Справа № 209/8011/25
Провадження № 1-кп/209/308/25
10 грудня 2025 року Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041790000467 від 12.06.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянки України, не працює, незаміжня, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
Обвинувачена ОСОБА_4 , 11.06.2025 р., приблизно о 14 год. 08 хвил., перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , зайшла в мобільний додаток АТ КБ "Приват Банку", скориставшись тим, що у її мобільному пристрої збереглись дані для входу в банківський профіль раніше знайомого - ОСОБА_7 . В подальшому вона виявила, що на банківському рахунку НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 , маються грошові кошти. В цей момент у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України, діючи умисно, таємно, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаний час в означеному місці, за допомогою належного їй мобільного пристрою, будучи вже авторизованою в онлайн-банкінгу АТ КБ "Приват Банк" потерпілого ОСОБА_7 , розуміючи, що своїми діями здійснює незаконне безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, усвідомлюючи таємний характер свого діяння, скориставшись тим, що означений додаток АТ КБ "Приват Банк" не мав засобів логічного захисту для ідентифікації користувача при вході у додаток та перерахунку грошових коштів, з корисливих мотивів, перерахувала за допомогою мобільного додатку онлайн-банкінгу АТ КБ "Приват Банк" грошові кошти з банківського рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім'я потерпілого ОСОБА_7 , в сумі 3945 гривень на банківський рахунок свого знайомого ОСОБА_8 НОМЕР_2 , відкритий в ПрАТ "Акорд Банк", двома транзакціями. В подальшому, користуючись тим, що у мобільному пристрої ОСОБА_4 збереглись дані для входу в банківський профіль її знайомого - ОСОБА_8 , вона за допомогою належного їй мобільного пристрою, АТ КБ "Приват Банк", будучи вже авторизованою в онлайн- банкінгу ПрАТ "Акорд Банк" ОСОБА_8 , перерахувала зазначені кошти з його банківського рахунку НОМЕР_2 на свій банківський рахунок НОМЕР_3 . Заволодівши грошовими коштами, ОСОБА_4 розпорядилася ними на власний розсуд, чим завдала потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди у розмірі 3945 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.
До суду надана угода про визнання винуватості, укладена 10 жовтня 2025 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_9 , та обвинуваченою ОСОБА_4 , в присутності захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 , за наявності письмової заяви потерпілого ОСОБА_7 , згідно якої ОСОБА_4 визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України, обставиною, що пом'якшує її покарання, є щире каяття, та погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, на період якого покласти на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та за невиконання згідно вимог ст. ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 пояснила, що розуміє та обізнана із наданими їй законом правами, наслідками укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. ст. 473, 474, 476 КПК України, пред'явлене їй обвинувачення та вид покарання, яке до неї буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінальному правопорушенні у повному обсязі за вказаних в обвинувальному акті обставинах. У вчиненому щиро кається. Угоду уклала добровільно, будь-якого насильства, примусу та погроз до неї не застосовувалося, укладення ним угоди не є наслідком будь-яких обіцянок чи інших обставин, ніж ті, що зазначені в угоді. Просить затвердити укладену між нею та прокурором угоду про визнання винуватості та призначити їй узгоджену міру покарання.
Прокурор ОСОБА_3 зазначив, що надана суду угода відповідає вимогам закону, тому просить її затвердити та призначити обвинуваченій узгоджену міру покарання.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.ст. 473, 474, 476 КПК України та просив затвердити зазначену угоду.
Потерпілий ОСОБА_7 надав письмову заяву - згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою, угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою підтримує, не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, цивільний позов не заявляв, завдана йому шкода відшкодована.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Так, згідно з п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів у випадку надання потерпілими письмової згоди прокурору на укладення угоди.
Суд пересвідчився, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди обвинуваченою ОСОБА_4 є добровільною, тобто не є наслідком застосування до неї насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Таким чином, виходячи з меж судового розгляду, які визначаються змістом угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку, що факт вчинення кримінального правопорушення обвинуваченою ОСОБА_4 нею не оспорюється та знайшов своє підтвердження в суді.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченою ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка не працює, не одружена, не судима, в реєстрі у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
До обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд, на підставі ст.66 КК України, відносить щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , не встановлено.
Таким чином, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, із призначенням узгодженої сторонами виду та міри покарання.
У відповідності до п.7 ч.4 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь не складалася.
Запобіжний захід під час судового розгляду до обвинуваченої не застосовувався.
Цивільний позов, речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.
Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 376, 468, 469, 472- 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10 жовтня 2025 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_9 , та обвинуваченою ОСОБА_4 , в присутності захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 , за наявності письмової заяви потерпілого ОСОБА_7 , згідно якої ОСОБА_4 визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Визнати винуватою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України, і призначити їй узгоджене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Кам'янського.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1