Єдиний унікальний номер справи 175/17330/25
Номер провадження 3/175/8010/25
08 грудня 2025 року селище Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Качаленко Є.В., за участю секретаря Савченко О.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його представника адвоката Бахмута М.С., розглянув в режимі відеоконференції матеріали справи, які надійшли від Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,
11.09.2025 о 15:09 на перехресті вулиці В. Стуса та проспекту Незалежності в м.Краматорську водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mazda 6, днз НОМЕР_1 , здійснюючи поворот ліворуч, не переконався в безпечності маневру та не надав перевагу в русі транспортному засобу, який рухався у зустрічному напрямку, а саме Toyota RAV4 нз LZV881 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого сталося ДТП. Транспортний засіб Toyota RAV4 в некерованому стані з'їхав за межі проїзної частини, де здійснив наїзд на металеву огорожу (паркан), яка була пошкоджена. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.16.6 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП не визнав та пояснив наступне: 11.09.2025 о 15:09 він, керуючи автомобілем «Mazda» рухався по лівій смузі проїзної частини вул. Василя Стуса у напрямку від вул. Дружби вбік вул. Паркової та наближався до перехрестя з просп. Незалежності. З метою виконання лівого повороту в'їхав на перехрестя при дозволеному сигналі світлофора, зупинився з метою пропуску транспортних засобів, які рухались в зустрічному напрямку прямо. Перебуваючи в місці зупинки, виявив, як на світлофорі по ходу руху його автомобіля відбулася зміна миготливого сигналу світлофору на жовтий. Він зрозумів, що транспортним засобам, які рухаються у зустрічному напрямку ввімкнувся заборонений сигнал світлофору, тому він відновив рух з метою залишення перехрестя. Розпочавши рух, він бачив автомобіль «Toyota», який розташовувався на відстані приблизно 50-70 метрів до світлофора на зустрічній смузі. Розуміючи, що за ходом руху автомобіля «Toyota» увімкнувся заборонений сигнал та він зупиниться на проїзній частині без виїзду на перехрестя, ОСОБА_1 відновив рух. З моменту відновлення руху до місця зіткнення автомобіль «Mazda» рухався не менш 3 секунд. В процесі руху по перехрестю він виявив, що автомобіль «Toyota» виїхав на заборонений сигнал світлофору (червоний) на перехрестя, де відбулося зіткнення. Автомобіль «Toyota» перед пригодою рухався зі швидкістю приблизно 60 км/год, не застосовуючи гальмування. Місце зіткнення транспортних засобів розташоване на перехресті в межах умовного продовження лівої смуги руху проїзної частини вул. Василя Стуса у напрямку від вул.Паркової вбік вул.Дружби на відстані приблизно 8 метра від лівого краю проїзної частини вул. Василя Стуса по ходу руху автомобіля «Toyota» та на рівні середини смуги проїзної частини просп. Незалежності, ширина якої 7 м у напрямку руху від перехрестя з вул. Василя Стуса, тобто на відстані 3,5 м від ближньої для напрямку руху автомобіля «Toyota» межі проїзної частини просп. Незалежності. При зіткнення автомобіль «Toyota» передньої частиною вдарив автомобіль «Mazda» в правий передній бік. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, тілесні ушкодження ніхто не отримав. ОСОБА_1 вважає, що зіткнення сталося внаслідок порушення вимог ПДР водієм автомобіля «Toyota», який виїхав на перехрестя на заборонений сигнал світлофору. В своїх діях ОСОБА_1 вини не бачить, оскільки вважає, що виїхавши на перехрещення проїзних частин на дозволений сигнал світлофора, відповідно до вимог п.16.8 Правил дорожнього руху повинен був виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналу світлофора на виїзді.
В судовому засіданні представник адвокат Бахмут М.С. просив закрити провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ст.124 КУпАП, підтверджується доказами: протоколом серії АБА №010935 від 11.09.2025, поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , схемою ДТП, матеріалами відеофіксації порушення, долученими до матеріалів справи.
При цьому суд відмічає очевидні недоліки схеми ДТП, яка містить виправлення і помилки, зокрема у зображенні відстані до орієнтирів від місця зіткнення. Водночас, переглянутий в засіданні відеозапис місця події дозволив усунути прогалини, викликані недоліками схеми ДТП, та встановити розташування автомобілів та місце зіткнення на перехресті.
Поясненнями самого ОСОБА_1 підтверджується, що зіткнення відбулось на зустрічній полосі, коли він завершував маневр лівого повороту на регульованому перехресті.
Також суд дещо критично сприймає письмові пояснення ОСОБА_3 в частині швидкості, оскільки з переглянутого відеозапису встановлено, що вони фактично двічі надиктовані останньому поліцейськими, які оформлювали матеріали, та не відповідають його первинним поясненням, які він на камеру надав щодо швидкості його автомобіля - 60-70 км/год. При цьому в письмових поясненнях вказав 60 км/год.
ОСОБА_3 у письмових поясненнях вказав, що на перехресті рухався на зелений миготливий сигнал світлофору, а автомобіль Мазда 6 не надав йому перевагу в русі, після чого трапилось ДТП.
Суд відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про призначення експертизи, оскільки досліджені докази складають належну, допустиму і достатню сукупність для встановлення в діях ОСОБА_1 наявності ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а обставини справи не містять нез'ясованих технічних чи інженерно-транспортних питань, які передбачають використання спеціальних експертних навиків.
По своїй суті розглядувана справа вимагає від суду лише надати правову оцінку діям ОСОБА_1 , а висловлена версія захисту не порушує жодних додаткових технічних питань інженерного характеру і не впливає на оцінку відповідності його дій вимогам ПДР, як це буде викладено нижче. Більш того самими поясненнями ОСОБА_1 підтверджується його вина у інкримінованому порушенні, хоча він і надає іншу оцінку своїм діям, тлумачачи ПДР на свою користь.
Так, судом встановлено, що 11.09.2025 о 15:09 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mazda 6, в'їхав в межі перехрестя вулиці Василя Стуса та проспекту Незалежності в м.Краматорську та зупинився, ввімкнувши лівий покажчик повороту та пропускаючи зустрічні автомобілі.
ОСОБА_1 бачив автомобіль «Toyota», який рухався зустрічною смугою руху та наближався до перехрестя.
У цей момент ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху мав суворо дотримуватись вимог п.16.6 ПДР:
- Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
При цьому "дати дорогу" згідно п.1.10 ПДР означає вимогу до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
А п.10.1 ПДР зобов'язує водія перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Вказані вимоги ПДР ОСОБА_1 проігнорував, продовжив здійснення маневру лівого повороту на перехресті, внаслідок чого в межах перехрестя на зустрічній смузі руху відбулось зіткнення з автомобілем «Toyota», який саме і рухався зустрічною смугою руху.
В разі належного дотримання водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 1.10, 10.1, 16.6 ПДР України, він, виїхавши на регульоване перехрестя, поза розумним сумнівом мав не завершувати маневр лівого повороту, а повинен був дати дорогу автомобілю «Toyota» (незалежно від його швидкості), який мав перевагу в русі згідно вимог п.16.6, оскільки рухався без зупинки в зустрічному напрямку прямо по перехрестю. При цьому автомобіль «Toyota» безперешкодно би проїхав вказане перехрестя, а автомобіль «Mazda» під керуванням ОСОБА_1 міг би безперешкодно і безпечно завершити маневр лівого повороту та ДТП не відбулось би.
Тому вказані порушення Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв'язку із наслідками ДТП у виді механічних пошкоджень транспортних засобів та у даній справі доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
При цьому суд не дає правової оцінки поясненням ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про можливі порушення останнім вимог ПДР України у цій же ДТП, оскільки вони виходять за межі даної справи, в якій суд не розглядає питання притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Обопільна вина учасників пригоди не є рідкісним явищем, проте встановлення вини кожного водія має відбуватись у суворому дотриманні процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка обов'язково включає етап складення протоколу повноважними органами.
Захисна позиція ОСОБА_1 саме і зводилась до перекладання вини на дії іншого водія ствердженням, що він не дотримався швидкісного режиму у місті та в'їхав на перехрестя на забороняючий сигнал світлофору. Водночас ОСОБА_1 вказав, що протокол на іншого водія не склали, а відповідні заяви до повноважних органів ОСОБА_1 не подавав.
При цьому ОСОБА_1 намагався трактувати вимоги ПДР на свою користь, вказуючи, що на перехресті проаналізував, який саме сигнал світлофора мав бачити водій ОСОБА_3 та прогнозував, що він зупиниться.
Суд відкидає цей аргумент захисту як необґрунтований, оскільки ПДР не ставлять дії водія на перехресті в залежність від потреби оцінити, який сигнал світлофору бачить водій зустрічного транспортного засобу та прогнозів поведінки інших учасників.
Правила дорожнього руху є збіркою чітких і доступних норм, виконання яких водіями шляхом суворого дотримання алгоритму дій забезпечує безпеку всіх учасників дорожнього руху.
Від водія, який здійснює лівий поворот на регульованому перехресті, Правила дорожнього руху вимагають дотримання вимог пунктів 1.10, 10.1, 16.6 - "дати дорогу" транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо, тобто не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів, якщо це може примусити зустрічний автомобіль змінити напрямок руху або швидкість; продовжити маневр, переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Жоден з наведених пунктів (1.10, 10.1., 16.6) не ставить в залежність дії водія, який в'їхав на перехрестя, від обов'язку контролювати, чи здогадуватись про те, який сигнал світлофору бачить водій зустрічного транспортного засобу. Це не вимагається, оскільки згідно п.16.8 ПДР водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Але лише після дотримання вимог пунктів 1.10, 10.1, 16.6, тобто після того, як дав дорогу зустрічним автомобілям.
Відтак, ОСОБА_1 , в'їхавши на перехрестя та зупинившись із лівим поворотом, мав оцінити рух зустрічних транспортних засобів, щоб переконатись, що коли він продовжить маневр, зустрічний автомобіль не буде примушений змінити напрямок руху або швидкість, і це буде безпечним, тобто не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
ОСОБА_1 бачив зустрічний автомобіль, який наближався до перехрестя, однак не дотримався наведених вимог ПДР, що змусило водія ОСОБА_3 вдатись до гальмування чи зміни напрямку руху, але це не запобігло ДТП.
Перевищення водієм зустрічного транспортного засобу швидкісного режиму не спростовують вини ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, оскільки Правила дорожнього руху не ставлять обов'язок водія дотримуватись вимог пунктів 1.10, 10.1, 16.6 в залежність від швидкості зустрічного автомобіля.
Наостанок, аналізуючи аргумент захисту з приводу сигналу світлофору, суд відмічає наступне.
ОСОБА_1 стверджував, що ввімкнувся забороняючий сигнал світлофора, після чого він прийняв для себе рішення закінчити маневр. ОСОБА_5 в своїх поясненнях вказував, що в межі перехрестя в'їжджав зі швидкістю порядка 60 км/год, коли світлофор показував миготливий зелений сигнал світлофору. ОСОБА_4 у письмових поясненнях стверджувала, що у вікно бачила відразу після зіткнення автомобілів, що на світлофорі в бік вул.Двірцева (просп.Незалежності) бачила червоне світло (за таких обставин на світлофорах в бік обох водїв мав горіти зелений). Суд не має змоги пересвідчитись у поясненнях ОСОБА_4 оскільки у судове засідання вона не з'явилась, а сама конфігурація перехрестя та розташування будинків поблизу не дозволяють зробити категоричні і переконливі висновки щодо реальної можливості бачити світлофор під подібним кутом.
Але для цієї справи власне сам сигнал світлофору на момент зіткнення не впливає на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП з підстав наведених вище.
Проте суд нагадує, що подібні ситуації, коли один водій підвищує швидкість, намагаючись "встигнути" на миготливий сигнал світлофору проскочити перехрестя, а інший водій, який зобов'язаний дати дорогу, "поспішає" проїхати перехрестя, є дуже поширеною причиною ДТП в країні, які час від часу сколихують суспільство резонансними справами, як, до прикладу, дорожня аварія 18 жовтня 2017 року в місті Харкові.
На думку суду така поведінка водіїв не є розсудливою, а навпаки підвищує ризик ДТП, запобігти яким можливо лише суворо дотримуючись вимог Правил дорожнього руху.
Відтак, суд вважає доведеною повністю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, оскільки він порушив Правила дорожнього руху України:
«п.16.6» ПДР України - повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ст.33 КУпАП враховує всі обставини справи, характер правопорушення, відомості про особу, ступінь вини, майновий стан. Суд вважає за необхідне призначити стягнення в межах санкції ст.124 КУпАП у виді штрафу, що буде достатнім для виправлення особи та запобігання вчиненню порушень у майбутньому.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч.2 ст.268, ст.283-285 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Реквізити для оплати штрафу: Отримувач - ГУК у Дніпр-кій області/ Дн-ка обл, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UA UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету - 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету - Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Реквізити для оплати судового збору: Отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів. У разі несплати штрафу протягом п'ятнадцять днів, постанова надсилається для примусового виконання та з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя Є.В.Качаленко