Справа№464/8127/25
пр.№ 3/464/2775/25
09.12.2025 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко Олена Валеріївна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 , -
за ч.1 ст.130 КУАП,
ОСОБА_1 12 листопада 2025 року о 20.05 год на перехресті вул.Стрийська-Луганська в м.Львові керував автомобілем «Форд» номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійкі хода і мова, поведінка, що не відповідає обстановці, та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУАП.
До такого висновку суддя дійшов з огляду на наступне.
У ст.280 КУАП закріплено обов'язок орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
За змістом ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 240/12/17 сформульовано правовий висновок про те, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За ч.1 ст.130 КУАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - п.2.5 ПДР України.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУАП, що підтверджується безпосередньо дослідженими достатніми доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, що відповідає вимогам ст.256 КУАП, та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення; відеозаписом з місця події, де зафіксовано ствердну категоричну відмову порушника від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці події, так і в медичному закладі; рапортом інспектора патрульної поліції; постановою за ч.2 ст.122 КУАП, та беззаперечними визнавальними поясненнями правопорушника в суді, який ствердив, що того дня вживав спиртні напої, адже мав день народження, знав, що в такому стані не можна сідати за кермо джерела підвищеної небезпеки, а відмова від проходження огляду на стан сп'яніння тягне за собою такі ж наслідки, як і керування транспортним засобом у такому стані; погоджується, що має нести відповідальність за вчинене.
Підсумовуючи наведене, перелічені докази, за відсутності підстав сумніву в достовірності таких, є належними, допустимими та у своїй сукупності достатніми для висновку вчинення правопорушення та вини у цьому правопорушника. Сукупність встановлених обставин беззаперечно вказує та надані об'єктивні докази доводять, що правопорушник продемонстрував своїми діями відмову виконати вимогу поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, передбачену п.2.5 ПДР України. Органи поліції позбавлені процесуальної можливості застосовувати відносно водія заходи примусу, спрямовані на примусовий огляд до закладу охорони здоров'я. Доводів та доказів, які б були предметом дослідження у суді, правопорушник не надав.
За вчинене порушник підлягає адміністративній відповідальності. Обставини, які б виключали провадження в справі відповідно до ст.247 КУАП та доводили протилежне, відсутні.
Санкція ч.1 ст.130 КУАП є безальтернативною, а ч.2 ст.33 КУАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З огляду на викладене вище, на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У відповідності до ст.40-1 КУАП з правопорушника слід стягнути судовий збір на користь держави. Обставини, які надавали право на звільнення від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір», у матеріалах справи відсутні.
Керуючись ст.ст.221, 251, 252, 283, 284 КУАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 605,60 грн судового збору на користь держави.
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУАП з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО