Іменем України
10 грудня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1671/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Щербініна Євгена Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Щербініна Євгена Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач 1), військової частини НОМЕР_2 (далі також - відповідач 2), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення службового розслідування з метою встановлення причини захворювання ОСОБА_1 , передбаченого наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування з метою встановлення дійсної причини захворювання ОСОБА_1 , передбаченого Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, з подальшим виданням довідки про обставини захворювання/травм (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, збільшеної до 100000 грн, за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, а саме з 25.12.2024 по 27.05.2025;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 , передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, збільшену до 100000 грн за період з 25.12.2024 по 27.05.2025 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 30.10.2022 по 27.06.2025.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.06.2025 № 198 позивача, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 19.06.2025 № 127-РС з військової служби відповідно до абзацу першого підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та з 27 червня 2025 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
25.12.2024 позивач, перебуваючи на позиції під час виконання бойового завдання, внаслідок різкого погіршення стану здоров'я був евакуйований до ЗМЗ ДПСУ м. Дружківка, з діагнозом - синдром артеріальної гіпертензії з кардіалгією; гостре порушення мозкового кровообігу. Після уточнюючого діагнозу: гострий коронарний синдром з елевацією ST від 25.12.24; інфаркт міокарда.
У період з 25.12.2024 по 31.12.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «КЛШМД» м. Дніпро, де переніс операцію на серці із стентуванням (26.12.2024), в подальшому перебував на стаціонарному лікуванні з 31.12.2024 по 08.01.2025 в КП «Слобожанська Центральна лікарня» Слобожанської селищної ради. З 26.02.2025 по 04.03.2025 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «МКБЛ № 25» ХМР. З 25.04.2025 по 27.05.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у військово-медичному клінічному центрі Східного регіону.
Позивач звернувся на гарячу лінію Міністерства оборони України із заявою № СА-18951471 стосовно отримання документів про причини та обставини (контузії, травми або каліцтва), а саме довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбаченої додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, за інфаркт, який відбувся під час виконання бойового завдання 25.12.2024, та виплати додаткової винагороди за стаціонарне лікування, у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини, оскільки до цього часу письмові звернення до командира про видачу довідки та виплат не дали жодного результату.
Військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь листом від 03.07.2025 про відсутність підстав для видачі довідки, оскільки 25.12.2024, перебуваючи на позиції під час виконання бойового завдання, з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 стався інфаркт, який є гострим захворюванням серцево-судинної системи, яке відноситься до ішемічної хвороби серця та не підпадає під поранення. Тому і підстав для виплат додаткової грошової винагороди немає.
Також позивач вважає, що за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я із приводу захворювання, отриманого під час участі у бойових діях, йому мала бути виплачена додаткова винагорода у розмірі 100000 грн пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, право на яку передбачено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
В свою чергу, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини.
Отже, позивач вважає, що протиправна бездіяльність відповідача щодо не проведення службового розслідування про обставини захворювання, не надання довідки про обставини захворювання, а також щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 грн пропорційно дням перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, порушує його права.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Відповідач 2 заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 12.11.2025 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Відповідач 2 вказує, що законодавством встановлено ряд обов'язкових умов, за наявності яких, військовослужбовець набуває право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за період перебування у відпустці для лікування після поранення, а саме:
- отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії), виконання обов'язків військової служби, пов'язаних із захистом Батьківщини;
- отримання такого поранення у період дії (після введення) воєнного стану;
- наявність довідки про обставини поранення (травми, контузії), виданої командиром військової частини, де проходить службу військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини (як передбачена законом підстава для отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн);
- кваліфікація отриманої військовослужбовцем травми (поранення, контузії), як тяжкої - як підстава для включення військовослужбовців до наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн саме за період перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), що підтверджується висновками ВЛК.
Так, відповідно до відомостей, зазначених у позовній заяві та не спростовується відповідачем, на момент погіршення стану здоров'я та подальшої госпіталізації позивача, що мало місце 25.12.2024, останній дійсно перебував у районах ведення бойових дій (с. Довга Балка, Іллінівська сільська громада Краматорського району Донецької області) та був залучений до виконання обов'язків військової служби із захисту Батьківщини, де приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Натомість, причиною госпіталізації позивача стало саме різке погіршення стану здоров'я через загальне захворювання (основний діагноз відповідно до наданих позивачем медичних документів: хронічна ішемічна хвороба серця), а не спричинене діями противника, у зв'язку із чим відповідач вважає, що за таких обставин не може бути віднесене до правової категорії поранення, травми, контузії чи каліцтва.
Відповідач 2 вважає, що погіршення стану здоров'я позивача під час виконання останнім обов'язків військової служби відноситься до правової категорії «нещасний випадок» та не може кваліфікуватися як травма, поранення, контузія, каліцтво, пов'язане із захистом Батьківщини.
За наведених обставин відповідач підтверджує, що ані службового розслідування, передбаченого Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 21.11.2017 № 608, ані спеціального розслідування, передбаченого Інструкцією № 332, за фактом погіршення стану здоров'я (захворювання) позивача, яке мало місце 25.12.2025, відповідачем станом на теперішній час не проводилось.
Щодо вимог про виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000 грн, відповідач 2 вказав, що однією з обов'язкових умов виплати спірної додаткової винагороди, як було зазначено вище, є отримання поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, та кваліфікація такого поранення, як тяжкого, що визначається на підставі висновку військово-лікарської комісії. Однак, на думку відповідача 2, жодна із зазначених вимог не дотримана та належним чином не підтверджена.
Ухвалою суду від 26.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також цією ухвалою запропоновано відповідачу 1 протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи відзив на позовну заяву (відзив) і всі докази разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Відповідач 1 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалою суду від 13.10.2025 залучено військову частину НОМЕР_2 до участі у справі як другого відповідача; розгляд даної адміністративної справи розпочато спочатку; витребувано у військової частини НОМЕР_2 докази, необхідні для розгляду справи.
Ухвалою суду від 05.11.2025 повторно витребувано у військової частини НОМЕР_2 докази, необхідні для розгляду справи.
Ухвалою суду від 09.12.2025 долучено до матеріалів справи докази, подані військовою частиною НОМЕР_2 .
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій, проходив військову службу, зокрема, у військовій частині НОМЕР_1 у період з 30.10.2022 по 27.06.2025, правонаступником якої є військова частина НОМЕР_2 , що підтверджується паспортом громадянина України, карткою платника податків, військовим квитком позивача серії НОМЕР_4 , посвідченням серії НОМЕР_5 , витягами із наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.10.2022 № 527 та від 27.06.2025 № 198, довідкою військової частини НОМЕР_2 від 30.07.2025 № 8931.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.06.2025 № 198 ОСОБА_1 , звільненого у відставку наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 19 червня 2025 року № 127-РС, відповідно до абзацу першого підпункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за станом здоров'я, вважати таким, що виключений зі списків особового складу військової частини з 27 червня 2025 року.
Також вказаним наказом визначено виплатити ОСОБА_1 :
- відповідно до розділу XVІ наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» щомісячну премію в розмірі 100% від максимальної суми щомісячної премії, 505% від посадового окладу (7 тарифний розряд, посадовий оклад 3000,00 грн) за 27 (двадцять сім) діб з 01 по 27 червня 2025 року (дисциплінарні стягнення у розрахунковому періоді відсутні);
- відповідно до розділу IV наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» надбавку за вислугу років у розмірі 25% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим знанням;
- відповідно до розділу VI наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» надбавку та особливості проходження служби 65% посадового окладу (7 тарифний розряд, посадовий оклад 3000,00 грн) за 27 (двадцять сім) діб з 01 по 27 червня 2025 року (дисциплінарні стягнення у розрахунковому періоді відсутні);
- компенсацію за 50 (п'ятдесят) діб невикористаних щорічних основних відпусток;
- компенсацію за невикористану додаткову відпустку за період 2023-2025 роки у кількості 42 календарних дні (статус учасника бойових дій набув 23.11.2023);
- 124 (сто двадцять чотири) відсотки місячного грошового забезпечення за 31 повний календарний місяць служби.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2025 № 1211 ОСОБА_1 дійсно в період з 05.11.2022 по 05.12.2023, з 14.01.2023 по 25.01.2023, 09.05.2024, 23.05.2024, з 28.05.2024 по 01.06.2024, 22.07.2024, з 18.08.2024 по 23.08.2024, з 06.09.2024 по 19.09.2024, з 19.10.2024 по 14.11.2024, з 21.11.2024 по 04.12.2024, з 18.12.2024 по 25.12.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в: Донецькій області, Краматорському районі, Лиманській міській ТГр, с. Торське; Донецькій області, Покровському районі, Мар'їнській міській ТГр, м. Красногорівка, Донецькій області, Краматорському районі, Іллінівській міській ТГр, с. Калинове; Донецькій області, Краматорському районі, Іллінівській міській ТГр, с. Олександро-Калинове; Донецькій області, Бахмутському районі, Торецькій міській ТГр, с. Суха Балка.
Відповідно до витягу з бойового розпорядження командира НОМЕР_6 об ТрО № 1415дск наказано командиру роти вогневої підтримки до 22.00 18.12.2024 з додержанням заходів з скритного та розосередженого переміщення, направити розрахунок АГС-17 в район «…» (бойових дій) з метою цілодобового бойового чергування шляхом ведення оборонного бою терміном - 13 діб. До виконання завдань залучити - сержанта ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що не є спірним у даній справі, оскільки визнається як позивачем, так і відповідачами, зокрема, відповідачем 1 у листах від 03.07.202 № 1827 та № 1828, а відповідачем 2 у відзиві на позовну заяву, що 25.12.2024 позивач, перебуваючи на позиції у районі ведення бойових дій під час виконання вищевказаного бойового завдання, внаслідок різкого погіршення стану здоров'я був евакуйований з позиції.
Згідно з первинною медичною картою невідкладної допомоги, виданою СП «Буковель» о 16 год. 45 хв. 25.12.2024, сержант військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 захворів о 09 год. 00 хв. 25.12.2024, уточнений діагноз: «Гострий коронарний синдром з елевацією ST від 25.12.2024. Інфаркт міокрада». Відомості про бойове поранення у картці відсутні.
З виписки з медичної карти стаціонарного хворого - ОСОБА_1 № 28366, виданої 31.12.2024 КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради, вбачається, що дата надходження позивача до закладу - 25.12.2024, виписки - 31.12.2024. Повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): «ІХС: Гострий (Q-інфаркт міокарда нижніх відділів ЛШ (25.12.2024р.). КАГ (26.12.2024р.) - стенозуючий атеросклероз коронарних артерій. Гостре порушення коронарного кровотоку по системі КСА. Стентування RCA (26.12.2024). Гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, 2 ступеню. ССР IV (дуже високий). Гіпертензивне серце. СН ІІАст. ХСН стадія В. NУНА ІІ ФК зі збереженою скоротливою функцією міокарда ЛШ (ФВ 57%). Кіllір І.». Анамнез хвороби: «Ряд років НОМЕР_7 , постійно не лікувався. Погіршення стану зранку 25.12.2024 біля близько 9:00, виник стискаючий біль - БШД - КЛШМД - 2 кард.відділення.».
Згідно з випискою № 8861 із медичної карти стаціонарного хворого терапевтичного відділення, виданою КП «Слобожанська центральна лікарня» Слобожанської селищної ради», ОСОБА_1 знаходився на лікуванні з 31.12.2024 по 08.01.2025. Повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): «ІХС: гострий Q-інфаркт міокарда відділів ДШ (25.12.24 р.). Стенозуючий коронаросклероз (КАГ 26.12.24 р.). Стентування RСА (26.12.24 р.)/ Гіпертонічна хвороба III ст., стАГ2, ризик 4. Гіпертензивне серце. СН II А ст.». Короткий анамнез, діагностичні дослідження, перебіг хвороби, проведене лікування, стан при направленні, при виписці: «поступив зі скаргами на: стискаючий біль за грудиною, відчуття нестачі повітря, серцебиття, задишка, головний біль, слабкість.». Анамнез: «Вважає себе хворим з 25.12.24 р., коли з'явились болі в серці з іррадіацією в ліву руку, лопатку, задишка. Проведено ЕКГ - гострий коронарний синдром, проведено КАГ, стентування RСА. Лікувався в ЛШМД. Приймає серцеві, гіпотензивні препарати. Госпіталізований на лікування терапевтичне від. Слобожанської ЦЛ. Стан середньої важкості. Шкірно-жирова клітковина розвинута нормально. Шкірні покрови чисті, бліді. Набряків нема. Груд, клітина нормостенична. Перкурторно над легенями звук легеневий. При аускультації дихання везикулярне. Хрипів немає. Ч Д -18 в хв. Задишка при ходьбі. Межі відносної серцевої тупості розширені вліво. Тони серця приглушені. Ритм - правильний, ЧСС - 85 у хв., А Т -130/90 мм.рт.ст. Язик чистий: Живіт м'який, б/болісний. Печінка у реберної дуги. Стілець в нормі. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Сечовиділення вільне.».
Відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2594, виданої КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради, ОСОБА_1 знаходився на лікуванні з 26.02.2025 по 04.03.2025. Повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): «ІХС: Нестабільна (прогресуюча) стенокардія Постінфарктний (25.12.2024р. з зубцем Q нижній інфаркт міокарда) кардіосклероз. Стенозуючий (КАГ 26.12.2024р.) коронаросклероз. Стентування RСА (26.12.2024р.) ,ОМ1 стентом ОЕ8 2,5*18мм(27.02.2025р.). СН ІІ А ст. зі збереженою ФВ ЛШ (59%). Гіпертонічна хвороба ІІІ ст, 3 ст, ризик дуже високий. Гіпертензивне серце (ГМЛШ).».
Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 3044, виданою 27.05.2025 Військово-медичним клінічним центром Східного регіону, ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 25.04.2025 по 27.05.2025. У графі код за МКХ-10 / назва діагнозу Основний: «125 - Хронічна ішемічна хвороба серця. Опис діагнозу: Ішемічна хвороба серця: великовогнищевий післяінфарктний (Q-інфаркт нижньої стінки від 25.12.2024) та стенозуючий (коронароангіографія 26.12.2024, 27.02.2025, стентування одним стентом RСА 26.12.2024 та стентування одним стентом ОМ1 27.02.2025) з порушенням ритму по типу частої шлуночкової екстрасистолії. Стабільна стенокардія напруги другий функціональний клас. СН0 стадії.». Супутній: «Т90.0 - Наслідки поверхневої травми голови. Опис діагнозу: Наслідки ВТ (06.12.2022): множинні ВОСП грудної клітки справа непроникаючі в плевральну порожнину, ліковані оперативно: 06.12.2022 - первинна хірургічна обробка вогнепальних ран у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців, невилучених сторонніх тіл м'яких тканин грудної клітки справа. Наслідки вибухової травми (28.05.2024) акубаротравма у вигляді вушного шуму. Наслідки вибухової травми (19.08.2025) закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку у вигляді цефалгічного синдрому. Хронічна вертеброгенна радикулопатія 1-3-31 двобічно з вираженим м'язово-тонічним синдромом з незначним порушенням функції. Міжхребцевий остеохондроз грудного та поперекового відділів хребта з больовим синдромом та незначним порушенням функції. Енцефалопатія І стадії складного генезу (післятравматична, дисциркуляторна) з вестибуло-атактичним синдромом.; Аліментарно-конституційне ожиріння 1 ступеня, абдомінальний тип.; Хронічний ларингіт без порушення функції.». Анамнез хвороби: «Хворіє довгий час. Антигіпертензивні препарати приймає регулярно. Погіршення близько тижня після психоемоційних стресів, коли з'явився біль в потилиці. Звернувся за медичною допомогою. Лікувався самостійно з незначним позитивним ефектом. В подальшому евакуйований до військової частини НОМЕР_8 , де госпіталізований до кардіологічного відділення.».
В довідці військово-лікарської комісії від 28.01.2025 № 360/1, складеній відносно ОСОБА_1 , серед іншого, вказано, що проведено медичний огляд військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_9 28 січня 2025 року. Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): «Ішемічна хвороба серця. Гострий Q-інфаркт міокарда нижньої стінки лівого шлуночка від 25.12.2024. Стенозуючий атеросклероз (коронароангіографія від 26.12.2024: стенозуючий атеросклероз коронарних артерій. Гостре порушення кровотоку по системі правої коронарної артерії). Стенозування правої коронарної артерії 26.12.2024. Гіпертонічна хвороба III стадія. СН ІІА, за NYНА III ф.к. Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.».
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 04.03.2025 № 2025-0304-0900, складеною щодо ОСОБА_1 , зазначено, що проведено медичний огляд ВЛК 04 березня 2025 року. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): «І20.0 ІХС. Нестабільна (прогресуюча) стенокардія. Постінфарктний 25.12.2024 (Qпозитивний нижній інфаркт міокарда) кардіосклероз. Стенозуючий (КАГ 26.12.2024) коронаросклероз. Стентування RСА (26.12.2024), ОМ1 стентом ОЕ82,5*18мм (27.02.2025). Гіпертонічна хвороба III ст., 2 ступеня, ризик дуже високий. СН II А ст зі збереженою ФВЛШ (59%). Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби (довідка не додавалась)».
Також відповідно до свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 від 27.05.2025 № 2025-0527-1427-2660-3, зокрема, діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва): «125; 150 ішемічна хвороба серця: великовогнищевий пiсляiнфарктний (Q-iнфаркт нижньої стінки 25.12.2024) та стенозуючий (коронароангiографiя 26.12.2024, 27.02.2025 та стентування одним стентом RCA 26.12.2024 та стентування одним стентом OM1 27.02.2025) з порушенням ритму по типу частої шлуночкової екстрасистолії. Стабільна стенокардія напруги другий функціональний клас. СН0 стадiї. Захворювання, ТАК, пов'язан(-а/е/i) із захистом Батьківщини».
Листом військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2025 № 1827 повідомлено, що 25.12.2024, перебуваючи на позиції під час виконання бойового завдання з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 стався інфаркт. Інфаркт - гостре захворювання серцево-судинної системи, яке відноситься до ішемічної хвороби серця, та не підпадає під визначення поранення. Тому підстав для виплати додаткової грошової винагороди немає.
Крім того, згідно з листом військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2025 № 1828 25.12.2024, перебуваючи на позиції під час виконання бойового завдання з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 стався інфаркт. Інфаркт - гостре захворювання серцево-судинної системи, яке відноситься до ішемічної хвороби серця, та не підпадає під визначення поранення. Тому підстави для видачі довідки (додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України) відсутні.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги позивача та доводи відповідачів, суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Частиною 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частин 2-4 статті 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється:
громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом;
іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини) визначено Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.12.2021 за № 1667/37289 (далі - Інструкція № 332).
Згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції № 332 ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, але не пов'язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.
Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції № 332 передбачено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції № 332 про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.
У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов'язаний: терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров'я; негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.
Згідно з абзацом першим пункту 3 розділу ІІ Інструкції № 332 нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.
Також пунктом 1 розділу VI Інструкції № 332 визначено, що усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання та отруєння (далі - профзахворювання) військовослужбовців підлягають розслідуванню. Діагноз професійного захворювання встановлюється згідно з Переліком професійних захворювань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2000 року № 1662.
До профзахворювання належить захворювання, що виникло внаслідок виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби та зумовлене виключно або переважно впливом шкідливих факторів середовища, де виконувались ці обов'язки, та (або) шкідливим фактором процесу їх виконання.
До хронічного профзахворювання належить також захворювання, що виникло після багаторазового та (або) тривалого впливу на військовослужбовця шкідливих факторів процесу виконання обов'язків військової служби.
Хронічне професійне захворювання не завжди супроводжується втратою працездатності.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.2024 ОСОБА_1 перебував на позиції у районі ведення бойових дій з метою виконання бойового завдання, де з ним трапився нещасний випадок внаслідок різкого погіршення стану здоров'я. Позивачу було надано невідкладну (екстрену) медичну допомогу та забезпечено його доставку до закладу охорони здоров'я.
Вказані обставини не є спірними та визнаються як відповідачем 1 у листах від 03.07.2025 № 1827 та № 1828, так і відповідачем 2 у відзиві на позовну заяву, де, серед іншого, останній вказує, що погіршення стану здоров'я позивача під час виконання ним обов'язків військової служби відноситься до правової категорії «нещасний випадок».
Тобто, відповідач 2 у відзиві на позовну заяву визнає, що з позивачем стався нещасний випадок.
Однак, доказів призначення відповідного розслідування вказаного нещасного випадку, відповідачами не надано.
Посилання відповідача 2 у відзиві на погіршення стану здоров'я позивача виключно через загальне захворювання, а не внаслідок дій противника, як на підставу для не проведення відповідного розслідування такого нещасного випадку, суд вважає незмістовними.
Суд вказує, що з аналізу наведених положень Інструкції № 332, зокрема, пункту 3 розділу І та пункту 1 розділу VI цієї Інструкції, вбачається, що розслідуванню підлягають як випадки поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника, так і випадки професійного захворювання, що сталося, зокрема, в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, але не пов'язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що військовою частиною НОМЕР_1 та в подальшому військовою частиною НОМЕР_2 , яка є правонаступником військової частини НОМЕР_1 , допущено протиправну бездіяльність щодо не проведення розслідування нещасного випадку, що стався 25.12.2024 з військовослужбовцем ОСОБА_1 з метою встановлення причини його захворювання.
Відтак, у відповідній частині позовні вимоги підлягають задоволенню. В той же час суд зауважує, що розслідування, яке має бути проведене в межах даних спірних правовідносинах не є службовим, як сформульовано у позовній заяві та у змісті позовних вимог, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню із зміною відповідного формулювання (обранням іншого способу захисту прав позивача), яке судом буде викладено нижче в цьому рішенні.
Щодо позовних вимог про зобов'язання видати позивачу довідку про обставини захворювання/травми (поранення, контузії, каліцтва), суд зазначає таке.
Пунктом 8 Розділу ІІ Інструкції 332 передбачено, що Комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п'яти робочих днів з дня її утворення.
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана: обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо; з'ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції; скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід'ємну частину.
До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).
Відповідно до пункту 18 розділу ІІ Інструкції № 332 за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800.
Таким чином, довідка за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 складається за результатами проведення розслідування нещасного випадку, який трапився з військовослужбовцем, та на підставі відповідного наказу командира військової частини, що видається за результатами проведення розслідування.
Суд зазначає, що кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань. Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Як було встановлено судом, розслідування за фактом захворювання позивача не було призначене.
Відтак, за відсутності цієї обставини, а також результатів розслідування і відповідних висновків про обставини захворювання позивача, позовні вимоги про видачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
Також щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, а саме з 25.12.2024 по 27.05.2025, та зобов'язання виплатити позивачу таку винагороду, суд зазначає таке.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався та діє на теперішній час.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), в пункті 1 якої установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Також пунктом 1-1 Постанови № 168 установлено, що на період воєнного стану, зокрема: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), членам груп протиповітряної оборони, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Відповідно до пункту 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Пунктом 2-1 Постанови № 168 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:
порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;
особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;
порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди.
Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 доповнено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260), новим розділом ХХХIV «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану» (в редакції наказу Міністерства оборони України від 26.09.2023 № 566).
Відповідно до абзаців 1-3 пункту 2 розділу ХХХIV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту).
Згідно з пунктами 9-12 розділу ХХХIV Порядку № 260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини, керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
У період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм, в контексті спірних правовідносин, суд зазначає, що додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцю, зокрема, за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого) або за період перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, і виплата такої допомоги здійснюється на підставі відповідного наказу про її виплату.
В свою чергу, підставою для видання такого наказу є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402.
При цьому, як вже мовилось вище, наведена довідка складається за результатами проведення розслідування нещасного випадку, який трапився з військовослужбовцем, та на підставі відповідного наказу командира військової частини, що видається за результатами проведення такого розслідування.
Однак, у даних спірних правовідносинах розслідування за фактом захворювання позивача не було призначене та не проводилось.
Відповідно, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивача не видавалась, а відтак позовні вимоги про виплату позивачу спірної одноразової грошової винагороди у розмірі 100000,00 грн є передчасними та задоволенню не підлягають.
Інших обставин, які б безперечно свідчили про отримання позивачем саме поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаним із захистом Батьківщини, та, відповідно, наявності правових підстав для виплати позивачу спірної грошової винагороди, судом не встановлено та сторонами таких доказів не надано.
Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, то суд зауважує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд зазначає, що позовні вимоги у цій справі звернуті виключно до військової частини НОМЕР_1 , яка у ході розгляду цієї справи фактично вибула зі спірних правовідносин у зв'язку з її ліквідацією. Позивач під час розгляду справи позовні вимоги не уточнював.
При цьому, під час розгляду справи судом залучено військову частину НОМЕР_2 в якості другого відповідача у справі, яка є правонаступником військової частини НОМЕР_1 , і має відповідати за позовом у цій справі.
В контексті викладеного, а також з урахуванням некоректного формулювання частини позовних вимог, що стосуються проведення розслідування, про яке зазначалось судом вище в цьому рішенні, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, в даному випадку буде:
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення розслідування нещасного випадку, що стався 25.12.2024 з військовослужбовцем ОСОБА_1 , з метою встановлення причини його захворювання, у відповідності до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332;
- зобов'язання військової частини НОМЕР_2 провести розслідування нещасного випадку, що стався 25.12.2024 з військовослужбовцем ОСОБА_1 , з метою встановлення причини його захворювання, у відповідності до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332.
Отже, виходячи з системного аналізу наведених вимог законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктами 1 та 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Щербініна Євгена Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_10 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), військової частини НОМЕР_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_11 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення розслідування нещасного випадку, що стався 25.12.2024 з військовослужбовцем ОСОБА_1 , з метою встановлення причини його захворювання, у відповідності до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 провести розслідування нещасного випадку, що стався 25.12.2024 з військовослужбовцем ОСОБА_1 , з метою встановлення причини його захворювання, у відповідності до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 10.12.2025.
Суддя О.М. Качанок