29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"09" грудня 2025 р. Справа № 924/1037/25
м.Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Гайдуку Д.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Державного підприємства "Головний навчально-методичний центр держпраці"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт"
про стягнення 63 639,73 грн., з яких 34 680,00 грн. основний борг, 7539,21 грн. інфляційне збільшення та 21420,52 грн. пеня
Представники сторін:
від позивача: Бігуненко В.П.
від відповідача: не з'явився
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 09.12.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.
07.10.2025 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Державного підприємства "Головний навчально-методичний центр держпраці" до товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт" про стягнення 63 639,73 грн., з яких 34 680,00 грн. основний борг, 7539,21 грн. інфляційне збільшення та 21420,52 грн. пеня.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2025 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.
Ухвалою суду від 13.10.2025 вищевказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк у 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою суду від 22.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої визначено проводити за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою встановлено строки для подачі відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив, визначено дату проведення підготовчого засідання у справі.
23.10.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив.
28.10.2025 через підсистему "Електронний суд" отримано відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 20.11.2025 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті у судовому засіданні на 10:30 год 09.12.2025 з одночасним задоволенням усного клопотання представника позивача про участь останнього у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
03.12.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача Бігуненка В.П. надійшла заява про участь в судовому засіданні у справі №924/1037/25, призначеному на 10:30 год. 09.12.2025, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 04.12.2025 вищевказану заяву задоволено, судове засідання, яке відбудеться о 10:30 год. 09.12.2025 визначено провести в режимі відеоконференції за участю представника позивача Бігуненка В.П.
08.12.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача про відкладення судового засідання на іншу дату у зв'язку з участю представника у засіданні по іншій справі.
У судовому засіданні 09.12.2025 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відсутністю доказів неможливості участі представника у судовому засіданні.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Державне підприємство "Головний навчально-методичний центр держпраці" звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт" про стягнення 63 639,73 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 31.07.2023 по 25.08.2023 відповідачу були надані послуги згідно прийнятого в електронній формі договору - рахунку №1036 про надання послуги - Теоретичне навчання осіб, які проходять підготовку на експерта технічного з промислової безпеки за напрямом "Проведення технічного огляду таабо експертного обстеження устаткування вибухопожежонебезпечних, хімічних, нафтохімічних, нафтопереробних виробництв". Зокрема, визначеному відповідачем слухачу в заявці на навчання та анкеті, було надано доступ до навчальних програм, посилання на теоретичну базу, навчальні матеріали, інформаційну підтримку. Позивач стверджує, що повністю виконав взяті на себе зобов'язання, про що свідчить підписаний 25.08.2023 року акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №1020 від 25.08.2023 та податкова накладна №119 від 25.08.2023. У зв'язку з невиконанням відповідчем зобов'язань з оплати наданих послуг у 5-денний строк від дати підписання договору, позивач просить стягнути з відповідача 34680,00 грн. основного боргу за період 25.08.2023 - 17.09.2025, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" 7539,21 грн. інфляційних втрат та 21420,52 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день просточення обрахованих за період 25.08.2023 - 17.09.2025.
У відзиві відповідач визнав, що після ознайомлення з теоретичним матеріалом, посилання для доступу до якого направлялось позивачем на електронну пошту tkalfa2015@ukr.net, 25.08.2023 року ТОВ «Старокостянтинівнафтопродукт» у електронному сервісі вчасно було підписано акт виконаних робіт з метою отримання направлення на набуття практичних навичок, так як це є ключовий етап у підготовці технічного експерта без якого навчання не може вважатись завершеним. Відповідач стверджує, що по завершенні теоретичного навчання ДП «ГНМЦ» повинно було надати кандидату в експерти направлення на стажування (набуття практичних навичок) в акредитованій експертній організації, провести атестацію та організувати складання іспиту, однак направлення отримано не було, а отже кандидат в експерти не мав можливості пройти стажування, здобути практичні навички, що унеможливило проведення атестації кандидата в експерти технічні та подальше складення іспиту за результатами навчання для отримання статусу експерта. На думку ТОВ "Старокостянтинівнафтопродукт", якщо саме з вини виконавця замовник не скористався послугою належним чином, то згідно п. 9 договору це звільняє його від обов'язку оплатити послуги, які не були отримані в повному обсязі. У відзиві наголошено, що доданий до позовних матеріалів лист «направлення на практику» від 28.08.2023 року було надіслано позивачем на неналежну електронну пошту tkalfa@ukr.net, до якої відповідач не має доступу. Звернуто увагу, що нарахування та стягнення штрафних санкцій, які складають 21420,52 грн. є надзвичайно обтяжливим для відповідача, з огляду на те, що основна сума боргу заявлена до стягнення становить 34680,00 грн. У зв'язку з відсутністю доказів належного виконання позивачем умов спірного договору, відповідач просить у задоволенні позову відмовити, а штрафні санкції максимально зменшити у разі задоволення позовних вимог з урахуванням балансу інтересів обох сторін, значного обсягу відповідальності відповідача, що є непропорційним наслідком порушення умов договору, недоведеності позивачем понесення збитків.
Позивач у відповіді на відзив стверджує, що направлення було надіслано на електронну пошту відповідача визначену у п. 12 анкети слухача - особи експерта технічного з промислової безпеки Ковтонюка Андрія Миколайовича від 31.07.2023, яку він особисто заповнював. Зауважено, що підписавши акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 1020 від 25 серпня 2023 та заповненням податкової накладної № 119 від 25.08.2023, відповідач підтвердив факт отримання послуги у повному обсязі. Стосовно максимального зменшення заявлених до стягнення штрафних санкцій, позивач просить суд врахувати статистичні дані інформаційної бази Опендатабот, яка надає фінансові показники діяльності відповідача, за змістом яких за 2022 отримано дохід розмірі 43 197 200,00 грн. та за 2023 дохід розмірі 17 270 300,00 грн.
Представник відповідача в судове засідання 09.12.2025 не з'вився, при цьому подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю представника у засіданні по іншій справі без будь-яких доказів на підтвердження викладених у останньому обставин.
Представник позивача в судовому засіданні 09.12.2025 проти задоволення судом клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечив, з огляду на погодження з представником останнього у попередньому судовому засіданні дати та часу судового засідання у справі. При цьому представник ДП "Головний навчально-методичний центр держпраці" позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.
31.07.2023 між Державним підприємством "Головний навчально-методичний центр держпраці" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт" (замовник) укладено договір-рахунок №1036, у п. 1 якого передбачено надання послуги - Теоретичне навчання осіб, які проходять підготовку на експерта технічного з промислової безпеки за напрямом "Проведення технічного огляду таабо експертного обстеження устаткування вибухопожежонебезпечних, хімічних, нафтохімічних, нафтопереробних виробництв" для однієї особи з узгодженою вартістю послуги - 34680,00 грн. з ПДВ.
У пункті 2 договору-рахунку передбачено 100% попередню оплату протягом 5 (п'ять) днів від дати цього договору-рахунку.
Плата за користування грошима встановлюється сторонами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п. 5 договору-рахунку).
Згідно з п.п. 6, 7 договору-рахунку строк надання послуг: з 31.07.2023 по 25.08.2023. Місце проведення навчання: дистанційно. Слухач: ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 9 договору-рахунку виконавець не повертає суми оплати, якщо послугу не було отримано замовником без вини в цьому виконавця, або якщо особи, направлені замовником на навчання не скористалися послугою належним чином, не відвідували занять або отримали негативні результати перевірки знань чи не підтвердили результатів підвищення кваліфікації експертів технічних, тощо.
Виконавець зобов'язується надати послуги з підготовки експертів технічних з промислової безпеки відповідно до п.4 Порядку атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, у редакції затвердженій Наказом Міністерства соціальної політики України від 29 травня 2018 року № 785 (п. 10 договору-рахунку).
За змістом п. 12 договору-рахунку після закінчення навчання з підготовки експертів технічних з промислової безпеки замовник протягом 5 днів зобов'язаний засвідчити належним чином Акт приймання наданих послуг та передати його виконавцю, після чого виконавець за окремим запитом видає слухачам направлення на набуття практичних навичок.
Строк дії договору - до моменту його повного виконання сторонами (п. 16 договору-рахунку).
Сторони підписали договір-рахунок електронними підписами, про що міститься інформація у доданому універсальному документі №1036 від 02.08.2023, зокрема від позивача ОСОБА_2 , від відповідача Рудь М.Г.
За змістом анкети слухача ДП "Головний навчально-методичний центр" Ковтонюка Андрія Миколайовича, визначено, що останній є працівником ТОВ "Старокостянтинівнафтопродукт" (експертом технічним з промислової безпеки) та його електронну адресу: tkalfa@ukr.net.
