Справа № 489/8966/25
Кримінальне провадження №1-кс/489/3111/25
03 грудня 2025 р. м.Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 стосовно скарги представник військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 на рішення слідчого Першого відділу слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві у формі постанови від 13.09.2025 про закриття кримінального провадження,-
До Інгульського районного суду м. Миколаєва звернулась зі скаргою представник військової частини НОМЕР_1 з проханням поновити строк на її подачу, скасувати постанову старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві від 13.09.2025, якою закрито кримінальне провадження, відомості про яке 09.03.2025 внесено до ЄРДР за № 62025150010001850 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Скаргу мотивує тим, що старшим слідчим вимоги кримінально-процесуального закону не виконано, досудове розслідування проведено неповно та однобічно, а оскаржувана постанова належним чином не мотивована. Під час проведення досудового розслідування слідчим не допитано як свідків посадових осіб військової частини з метою встановлення та дослідження усіх обставин самовільного залишення військової частини. За період закриття кримінального провадження та по даний час - 04.11.2025 солдат ОСОБА_3 не повернувся до військової частини та його місцезнаходження невідоме. За таких обставин, вважає постанову слідчого такою, що підлягає скасуванню.
Дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження № 62025150010001850, приходжу до такого.
Слідчим суддею встановлено, що 09.03.2025 року в ЄРДР внесені відомості про кримінальне правопорушення передбачене ч.5 ст. 407 КК України за №62025150010001850. Підозра пред'явлена жодній особі не була.
13.09.2025 року слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві кримінальне провадження постановою закрите у зв'язку із встановленням відсутності складу кримінального правопорушення.
Водночас такий висновок вважаю передчасним, з огляду на таке.
Відповідно до ст.2 КПК України установлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст.91КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Під час розгляду скарги слідчий суддя враховує положення ч. 2ст. 9 КПК, яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Враховуючи те що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, з'ясовується питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Однією із форм закінчення досудового розслідування, виходячи з вимог ч.1ст.283 КПК України, є його припинення шляхом закриття провадження.
Відповідно до п.2 ч.1ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Аналіз зазначених норм КПК в їх сукупності, дає підстави зробити висновок, що прийняття рішення про закриття кримінального провадження повинне ґрунтуватися на всебічному та повному з'ясуванні всіх обставин справи, бути вмотивованим і в ньому повинно бути відображено, чому визнано, що подія, про яку повідомлялось заявником не мала місце чи що в ній відсутні ознаки складу злочину, а також наведені конкретні обставини, які виключають провадження по справі.
Постанова про закриття кримінального провадження згідно зі ст.110 КПК України має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи.
З тексту постанови вбачається, що правовою та фактичною підставою для висновку викладеного в оскаржуваній постанові було, те що 21.05.2025 року ОСОБА_3 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , який був відсутній за місцем несення служби з 01.10.2024 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Заява представника військової частини про вчинення злочину була подана до ТУ ДБР м. Миколаєва 13.02.25, відомості до ЄРДР внесені 09.03.2025.
Однак, як слушно вказано у скарзі, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення охоплює період самовільного залишення місця несення служби з 01.10.2024, а непридатним до військової служби ОСОБА_3 визнано лише у травні 2025 року. Аналізу цих триваючих юридичних обставин, їх вплив або відсутність впливу на кваліфікацію діяння оскаржувана постанова не містить.
Таким чином, висновок слідчого про відсутність в діяннях складу кримінального правопорушення є передчасним, а постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню за звернення належного суб'єкта - заявником (п. 3 ч. 1 ст. 303), представника військової частини, поданої у передбачені законом строки (ч. 1 ст. 304 КПК України), що виключає вирішення питання про поновлення строку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303-307,376 КПК України,-
Скаргу - задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві від 13.09.2025, якою закрито кримінальне провадження, відомості про яке 09.03.2025 внесено до ЄРДР за № 62025150010001850 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1