Справа № 456/5016/15-ц
Провадження № 2-др/456/36/25
іменем України
(додаткове)
08 грудня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Шрамка Р. Т. ,
з участю секретаря - Сімонової-Мацигін А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Стрий заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення для вирішення питання про судові витрати у цивільній справі №456/5016/25 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, -
встановив:
24.11.2025 на адресу суду надійшла заява Масляк Я.О., про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій брав участь адвокат Мазур В.В., та просить стягнути з Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 , 66750,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, 5000 грн., гонорар успіху.
Заяву мотивує тим, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12.11.2025 у справі №456/5016/15-ц (провадження №4-с/456/8/2025) задоволено частково скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. При розгляді даної скарги ОСОБА_1 , користувалась послугами адвоката Мазура В.В. Так, 23.03.2023 за №17/03/23 між ними було укладено договір про надання правничої допомоги та додаток №1 до нього. Згідно додатку №1, який є невід'ємною частиною договору, ОСОБА_1 , з адвокатом Мазур В.В., погоджено вартість його послуг: 1500 грн. за годину фактично виконаної роботи, 5000 грн., участь адвоката в судовому засіданні апеляційної інстанції, 10000 грн., за участь адвоката в суді касаційної інстанції, витрати на транспортні послуги в розмірі 15 грн., за один кілометр дороги, яку адвокат подолав належним йому автомобілем в інтересах клієнта та за досягнення адвокатом позитивного результату для клієнта, клієнт оплачує адвокату гонорар успіху в розмірі 5000 грн. Послуги адвоката надано якісно, ефективно і в повному обсязі, з позитивним для скаржника результатом. Про виконану роботу адвокатом і про оплату послуг клієнтом 17.11.2025 складено акт виконаних робіт на загальну суму 66750 грн.
ОСОБА_1 , в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила їх задоволити.
Представник Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мацюпа А.А., в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення оскільки, заявлена сума є повністю завищена.
Суд, вивчивши заяву про постановлення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та дослідивши матеріали справи, приходить до переконливого висновку, що заява підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини першої статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». (ч. 4 с. 62 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до п. 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.
Ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро /адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро /адвокатського об'єднання, яке видає ордер; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); підпис керівника адвокатського бюро адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро /адвокатського об'єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/ адвокатським об'єднанням.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.
В справі №755/9215/15-ц від 19.02.2020, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Велика Палата вказала, що із запровадженням з 15 грудня 2019 року змін до ЦПК законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Колегія суддів зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Велика Палата роз'яснила, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
Оглядом матеріалів справи встановлено, що 23 березня 2023 року ОСОБА_2 , на підставі ордеру, прийняв на себе зобов'язання надавати ОСОБА_1 , правову допомогу по захисту її інтересів при розгляді справи Стрийським міськрайонним судом Львівської області згідно Договору про наданння правової допомоги від 23.03.2023.
Тобто, згідно даного ордеру, який виданий адвокатом 17.11.2025, ним надається правова допомога з 2023 року.
Дану скаргу адвокатом подано 05.05.2024, а відтак суд повинен відшкодувати надані послуги саме під час розгляду даної справи
17 листопада 2025 року між ОСОБА_2 ,, та ОСОБА_1 , було укладено акт приймання - передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги та представництво інтересів, з якого вбачається, що виконавець надав за період з 23.03.2023 по даний час, а замовник прийняв юридичні послуги на загальну суму 66750,00 грн. Вказану суму ОСОБА_1 , сплатила в повному обсязі, що підтверджується квитанцією про отримання ОСОБА_2 , вказаної суми.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Наведена правова позиція викладена в Додатковій Постанові Верховного суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не погоджується з доводами ОСОБА_1 , про те, що долучені до матеріалів заяви документи підтверджують надання адвокатом правової допомоги саме при розгляді скарги №456/5016/15-ц і критично оцінює розмір витрат на професійну правову допомогу в сумі 66750,00 грн., з огляду на наступне.
Так, відповідно до наданих суду акту виконаних робіт, підписаних замовником та виконавцем останній просить стягнути з Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь скаржника ОСОБА_3 , 66750,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу та 5000 грн., гонорар успіху.
Суд вважає, що витрати в сумі 66750,00 грн. є не співмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, а тому суд вважає, що обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу є сума 15250,00 грн.
Зокрема, відповідно до Акту передачі-приймання наданої правової допомоги (юридичних послуг) від 17.11.2025, суд стягує з позивача на користь відповідача: за написання формування і відправлення до суду скарги - 2250,00 грн. (п.20); участь в судовому засіданні під час розгляду скарги - 2000,00 грн.(30), участь в судовому засіданні 08.07.2025, 18.09.2025, 03.11.2025 - 6000,00 грн.(п.п.32, 33, 34), складання, формування і відправлення заяви про стягнення судових витрат у цивільній справі, з додатками - 3000,00 грн.(п.35), гонорар успіху - 5000,00 грн., а всього 15250,00 грн., в решти суд відмовляє, оскільки інші надані адвокатом послуги не відносяться до розгляду судом справи по скарзі ОСОБА_1 , на дії державного виконавця.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги норму ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд при ходить до переконливого висновку, що з Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 , слід стягнути 15250,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 270, 354 ЦПК України суд, -
Заяву - задоволити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15250 (п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесять) грн.00 коп.
В задоволенні решти вимог заяви відмовити.
На додаткове рішення може бути подана апеляційна скарга через Стрийський міськрайонний суд Львівської області до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений 10.12.2025р.
Суддя Р. Т. Шрамко