинив дисциплінарний проступок, передбачений п.5 ч. 2 ст. 65 Закону України “Про державну службу», за вчинення якого згідно положень п. 2 ч. 1. 3 ст. 66 Закону України “Про державну службу» може бути оголошена догана.
Разом з тим позивач зазначає, що згідно з оскарженим наказом, позивачу інкримінується порушення підпункту 2 пункту 9, підпунктів 13, 29 пункту 10, підпункту 7 пункту 11, підпункту 4 пункту 14 Положення про відділ митного оформлення № 1 митного поста “Городок» в частині незабезпечення належного контролю за виконанням посадових обов'язків підпорядкованого особового складу. Оскаржений наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не містить відомостей про те, яке саме порушення службової дисципліни позивач вчинив чи допустив, які саме посадові обов'язки не виконав чи неналежно виконав та не зазначено, що належало зробити позивачу, та чого він не зробив. Відсутність в оскарженому наказі посилань на конкретні порушення службової дисципліни унеможливлює надання оцінки підставності притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Також, позивач зазначає, що в доповідній записці дії позивача кваліфіковано як ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України “Про державну службу», а саме - невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень. В той же час, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни, свідоме допущення настання несприятливих наслідків внаслідок вчинення особою певних дій чи бездіяльності. Разом з тим, доказів того, що ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, матеріали справи не містять, що свідчить про безпідставність наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. З урахуванням наведеного, просив позов задовольнити.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому щодо задоволення позову заперечив та вказав, що дисциплінарною комісією, утвореною наказом Львівської митниці від 27.12.2022 № 331-дс “Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 », розглянуто дисциплінарну справу начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста “Городок» ОСОБА_1 (на час вчинення дисциплінарного проступку - заступник начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста “Городок» Львівської митниці). Дисциплінарне провадження стосовно начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста “Городок» ОСОБА_1 порушено наказом Львівської митниці від 27.12.2022 № 331-дс “Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 », на підставі доповідної записки начальника ВМО “Стрий» митного поста “Львів-південний» Львівської митниці - керівника комісії з проведення перевірки з окремих питань, призначеної наказом Львівської митниці від 26.09.2022 № 157 “Про проведення перевірки з окремих питань» Львівської митниці від 16.12.2022 № 7.4-28/11-01/331, за фактами, викладеними у вказаній вище доповідній записці. Зазначив, що неналежний контроль з боку начальника відділу митного оформлення №1 м/п “Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 за діями підпорядкованого особового складу призвів до порушення вимог законодавства України з питань державної митної справи посадовими особами відділу митного оформлення №1 митного поста “Городок» Львівської митниці під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів за МД від 20.04.2022 №UA209170/2022/025576 та від 12.04.2022 № UA209170/2022/023141, а також неналежне виконання основних завдань та повноважень відділу, передбачених пп. 2 п. 9, пп. 13 та пп. 29 п. 10, пп. 7 п. 11, в тому числі прав та обов'язків керівництва структурного підрозділу, передбачених пп. 4 п. 14 Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста “Городок» Львівської митниці. Зазначене свідчить про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України “Про державну службу», а саме - невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків. Просив у задоволенні позову відмовити.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.07.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ в/о начальника Львівської митниці О. Шахрая від 08.02.2023 №77-дс “Про застосування дисциплінарного стягнення».
Стягнуто з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073 грн. ( одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Постановою Верховного Суду від 03 квітня 2025 року було задоволено частково касаційну скаргу Львівської митниці, скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що у контексті об'єктивної сторони дисциплінарного проступку, пов'язаного з неналежним контролем керівника за діями підпорядкованих осіб, необхідно встановити такі обставини: чи був на керівника покладений обов'язок здійснювати контроль за роботою підлеглих, зокрема в частині митного оформлення товару (посадовою інструкцією, нормативними актами, що регулюють його діяльність); чи дійсно керівник неналежно виконував цей обов'язок (наприклад, не перевіряв документи, не здійснював контроль за процесом митного оформлення, не організував належний інструктаж для підлеглих); чи мали місце порушення митного законодавства підлеглими та чи підтверджені вони належними доказами; чи були ці підлеглі притягнуті до дисциплінарної відповідальності за відповідні порушення, чи оскаржували вони накази про притягнення та які результати такого оскарження.
При цьому визначальним у встановленні об'єктивної сторони з точки зору складу дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному контролі за діями підлеглих, є доведеність факту порушення митного законодавства підлеглими. Важливо підкреслити, що керівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за неналежний контроль за діями підлеглих, які допустили відповідні порушення, якщо відносно підлеглих не вирішувалося питання про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності за допущені порушення або їх дії (рішення) визнані правомірними. Відповідно, скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення щодо підлеглих ставить під сумнів правомірність притягнення до відповідальності їхнього керівника.
Отже, суди попередніх інстанцій у розрізі обставин цієї справи мали б перевірити доведення фактів порушення відповідними посадовими особами відділу митного оформлення № 1 митного поста “Городок» Львівської митниці вимог митного законодавства України під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів за МД від 20 квітня 2022 року № UA209170/2022/025576 та від 12 квітня 2022 року № UA209170/2022/023141, з'ясувати обставини того, чи були відповідні посадові особи притягнуті до дисциплінарної відповідальності за ці порушення, та чи чинні відповідні рішення на час розгляду цієї справи.
У разі доведення фактів порушень підлеглими та чинності відповідних рішень про їхнє притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідно було б з'ясувати, чи існує причинно-наслідковий зв'язок між неналежним контролем керівника та вчиненими порушеннями. Для цього слід оцінити, чи мав керівник реальну можливість вплинути на дії підлеглих та чи були його бездіяльність або неналежне виконання обов'язків безпосередньою передумовою допущених порушень.
За результатами автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З.
Ухвалою суду від 22.04.2025 прийнято справу до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Представником відповідача надано додаткові пояснення, в яких зазначає, що наказ від 08 лютого 2023 року №77-дс містить достатнє обґрунтування підстав та причин застосування обраного виду дисциплінарного стягнення, пояснює застосування конкретних норм права та їхню відповідність обставинам справи. До позивача застосовано дисциплінарне стягнення за вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному контролі за діями підпорядкованого особового складу, що призвело до порушення вимог законодавства України з питань державної митної справи посадовими особами відділу митного оформлення № 1 митного поста “Городок» Львівської митниці під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів за МД від 20 квітня 2022 року №UA209170/2022/025576 та від 12 квітня 2022 року №UA209170/2022/023141. Посадові особи були притягнуті до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог митного законодавства України під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів за МД від 20 квітня 2022 року №UA209170/2022/025576 та від 12 квітня 2022 року № UA209170/2022/023141 та накази про застосування дисциплінарного стягнення є чинними та не оскаржувалися. Неналежний контроль за діями підпорядкованого особового складу з боку ОСОБА_1 під час виконання обов'язків в якості начальника відділу митного оформлення №1 митного поста “Городок» Львівської митниці, що призвели до непоодиноких випадків порушення вимог законодавства України з питань державної митної справи, недотримання підпорядкованими посадовими особами ВМО №1 митного поста “Городок» Львівської митниці вимог нормативно-правових актів. Враховуючи вищенаведене, наказ Львівської митниці №77-дс від 08.02.2023 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» є законним та таким що винесений із дотриманням норм чинного законодавства України.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 працює в митних органах з 2015 року.
Наказом в. о. начальника Львівської митниці від 27 грудня 2022 року № 331-дс “Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » було порушене дисциплінарне провадження стосовно позивача.
Підстава: резолюція керівника Львівської митниці О. Шахрая на доповідній записці начальника відділу митного оформлення “Стрий» митного поста “Львів-південний» Львівської митниці О. Марчишина - керівника комісії з проведення перевірки з окремих питань, призначеної наказом Львівської митниці від 26 вересня 2022 року №157 “Про проведення перевірки з окремих питань» Львівської митниці від 16 грудня 2022 року № 7.4-28/11-01/331, за фактами, викладеними у вказаній доповідній записці.
Також було створено дисциплінарну комісію у складі 12 чоловік.
У ході дисциплінарного провадження Дисциплінарна комісія встановила, що відповідно до наказу Львівської митниці від 26 серпня 2022 року №157 “Про проведення перевірки з окремих питань», зі змінами внесеними наказами Львівської митниці №178 від 25 жовтня 2022 року “Про продовження терміну проведення перевірки з окремих питань» та від 10 листопада 2022 року №190 “Про продовження терміну проведення перевірки з окремих питань» проведено перевірку можливого недотримання посадовими особами відділів митного оформлення Львівської митниці вимог законодавства України та нормативно-правових актів при здійсненні митного контролю та оформлення товарів, транспортних засобів, за згаданими в доповідній записці керівника робочої групи, директора Департаменту контролю та адміністрування митних платежів Держмитслужби Д. Падуна від 15 вересня 2022 року №15-01/818 (вх. Львівської митниці №26026/4-08 від 08 серпня 2022 року).
За результатами перевірки встановлено таке:
- за митною декларацією від 20 квітня 2022 року № UA209170/2022/025576 здійснено митне оформлення товару: “Прокат плоский з вуглецевої сталі, холоднокатаний, без подальшого оброблення, неплакований, без гальванічного або іншого покриття» (код згідно з УКТЗЕД 7209150000), імпортованого ФОП “ ОСОБА_2 » (код ДРФО 3534100397), державним інспектором ВМО №1 митного поста “Городок» Львівської митниці ОСОБА_3 з порушенням умов, визначених Законом №2142-ХІ, з порушенням вимог пункту 2 частини першої статті 292 Митного кодексу України та пунктів 4.5, 4.9 розділу IV Порядку, що призвело до надання преференцій зі сплати ПДВ за кодом пільги “ 224» (ставка ввізного мита 0 %). При цьому умовно нараховано ПДВ у сумі 4576,05 грн. У рамках норм пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI імпортер ФОП “ ОСОБА_2 » подав у Львівську митницю заяву від 12.10.2022 №12 жовтня 2022 року (вх. митниці № 34647/13-15 від 12 жовтня 2022 року) щодо донарахування та стягнення митних платежів за оформленою митною декларацією від 20 квітня 2022 року № UA209170/2022/025576. Відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 листопада 2012 року № 1145, сформовано відповідний аркуш коригування до митної декларації від 20 квітня 2022 року № UA209170/2022/025576. Кошти у сумі 4576,05 грн та штраф у сумі 137,28 грн перераховано до державного бюджету 21 жовтня 2022 року;
-за митною декларацією від 12 квітня 2022 року № UA209170/2022/023141 здійснено митне оформлення товару: “Нитки комплексні синтетичні, поліефірні (100 % поліестер), текстуровані (не швейні), пофарбовані, не розфасовані для роздрібної торгівлі: 100 % polyester yarn DTY150D/48F NIM SDRW AA - 19 296 кг. 100 % polyester yarn DTY 150D/48F NIM SDDDB AA - 5004 кг. Торговельна марка: нема даних Країна виробництва: CN Виробник: HANGZHOU XIAOSHAN DONGLONGCHEMICAL FIBER LIMITED COMPANY», імпортованого ПП “Лама плюс» (код ЄДРПОУ 36587174), державним інспектором ВМО №1 митного поста “Городок» Львівської митниці Мельниковою О.В. з порушенням умов, визначених Законом №2142 - XI, з порушенням вимог пункту 2 частини першої статті 292 Митного кодексу України та пунктів 4.5, 4.9 розділу IV Порядку, що призвело до надання преференцій зі сплати ПДВ за кодом пільги “224» (ставка ввізного мита 0 %). При цьому умовно нараховано митних платежів у загальній сумі 214 690,01 грн (в тому числі: ПДВ у сумі 214 690,01 грн). У рамках норм пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, імпортером ПП “Лама плюс» (код ЄДРПОУ 36587174) подано у Львівську митницю заяву від 07 липня 2022 року № б/н (вх. митниці № 22157/10-15 від 07 липня 2022 року) щодо донарахування та стягнення митних платежів за оформленою митною декларацією від 12 квітня 2022 року №UA209170/2022/023141. 25 жовтня 2022 року, відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 листопада 2012 року № 1145, сформовано відповідний аркуш коригування до митної декларації від 12 квітня 2022 року №UA209170/2022/023141. Кошти у сумі 221 130,71 грн (в тому числі: ПДВ у сумі 214 690,01 та штраф у розмірі 3 % у сумі 6440,70 грн) перераховано до державного бюджету 26 жовтня 2022 року».
Згідно з Контрактом № 7 про проходження державної служби, укладеним 29 червня 2021 року між Львівською митницею та ОСОБА_1 і підписаним того ж дня цими сторонами, (далі - Контракт), а саме пунктом 5 (розділ “Предмет контракту»), особа відповідно до цього контракту зобов'язується виконувати визначені ключові показники результативності, ефективності та якості їх виконання (перелік таких ключових показників наведено в тому ж таки пункті 5 розділу “Предмет контракту»).
У числі перелічених у цьому Контракті ключових показників, зокрема, вказано:
- стовідсотково організовано роботу щодо проведення заходів із запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил;
- забезпечено стовідсотковий контроль за дотриманням підлеглими посадовими особами вимог законодавства (у тому числі антикорупційного), розпорядчих актів Держмитслужби під час виконання посадових обов'язків, додержання службової та виконавської дисципліни, етики поведінки державного службовця;
- забезпечено стовідсоткове здійснення митних процедур щодо товарів та транспортних засобів комерційного призначення з дотриманням законодавства та розпорядчих актів Держмитслужби.
У пункті 10 Контракту (розділ “Права та обов'язки сторін») зазначено, що особа зобов'язана виконувати обов'язки, визначені у Законі України “Про державну службу», відповідних положеннях про структурні підрозділи державного органу, посадовій інструкції, та умови цього контракту.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків, передбачених Законом України “Про державну службу» та цим контрактом, сторони несуть відповідальність згідно із законом (пункт 18 Контракту).
За результатом проведеного засідання дисциплінарна комісія дійшла висновку про те, що начальником відділу митного оформлення № 1 митного поста “Городок» ОСОБА_1 (на час вчинення дисциплінарного проступку - заступник начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста “Городок» Львівської митниці) під час здійснення своїх посадових обов'язків, вчинено дисциплінарний проступок, який полягає у неналежному контролі за діями підпорядкованого особового складу, що призвело до порушення вимог законодавства України з питань державної митної справи посадовими особами відділу митного оформлення № 1 митного поста “Городок» Львівської митниці під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів за МД від 20 квітня 2022 року № UA209170/2022/025576 та від 12 квітня 2022 року № UA209170/2022/023141, що вказує на неналежне виконання основних завдань та повноважень відділу, передбачених підпунктом 2, пункту 9, підпунктом 13 та підпунктом 29 пункту 10, підпунктом 7 пункту 11, в тому числі прав та обов'язків керівництва структурного підрозділу, передбачених підпунктом 4 пункту 14 Положення про відділ митного оформлення № 1 митного поста “Городок» Львівської митниці та неналежне виконання посадових обов'язків, визначених пунктами 3.1, 3.10 посадової інструкції начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста “Городок» Львівської митниці.
Невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону України “Про державну службу», є дисциплінарним проступком, за вчинення якого, згідно з частиною третьою статті 66 цього Закону такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Водночас, з огляду на відсутність обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , відсутність у нього дисциплінарних стягнень станом на дату вчинення порушення, наявність його позитивної характеристики, враховуючи факт доплати митних платежів за МД від 20 квітня 2022 року № UA209170/2022/025 576 та від 12 квітня 2022 року № UA209170/2022/023141, з урахуванням характеру вчиненого дисциплінарного проступку, голова дисциплінарної комісії (О. Писарев) запропонував рекомендувати керівнику Львівської митниці (суб'єкту призначення) розглянути питання про притягнення начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста “Городок» ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосувати до нього дисциплінарне стягнення - зауваження.
На підставі викладених висновків дисциплінарного розслідування в/о начальника Львівської митниці ОСОБА_4 видав наказ № 77-дс від 08 лютого 2023 року “Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосував до начальника відділу митного оформлення №1 митного поста “Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді зауваження.
Уважаючи наказ про застосування до нього дисциплінарного стягнення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 4 Закону №889-VIII визначено, що державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів: верховенства права; законності; професіоналізму; патріотизму; доброчесності; ефективності; забезпечення рівного доступу до державної служби; політичної неупередженості; прозорості; стабільності.
Відповідно до положень частини першої статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов'язаний, зокрема: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки.
За правилами частини першої статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
У силу вимог частини першої статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Одним з видів дисциплінарних проступків є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (пункт 5 частини другої статті 65 Закону України “Про державну службу»).
Згідно з положеннями частини першої статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Частиною першою статті 67 Закону №889-VIII обумовлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення (частина перша статті 77 Закону №889-VIII).
Як вбачається зі спірного наказу, дисциплінарною комісією, створеною наказом Львівської митниці від 27.12.2022 №331-дс “Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » розглянуто дисциплінарну справу начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста “Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 за фактами, викладеними у доповідній записці начальника відділу митного оформлення “Стрий» митного поста “Львів-південний» Львівської митниці Олега Марчишина від 16.12.2022 № 7.4-28/11-01/331.
В ході дисциплінарного провадження Дисциплінарною комісією встановлено, що начальник відділу митного оформлення №1 митного поста “Городок» ОСОБА_1 не забезпечив належного контролю за діями підпорядкованого особового складу, що в свою чергу призвело до порушення посадовими особами відділу митного оформлення № 1 митного поста “Городок» вимог законодавства України з питань державної митної служби під час здійснення митного контролю та митного оформлення за митною декларацією №UА 209170/2022/025576 від 20.04.2022 року, митною декларацією №UА 209170/2022/023141 від 12.04.2022 року, чим порушив вимоги підпункту 2 пункту 9, підпунктів 13,29 пункту 10, підпункту 7 пункту 11, підпункту 4 пункту 14 Положення про відділ митного оформлення № 1 митного поста “Городок».
Враховуючи мотиви та доводи зазначені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 3 квітня 2025 року суд встановив, що інспектори, які здійснювали митне оформлення товарів за МД від 20 квітня 2022 року № UA209170/2022/025576 та від 12 квітня 2022 року № UA209170/2022/023141 були притягнуті до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження, оскільки застосували преференції, передбачені законом №2142 - XI, який на думку відповідача застосуванню не підлягав.
Дані дисциплінарні стягнення у вигляді зауваження посадовими особами відділу митного оформлення № 1 митного поста “Городок» не оскаржувались.
Разом з тим, з врахуванням того, що право на оскарження є суб'єктивним правом посадових осіб та з метою встановлення дотримання останніми вимог законодавства, а саме чи мали місце порушення митного законодавства підлеглими та чи підтверджені такі порушення належними доказами суд дослідив правомірність застосування при оформленні товарів за МД від 20 квітня 2022 року № UA209170/2022/025576 та МД від 12 квітня 2022 року № UA209170/2022/023141 преференцій, передбачених Законом № 21-42-ХІ.
Законом України від 24.03.2022 №2142-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», який набрав чинності з дня його опублікування (05.04.2022) у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, внесені зміни до Податкового кодексу України та Митного кодексу України, якими передбачено пільги у вигляді звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів на митну територію України і ввізним митом товарів.
По даних деклараціях товар, а саме “Прокат плоский з вуглецевої сталі, холоднокатаний, без подальшого оброблення, неплакований, без гальванічного або іншого покриття» (код згідно з УКТЗЕД 7209150000) та “Нитки комплексні синтетичні, поліефірні (100% поліестер), текстуровані (не швейні), пофарбовані, не розфасовані для роздрібної торгівлі: 100% POLYESTER YARN DTY150D/48F NIM SDRW AA-19296 кг. 100% POLYESTER YARN DTY 150D/48F NIM SDDDB AA -5004 кг. Торговельна марка : нема даних Країна виробництва: CN Виробник: HANGZHOU XIAOSHAN DONGLONGCHEMICAL FIBER LIMITED COMPANY» був ввезений до початку дії Закону №2142-ХІ.
Відповідач вважає, що дія Закону №2142-ХІ до товарів, які були ввезені на митну територію України до дії вищезазначеного закону, не застосовується, а відтак інспектори здійснили митні оформлення з порушенням умов, визначених Законом №2142-XI, з порушенням вимог пункту 2 частини першої статті 292 Митного кодексу України та пунктів 4.5., 4.9. розділу IV Порядку, що призвело до надання преференцій зі сплати ПДВ за кодом пільги “224» (ставка ввізного мита 0%).
