09 грудня 2025 року Справа № 280/7471/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу
за позовом - ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
26.08.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.06.2025 № 0367264-241-1-0829 та № 0367265-241-1-0829;
- судові витрати стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є платником податків, і дії відповідача щодо проведення перевірки та винесення податкового повідомлення - рішення є протиправними, оскільки порушують строки, процедуру та матеріальні норми Податкового кодексу України (далі - ПКУ). Відповідач безпідставно донарахував податки та штрафи, не врахувавши подані документи та докази.
01 вересня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/7471/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позову, посилаючись на правомірність дій, проведених відповідно до ст. 78 ПКУ, та на те, що податкове повідомлення - рішення є законним і обґрунтованим. Відповідач стверджує, що позивач не надав достатніх доказів для спростування висновків перевірки.
Позивач у відповіді на відзив заперечує проти доводів відповідача, посилаючись на порушення процедури перевірки та судову практику, яка підтверджує протиправність дій.
19 вересня 2025 року ухвалою суду - у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі № 280/7471/25 - відмовлено.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.
Позивач є платником податків відповідно до ПКУ. Згідно з ст. 78 ПКУ, податковий орган має право проводити перевірки, але з дотриманням строків, порядку та прав платника.
Акт перевірки та податкове повідомлення-рішення підтверджують донарахування податків та штрафів, але позивач надав первинні документи, які спростовують висновки перевірки.
В адресу платника податку ОСОБА_1 30.06.2025 податковим оргаганом направлені податкові повідомлення - рішення від 04.06.2025 № 0367264-2411-0829-UA23060070000082704 та № 0367265-2411-0829-UA23060070000082704, якими визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Податкові повідомлення - рішення направленні центром обслуговування платників № 2 Запорізької державної податкової інспекцій (м. Запоріжжя, вул. Дніпровська, 34) за підписом Бабич Володимира (на час складання податкових повідомлень - начальник Запорізького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок
Вказані повідомлення-рішення отримані ОСОБА_1 04.07.2025 (лист Укрпошти 0601163283623).
Податковим повідомленням-рішенням № 0367264-2411-0829-UA23060070000082704 визначена сума податкового зобов'язання за 2024 р. в розмірі 7 098,55 грн (сім тисяч дев'яносто вісім гривень 55 копійок) - податок на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 259 кв. м.
Податковим повідомленням - рішенням № 0367265-2411-0829-UA23060070000082704 визначена сума податкового зобов'язання за 2024 р. в розмірі 936,52 грн (дев'ятсот тридцять шість грн 52 коп.) - податок на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 68,34 кв. м (розмір частки - 37,17 кв. м).
10.07.2025 в адресу ГУ ДПС у Запорізькій області направлена скарга з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.06.2025 № 0367264-2411-0829-UA23060070000082704 та № 0367265-2411-0829-UA23060070000082704. Скарга отримана ДПС у Запорізькій області 14.07.2025 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення Укрпошти про вручення листа 6901800110652).
11.08.2025 ОСОБА_1 отримано відповідь ГУ ДПС у Запорізькій області (№ 35108/6/08-01-24-11) Відповідь відправлена 08.08.2025 після пропуску термінів встановлених п. 56.8 ПКУ. Крім того, відповідь ГУ ДПС у Запорізькій області не містить вмотивоване рішення на питання задоволення скарги.
Згідно п. 56.8 ПКУ, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв'язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.
Згідно ст. 56.9 ПКУ Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Абзац перший пункту 56.9 статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законами № 404-VII від 04.07.2013, № 1797-VIII від 21.12.2016, № 1525-IX від 03.06.2021}.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Крім того, як встановлено судом, податкові повідомлення-рішення від 04.06.2025 № 0367264-2411-0829-UA23060070000082704 та № 0367265-2411-0829-UA23060070000082704 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прийняті незаконно, з порушенням норм матеріального права України, в зв'язку з чим підлягають визнанню протиправними та повинні бути скасовані повністю, виходячи з того, що підстав для нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік не має, з огляду на те, що належна житлова нерухомість підпадає під пільгу із сплати податку, встановлену рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 № 5.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За змістом пункту 8.1 статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
Пунктом 8.3 статті 8 Податкового кодексу України визначено, що до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Відповідно до підпункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно.
Пунктом 10.3 статті 10 Податкового кодексу України визначено, що місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.
Відповідно до п. 12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
Підпунктом 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
У відповідності до п. 12.4 ст. 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом; визначення переліку податкових агентів згідно із статтею 268 цього Кодексу; прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.
Пункт 12.5 ст. 12 ПК України передбачає, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
Підстави та порядок обчислення та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені статтею 266 ПК. Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Положення підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначають, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
У відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України, база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Абзацом сьомими підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Отже, з наведених норм права можна дійти висновку, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком, розмір якого визначається рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості.
Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 № 5 затверджено "Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)", яке опубліковано шляхом розміщення на офіційному сайті міськради (надалі - Положення) (текст рішення Запорізької міської ради розміщено в публічному доступі в мережі Інтернет за посиланням https://zp.gov.ua/upload/editor/rish_mr_5_ob.pdf).
До вказаного Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради № 5 (надалі - Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), внесено зміни Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за № 5, від 26.02.2016 за № 30, від 25.08.2016 за № 50, від 21.12.2016 за № 49, від 26.04.2017 за № 51, від 27.05.2020 за № 49).
Відповідно до п. 2 цього Положення, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в т.ч. нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до п. 2.2.1 Положення, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п. 2.3.1 Положення).
Пунктом 2.4 Положення врегульовані питання застосування пільг зі сплати цього податку.
Так, відповідно до підпункту 2.4.1. п. 2.4 Положення база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 370 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
За правилами пп. 2.4.2 п. 2.4 Положення міська рада встановлює пільги з податку, що сплачується на території міста Запоріжжя з об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Отже, рішенням Запорізької міської ради від 26.02.2016 № 30 встановлено пільгу у вигляді нульової ставки податку для різних типів об'єктів житлової нерухомості, загальна площа якого не перевищує 370 кв. м, а оскільки площа нерухомості позивача не перевищує зазначений показник, підстав для нарахування податку немає.
На час прийняття оскаржуваних рішень ОСОБА_1 дійсно є власником житлового будинку загальною площею 259 м 2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, на праві спільної власності ОСОБА_1 належить квартири загальною площею 68,34 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено договором купівлі продажу від 22.06.1999 на якому вчинено реєстраційний напис в книгу № 247 за номером № 36820 від 23.06.1999. Також це підтверджено технічним паспортом на вказану квартиру.
Таким чином, оскільки загальна площа об'єктів житлової нерухомості, що перебуває у власності ОСОБА_1 складає 293,17 кв. м (259 кв. м + 34,17 кв. м) і їх загальна площа не перевищує 370 кв. м, то до вказаних об'єктів житлової нерухомості встановлюється нульова ставка податку.
За розрахунками податкового органу (лист ГУ ДПС у Запорізькій області № 807/Л/08-01-24-06-10 від 05.11.2021), у власності позивача перебуває житлова нерухомість, загальна сукупна площа якої становить 293,17 кв. м, що не перевищує 370 кв. м, то до позивача має застосовуватися зазначена пільга, а саме нульова ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, загальна частка у яких не перевищує 370 кв. м.
Суд зазначає, що 08.07.2020 Вознесенівським управлінням у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області в адресу ОСОБА_1 було направлено податкове повідомлення-рішення № 0026432-5005-0828, складене за аналогічними обставинами, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 5 800,47 грн - податок на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 259 кв. м.
Після заяви про судове оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, ГУ ДПС у Запорізькій області провело звірку належних позивачу житлових об'єктів і листом від 25.08.2020 № 19769/14/08-01-50-05 та скасувало податкове повідомлення-рішення № 0026432-5005-0828, при чому мотивувавши скасування саме Положенням про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням Запорозької міської ради від 28.01.2015 № 5 (зі змінами внесеними рішенням від 26.02.2016 № 30) до об'єктів житлової нерухомості різних типів, які знаходяться і власності ОСОБА_1 , загальна площа яких не перевищує 370 кв. м.
Крім того, 18.11.2021 позивачем подавалася позовна заява про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.09.2021 № 0825785-2406-0828 та № 0825786-2406-0828 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Вказані повідомлення - рішення стосувались нарахування податку на ті ж самі належні мені об'єкти нерухомості, про які йде мова в поточній позовній заяві.
Запорізьким окружним адміністративним судом 10.02.2022 (справа № 280/11247/21) позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Відповідно до ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для підтвердження заявлених понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн долучені до матеріалів справи наступні документи:
Адвокат відповідно до договору про надання правової допомоги від «12» серпня 2025 р. протягом 20-23 серпня 2025 р. надав Клієнту правову допомогу у складанні позовної заяви (адміністративного позову) до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.06.2025 № 0367264-2411-0829-UA23060070000082704 та № 0367265-2411-0829-UA23060070000082704 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянок, яка подається до Запорізького окружного адміністративного суду;
За надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги від «12» серпня 2025 р. Клієнтом сплачено Адвокату гонорар в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.
Щодо витрат пов'язаних з професійною правничою допомогою адвоката заявлених у розмірі 3 000,00 грн, суд зазачає наступне.
Справа є нескладною, а тому співмірним є сума на професійну правничу допомогу адвоката 2 000,00 гривень.
Щодо заперечення відповідача про правомірність дій: відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 20.05.2021 у справі № 826/16141/18), податкові органи зобов'язані дотримуватися процедури перевірки, включаючи належне повідомлення платника та врахування поданих доказів. Якщо перевірка проведена з порушеннями (наприклад, без належного повідомлення або ігнорування документів), рішення скасовується. Аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 240/5401/18, де вказано, що порушення процедури робить рішення протиправним. У зразковій справі № 400/6254/24 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025) підтверджено, що донарахування податків без достатніх доказів є протиправним, і суди зобов'язані скасовувати такі рішення, якщо платник довів відсутність порушень.
Доводи відповідача про обґрунтованість рішення відхиляються, оскільки вони не відповідають уніфікованій практиці Верховного Суду, зокрема Великої Палати, яка має пріоритетне значення (ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з частин 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем, за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, що підтверджується Квитанцією № E7EF-B332-5SME від 20.08.2025, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 139, 143, 241 - 246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.06.2025 № 0367264-241-1-0829 та № 0367265-241-1-0829, які прийняті Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті однинадцять) гривень 20 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 09 грудня 2025 року.
Суддя Р.В.Сацький