Єдиний унікальний номер судової справи 462/9785/25
Номер провадження 2/462/3625/25
про залишення позовної заяви без руху
08 грудня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Львівське експерементальне підприємство засобів пересування і протезування», третя особа: Львівська міська рада про стягнення середнього заробітку, недорахованої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати,
встановив:
І. Рух справи.
Уповноважений представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бельдій Н. В., 05.12.2025 року (вх. № 27875) звернулася у Залізничний районний суд м. Львова із позовною заявою до КП «Львівське експерементальне підприємство засобів пересування і протезування», третя особа: ЛМР про стягнення середнього заробітку, недорахованої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, у якій просить суд:
-стягнути з відповідача на користь позивача 118 072 грн. 08 коп. середнього заробітку за весь час затримки по день часткового розрахунку при звільнені з заборгованості по судовому наказу від 01.10.2021 року, виданого Залізничним районним судом м. Львова у справі № 462/7351/21;
-стягнути з відповідача на користь позивача 39 723 грн. 88 коп. заборгованості по заробітній платі з жовтня 2021 року по січень 2022 року;
-стягнути з відповідача на користь позивача 187 170 грн. 03 коп. середнього заробітку за час затримки заробітної плати з лютого 2022 року;
-стягнути з відповідача на користь позивача 46 842 грн. 34 коп. компенсації грошової втрати частини доходів у зв?язку із порушенням строків їх виплати з суми, що охоплюється судовим наказом Залізничного районного суду м. Львова від 11.10.2021 року;
-стягнути з відповідача на користь позивача 19 742 грн. 77 коп. компенсації грошової втрати частини доходів у зв?язку із порушенням строків їх виплати заборгованості заробітної плати з жовтня 2021 року по січень 2022 року;
-стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М.
Судом у порядку ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) 05.12.2025 року направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - позивача у справі.
Також, судом у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру № 2108275 про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - позивача у справі.
ІІ. Щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
ІІІ. Щодо недоліків заяви.
Суд звертає увагу на те, що в порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Окремо суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Так, із змісту позовної заяви вбачається, що позивач вказує обставини на підтвердження яких не надано відповідних доказів, зокрема позивачем не долучено копію ухвали ЛМР № 6077 від 20.02.2025 року (якою обґрунтовано залучення третьої особи у справі), не дивлячись на те, що такі докази мають подаватися разом з поданням позовної заяви.
ІV. Щодо змісту позовних вимог.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви міститься покликання про:
-«стягнення з відповідача на користь позивача 118 072 грн. 08 коп. середнього заробітку за весь час затримки по день часткового розрахунку при звільнені з заборгованості по судовому наказу від 01.10.2021 року, виданого Залізничним районним судом м. Львова у справі № 462/7351/21».
При цьому стороною позивача не вказано період стягнення зазначеної суми, який має визначатися конкретними календарними межами - днями, місяцями та роками, натомість узагальнено зазначено: «за весь час затримки по день часткового розрахунку при звільненні».
Таке формулювання позовної вимоги є невизначеним та оціночним, що у разі ухвалення судового рішення може унеможливити його належне виконання, оскільки не дозволяє однозначно встановити часові межі нарахування заявленої до стягнення суми, перевірити правильність її обчислення, а також здійснити примусове виконання рішення.
Аналогічно вказано (п. 3 прохальної частини) про стягнення 187 170 грн. 03 коп. середнього заробітку за час затримки заробітної плати з лютого 2022 року, однак не зазначено конкретного періоду (строку завершення такого стягнення).
Отже сформульований позивачем зміст позовних вимог не відповідає вимогам п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, так позивачу належить конкретизувати зміст позовних вимог.
V. Щодо належного правового обґрунтування позовних вимог.
Суд звертає увагу сторони позивача на та, що подана позовна заява про стягнення середнього заробітку, недорахованої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати містить посилання у мотивувальній частині, у тому числі, на норми ст. 60, 61, 63, 68, 70 Сімейного кодексу України.
Однак зазначені норми регулюють сімейні майнові та особисті немайнові відносини між подружжям та іншими членами сім'ї і не мають правового зв'язку з трудовими правовідносинами, що виникають з приводу оплати праці, відповідальності роботодавця за порушення строків її виплати та компенсаційних виплат.
Натомість спірні правовідносини підлягають регулюванню нормами Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», а також іншими актами трудового законодавства.
Такий неправильний вибір норм матеріального права, на які посилається позивач як на підставу заявлених вимог, свідчить про неналежне обґрунтування позову та унеможливлює належну правову оцінку заявлених вимог на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
VІ. Підсумки.
За нормою ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, що не відповідає вимогам закону, підлягає залишенню без руху до виправлення позивачем вказаних недоліків.
При цьому позивача попереджається, що у разі не усунення недоліків позовної заяви в строк, вказаний в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута.
З огляду на викладене та керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -
постановив:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Львівське експерементальне підприємство засобів пересування і протезування», третя особа: Львівська міська рада про стягнення середнього заробітку, недорахованої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати - залишити без руху.
2. Роз'яснення суду.
Позивачу надається п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву - вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко