Справа № 184/2681/25
Номер провадження 2-з/184/4/25
10 грудня 2025 року
Суддя Покровського міського суду Дніпропетровської області Коваленко В.О., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, -
08 грудня 2025 до суду надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровської області Чорною Н.Д. 09.08.2022 було відкрите виконавче провадження № 69588822 про стягнення коштів з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ». Окремою постановою від 22.10.2024 було накладено арешт на банківські рахунки боржника. Виконавче провадження було відкрите на підставі виконавчого напису № 34654 від 22.12.2021, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. Компанієць В.А, готується оскаржувати виконавчий напис № 34654 в судовому порядку, і , враховуючи, що цей процес може зайняти певний час, але під час розгляду основного позову в суді, будуть продовжуватися стягнення частини з доходів позивача. Тому просить зупинити дію виконавчого провадження № 69588822 від 09.08.2022 до прийняття судом рішення.
Розглянувши подану заяву, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України передбачений перелік заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз'ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/4587/13.
Відповідно до Конвенції із захисту прав людини і основоположних свобод ефективний захист повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає міжнародній нормі.
Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
Таким чином, зважаючи на наявність спору між сторонами, враховуючи також вимоги співмірності виду забезпечення позову із характером спірних правовідносин, а також ті обставини, що в процесі виконання оспорюваного виконавчого напису на підставі постанови начальника відділу Покровського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Чорної Н.Д. можливе здійснення відповідних стягнень із карткових рахунків ОСОБА_1 у позасудовому порядку, що у свою чергу у разі задоволення її позовних вимог унеможливить ефективний захист та призведе до надмірного тягаря у поновленні порушених прав позивача, а відтак наявні передбачені ст.149 ЦПК України підстави для забезпечення позову.
Зважаючи на відсутність обставин, визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України та враховуючи вид застосованого судом заходу забезпечення позову, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення позову.
Крім того, одночасно із заявою про забезпечення позову заявник просив про відстрочення сплати судового збору до подачі позовної заяви.
Розглянувши клопотання представника заявниці прихожу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подачу до суду заяви про забезпечення доказів або позову фізичною особою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн.
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом але не більше, як до ухвалення судового рішення у справі.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю;
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Згідно із роз'ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п.29 постанови від17жовтня 2014року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-11 та статті 82 ЦПК, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Як убачається з клопотання заявниці, вона має скрутний матеріальний стан, не стабільний дохід у зв'язку з воєнним станом в Україні, також у зв'язку з накладеним арештом на рахунки на підставі виконавчого провадження №69588822, що унеможливлює використовувати власні кошти.
Враховуючи зазначене, клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.12,136, 149,150, 153,353-355 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд,-
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - Трєгубова Дмитра Вадимовича про забезпечення позову до подачі позовної заяви - задовольнити.
Зупинити дію виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №34654, вчиненого 22.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамари Миколаївни на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» заборгованості в розмірі 13 602,00 грн.
Відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред'явлення до виконання ухвали - один рік.
Відстрочити сплату судового збору за заявою ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Направити примірник ухвали учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud0428/.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Покровського міського суду В. О. Коваленко