10 грудня 2025 року Справа № 280/9853/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (місто Київ, вул. Городецького, 13, 01601, код ЄДРПОУ 00015622), третя особа Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону (місто Одеса, вул. Пироговська, 11, 65012, код ЄДРПОУ 38296363) про визнання протиправною та скасування постанови,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону, в якій позивач просить суд:
визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 21 жовтня 2025 року про закінчення виконавчого провадження № 78800034 з примусового виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року за адміністративною справою № 280/1953/24 за виконавчим документом, виданим 28 липня 2025 року Запорізьким окружним адміністративним судом.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича від 21 жовтня 2025 року про закінчення виконавчого провадження № 78800034 з примусового виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року за адміністративною справою № 280/1953/24 за виконавчим документом, виданим 28 липня 2025 року Запорізьким окружним адміністративним судом. Позивач вказав, що вказана постанова ґрунтуються на тому, що листами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону за № 21-6402вих-25 від 10.10.2025 та № 21- 5525вих-25 від 04.09.2025 повідомлено відділ про виконання рішення суду. в резолютивній частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/1953/24 від 08 травня 2024 року визначений обов'язок Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі місячного грошового забезпечення (а не 0,1 % грошового забезпечення), як фактично виконано. Отже, боржником замість нарахування за період з 16 квітня 2015 року по 01 серпня 2017 року щомісячне грошове забезпечення здійснив таке нарахування в розмірі 0,1 % місячного грошового забезпечення, що в 1000 разів є меншим, а тому рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у справі № 280/1953/24 виконано неповно, а тому постанова державного виконавця від 21 жовтня 2025 року про закінчення виконавчого провадження № 78800034 підлягає визнанню протиправною і скасуванню.
Ухвалою від 01.12.2025 поновлено позивачу по справі №280/9853/25 строк звернення до суду, відкрито провадження у справі з врахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалено проводити розгляд справи без повідомлення та виклику сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано у відповідача докази.
Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Спірну постанову вважає правомірною та обгрунтованою.
Третя особа у поясненнях вказала, що Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону (далі - СП СО ПР) правомірно, законно та обґрунтовано проведено нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889, на виконання рішення суду у справі № 280/1953/24. У свою чергу, процедура дій позивача у разі незгоди із діями вчиненими СП СО ПР на виконання рішення суду врегульована у ст. 383 КАС України. За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю СП СО ПР на виконання вищевказаного судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має звернутися до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності СП СО ПР, а не оскаржувати дії державного виконавця. Таким чином, будь-якої передчасності у діях державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення 21.10.2025 постанови про закінчення виконавчого провадження № 78800034 не допущено, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, як наслідок, рішення відповідача про закінчення виконавчого провадження є правомірним та скасуванню не підлягає. Просить відмовити у задоволені позовних вимог.
Ухвалою суду від 10.12.2025 у задоволенні заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №280/1953/24 адміністративний позов задоволено частково. Так, суд:
визнав протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі місячного грошового забезпечення, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» за період з 16.04.2015 по 01.08.2017;
зобов'язав Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі місячного грошового забезпечення, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» за період з 16.04.2015 по 01.08.2017.
28.07.2025 Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №280/1953/24 про зобов'язання Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі місячного грошового забезпечення, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» за період з 16.04.2015 по 01.08.2017.
Керуючись статтями 3, 4, 24-27 Закону України «Про виконавче провадження», 07.08.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78800034 з примусового виконання вказаного виконавчого листа №280/1953/24.
Листом боржник повідомив, що з метою належного виконання вказаного рішення Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону направлено лист до Офісу Генерального прокурора щодо надання роз'яснення в частині визначення розміру щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889, який необхідно застосувати Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону при її нарахуванні ОСОБА_1 за період з 16.04.2015 по 01.08.2017. Після отримання такого роз'яснення боржником будуть вчинені всі необхідні дії для виконання судового рішення.
01.09.2025 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владиславом Андрійовичем, керуючись статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про накладання штрафу у зв'язку з невиконанням рішення суду у розмірі 5100,00 грн.
Листом від 04.09.2025 Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону повідомлено державного виконавця про здійснення перерахунку та виплат ОСОБА_1 грошового забезпечення (заробітної плати) за період з 16.04.2015 по 01.08.2017, також в якості доказів надано платіжну інструкцію.
04.09.2025 державним виконавцем направлено на адресу боржника вимогу № 78800034/6-20.1, якою зобов'язано надати до Відділу перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення (заробітної плати) за період з 16.04.2015 по 01.08.2017.
На виконання вимоги державного виконавця боржник надав копію розрахунку. Крім того, боржником додатково повідомлено, що 04.10.2025 ОСОБА_1 , не погодившись з розміром нарахованої та виплаченої йому СП СО ПР на виконання рішення суду у справі № 280/1953/24 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889, за період з 16.04.2015 по 01.08.2017 у розмірі 462,42 грн, звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 280/1953/24. Водночас, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі № 280/1953/24 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 280/1953/24 відмовлено.
21.10.2025 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Не погоджуючись з прийнятою державним виконавцем постановою про закінчення виконавчого провадження, позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02.02.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст. 26 вказаного Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви, виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
В даному випадку, позивач в обґрунтування неправомірності прийнятої постанови посилається на неповноту виконання зобов'язання боржником. Фактично, позивач не погоджується із розміром виплаченої боржником на його користь суми грошових коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний, серед іншого, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Права державного виконавця під час здійснення ним виконавчого провадження передбачені ч.3 ст. 18 Закону.
У даному випадку, судом при розгляді справи № 280/1953/24 було зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі місячного грошового забезпечення, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» за період з 16.04.2015 по 01.08.2017.
В резолютивний частині судового рішення відсутні суми до стягнення, на які має право позивач при розрахунку щомісячної додаткової грошової допомоги, судом не вирішувалися позовні вимоги щодо нарахування певної суми коштів позивачу. Судом такі обставини не з'ясовувалися, у рішенні не зазначено, а державний виконавець не має права на власний розсуд виходити за межі встановлених судом зобов'язань та вираховувати розмір щомісячної додаткової грошової винагороди належної позивачу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Згідно вимог п. 9 частини першої статті 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. (ч.2 ст. 39 Закону).
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
В зазначеному переліку прав відсутнє право державного виконавця на розширене, власне тлумачення рішення суду, яке він виконує.
З наведеного у сукупності слід дійти висновку, що державний виконавець при здійсненні заходів примусового виконання рішень обмежений вимогами виконавчого документа та його змістом, органи державної виконавчої служби не є правозахисними або контролюючими органами.
Обов'язком органів державної виконавчої служби є виконання чинних виконавчих документів.
В матеріалах виконавчого провадження наявні платіжна інструкція від 03.09.2025 року за № 1073 про нарахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі місячного грошового забезпечення Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону на корить позивача суми 462,42 грн., і в призначенні платежу зазначено «Нар.грош.винаг.з16.04.15по01.08.17, зг.постВПВРДДВСМЮУвід07.08.25, ВЛ№280/1953/24, ВП№78800034, поповн.рах ОСОБА_1 ».
Таким чином за наявності доказів виконання судового рішення боржником, державним виконавцем правомірно була прийнята постанова та закінчено виконавче провадження.
Суд акцентує увагу на тому, що у межах розгляду справи №280/9853/25 на вирішення суду було постановлено спірне питання, яке полягало у тому, чи має позивач право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди, виплата якої передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», за період проходження військової служби у військовій прокуратурі, оскільки відповідач наполягав на тому, військовослужбовці військової прокуратури не віднесені до переліку осіб, на яких поширюється Постанова №889.
Отже, суд у цій справі вирішив питання про наявність у позивача відповідного права, водночас, розмір щомісячної додаткової грошової винагороди не був предметом спору.
Таким чином, ОСОБА_1 не погоджується із розрахунком суми щомісячної додаткової грошової винагороди, виплаченої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/1953/24, що може бути вирішено лише в межах розгляду судом нових позовних вимог, а не в межах контролю за виконанням судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач, приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.10.2025 № 78800034, діяв на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та у межах своїх повноважень, а доводи позивача щодо її протиправності є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат у розумінні статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (місто Київ, вул. Городецького, 13, 01601, код ЄДРПОУ 00015622), третя особа Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону (місто Одеса, вул. Пироговська, 11, 65012, код ЄДРПОУ 38296363) про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 287, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 10.12.2025.
Суддя А.В. Сіпака