10 грудня 2025 року Справа № 280/9853/25
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (місто Київ, вул. Городецького, 13, 01601, код ЄДРПОУ 00015622), третя особа Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону (місто Одеса, вул. Пироговська, 11, 65012, код ЄДРПОУ 38296363) про визнання протиправною та скасування постанови,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону, в якій позивач просить суд:
визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 21 жовтня 2025 року про закінчення виконавчого провадження № 78800034 з примусового виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року за адміністративною справою № 280/1953/24 за виконавчим документом, виданим 28 липня 2025 року Запорізьким окружним адміністративним судом.
Ухвалою від 01.12.2025 поновлено позивачу по справі №280/9853/25 строк звернення до суду, відкрито провадження у справі з врахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалено проводити розгляд справи без повідомлення та виклику сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано у відповідача докази.
08.12.2025 до суду від третьої особи надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування якої вказано про те, що позивачем не доведено отримання ОСОБА_2 постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 21.10.2025 саме 06.11.2025. про порушення своїх прав та наявність постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.10.2025, ОСОБА_1 повинен був дізнатися (не міг не дізнатися) ще з 21.10.2025, оскільки саме в цей день постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 21.10.2025 про закінчення виконавчого провадження через повне фактичне виконання СП СО ПР рішення суду була долучена до Автоматизованої системи виконавчого провадження ВП № 78800034.
08.12.2025 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву третьої особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), суд вирішив заяву розглянути у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи та подану заяву із запереченнями, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, виходить з наступних міркувань.
Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон №1404- VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За змістом частини 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Пунктом 1 частини 2 вказаної статті передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена 21.10.2025. Позивач звернувся з позовом до суду 08.11.2025 та стверджував, що дізнався про вказану постанову 06.11.2025 після її отримання поштового листа з паперовим варіантом такої постанови. Усуваючи недоліки позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 17.11.2025 позивач надіслав заяву, в якій просив поновити строк оскарження постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 21 жовтня 2025 року про закінчення виконавчого провадження № 78800034.
Суд, з врахуванням пояснень та доказів долучених позивачем до заяви про поновлення строку звернення до суду, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, врахував, що несвоєчасність подачі позовної заяви до суду складає незначний період, задовольнив заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновив строк звернення до суду з даною позовною заявою ухвалою від 01.12.2025 про відкриття провадження у адміністративній справі.
Також, наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 затверджено Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження (далі Положення).
Пунктом 2 Розділу І Положення вказано, що автоматизована система виконавчого провадження комп'ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.
Згідно з пунктом 4 Розділу І Положення користувачами системи є, зокрема, сторони виконавчого провадження. Таким чином, сторони виконавчого провадження (боржник, стягувач) мають право і можливість знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, прийнятими рішеннями та винесеними постановами через мережу Інтернет з використанням ідентифікатору доступу до виконавчого провадження, а отже, у разі отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, відповідно можуть бути обізнані про всі прийняті державним виконавцем подальші рішення та винесені постанови в рамках конкретного виконавчого провадження.
Вказані норми Положення вказують на право сторони виконавчого провадження відслідковувати рух виконавчого провадження в АСВП, однак не передбачають такого обов'язку.
Частиною 1 статті 28 Закону №1404-VІІІ передбачено, що документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Враховуючи вказані положення законодавства, учасник виконавчого провадження обґрунтовано покладається на отримання протягом розумного строку відповідних документів (відомостей) від виконавця, однак таке очікування не може бути надто тривалим. У випадку неотримання відповідних документів (відомостей) протягом тривалого часу та невжиття відповідних заходів учасником виконавчого провадження, спрямованих на таке отримання, застосуванню підлягає презумпція обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні. За змістом наведених норм, за порівняльного аналізу змісту термінів «дізнався» та «повинен був дізнатися», вбачається про презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. Водночас така обізнаність не виникає з дати внесення постанови виконавця до автоматизованої системи виконавчих проваджень, а в учасника виконавчого провадження немає обов'язку щоденно відслідковувати відомості з автоматизованої системи виконавчих проваджень (постанови Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року та від 11 жовтня 2019 року у справі №910/22695/13, від 07 липня 2022 року у справі №918/539/16).
Отже, учасник виконавчого провадження, який звернувся з заявою про вчинення відповідних виконавчих дій, може вважатися обізнаним про вчинення таких дій виконавцем з урахуванням розумності строку, який минув з дати звернення із заявою про вчинення виконавчих дій до виконавця.
Розумність такого строку суд визначає з урахуванням конкретних обставин справи (строків, встановлених Законом №1404-VІІІ, термінів поштового обігу кореспонденції, повідомлення учасників виконавчого провадження електронною поштою, фактичного доступу учасника виконавчого провадження до автоматизованої системи виконавчих проваджень тощо). Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31 січня 2023 року у справі №420/7598/22.
Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24 жовтня 2022 року у cправі № 910/18480/20, де Суд зазначає, що у випадку неотримання відповідних документів (відомостей) протягом тривалого часу та невжиття відповідних заходів учасником виконавчого провадження, спрямованих на таке отримання, застосуванню підлягає презумпція обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні. У вказаній постанові Суд посилається на абзаци 1, 3 ч.1 ст.28 Закону №1404-VIII, якими визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 ч.9 ст.71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Враховуючи вказані положення законодавства, учасник виконавчого провадження обґрунтовано покладається на отримання протягом розумного строку відповідних документів (відомостей) від виконавця, однак таке очікування не може бути надто тривалим.
За таких обставин, суд критично оцінює доводи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду. Крім того, суд повторно зазначає, позивач заявою просив поновити строк звернення до суду із даною позовною заявою, при відкритті провадження у справі суддею вже було надано оцінку обставина, про які повідомлено у заяві, та враховано, що пропущений строк звернення до суду за своєю тривалістю є незначним тому, прийшов до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку звернення до суду із даною позовною заявою.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 278, 240, 243, 256, 294 КАС України, суд
У задоволенні заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.В. Сіпака