10 грудня 2025 року о/об 11 год. 50 хв.Справа № 280/8134/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в частині не зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 наступних періодів: періоду навчання з 01.09.1982 по 16.06.1987 в Новочеркаському політехнічному інституті; періоду проходження виробничої практики з 14.06.1986 по 01.08.1986 був в КСРХ на посаді електромонтера 3 групи кваліфікації; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.06.2025 щодо призначення/перерахунку пенсії із врахуванням висновків суду та зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу: період навчання з 01.09.1982 по 16.06.1987 в Новочеркаському політехнічному інституті; період проходження виробничої практики з 14.06.1986 по 01.08.1986 був в КСРХ на посаді електромонтера 3 групи кваліфікації; 3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком із врахуванням висновків суду.
У позовній заяві зазначено наступне: «… 1. Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій, зокрема, вказав, що не отримував ніколи пенсію в рф, адже у позивача відсутній навіть страховий стаж на території держави-агресора. Всю свою трудову діяльність позивач організовував на території України. 26.08.2025 року позивач звернувся до адвоката Тивоненка Д.Р. за правничою допомогою та уклав з останнім договір про надання професійної правничої допомоги. 30.08.2025 року адвокат звернувся із адвокатським запитом до відповідача у якому просив надати інформацію про наступне. Чи звертався до територіальних органів Пенсійного фонду України позивач із заявою на призначення пенсії? Якщо так, надати належним чином завірену копію такої заяви. Чи було розглянуто по суті згадану заяву позивача? Надати завірену належним чином копію відповіді на названу заяву. У випадку ненадання відповіді, зазначити правові підстави не розгляду даної заяви позивача на призначення пенсії. Окрім того, адвокат просив надати матеріали із пенсійної справи позивача (виписку з розпорядження про призначення пенсії та/або рішення про призначення пенсії, рішення про відмову у призначенні пенсії тощо), а також запитував чи перебуває на державному пенсійному страхуванні позивач; чи зараховано до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1982 року по 16.06.1987 року? Якщо ні, надати обґрунтовані правові підстави не зарахування страхового стажу позивача за вказаний період; чи було зараховано до страхового стажу позивача період проходження ним виробничої практики з 14.06.1986 року по 01.08.1986 рік? Якщо ні, надати обґрунтовані правові підстави не зарахування страхового стажу позивачу за вказаний період. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було розглянуто адвокатський запит від 30.08.2025 року і надано відповідь від 05.09.2025 року про наступне: « Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянуло Ваш адвокатський запит, як представника ОСОБА_1 та повідомляє. За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 згідно наданої заяви про призначення пенсії від 24.06.2025 року було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058) з 07.07.2025 року, з урахуванням страхового стажу 37 років 1 місяць 4 дні. Відповідно до ч. 2 ст. 241 Закону України 1058 період трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховується до страхового стажу, утому числа на пільгових умовах, особам, які проживають в України, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Згідно наданих документів до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період навчання з 01.09.1982 по 16.06.1987 відповідно до диплома НОМЕР_2 від 30.06.1987. Оскільки, період потребує підтвердження щодо не отримання пенсійних виплат від органу, що здійснює пенсійне забезпечення в Російській Федерації за вказані періоди відповідно до Порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 01 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2005 № 562 «Деякі питання страхового стажу». Також повідомляємо, що відповідно до записів № 2-3 трудової книжки НОМЕР_3 від 30.07.1986 ОСОБА_1 проходив виробничу практику з 14.06.1986 по 01.08.1986 на території Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це орган Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та подовження виплати пенсії. Для зарахування вищезазначених періодів стажу ОСОБА_1 необхідно долучити заяву із зазначенням інформації про те, що заявник може документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначений період. На Ваш запит надаємо належним чином завірені копії документів». До вказаної відповіді відповідачем було долучено копію протоколу призначення пенсії від 16.07.2025 року, відповідно до якого, позивачу з 07.07.2025 року призначено пенсію за віком довічно у сумі 20 242, 11 грн. Окрім того, відповідачем було долучено заяву позивача про призначення/перерахунок пенсії, з якої чітко вбачається, що позивачем було відмічено, що він не отримує пенсію іншого виду, зокрема від рф. Вказане також засвідчено підписом позивача. Саме тому, враховуючи вищевикладене, позивач вважає відмову відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1982 р. по 16.06.1987 р. відповідно до диплома НОМЕР_2 від 30.06.1987, а також періоду проходження виробничої практики з 14.06.1986 року по 01.08.1986 року на території країни рф, незаконною з огляду на таке. 2. Щодо фактичних обставин. Так, дійсно, безспірним є те, позивач у період з 01.09.1982 року по 16.06.1987 року навчався в Новочеркаському політехнічному інституті, що підтверджується відповідним записом № 4 в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 від 30.07.1986 року. Окрім того, позивач з 14.06.1986 року по 01.08.1986 року був прийнятий в КСРХ електромонтером 3 групи кваліфікації на період виробничої практики. Назване підтверджується записом № 2 у трудовій книжці позивача. У зв'язку з військовою агресію рф та оголошенням військового стану, позивач не може перетинати кордон до рф для отримання підтвердження, що він не отримує пенсійні виплати від органу, що здійснює пенсійне забезпечення в рф за вказані періоди відповідно до Порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 01 січня 1992 року за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу. У зв'язку із чим, фактично позивач не отримує пенсію, а після закінчення воєнного стану та можливості направлення відповідачем запиту до пенсійного фонду рф щодо бажання отримувати пенсію на території України позивачем, пенсійний фонд рф закриє пенсійну справу. Також позивач вважає, що положення Порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2025 р. № 562 стосуються осіб, які отримували пенсію на території російської федерації, які не можуть надати докази неотримання (припинення отримання) пенсії на території держави-агресора та скористатися правом на соціальний захист, передбаченим ст. 46 Конституції України. Враховуючи викладене, доводи відповідача, викладені у відповіді на адвокатський запит, порушують право позивача на отримання пенсії, яке не залежить та не повинно залежати від можливості пенсійного органу підтвердити припинення виплати пенсії останнього за місцем проходження навчання або практики. 3. Правові підстави позовних вимог. … Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. При цьому, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не передбачено такої умови для виплати пенсії як надання особою документів, що підтверджують припинення виплати пенсії на території, де особа раніше отримувала пенсію. Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1). Пунктом ІІ Порядку № 22-1 передбачено вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком. У цьому переліку не передбачено документа про припинення пенсіонеру виплати пенсії в іншій державі. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. За таких обставин вимога відповідача надати документ про припинення виплати пенсії в російській федерації не відповідає вимогам закону і не може слугувати підставою для відмови у призначенні/поновленні пенсії за віком відповідно Закону №1058-ІV. Окрім того, просимо звернути увагу суд, що в Україні введено правовий режим воєнного стану. Акціонерне товариство «Укрпошта» з 24.02.2022 р. тимчасово припинило приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень з призначенням до російської федерації, тому позивач не може з об'єктивних причин надіслати до компетентного органу російської федерації відповідний запит та отримати підтвердження виплати чи припинення виплати пенсії органами Пенсійного фонду країни-агресорки. З огляду на вище викладене, відсутність інформації про припинення виплати пенсії на території держави-агресорки не може бути підставою для відмови у призначенні, поновленні виплати пенсії позивача. … Беручи до уваги, що конституційне право на соціальний захист включає право на пенсійне забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом, позивач приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде визнання протиправною відмову відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду його навчання з 01.09.1982 р. по 16.06.1987 р. відповідно до диплома НОМЕР_2 від 30.06.1987 р., а також проходження ним виробничої практики у період з 14.06.1986 року по 01.08.1986 року на території Російської Федерації, оскільки позивачем було повідомлено відповідача про неотримання пенсійних виплат від органу, що здійснює пенсійне забезпечення в рф за вказані періоди у своїй заяві про призначення/перерахунок пенсії. Тобто, у суду наявні підстави для зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення/перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду. Отже, враховуючи вказане вище, вимога відповідача про надання позивачем інформації про підтвердження щодо не отримання пенсійних виплат від органу, що здійснює пенсійне забезпечення в рф за вказані вище періоди відповідно до Порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 01 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2025 р. № 562, є неправомірною та безпідставною. …».
Позивач підтримав позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… Згідно наданих документів до страхового стажу позивача не зараховано період навчання з 01.09.1982 по 16.06.1987 відповідно до диплома НОМЕР_2 від 30.06.1987, оскільки період потребує підтвердження щодо не отримання пенсійних виплат від органу, що здійснює пенсійне забезпечення в російській федерації за вказані періоди, відповідно до Порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 №562 «Деякі питання страхового стажу». Також, звертаємо увагу суду на те, що відповідно до записів № 2-3 трудової книжки НОМЕР_4 від 30.07.1986 ОСОБА_1 проходив виробничу практику з 14.06.1986 по 01.08.1986 на території рф. Отже, цей період також неможливо зарахувати до страхового стажу із вищенаведеної причини. На підставі вищезазначених обставин, Головне управління Пенсійного фонду в Запорізькій області прийняло рішення про відмову у зарахуванні до загального страхового стажу: період навчання з 01.09.1982 по 16.06.1987 в Новочеркаському політехнічному інституті; період проходження виробничої практики з 14.06.1986 по 01.08.1986. … Отже, згідно чинного законодавства функції по призначенню, перерахунку і виплаті пенсій покладені саме на Пенсійний Фонд України, який здійснює свої повноваження через створенні в установленому порядку територіальні управління. Враховуючи усе наведене вище вважаю, що відповідач, відмовляючи у призначенні пенсії позивачу, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо. …».
Відповідач проти позовної заяви заперечував.
Судом вивчено відповідь позивача на відзив на позовну заяву.
Ухвалою судді від 22.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Відповідно до Паспорта громадянина України НОМЕР_5 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У листі ГУ ПФУ в Запорізькій області від 05.09.2025 за №0800-0219-8/99898 на адресу представника позивача зазначено: «… Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянуло Ваш адвокатський запит, як представника ОСОБА_1 та повідомляє. За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 згідно наданої заяви про призначення пенсії від 24.06.2025 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон 1058) з 07.07.2025 року, з урахуванням страхового стажу 37 років 1 місяць 4 дні. Відповідно до ч.2 ст.241 Закону 1058 період трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховується до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Згідно наданих документів до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період навчання з 01.09.1982 по 16.06.1987 відповідно до диплома НОМЕР_2 від 30.06.1987. Оскільки, період потребує підтвердження щодо не отримання пенсійних виплат від органу, що здійснює пенсійне забезпечення в Російській Федерації за вказані періоди відповідно до Порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 01 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 №562 "Деякі питання страхового стажу". Також повідомляємо, що відповідно до записів № 2-3 трудової книжки НОМЕР_6 від 30.07.1986 ОСОБА_1 проходив виробничу практику з 14.06.1986 по 01.08.1986 на території Російської Федерації. Тому цей період також не можливо зарахувати до стажу із вищенаведеної причини. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це орган Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та подовження виплати пенсії. Для зарахування вищезазначених періодів стажу ОСОБА_1 необхідно долучити заяву із зазначенням інформації про те, що заявник не може документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначений період. На Ваш запит надаємо належним чином завірені копії документів. …».
У Заяві позивача від 24.06.2025 про призначення пенсії за віком зазначено, зокрема: «… Пенсія іншого виду, за іншими законами України або в іншій державі, в тому числі в іншій державі з урахуванням періодів трудової діяльності до 01 січня 1992 року в республіках колишнього Союзу РСР: не призначалась іншого виду (підпис); Не отримую пенсію пенсію іншого виду. Не отримую від рф (підпис). …».
Судом досліджено всі документи, наявні у даній адміністративній справі.
При вирішенні публічно-правового спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.
У ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено: «1.Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: … з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; …».
Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан.
У ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено: «1.Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. 2.Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору. …».
У ст.24-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено: «1.Періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 2.Періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії. …».
Як зазначено у ч.1 ст.26-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі відсутності необхідного страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою статті 26 цього Закону, для визначення права на призначення пенсії за віком включаються періоди роботи особи в іншій державі (за наявності) у календарному обчисленні, за умови зарахування таких періодів роботи до страхового стажу (стажу роботи) згідно із законодавством відповідної держави. Порядок підтвердження та зарахування таких періодів роботи до страхового стажу (стажу роботи) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.5-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності з 1 січня 1992 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення" за межами України в державах, які входили до складу колишнього Союзу РСР, зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому, Закон України від 25.04.2024 за №3674-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення" набрав чинності 23.06.2024.
У ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено: «Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. … У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).».
Відповідно до ст.1 «Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», вчиненої 13.03.1992 у м.Москві, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
У ст.6 «Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», вчиненої 13.03.1992 у м.Москві, зазначено: «1. Призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. 2. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. 3. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії».
Разом із цим, у постанові Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 за №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» зазначено: «Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві. …».
За ст.6 «Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн», вчиненої 14.01.1993 у м.Москві, працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов'язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші). Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтва та інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Водночас, у постанові Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 за №639 «Про припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» зазначено: «У зв'язку з докорінною зміною обставин Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Припинити дію Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, вчиненої 14 січня 1993 р. в м. Москві. …».
Згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У п.2.9 розділу II «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"», затвердженого 25.11.2005 Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (надалі - «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"»), зазначено: «… Документи, видані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. …».
У постанові Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 за №107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» зазначено: «Кабінет Міністрів України постановляє: 1.Установити, що: під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення; …».
Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку. При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня; 2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності; У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності. У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права. (…).
За п.1.7 розділу I «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Судом вивчено й інші норми права, які стосуються виниклого публічно-правового спору.
Враховуючи наведені та інші норми права, обставини справи, суд вважає, що позивачу має бути зараховано до стажу роботи/страхового стажу: період навчання з 01.09.1982 по 16.06.1987; період проходження виробничої практики з 14.06.1986 по 01.08.1986.
На думку суду, є всі необхідні документи для зарахування позивачу до стажу роботи/страхового стажу періоду навчання з 01.09.1982 по 16.06.1987 та періоду проходження виробничої практики з 14.06.1986 по 01.08.1986.
Судом враховано наведене у Заяві позивача від 24.06.2025 про призначення пенсії за віком - «… Пенсія іншого виду, за іншими законами України або в іншій державі, в тому числі в іншій державі з урахуванням періодів трудової діяльності до 01 січня 1992 року в республіках колишнього Союзу РСР: не призначалась іншого виду (підпис); Не отримую пенсію пенсію іншого виду. Не отримую від рф (підпис). …».
З матеріалів справи не вбачається, що саме відповідач за принципом екстериторіальності приймав Рішення про призначення пенсії за віком позивачу.
Позивачем не оскаржується Рішення органу Пенсійного фонду України про призначення йому пенсії за віком.
Відповідно до Рішення органу Пенсійного фонду України від 17.07.2025 за №084650012519 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії за віком на підставі: «У зв'язку з уточненням даних в ЕПС, 07.07.2025 Лист ГУ ПФУ в Запорізькій області №0800-0304-9/66542».
Як свідчать матеріали справи, позивач не звертався до відповідача з окремою заявою щодо зарахування до стажу роботи/страхового стажу періоду навчання з 01.09.1982 по 16.06.1987 та періоду проходження виробничої практики з 14.06.1986 по 01.08.1986.
Представник позивача звертався до відповідача з адвокатським запитом, а не з окремою заявою в інтересах позивача щодо зарахування до стажу роботи/страхового стажу періоду навчання з 01.09.1982 по 16.06.1987 та періоду проходження виробничої практики з 14.06.1986 по 01.08.1986.
З метою захисту прав та інтересів позивача, з огляду на приписи ч.2 ст.9, ч.2 ст.245 КАС України, суд вважає за можливе: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу роботи/страхового стажу ОСОБА_1 : період навчання з 01.09.1982 по 16.06.1987; період проходження виробничої практики з 14.06.1986 по 01.08.1986, та перерахувати у зв'язку з цим йому пенсію за віком.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовна заява позивача підлягає частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Оскільки відповідачем у справі було ГУ ПФУ в Запорізькій області, то за рахунок його бюджетних асигнувань мають бути стягнуті на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 968 грн. 96 коп.
Позивачем у позові заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30000,00 грн.
Зокрема, у позовній заяві зазначено: «… Орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить: 30 000, 00 грн., що підтверджується ордером від 31.08.2025 р. на надання правничої допомоги, Договором № 26/08 від 26.08.2025 року про надання професійної правничої допомоги (далі - Договір), Додатком № 1 від 27.08.2025 року до Договору, Актом № 1 від 30.08.2025 року про надані послуги до Договору.
Однак, в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду подано лише: Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП001616; Ордер на надання правничої допомоги Серія АР №1258957; Договір №26/08 про надання професійної правничої допомоги від 26.08.2025.
Судом прийнято до уваги, що така категорія адміністративних справ є пошириною, а, отже, не потребує витрат значних зусиль при здійсненні професійної правничої допомоги.
Заявником документально та нормативно не обгрунтовано кількість витраченого часу щодо надання професійної правничої допомоги.
Також, суд вважає вартість послуг і робіт правничої допомоги, зазначену у наданих до суду документах, не співмірною з фактично виконаними послугами та роботами.
Отже, судові витрати на правничу допомогу у сумі 30000,00 грн. є не обґрунтованими та не можуть бути стягнуті на користь позивача з відповідача.
На думку суду, з урахуванням вимог ч.5 ст.134 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані позивачу лише у сумі 2500 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись: ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу роботи/страхового стажу ОСОБА_1 : період навчання з 01.09.1982 по 16.06.1987; період проходження виробничої практики з 14.06.1986 по 01.08.1986, та перерахувати у зв'язку з цим йому пенсію за віком.
В іншій частині позовної заяви відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 968 грн. 96 коп.
Задовольнити частково заяву позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2500 грн. 00 коп.
В іншій частині заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено 10.12.2025.
Суддя О.О. Прасов