г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/5202/25
Номер провадження 1-кп/213/328/25
10 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
провівши відкрите судове засідання по кримінальному провадженню у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя Запорізької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, який на утриманні малолітніх дітей не має, військовослужбовця ЗС України, солдата за контрактом, стрільця 3 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, внесеного до ЄРДР за № 62025050010023541 від 30.06.2025, -
Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.10.2025 постановлено продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 28.12.2025 включно.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , оскільки продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України, визначені в ухвалі суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений та його захисник заперечували щодо продовження запобіжного заходу. Захисник просив застосувати більш міякий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з огляду на стан здоров'я обвинуваченого.
Суд, заслухавши учасників судового засідання, вважає необхідним продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.178 КПК України, суд враховує те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_4 , згідно зі ст.12 КК України, віднесено до тяжких злочинів, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, може переховуватись від суду.
Крім того, ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово засудженим, маючи не зняті та не погашені в установленому законом порядку судимості, тобто є особою, схильною до вчинення злочинів, і перебуваючи на волі, не маючи постійного джерела доходу, може вчинити інше кримінальне правопорушення та вчиняючи тяжкий злочин в умовах воєнного стану, з метою уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому він обвинувачується.
Водночас суд вважає недоведеним ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, відповідно до наданих на запит суду висновків з медичної документації обвинуваченого, останній має цілий перелік хвороб, деякі з яких є тяжкими, а тому симулювання захворювання чи підроблення медичної документації, - виключається.
Однак, згідно з висновками з медичної документації ці хвороби не перешкоджають утриманню в умовах ізоляції, а тому аргумент сторони захисту не знайшов свого підтвердження.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України про його продовження, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
Відповідно до ст.ст. 197, 199 КПК України, за клопотанням прокурора строк тримання особи під вартою може бути продовжений за наявності обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
Отже, суд встановив, що на сьогоднішній день продовжують існувати такі ризики: переховуватись від суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а тому є підстави для задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо визначення розміру застави. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Водночас, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402405, 407, 408, 429, 4374421 Кримінального кодексу України.
З огляду на обставини викладені вище, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального злочину, передбаченого ст. 407, ч. 5 КК України, з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки підозрюваний вчинив злочин у період умовно дострокового звільнення від відбування покарання, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, як і раніше у вказаному кримінальному провадженні, відсутні правові підстави для застосування застави.
Керуючись ст.ст. 181-183, 197, 199, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, продовжити на строк 60 днів до 07.02.2026. включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення, в порядку ст. 205 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1