Справа № 191/5467/25
Провадження 2/185/9706/25
10 грудня 2025 року м. Павлоград
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бабій С.О., розглянувши матеріали позовної заяви АТ «АКЦЕНТ -БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
25.11.2025 до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла дана позовна заява.
Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025 справа передана судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бабію С.О.
Зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області та підлягає направленню за підсудністю, з наступних підстав.
Позивач зазначає в позовній заяві адресу відповідача: АДРЕСА_1 .
Так, відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Винятком із вказаного загального правила є випадки підсудності за вибором позивача, виключна підсудність, підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також підсудність справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя, що передбачені нормами ст.ст.26, 28-30 ЦПК України.
Ч.ч.6, 9 ст.187 ЦПК України визначено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст.31 ЦПК України.
Таким чином підсудність щодо фізичної особи встановлюється за зареєстрованим місцем проживання чи перебування фізичної особи відповідно до ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні", а щодо юридичної особи визначається за її місцем знаходження відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1936595 від 27.10.2025 року ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Одночасно судом отриманий доступ до єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо інформації про внутрішньо переміщених осіб і зроблений відповідний запит стосовно відповідача для отримання офіційної та актуальної інформації з цього приводу.
Так, з відповіді № 2113728 від 10.12.2025 з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери вбачається, що відповідач ОСОБА_1 із 20.11.2025 зареєстрований як ВПО за адресою:АДРЕСА_2 , тобто саме ця адреса і є його останнім зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з висновку Верховного Суду у Постанові від 14.08.2024 року у справі № 607/5535/22 особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Частиною 9 ст. 187 ЦПК України передбачено, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на вищевикладене, враховуючи що з 20.11.2025 та на час при вирішення судом питання про відкриття провадження у даній справі відповідач ОСОБА_1 із 20.11.2025 зареєстрований як ВПО за адресою:АДРЕСА_2 , тобто саме ця адреса і є його останнім зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, суд приходить до висновку про те, що дана справа належить до територіальної підсудності Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.
Аналогічні висновки щодо зареєстрованого місця перебування особи за місцем взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи наведені в постановах Верховного Суду від 01.05.2024 у справі № 297/2195/22 та від 14.08.2024 у справі № 607/5535/22.
Відтак, на підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 187, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
Матеріали позовної заяви АТ «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіпередати на розгляд за підсудністю до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області. (Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.).
Після спливу строку на апеляційне оскарження копію ухвали разом з матеріалами справи направити до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.О. Бабій