09 грудня 2025 року м. Київ справа №320/46618/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «ТІНТОРЕТТО» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Тінторетто» (далі - позивача) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 25467 від 20.08.2024 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення не містить обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до переліку ризикових платників податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи, не містить розшифровки, яка саме податкова інформація слугувала підставою для прийняття спірного рішення, а також прийнято не у відповідності до вимог чинного законодавства. Відтак позивач вважає оскаржуване рішення необґрунтованим та невмотивованим, у зв'язку з чим звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано до суду відзив, у якому зазначено, що спірне рішення є правомірним, оскільки прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку зі встановленням відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, внаслідок здійснення ним ризикових операцій. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в судовому засіданні, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст. 262 КАС України.
Відповідно до ч. 5 вказаної статті суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною 6 ст.12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У даному випадку предметом позову, є правовідносини щодо прийнятого рішення відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином, дана адміністративна справа у розумінні КАС України є справою незначної складності, що може бути розглянута без проведення судового засідання.
Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, представник відповідача у відзиві на позовну заяву та позивач у відповіді на відзив не зазначили, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Враховуючи, що дана адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є незначної складності і будь-яких вагомих підстав для її розгляду в судовому засіданні позивач та відповідач не зазначив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяв (клопотань) позивача та відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачем подано відповідь на відзив, у якій заперечує позицію відповідача щодо невідповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Розглянувши подані учасниками справи документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ТОВ «ТІНТОРЕТТО» зареєстроване як юридична особа 26.05.2017 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є платником податку на додану вартість.
З поданих до суду документів слідує, що юридична адреса позивача: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Храпачанська, буд. 70-А (Договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 10.05.2024 року із ТОВ «Фрам Плюс» (код 42808546).
Основними видами діяльності позивача є: Основний: 22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас; Інші: 16.23 Виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів 23.19 Виробництво й оброблення інших скляних виробів, у тому числі технічних 25.12 Виробництво металевих дверей і вікон 43.32 Установлення столярних виробів 43.34 Малярні роботи та скління 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у. 43.39 Інші роботи із завершення будівництва 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування 43.21 Електромонтажні роботи 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у. 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель 41.10 Організація будівництва будівель 42.12 Будівництво залізниць і метрополітену 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи 43.31 Штукатурні роботи 43.91 Покрівельні роботи 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 71.11 Діяльність у сфері архітектури.
Судом встановлено, що ТОВ «ТІНТОРЕТТО» є виконавцем робіт, які є важливими для задоволення потреб територіальної громади, реалізує проєкти соціальної інфраструктури та залучено до відновлювальних робіт внаслідок заподіяної шкоди збройною агресією російської федерації, що підтверджується зокрема виконанням робіт щодо таких об'єктів:
- надання послуг із поточного ремонту будівлі гуртожитку ДНЗ «Сквирське вище професійне училище» за адресою: вул. Незалежності, 143, м. Сквира, Обухівський р-н, Київської області;
- виконання робіт з капітального ремонту з відновленням несучих конструкцій житлового будинку № 425А по вул. Центральна у смт Бородянка пошкоджених в наслідок агресивних дій російської федерації проти України;
- виконання робіт з капітального з відновленням несучих конструкцій житлового будинку 11 лінія, дім 4 ЖК Ірпінські Липки у м. Ірпінь пошкоджених в наслідок агресивних дій російської федерації проти України;
- виконання робіт з капітального ремонту центрального міського стадіону "Чемпіон" по вулиці Соборніи?, 183-Б у м. Ірпінь, Бучанського раи?ону, Киі?вськоі? області пошкодженого внаслідок агресивних діи? росіи?ськоі? федераціі? проти Украі?ни;
- виконання будівельних робіт з капітального ремонту Опорного навчального закладу Мар'янівське навчально-виховне об'єднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дитячии? садок» Поліськоі? селищноі? ради за адресою: село Мар'янівка, вул. Шляхова, 3А, Вишгородськии? раи?он, Киі?вська область.
Також, Київською обласною (військовою) державною адміністрацію щодо позивача прийнято рішення про визначення підприємства критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Позивач має відповідні ліцензії, дозволи, сертифікати, які забезпечують належне та ефективне здійснення господарської діяльності.
У позовній заяві позивач стверджує, що незважаючи на скрутне економічне становище в країні, товариство регулярно і вчасно сплачує заробітну плату працівникам на відповідному рівні, податки до державного і місцевого бюджету і планує розвивати в подальшому фінансово - господарську діяльність і збільшувати сплату податків і зборів. Також у зв'язку з прогнозованими збільшеннями обсягів продажів і необхідністю збільшення податкового навантаження по податку на додану вартість підприємств ТОВ «ТІНТОРЕТТО» має планує збільшити нарахування і сплату по даному податку в бюджет. У своїй діяльності позивач керується принципом працювати максимально прозоро, у зв'язку із чим співпраця з контрагентами становиться можливою виключно після проведення відповідних процедур на предмет перевірки податкової надійності та економічної добропорядності кожного потенційного партнера.
17.06.2024 року Головним управлінням ГУ ДПС у Київській області прийнято Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 19037, відповідно до якого Комісією регіонального рівня відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, зазначено такі коди податкової інформації:
13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку
12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку
03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності
07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції)
12.08.2024 року позивачем було подано до контролюючого органу письмові пояснення (звернення) № 1 (з відповідними додатками: договори, первинні документи, оборотно - сальдові відомості, 20-ОПП, тощо), в яких викладена позиція позивача щодо помилкового встановлення податковим органом відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та безпідставного включення товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, надані документи, що підтверджують законність та реальність здійснення товариством господарської діяльності та дотримання податкового законодавства.
20.08.2024 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Київській області прийнято Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 25467 згідно якого Комісією регіонального рівня відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 з урахуванням отриманих від платника податків інформації та копій відповідних документів від 12.08.2024 року № 1 встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку; зазначено такі коди податкової інформації:
13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку
12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку
03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, позивачем було подано до ДПС України скаргу від 28.08.2024 року, яка залишена без задоволення на підставі Рішення від 05.09.2024 року № 26709.
Позивач не погоджується з рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 25467 від 20.08.2024 року; вважає його незаконним, необґрунтованим та, відповідно, протиправним, що і послугувало підставою для звернення до суду із позовною заявою.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
У силу припису норми ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів і, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Згідно з визначенням, наведеним у п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За змістом пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до визначення, яке міститься у п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п. п. 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, якою затверджено, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Порядок № 1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;
критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;
ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Пунктом 5 Порядку № 1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з п. 6 Порядку № 1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до п. п. 25, 26 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абз. 8 п. 40 Порядку № 1165).
Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що положеннями Порядку № 1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Право комісії регіонального рівня самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації Порядком № 1165 не передбачено.
При цьому, відповідно до п. 6 Порядку № 1165, виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.
Вказаним пунктом як критерій ризиковості платника податку визначено наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Відтак, на підставі цього пункту відповідач може прийняти рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості тільки за сукупності наступних обставин: наявна податкова інформація; така інформація визначає про ризиковість здійснення господарської операції; така ризикова господарська операція зазначена в поданій для реєстрації податковій накладній.
Виходячи з аналізу оскаржуваного позивачем рішення, наданих до матеріалів справи документів, суд зауважує, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення, про включення позивача до переліку ризикових платників податків, суду надано не було, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку обставин господарських операцій із відповідними контрагентами, у зв'язку із чим саме застосовано коди, які впливають на відповідність підприємства п.8 Критеріїв ризиковості платника податків та на підставі чого здійснено їх застосування.
Верховний Суд у постановах від 19.11.2021р. по справі №140/17441/20, від 05.01.2021р. у справі №640/10988/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, що узгоджується із позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 30.11.2021 по справі №340/1098/20, від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.
Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Однак відповідач не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень та був покладений в основу їх прийняття.
Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.
Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 по справі №160/93/19, від 04.06.2020 по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.
Варто зауважити на тому, що відповідач, приймаючи спірне рішення не визначив конкретних податкових накладних/розрахунків коригування, складених позивачем та поданих ним на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, в яких були зафіксовані ризикові операції, що стало підставою для вирішення питання відповідності платника податку - позивача Критеріям ризиковості платника податку.
Разом з тим, суд зауважує, що матеріали справи не містить конкретних доказів на підтвердження належності позивача до ризикових платників саме на підставі реєстрації, поданої ним до контролюючого органу, податкової накладної/розрахунку коригування.
Крім того, у відзиві на позов відповідач зазначає про те, що оскаржуване рішення прийнято у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, тобто не за наслідками подання позивачем податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.
Відтак, наведені норми та встановлені судом обставини свідчать на користь висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, що, в свою чергу, є прямим порушенням процедури його прийняття, визначеної положеннями Порядку №1165.
Окрім того, проаналізувавши зміст оскаржуваного рішення, суд встановив, що таке рішення не містить інформації про суть, характер та обсяг конкретних вчинених платником податків (позивачем) господарських операцій з відповідними контрагентами, а також про реквізити (дата, номер), суть і зміст документів, що містять відомості про такі вчинені операції (зокрема, податкових накладних), - що на переконання контролюючого органу підпадають під ознаки ризикових.
При цьому, в ході судового розгляду цієї справи відповідач не подав до суду документальні докази наявності у Головного управління ДПС у Київській області податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (позивачем), та стала підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішень про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.
Також відповідач не навів у тексті спірного рішення пояснень щодо суті та характеру, отриманої ним податкової інформації, та не розшифрував належним чином, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення позивача до переліку ризикового платника податку, та відповідно наявність якої у свою чергу стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Оскаржуване рішення не містить будь - яких обґрунтованих підстав та причин віднесення Позивача до ризикових платників податків, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Стосовно поданих відповідачем документів, суд зазначає, що відповідач також не довів суду факт встановлення контролюючим органом на момент прийняття спірного рішення чи раніше обставин взаємодії позивача із ризиковими суб'єктами господарської діяльності. Відповідачем не надано належних доказів щодо мотивування та конкретизації суті та характеру наявної податкової інформації, отриманої у процесі поточної діяльності контролюючого органу, що стала підставою для висновку контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості.
Також, суд враховує висновки П'ятого апеляційного адміністративного суду, викладені у постанові від 04.11.2021 у справі за №420/8714/21, згідно яких поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності, відтак, кожен з платників податків має неси індивідуальну відповідальність за свою діяльність.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, рішення комісії не містить зрозумілих мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Суд зазначає, що навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов'язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Зазначена правова позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20, від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 та у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20, в яких суд дійшов висновку, що порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості. При вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії.
У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб'єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Також за змістом висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені у постановах від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, від 05.01.2021 р. у справі № 640/11321/20: «приймаючи оскаржуване рішення про віднесення позивача до категорії ризикових платників податків податковий орган не виконав законодавчо встановлених вимог щодо вмотивованості цього рішення як акта індивідуальної дії».
Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість спірного рішення відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Щодо правомірності заявленої позивачем похідної вимоги про зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд дійшов висновку про наступне.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Так, п. 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня серед іншого також розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Таким чином, контролюючому органу (ГУ ДПС у Київській області) надані безпосередньо повноваження на виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Оскільки в ході розгляду даної справи суд дійшов висновку про протиправність спірного рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість (позивача) критеріям ризиковості платника, та відповідно про наявність підстав про задоволення позову в частині скасування такого рішення контролюючого органу, то останнє тягне за собою необхідність зобов'язання ГУ ДПС у Київській області вчинити дії, передбачені п. 6 Порядку №1165 з метою відновлення порушених прав позивача.
При цьому, суд враховує те, що в ході судового розгляду відповідач не довів суду, що поданих позивачем документів разом із відповідними поясненнями було недостатньо для прийняття рішення про невідповідність позивача критеріям ризиковості платника.
За таких обставин, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовної вимоги позивача, шляхом зобов'язання ГУ ДПС у м. Київській області виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
За змістом ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, одним із питань, які вирішує суд при ухваленні рішення, є те, як розподілити між сторонами судові витрати (п. 5 ч. 1 ст. 244 зазначеного Кодексу).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат за результатами розгляд цієї справи суд виходив з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи позивач під час звернення до суду із цим адміністративним позовом сплатив судовий збір у загальній сумі 6056,00 грн. Враховуючи обсяг заявлених та задоволених позовних вимог суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача витрат по оплаті судового збору в зазначеному розмірі коштів повністю.
Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тінторетто» (09100, Київська обл., Білоцерківський р-н, місто Біла Церква, вулиця Храпачанська, будинок, 70а; Код ЄДРПОУ 41358775) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а; Код ЄДРПОУ 44096797) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладноїрозрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а; Код ЄДРПОУ 44096797) про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 25467 від 20.08.2024 року.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а; Код ЄДРПОУ 44096797) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Тінторетто» (09100, Київська обл., Білоцерківський р-н, місто Біла Церква, вулиця Храпачанська, будинок, 70а; Код ЄДРПОУ 41358775) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тінторетто» (09100, Київська обл., Білоцерківський р-н, місто Біла Церква, вулиця Храпачанська, будинок, 70а; Код ЄДРПОУ 41358775) судовий збір в сумі 6056,00 грн. (шість тисяч п'ятдесят шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а; Код ЄДРПОУ 44096797).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.