Справа №592/19976/25
Провадження №2-а/592/305/25
про залишення позовної заяви без руху
10 грудня 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Алфьоров А.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції Баглика Дмитра Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з вказаним позовом.
Дослідивши матеріали позовної заяви приходжу до висновку, що вона не відповідає вимогам викладених у ст. ст. 160, 161 КАС України.
Позивач ОСОБА_1 зазначає у позові, що він є військовослужбовцем, тому у розумінні п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зазначено, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VIучасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VIвикладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження №11-795заі19),постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 240/934/20 та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження №К/9901/166/18, К/9901/30220/18)».
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством, саме через набуття такого статусу. Але статус учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору з усіх спорів.
Предметом позову у вказаній справі є скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з порушенням Правил дорожнього руху, тобто суть позову та його предмет не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій.
Тобто положення п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» на ОСОБА_1 у даній справі не розповсюджується.
Згідно з п. 3 ч. 1 статті 288 КУпАП постанову уповноваженого органу державної влади чи його посадової особи (як і постанову адміністративної комісії чи рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради (пункти 1, 2 цієї частини статті)) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Наведеним вище нормам статті 288 КУпАП кореспондують положення підпункту 2 частини першої статті 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також статті 286 КАС України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
З цих положень вбачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.
За Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (у редакцій, чинній до набрання чинності Законом України «Про судовий збір» (далі Закон № 3674-VI) державне мито справлялося, зокрема, з позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили. Цей нормативний акт не містив положень про сплату державного мита як особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, так і органом (посадовою) особою, яка прийняла таку постанову.
Частиною четвертою статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Аналіз установленого статтею 288 КУпАП права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакції Закону України від 24 вересня 2008 року № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
З 11.11.2011 р. набрав чинності Закон № 3674-VI. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом № 3674-VI .
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону № 3674-VI).
Інших видів платежів у випадку звернення особи до суду Закон № 3674-VI не передбачає.
Таким чином особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору.
Крім того, до справи не залучено у якості співвідповідача Департамент патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3).
З огляду на вищевикладене, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 160, 161 КАС України, її слід залишити без руху, запропонувавши позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути вищенаведені недоліки - додати до матеріалів справи документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі та залучити у якості співвідповідача Департамент патрульної поліції.
Роз'яснити позивачу, що у іншому випадку заява буде вважатися неподаною і повернеться позивачу.
Керуючись ст. ст. 160, 161 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції Баглика Дмитра Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху, запропонувавши позивачу усунути вказані недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали та роз'яснити, що в разі їх не усунення заява буде вважатись неподаною.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Андрій АЛФЬОРОВ