Справа № 211/13276/25
Провадження № 1-кп/211/2056/25
Іменем України
10 грудня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62025170030005773 від 18.04.2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, раніше не судимого, не одруженого, військовослужбовця за призовом під час мобілізації, на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , про звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, -
До Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у вказаному кримінальному провадженні.
У клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у самовільному залишенні місця служби тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Згідно клопотання, згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, дія якого неодноразово послідовно безперервно продовжувалась та діяв на час вчинення вказаного нижче діяння.
Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» було оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Даний Указ затверджено Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.09.2024 №288 солдат ОСОБА_4 призначений на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки та приступив до виконання службових обов'язків.
Таким чином, ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. З ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
При цьому, солдат ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог покинув місце розташування військової частини НОМЕР_1 .
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, маючи військовий обов'язок нести військову службу, у порушення вимог абзаців 2, 3, 5, 7 ст. 11, ст. 16, абзаців 5, 8, 9 ст. 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIV від 24.03.1999, та абзаців 2 та 6 ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, 09.11.2024 о 06:00 годині був відсутній під час перевірки наявності особового складу в пункті дислокації військової частини НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , тобто самовільно залишив військову частину, командуванню про причини свого вибуття не доповів, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього та усвідомлюючи протиправність своїх дій, поки 17 жовтня 2025 року ОСОБА_4 не прибув до відділення поліції № 1 Криворізького районного управління ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Леоніда Бородича, 5, і тим самим припинив вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Так, в ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням про продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 .
Крім того, до СВ ВП №1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла письмова згода командира військової частини НОМЕР_2 від 07.11.2025 за № 2124/11728 на продовження військової служби солдатом ОСОБА_4 на посаді навідника кулеметного взводу 2 піхотної роти піхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 .
Підозрюваний ОСОБА_4 надав письмову згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_4 після вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, добровільно звернувся до слідчого із клопотанням про намір повернутися для продовження проходження військової служби, вперше вчинив вказане кримінальне правопорушення, відтак, наявні підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної вiдповiдальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, та закриття кримінального провадження.
У підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому підстави та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора підтримав. При цьому вказав, що надав добровільну згоду на звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, вперше притягається до кримінальної відповідальності, має бажання та намір продовжити військову службу.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження та перевіривши мотиви клопотання, суд вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ч. 2 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
24 лютого 2022 року Президентом України видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 р. «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє станом на теперішній час.
Відповідно до вимог Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 288 від 27.09.2024 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки та з 27.09.2024 року останній приступив до виконання службових обов'язків.
Із письмової згоди, яка надійшла від командира військової частини НОМЕР_2 вбачається, що командування військової частини НОМЕР_2 надає згоду на продовження проходження військової служби в Збройних Силах України солдатом ОСОБА_4 на посаді навідника кулеметного взводу 2 піхотної роти піхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 .
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, на даний час бажає продовжувати проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , його згода є добровільною та усвідомленою.
Крім цього, судом з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України
Враховуючи, викладене суд дійшов висновку, що підозрюваного ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України необхідно звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ч. 5 ст. 401, ч. 5 ст. 407 КК України, ст. 284 - 286, ч. 3 ст. 288 КПК України,-
Клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України - для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170030005773 від 18.04.2025 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - закрити.
Зобов'язати керівництво військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою суду законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 невідкладно, але не пізніше 72 годин, прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено 10.12.2025 о 14-00 год.