Судом встановлено, що по спірних деклараціях товар був ввезений на митну територію України до початку дії Закону №2142-ХІ, але митні декларації подані в період дії Закону № 2142-ХІ.
Відтак, спірним у цьому контексті є правомірність застосування до даних митних оформлень Закону №2142-ХІ.
Згідно із статтею 1 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - МК України) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, згаданого Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 вказаного Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання згаданого Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються вказаним Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Статтею 3 Митного кодексу України визначено особливості застосування законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, і частиною 1 згаданої статті передбачено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
Відповідно до частини 4 статті 3 Митного кодексу України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.
За термінами, наведеними в статті 4 Митного кодексу України:
ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку;
митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури;
випуск товарів - це надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети;
митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання;
митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку;
пропуск товарів через митний кордон України - надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.
Згідно зі статтею 74 Митного кодексу України митний режим імпорту (випуску для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Частиною першою статті 198 Митного кодексу України обумовлено, що митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.
За приписами частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з частинами першою, восьмою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (…) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів та заявленої мети переміщення вносяться відповідні відомості, у тому числі у вигляді кодів.
За змістом статті 264 Митного кодексу України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.
Статтею 270 Митного кодексу України встановлено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом встановлюються згаданим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються згаданим Кодексом.
Відповідно до статті 278 Митного кодексу України, пункту 187.8 статті 187 та пункту 216.4 статті 216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань із сплати митних платежів (в тому числі мита) у разі ввезення товарів на митну територію України є зокрема дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення.
За приписами статті 278 Митного кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань зі сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.
Статтею 281 Митного кодексу України передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України зокрема - у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом.
Згідно зі статтею 292 Митного кодексу України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до згаданого Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України:
1) товари не є об'єктом оподаткування митними платежами;
2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв'язку з якими його надано;
3) при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії такого режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.
Статтею 294 Митного кодексу України встановлено, що об'єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України.
Згідно зі статтею 295 Митного кодексу України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов'язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов'язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на митні органи. Для цілей нарахування митних платежів застосовуються ставки, що діють на день подання митному органу митної декларації на товари, а в разі якщо митне оформлення здійснюється без подання митної декларації, - на день його здійснення.
Частиною 1 статті 300 Митного кодексу України встановлено, що умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються згаданим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Відповідно до підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому згаданим Кодексом.
Пунктом 30.1 статті 30 Податкового кодексу України встановлено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 згаданої статті. Згідно з п.30.2 статті 30 Податкового кодексу України - підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Пунктом 30.3 статті 30 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.
Законом України від 24.03.2022 №2142-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», який набрав чинності з дня його опублікування (05.04.2022) у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, внесені зміни до Податкового кодексу України та Митного кодексу України, якими передбачено пільги у вигляді звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів на митну територію України і ввізним митом товарів.
Відповідно, ПК України доповнено підпунктом 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення», за змістом якого тимчасово, з 01 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб'єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу.
Розділ XXI “Прикінцеві та перехідні положення» МК України доповнено пунктом 9-11, згідно з яким, тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», але не раніше 01 квітня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей: 1) звільняються від оподаткування ввізним митом: товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України підприємствами для вільного обігу, крім спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива (крім квасу “живого» бродіння), тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Звільнення від оподаткування ввізним митом, передбачене цим підпунктом, не поширюється на товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.
Отже, виходячи із системного аналізу наведених вище норм, положення підпункту 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в редакції Закону №2142-ІХ, а також пункту 9-11 розділу XXI МК України застосовуються з 01 квітня 2022 року, оскільки про це міститься пряма вказівка у законі.
В подальшому абзаци 1-4 підпункту 1 пункту 9-11 розділу XXI МК України та підпункту 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України виключені на підставі Закону №2325-IX від 21 червня 2022 року, який набрав чинності 01 липня 2022 року.
Відповідно, Податковий кодекс України доповнено підпунктом 69.23 пункту 69 підрозділом 10 розділу ХХ “Перехідні положення», за змістом якого тимчасово, з 01.04.2022 на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб'єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу.
Таким чином, звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, запроваджене Законом №2142-IX, діяло в період з 01.04.2022 по 01.07.2022.
Слід зазначити, що Верховним Судом сформовані висновки щодо застосування положень Закону №2142-ІХ у системному взаємозв'язку з нормами статті 278, частини третьої статті 295 Митного кодексу України у постанові Верховного Суду від 28.06.2023 у справі №160/11478/22, провадження № К/990/8984/23.
У вказаній справі, де предметом судового розгляду була картка відмови у митному оформленні (випуску) товару, який був попередньо ввезений на територію України, у зв'язку з відмовою у наданні преференцій зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість відповідно до Закону №2142-ІХ, Верховний Суд дійшов висновку, що сукупність статей 3 та 278 Митного кодексу України, який є основним кодифікованим актом з питань митної справи, чітко говорить, що визначальним при застосуванні того чи іншого закону (у даному випадку - Закону №2142-IX, яким запроваджено преференції для декларанта), до правовідносин щодо визначення податкових зобов'язань, є саме дата подання митної декларації.
На основі аналізу статей 74, 258 Митного кодексу України Верховний Суд виснував, що ввезення товару на митну територію України як операція, з якою в даному випадку законодавець пов'язує звільнення від обов'язку сплати митних платежів, не обмежується лише фактичним (фізичним) перетином товару через митний кордон України, натомість, така являє собою певний алгоритм дій, який складається з виконання низки необхідних митних формальностей.
Приймаючи до уваги той факт, що митна декларація з метою митного оформлення ввезеного товару подана суб'єктами підприємницької діяльності у період з 01.04.2022 по 01.07.2022, Верховний Суд у справі № 160/11478/22 дійшов висновку, що задекларований за цією митною декларацією товар підпадає під дію Закону № 2142-IX, оскільки в даному випадку виконуються законодавчо встановлені умови для звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість.
Таким чином, МД №UA209170/2022/025576 була подана 20 квітня 2022 року та МД №UA209170/2022/023141 подана 12 квітня 2022 року, а відтак задекларований за цими митними деклараціями товар підпадає під дію Закону №2142-IX.
У Постанові ВС у справі № 380/3600/23 від 6 червня 2025 року зазначено, що попри неподібність правовідносин у справі №160/11478/22 та у справі, що розглядається (380/3600/23), висновки щодо застосування норм Закону №2142-IX є застосовними до обставин цієї справи, позаяк суть дисциплінарного проступку, за який митного інспектора притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани полягає у неналежній перевірці правильності застосування пільг в оподаткуванні за поданим митними деклараціями та здійсненні митного оформлення транспортних засобів за цими митними деклараціями із звільненням від оподаткування митними платежами з порушенням умов, визначених Законом №2142-XI та з порушенням пункту 2 частини першої статті 292 Митного кодексу України, що призвело до надання преференцій.
Отже, враховуючи висновки Верховного Суду щодо застосування норм Закону №2142-IX, викладені у постанові від 28.06.2023 у справі № 160/11478/22, справі № 380/3600/23 від 06 червня 2025 року митними інспекторами відділу митного оформлення №1 митного поста “Городок» Львівської митниці правильно було застосовано норми Закону №2142-IX, що виключає в діях ОСОБА_1 склад дисциплінарного проступку, який полягає у неналежному контролі за діями підлеглих та доведеність факту порушення митного законодавства підлеглими.
Керівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за неналежний контроль за діями підлеглих, які діяли правомірно. Факт оголошення підлеглим зауваження і відсутність їх оскарження не доводить неправомірності їхньої поведінки та сам по собі не створює підстав для дисциплінарної відповідальності керівника.
Дисциплінарна відповідальність керівника можлива лише при скоєнні дисциплінарного проступку - тобто винної протиправної поведінки: невиконання чи неналежне виконання посадових обов'язків, у т.ч. неналежний контроль, якщо він призвів або міг призвести до негативних наслідків, які при даних обставинах не настали.
Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд висновує про протиправність винесеного в/о начальника Львівської митниці О.Шахраєм наказу від 08.02.2023 року за № 77-дс “Про застосування дисциплінарного стягнення», а отже такий підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення даного адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ в/о начальника Львівської митниці О. Шахрая від 08.02.2023 №77-дс “Про застосування дисциплінарного стягнення».
Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073 грн. ( одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна