Справа № 638/22407/25
Провадження № 3/638/6186/25
28 листопада 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Цвірюк Д.В., розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, рнокпп НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП,-
встановив:
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення №1770/20-40-07-30 від 28.10.2025 року ОСОБА_1 , будучи Головою Первинної профспілкової організації Комунального підприємства «Харківблагоустрій» допустила порушення у веденні бухгалтерського обліку, що призвело до порушення п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, внаслідок того, що ППО «Харківблагоустрій» безпідставно завищено видатки неприбуткової організації за 2019-2024 роки на 406183,00 грн., в тому числі за 2019 рік - 91 000 грн., за 2021 рік - 10 047 грн., за 2022 рік - 55 000 грн., за 2023 рік - 49 000 грн., за 2024 рік - 201 136 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 73112,94 грн., в тому числі за 2019 рік - на 16380 грн., за 2021 рік - на 1808,46 грн., за 2022 рік - на 9900 грн., за 2023 рік - 8820 грн., за 2024 рік - на 36204,48 грн., чим порушено ч.1 ст.163-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про розгляд повідомлялась, причини неявки суду не повідомила.
Розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Частиною 1 ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Тобто, відповідно до вимог ст. ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимог частини 1 статті 163-1 КУпАП.
Відповідальність за ч.1 ст.163-1 КУпАП настає за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об'єктивна сторона правопорушень, передбачених зазначеною статтею включає: а) відсутність податкового обліку; б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. Перше правопорушення вчинюється у формі бездіяльності і полягає у нездійсненні передбачених законодавством України заходів щодо ведення податкового обліку. Друге правопорушення вчинюється у формі активних дій, які порушують встановлений законом порядок ведення податкового обліку або у формі бездіяльності шляхом неподання аудиторських висновків. Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Правила ведення податкового обліку визначені у ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також регламентуються наказами та інструкціями Державної податкової адміністрації України.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суб'єктами правопорушення можуть бути порушення керівники та інші посадови особи підприємств, установ, організацій (заступники керівників з фінансово-економічних питань, головні бухгалтери тощо).
Разом із тим, матеріли справи не містять жодних відомостей та будь-яких доказів, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення була уповноваженою та відповідальною особою за ведення бухгалтерського та податкового обліку.
З огляду на викладене, надавши оцінку зібраним по справі доказам прихожу до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення серії та додані до нього матеріли не є достатніми доказами, котрі дають підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Суд не є тим органом, який збирає докази на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Це обов'язок органу, який складає протокол, і так само як і обов'язок доведення вини під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, також не повинна доводити свою вину чи невинуватість.
Відповідно до ч.2 ст.255 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, суду не надано переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин повинен проводитися їх судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно із ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у ст. 7 КПК таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України відсутність події і складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення і провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Згідно із ч.1 п. 3 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, виносить постанову про закриття справи.
З огляду на вищевикладене, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, а тому провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 163-1, 221, 247, 277, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -
постановив:
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Повний текст постанови проголошено 03.12.2025 року о 16 годині 00 хвилин.
Суддя: Д.В. Цвірюк