Кропивницький апеляційний суд
Справа № 33/4809/700/25 Головуючий у суді І інстанції: Молонова Ю.В.
Категорія: ст.130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.
03.12.2025 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,
з участю:
особи, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1
представника особи, яка притягається до відповідальності - адвоката Стрільця Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу адвоката Стрілець Ю.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Задонський Донського району Тульської області, громадянина України,який одружений, працює приватним підприємцем, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого
ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.
Згідно постанови суду 19.09.2025 о 16 год. 26 хв., в м. Олександрія по пр. Соборний, буд. 82, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Fiat Fiorino», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло). Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Стрілець Ю.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження по справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення його підзахисний відмовився від проходження медичного освідування на визначення стану наркотичного сп'яніння.
В той же час огляд та освідування с різними діями за своєю процесуальною природою.
Освідування ж особи здійснюється за правилами ст. 241 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, на підставі постанови дізнавача, слідчого, прокурора. Згадані службові особи здійснюють освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на його тілі, одязі в якому він перебуває, слідів кримінального правопорушення та їх вилучення або виявлення особливих прикмет, Якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.
Згідно відеозаписів водій ОСОБА_1 за короткий проміжок часу спочатку в усній формі один раз висловив відмову щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, після чого послідовно та як мінімум тричі наполягав на такій процедурі.
Також на думку сторони захисту працівник поліції неправомірно вніс відомості до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки ОСОБА_1 не відмовлявся від такого огляду.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та адвоката Стрільця Ю.П.,вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції - залишити без змін, з таких підстав.
В суді апеляційної інстанції адвоката Стрілець Ю.П. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Зазначив, що спочатку ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, а потім погодився, однак працівниками поліції не забезпеченого право на проходження огляду в закладі охорони здоров'я.
ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги, вказуючи, що двічі зверався до різних медичних закладів для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, проте йому було відмовлено.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до ст. 266 КУпАП, водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
При цьому, вина ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 458741 від 19.09.2025, яким підтверджується, що саме 19.09.2025 о 16:26 годині, в м. Олександрія по пр. Соборний, буд. 82, мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 ;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;
- відеозаписами події на яких зафіксовано рух транспортного засобу «Fiat Fiorino», державний номерний знак НОМЕР_2 , та його зупинку працівниками поліції. Причиною зупинки є керування транспортним засобом без пристебнутих ременів безпеки.
Після зупинки встановлено особу водія ОСОБА_1 у якого працівники поліції встановили наявність ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 . Працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 порядок огляду а також наслідки відмови. ОСОБА_1 чітко на неодноразові пропозиції відмовився від проходження огляду. Працівники поліції роз'яснили водію наслідки такої відмови та склали протокол про порущення ПДР України, внісши його до автоматизованої системи.
Вже після складення протоколу ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння. Працівники поліції роз'ярили ОСОБА_1 , що він може самостійно пройти такий огляд, а результати надати у суді під час розгляду про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції є правомірними і відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог 2.5 ПДР України складений відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
А тому, факт порушення п. 2.5 ПДР - є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та наступає незалежно від того чи особа перебували в стані сп'яніння чи ні, оскільки законодавцем чітко передбачено імперативний обов'язок водія проходження відповідного огляду.
В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують як факт керування транспортним засобом, а також факт його відмови від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння.
А тому, вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
При цьому апелянт в апеляційній скарзі не оспорює фат відмови від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння.
Не можуть бути враховані доводи апеляції про те, що ОСОБА_1 після його відмови повторно повинен був пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння, оскільки працівниками поліції роз'яснено ОСОБА_1 порядок огляд та на відеозаписі чітко зафіксовано його відмову. Свідома та послідовна поведінка ОСОБА_1 ч ітко свідчила про відмову від проходження огляду. А вже, подальша згода на проходження огляду, після складення протоколу, вказує на маніпулювання своєю позиціє та намагання затягнути розгляд справи.
При цьому, після складання протоколу працівники поліції роз'ярили ОСОБА_1 , що він може самостійно пройти такий огляд, а результати надати у суді під час прийняття рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності. Проте ОСОБА_1 навіть самостійно огляд не пройшов, ат твердження про намагання пройти огляд у різних медичних закладів суд розцінює, як спосіб ухилитися від адміністративної відповідальності.
Доводи про те, що в протоколі зазначено освідування, як підстава для скасування судового рішення та закриття провадження не може бути врахована оскільки жодним чином не впливає на склад правопорушення.
В матеріалах справи наявний відеозапис на підставі якого можливо перевірити, дії працівників поліції на правомірність та відповідність вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції.
Перевіркою інформації, яка зафіксована на диску відеозапису апеляційним судом не було встановлено жодних порушень дій працівників поліції. Порушення порядку огляду також не було встановлено.
Враховуючи те, що на відеозаписі повно та чітко зафіксовано порядок огляду ОСОБА_1 апеляційний суд не має сумнівів стосовно обставин правопорушення викладених у протоколі.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Переглядаючи відеозаписі встановлено, що за своєю суттю відповідають обставинам викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Отже, наявний у справі диск з відеозаписом є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні.
При цьому, необхідно зазначити про те, що учасники справи не оспорюють дійсність даних зафіксовані на відеозаписі.
А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи ні в суді першої та апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи сторони захисту про визнання відеозаписів неналежним доказом.
Доводи про невідповідність дій працівника поліції вимогам КУпАП не можуть бути враховано, оскільки перевіркою матеріалів справи встановлено, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складені у відповідності до вимог КУпАП.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.
Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об'єктивно з'ясував всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях
ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за
ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
Апеляційну скаргу адвоката Стрільця Ю.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.А. Бондарчук