Справа № 465/10178/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/3179/25 Доповідач: ОСОБА_2
03 грудня 2025 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 13 листопада 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 13 листопада 2025 року відмовлено у відкриття провадження за скаргою ОСОБА_6 про зобов'язання слідчого вчинити певні дії в кримінальному провадженні № 2025141370000806.
Таке рішення слідчий суддя обґрунтовує тим, що заявником не заявлено вимоги, яка б підлягала вирішенню слідчим суддею під час досудового розслідування в порядку вимог ч. 1 ст. 303 КПК України.
На ухвалу слідчого судді ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, прийняти нову ухвалу, якою задоволити його скаргу.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ухвала є незаконною, необґрунтованою, не відповідає вимогам КПК України.
Вважає безпідставним посилання слідчого судді під час повернення скарги на ст. 304 КПК України, оскільки така стосується скарг поданих на дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, а ним скарга подана у порядку ст. 206 КПК України.
Правосудько ОСОБА_6 у судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття ОСОБА_6 в судове засідання не перешкоджає проведенню розгляду.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 , колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону слідчий суддя при постановленні оскарженої ухвали дотримався в повному обсязі.
Як слідує з матеріалів провадження, ОСОБА_6 звернувся 10.11.2025 до слідчого судді Франківського районного суду міста Львова зі скаргою, відповідно до якої просить здобовязати слідчого вчинити певні дії в кримінальному провадженні №12025141370000806, а саме: вилучити відео з бодікамер за адресою м. Львів, вул. Перфецького, 19, адміністративний відділ патрульної поліції з метою перевірки і уточнення відомостей, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Частина 1 статті 303 КПК України містить вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Згідно з вказаною нормою на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього КПК, є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Слідчий суддя, розглянувши скаргу та керуючись п.3 ч. 2 ст. 307 КПК України, має право зобов'язати слідчого вчинити певну дію відповідно до вимог кримінального процесуального закону, однак при цьому не втручаючись у межі його повноважень у кримінальному провадженні. Слідчий суддя не в праві своїм рішенням покладати на слідчого такі зобов'язання, які не передбачені або суперечать змісту КПК України, що за своєю суттю свідчить про фактичне втручання в процесуальні повноваження слідчого.
Відтак, слідчий суддя дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, вказаним вище переліком не передбачено можливості слідчого судді зобов'язати слідчого вчинити певні слідчі дії в кримінальному провадженні №12025141370000806, про що просить ОСОБА_6 у поданій скарзі.
Не відповідають дійсності твердження апелянта, що він звертався до слідчого судді в порядку ст. 206 КПК України та що слідчий суддя повернув йому скаргу, посилаючись на п.2 ч.1 ст. 304 КПК України, оскільки слідчим суддею було відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 .
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 304 КПК слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов до правильного висновку про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 .
Істотних порушень вимог положень КПК України, які б були безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає рішення слідчого судді законним і обґрунтованим та підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ч. 2 ст. 376, ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 13 листопада 2025 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: