09 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/22199/25
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України щодо нездійснення у встановленому законом порядку розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення ВЛК № 2025-0611-1610-3090-0 від 11.06.2025;
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних сил України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на рішення ВЛК № 2025-0611-1610-3090-0 від 11.06.2025 з прийняттям постанови відповідно до п. 2.3.3. - 2.3.5 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржує бездіяльність ЦВЛК щодо нездійснення в встановленому порядку розгляду його скарги та ненадання оцінки та обґрунтованої відповіді щодо правомірності висновку ВЛК № 2025-0611-1610-3090-0 від 11.06.2025. У зв'язку з чим просить зобов'язати повторно розглянути скаргу.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відзив від відповідача на адресу суду в строки, передбачені статтею 162 КАС України, не надходив.
Частина 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до положень ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
11.06.2025 позивачу було проведено медичний огляд в Гарнізонній ВЛК № 2 військової частини НОМЕР_1 (на базі Обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Горбачевського Житомирської обласної ради) та встановлено діагноз: остеохондроз, деформуючий спондилоартроз шийного, грудного і поперекового відділу хребта, з порушеннями стато-динамічної функції у вигляді випрямлення шийного лордозу, згладження фізіологічного кіфозу, лордозу, правобічної склоліотичної деформації ускладнений циркулярними протрузіями мх дисків С3-С4, С4-С5, С5-С6, С6-С7, дорзальними протрузями Т10-Т11, Т11-Т12, протрузіями L1-L2, L2-L3, L3-L4, L4-L5, L5-S1, больовий синдром з незначним порушенням функції. Вертеброгенний попереково крижовий радикуліт з ураженням корінців S1 ліворуч з незначним порушенням функції. Енцефалопатія складного генезу І ст. з цефалгічним, вестибуло-атактичним, астено-невротичним, церебрастенічним синдромами, з незначним порушенням функцій. Гіпертонічна хвороба І ст. , ступінь 1, РКВУ 1. СН-0 ст. Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби. На підставі статті 23в, 41в, 30в, 45б, 39в, 64в графи ІІ розкладу хвороб придатний до військової служби, служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.
З рішенням військово-лікарської комісії № 2025-0611-1610-3090-0 від 11.06.2025 позивач був не згоден тому 17.06.2025 звернувся до Центральної військово- лікарської комісії Збройних Сил України із скаргою на рішення ВЛК № 2025-0611-1610-3090-0 від 11.06.2025.
06.08.2025 позивач отримав відповідь на скаргу від 17.06.2025, відповідно до якої йому було відмовлено у задоволенні скарги щодо скасування рішення ВЛК та направлення на повторну військово-лікарську комісію. Відповідач обґрунтував цю відмову, зазначивши, що наявність у позивача захворювань, які, згідно з записом лікаря-ортопеда-травматолога від 15.05.2025, підпадають під дію пункту “б» статті 64 Розкладу хвороб, не підтверджена медичною документацією та результатами спеціальних інструментальних методів досліджень. За встановленим на момент огляду діагнозом, з урахуванням ступеня тяжкості захворювань та ступеня порушення функцій органів і систем, постанова гарнізонної ВЛК № 2 військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби, прийнята на підставі пункту “б» статті 45 та пунктів “в» статей 23, 30, 39, 41, 64 графи ІІ Розкладу хвороб, згідно з довідкою ВЛК від 11.06.2025 № 2025-0611-1610-3090-0, прийнята обґрунтовано та відповідає вимогам Положення. Також було вказано, що наявність захворювань, не зазначених у довідці ВЛК, які можуть змінити ступінь придатності до військової служби, не підтверджена медичною документацією, а згідно з наданими позивачем копіями медичних документів, наявність захворювань, що зумовлюють непридатність до військової служби відповідно до вимог Положення, не вбачається. Ураховуючи зазначене, було зроблено висновок про відсутність підстав для скасування постанови гарнізонної ВЛК № 2 військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності чи для направлення позивача начальником ЦВЛК ЗС України на контрольний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час.
З таким рішенням центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України позивач не згоден, оскільки вважає, що ним було долучено всю необхідну медичну документацію до відповідної скарги, і тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією РФ проти України було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII(в редакції на час виникнення правовідносин) (далі - Закон № 2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Згідно з частиною 9 статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Статтею 70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це :
- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
- встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Згідно з п. 2.1 Розділу І Положення № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Вказаним пунктом також визначено, що штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Пункт 2.2 Положення № 402 визначає, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Відповідно до п. 2.4.10. Положення № 402 постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах, медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів адміністративного розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я України організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів та іншого контингенту.
Абзацом 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 передбачено, що ЦВЛК має право:
- розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;
- запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років);
- надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
Відповідно до підпункту 2.3.5. Положення № 402 Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Згідно з пунктом 3.8 глави 3 розділу І Положення № 402, постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, що висловлені у постанові від 18.03.2021 у справі № 280/4057/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Суд встановив, що 17.06.2025 позивач звернувся до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України зі скаргою, в якій просив скасувати рішення ВЛК № 2025-0611-1610-3090-0 від 11.06.2025 про визнання його придатним до військової служби та направити його на повторний огляд для подальшого визначення його придатності до військової служби відповідно до вимог “Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого Міністерством оборони України № 402 від 14.08.2008. В разі необхідності прийняти нове рішення ВЛК про його придатність до військової служби, відповідно до вимог “Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» з урахування індивідуальної оцінки його стану здоров'я.
Листом від 06.08.2025 № 598/9/18538 Центральна військово-лікарська комісія Збройних сил України повідомила позивача про розгляд його скарги щодо скасування постанови гарнізонної військово-лікарської комісії (ВЛК) військової частини НОМЕР_2 від 11.06.2025 № 2025-0611-1610-3090-0, яка визначає ступінь його придатності до військової служби.
За результатами розгляду скарги та наданих копій медичних документів ЦВЛК констатувала, що військово-лікарська експертиза в Збройних Силах України організована згідно з вимогами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, зі змінами.
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ зазначеного Положення, медичний огляд включає вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян (військовослужбовців) на момент огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби. За основу визначення ступеня придатності прийнято не наявність самого захворювання, а ступінь його тяжкості, частоти рецидивів та ступінь порушення функції органів і систем, оскільки переважна більшість захворювань, зазначених у Розкладі хвороб (додаток 1 до Положення), є хронічними. Згідно з Поясненнями щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2 до Положення), до пункту "б" статті 64 належить, зокрема, поширений деформуючий спондильоз ІІ ступеня та міжхребцевий остеохондроз з множинними масивними клювоподібними розростаннями та полірадикулярним синдромом без стійкого клінічного ефекту після повторних стаціонарних лікувань.
ЦВЛК зауважила, що наявність у ОСОБА_1 захворювань, які підпадають під дію пункту "б" статті 64 Розкладу хвороб, згідно з записом лікаря-ортопеда-травматолога від 15.05.2025, не підтверджена медичною документацією та результатами спеціальних інструментальних методів досліджень.
Відповідач також зазначив, що постанова гарнізонної ВЛК № 2 військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби, згідно з довідкою ВЛК від 11.06.2025 № 2025-0611-1610-3090-0, була прийнята обґрунтовано, відповідно до вимог Положення, на підставі встановленого позивачу діагнозу на момент огляду, з урахуванням ступеня тяжкості захворювань та порушення функції органів і систем. Постанова винесена відповідно до пункту "б" статті 45 та пунктів "в" статей 23, 30, 39, 41, 64 графи ІІ Розкладу хвороб. Згідно з копіями медичних документів, наявність захворювань, які відповідно до вимог Положення зумовлюють непридатність до військової служби, не вбачається. Ураховуючи викладене, підстав для скасування постанови гарнізонної ВЛК № 2 чи направлення позивача начальником ЦВЛК ЗС України на контрольний медичний огляд ВЛК на теперішній час немає.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення, на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України, суд встановив, що лист Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 06.08.2025 № 598/9/18538 не може бути визнано належним чином обґрунтованим та мотивованим, оскільки з його змісту не вбачається проведення повного і всебічного аналізу наданої позивачем медичної документації з урахуванням конкретних статей Розкладу хвороб та вимог Положення № 402. У відповіді не наведено, які саме медичні документи були досліджені, які діагнози співвіднесені з якими нормами Розкладу, та яким чином це вплинуло на висновок про ступінь придатності.
Відповідач фактично обмежився загальною вказівкою про те, що “наявності захворювань, які відповідно до вимог Положення зумовлюють непридатність до військової служби, не вбачається», що свідчить про неналежний розгляд скарги.
Отже, виходячи з вищезазначеного, невмотивованість листа № 598/9/18538 від 06.08.2025 та необґрунтованість відмови, щодо задоволення скарги є підставою для того, щоб вважати протиправною бездіяльність ЦВЛК Збройних Сил України.
Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень повинен наводити конкретні фактичні та юридичні підстави прийнятого рішення, а також зрозумілі мотиви відхилення доводів заявника.
Разом із тим, оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Отже суд зобов'язує ЦВЛК Збройних Сил України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на рішення ВЛК № 2025-0611-1610-3090-0 від 11.06.2025.
При цьому, при повторному розгляді заяви відповідач повинен здійснити повний і всебічний аналіз наданої позивачем медичної документації з урахуванням конкретних статей Розкладу хвороб та вимог Положення № 402, зазначивши, які саме медичні документи були досліджені, які діагнози співвіднесені з якими нормами Розкладу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача у справі.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 242-246, 260-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 08356179) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України щодо нездійснення у встановленому законом порядку розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення ВЛК № 2025-0611-1610-3090-0 від 11.06.2025;
Зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних сил України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на рішення ВЛК № 2025-0611-1610-3090-0 від 11.06.2025 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн (однієї тисячі двісті одинадцяти гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 09 грудня 2025 р.
09.12.25