Справа № 182/7376/14-ц
Провадження № 6/0182/178/2025
Іменем України
10.12.2025 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської Рунчева О.В., розглянувши подання Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , -
Державний виконавець Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Барабаш Андрій Ігорович звернувся до суду з поданням, в якому просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом по справі № 182/7376/14-ц виданий 11.02.2015 року про стягнення заборгованості на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» в розмірі 119 039,83 грн.
За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який згідно матеріалів виконавчого провадження є громадянином України, 11.11.2015 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яким боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно, копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити, майно належне боржнику на праві власності відсутнє. Виконавцем на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак боржник на виклики не з'явився, про причини неявки виконавця не повідомив. Було встановлено що ОСОБА_1 одержує доходи в Пенсійному фонді України, однак кошти по рішенню суду не сплачує, звернення стягнення на пенсію в примусовому порядку неможливе. На запит виконавця Державною прикордонною службою України 21.04.2025 повідомлено про те, що ОСОБА_1 , неодноразово перетинав державний кордон України, останній перетин кордону у напрямку "виїзд" був здійснений 07.03.2022 на підставі документу: закордонний паспорт серія, номер документу БЕ143872. Тому, враховуючи те, що рішення не виконано, а боржник ухиляєтеся від його виконання, не вживає заходів за рахунок належних йому майна і доходів, державний виконавець просить суд подання задовольнити.
Суддя, дослідивши матеріали подання, приходить до наступного.
Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права та свободи, не передбачені в Конвенції, та в Першому Протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав та свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Ці права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших та є сумісними з іншими правами, визначеними цим пактом.
Відповідно до ст.313 ЦК України, фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена в здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Це право віднесено в ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме: до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи.
Відповідно до ч.3 ст.269 ЦК України, особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Остання не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути їх позбавлена.
Відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до приписів ст.441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Згідно п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Зі змісту наведених норм вбачається, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України можливе лише за умов саме ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього за рішенням суду. На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Обов'язок доказування факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України, покладається в даному випаду на державного виконавця, який звертається до суду із відповідним поданням.
Під поняттям "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Отже, сама по собі наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, не є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.
Як встановлено судом, Нікопольським міськрайонний судом Дніпропетровської області 11.02.2015 року було видано виконавчий лист по справі №182/7376/14-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» в розмірі 119039,83 грн. Постановою державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Барабашем А.І. 11.11.2015 року було відкрито виконавче провадження №49303625. Як вбачається із доданих до подання матеріалів, суб'єктом подання не доведено та не підтвердження вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження та виклику державного виконавця до ДВС, зокрема, докази отримання кореспонденції, поштові повідомлення відсутні; відсутні докази щодо уточнення місця реєстрації боржника, відсутній акт державного виконавця про вихід за місцем проживання боржника та відсутні докази щодо ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Крім того, слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань. Тобто, наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Також, державний виконавець в подані про тимчасове обмеження боржника зазначає, що за повідомленням Державної міграційної служби України, ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, яким боржник останній раз користувався та перетинав кордон у напрямку "виїзд" 07.03.2022 року, доказів того, що боржник на даний час має діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) і, відповідно, має реальну можливість виїхати за межі України, надано не було.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, не доведено. Доказів на підтвердження ухилення (дії або бездіяльності боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні обов'язків, покладених на нього судовим рішенням) суду не надано.
Тому у задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 259,260,441 ЦПК України, -
У задоволенні подання Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя: О. В. Рунчева