До матеріалів справи додано роздруківки (скриншоти) електронної пошти, відповідно до яких:
- 03.08.2023 на електронну пошту позивача (tkalfa2015@ukr.net) з електронної адреси навчального відділу "ДП ГНМЦ" були надіслані листи з відомостями для входу в систему дистанційного навчання з посиланнями на начитку теоретичного матеріалу;
- 28.08.2023 на електронну пошту слухача (tkalfa@ukr.net) з електронної адреси навчального відділу "ДП ГНМЦ" надіслано лист - направлення на набуття практичних навичок та методичні рекомендації щодо проходження стажування, до якого додано три вкладення.
Окремо додано направлення на набуття практичних навичок за обраним напрямом діяльності (практичну підготовку на підприємстві) на ім'я Ковтонюка Андрія Миколайовича ТОВ "Старокостянтинівнафтопродукт" від 25.08.2023 за підписом О. Чорія та проставленням відтиску печатки ДП "Головний навчально-методичний центр". У примітці зазначено про необхідність подання позивачу відгуку, цільового(ві) практичного(ні) завдання до 25.09.2023, а також програми практичної підготовки експертів технічних з промислової безпеки на підприємстві.
25.08.2025 сторони підписали електронними підписами акт здачі-приймання робіт (надання послуг), у якому визначено загальну вартість робіт (послуг) на суму 34680,00 грн. В акті вказано, що замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (наданих послуг) не має.
До матеріалів справи додано податкову накладну від 25.08.2023 №119, в якій відображено надання ДП "Головний навчально-методичний центр держпраці" товариству з обмеженою відповідльністю "Старокостянтинівнафтопродукт" послуги на суму 34680,00 грн з ПДВ.
Докази сплати ТОВ "Старокостянтинівнафтопродукт" 34 680,00 грн. за виконані роботи (надані послуги) позивачем до матеріалів справи не додано.
Враховуючи, що відповідач не сплатив за спожиті послуги, позивач звернувся з позовом про стягнення їх вартості у судовому порядку.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У ч. 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Як вбачається за матеріалів справи, 31.07.2023 між Державним підприємством "Головний навчально-методичний центр держпраці" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт" (замовник) укладено договір-рахунок №1036, у п. 1 якого передбачено надання послуги - Теоретичне навчання осіб, які проходять підготовку на експерта технічного з промислової безпеки за напрямом "Проведення технічного огляду таабо експертного обстеження устаткування вибухопожежонебезпечних, хімічних, нафтохімічних, нафтопереробних виробництв" для однієї особи з узгодженою вартістю послуги - 34680,00 грн. з ПДВ.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
У письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами (ч.1 ст.208 ЦК України).
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір - рахунок №1036 від 31.07.2023 підписано сторонами шляхом накладення електронних підписів.
На підтвердження виконання позивачем робіт (надання послуг) та прийняття останніх відповідачем надано анкету слухача ДП "Головний навчально-методичний центр" Ковтонюка Андрія Миколайовича, роздруківки (скриншоти) електронної пошти, направлення на набуття практичних навичок за обраним напрямом діяльності (практичну підготовку на підприємстві) на ім'я Ковтонюка Андрія Миколайовича ТОВ "Старокостянтинівнафтопродукт" від 25.08.2023, акт здачі-приймання робіт (надання послуг), у якому визначено загальну вартість робіт (послуг) на суму 34680,00 грн. та податкову накладну від 25.08.2023 №119.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Як зазначалося вище, в п. 2 договору-рахунку сторони визначили, що 100% попередня оплата здійснюється замовником протягом 5 (п'ять) днів від дати цього договору-рахунку.
Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.
Оскільки договір-рахунок від 31.07.2023 підписано 02.08.2023 року (дата накладення електронних підписів згідно універсального документу №1036 від 02.08.2023), однак у п. 2 договору-рахунку узгоджено настання обов'язку зі сплати коштів протягом 5 (п'ять) днів від дати цього договору-рахунку, то відповідач зобов'язаний був оплатити отримані послуги по 05.08.2023 включно.
Доказів оплати відповідачем вартості спожитих послуг згідно договору-рахунку №1036 від 31.07.2023 на суму 34680,00 грн матеріали справи не містять.
Заперечення відповідача щодо неотримання послуг у повному обсязі за договором-рахунком №1036 від 31.07.2023 спростовуються підписаним актом здачі-приймання робіт (надання послуг), у якому визначено загальну вартість робіт (послуг) на суму 34680,00 грн., за змістом якого вказано, що відповідач (замовник) претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (наданих послуг) не має, а також анкетою слухача ОСОБА_1 особи експерта технічного з промислової безпеки від 31.07.2023, в якій зазначено електронну пошту ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), та роздруківками (скриншоти) електронної пошти від 03.08.2023 та від 28.08.2023.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про порушення ТОВ "Старокостянтинівнафтопродукт" своїх зобов'язань з оплати вартості наданих позивачем послуг на суму 34680,00 грн, відтак заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 34680,00 грн основного боргу за договором-рахунком №1036 від 31.07.2023 є обґрунтованою.
Також позивач заявив до стягнення 37539,21 грн інфляційних втрат за вересень 2023 - серпень 2025 та 21420,52 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день просточення обрахованих за період 25.08.2023 - 17.09.2025, які нараховані на борг у сумі 34680,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат за період з вересня 2023 по серпень 2025, суд дійшов до висновку, що обрахунок здійснено в межах максимального розміру інфляційних втрат можливих до стягнення за заявлений період, відтак вимога про стягнення 7539,21 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.
Згідно з визначенням поняття неустойки, що передбачено статтею 549 ЦК України, грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредитору у разі порушення зобов'язання, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, є пеня.
Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Водночас застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
У п. 5 договору-рахунку сторонами передбачено, що плата за користування грошима встановлюється сторонами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (чинного до 28.08.2025) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 №911/952/22 зробила висновок, що застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені).
Здійснивши перерахунок заявленого позивачем до стягнення розміру пені обрахованого в межах подвійної облікової ставки НБУ за період з 25.08.2023 по 17.09.2025, суд дійшов до висновку, що обрахунок є необгрунтованим та здійсненим без дотриманням приписів частини шостої статті 232 ГК України, відтак максимально можливим розміром пені обрахованим у відповідності до вказаної статті чинної на час обрахунку слід вважати 5983,56 грн. У стягненні 15 436,96 грн. пені належить відмовити.
Відповідач у відзиві просив максимально зменшити штрафні санкції у разі задоволення позовних вимог з урахуванням балансу інтересів обох сторін, значного обсягу відповідальності відповідача, що є непропорційним наслідком порушення умов договору, недоведеності позивачем понесення збитків.
Позивач у відповіді на відзив просив суд врахувати статистичні дані інформаційної бази Опендатабот, яка надає фінансові показники діяльності відповідача, за змістом яких за 2022 отримано дохід розмірі 43 197 200,00 грн. та за 2023 дохід розмірі 17 270 300,00 грн.
Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
З аналізу наведених норм убачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки відповідача тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
З огляду на повне невиконання відповідачем умов спірного договору, неповідомлення причин неможливості вчасного його виконання, з урахуванням усіх обставин справи та проведеного судом перерахунку заявленого до стягнення розміру пені відповідно до ст. 232 ГК України, з метою дотриманням балансу інтересів обох сторін, суд оцінює заяву відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій як необґрунтовану та у задоволенні останньої відмовляє.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Наведені відповідачем у відзиві доводи спростовуються вищевикладеними висновками суду та наявними в матеріалах справи доказами.
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з відповідача 34680,00 грн основного боргу, 5983,56 грн. пені та 7539,21 грн. інфляційних втрат. У стягненні 15 436,96 грн. пені відмовити.
Згідно ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки згідно положень ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а позовну заяву у справі №924/1037/25 подано до суду в електронній формі, то визначення суми судового збору, який підлягає стягненню з відповідача відбувається із застосуванням коефіцієнту 0,8.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт" (29001, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, місто Хмельницький, вул. Пилипчука, буд. 6, код ЄДРПОУ 38618476) на користь Державного підприємства "Головний навчально - методичний центр держпраці" (04060, місто Київ, вул. Вавілових, буд. 10-А, код ЄДРПОУ 23379396) 34680,00 грн основного боргу, 5983,56 грн. пені та 7539,21 грн. інфляційних втрат, 1834,80 грн. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.
У стягненні 15 436,96 грн. пені відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Рішення надіслати позивачу за допомогою підсистем ЄСІТС в електронний кабінет, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Повний текст рішення складено та підписано 10.12.2025.
Суддя А.М. Яроцький