Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/5196/25
Провадження №: 2/332/3176/25
10 грудня 2025 р.
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Сапунцова В. Д., при секретарі судового засідання Горбань Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), третя особа: ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,-
У вересні 2025 представник позивача - адвокат Новіков І.О., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною дочкою відповідача ОСОБА_2 , проживає разом з матір'ю ОСОБА_3 та знаходиться повністю на її утриманні. Шлюб між її батьками розірвано. Позивачка з матір'ю мешкають окремо від батька. На сьогоднішній день, позивач ОСОБА_1 навчається на першому курсі за очною формою навчання у Технічному університеті «Метінвест політехніка». Денна форма навчання не дає можливості працювати позивачу, а відповідач у добровільному порядку відмовляється надавати матеріальну допомогу, тому позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом про примусове стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно і до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 річного віку.
Ухвалою суду від 03 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, жодних заяв та клопотань не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу відповідача.
Третя особа, ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши докази у справі, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 .
Згідно довідки вих. № 14/ГМФ від 08.09.2025 ОСОБА_1 зарахована на перший курс очної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр в ТОВ «Технічний університет «Метінвест політехніка» з 08.09.2025 (наказ №202/11.08.2025 від 11 серпня 2025 року). Початок навчання 08.09.2025. Завершення навчання 07.07.2029.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наразі є повнолітньою, навчається на денній формі навчання, а відтак факт потреби останньої у матеріальній допомозі є безумовним. Необхідність отримання належної освіти позбавляє її можливості працевлаштуватися та заробляти кошти на власне утримання.
Саме по собі перебування на денній формі навчання свідчить про неможливість її працевлаштування впродовж часу навчання. Навчання в учбовому закладі потребує витрат на проїзд до місця навчання, на проживання, придбання підручників та інших навчальних посібників, також потребує придбання для неї одягу, взуття та продуктів харчування.
Відповідач матеріальної допомоги на утримання повнолітньої доньки на період навчання не надає, хоча має таку можливість.
Відповідач має працездатний вік, є батьком повнолітньої доньки, не сплачує аліментів на утримання інших осіб, а тому зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої доньки на період навчання.
Відповідно до вимог ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітній син чи донька продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років.
Згідно зі ст.198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Стягнення аліментів на дітей, які досягли повноліття, з підстав, передбачених статтями 198,199 Сімейного кодексу України, здійснюється у судовому порядку за новою позовною заявою.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного із батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд, як зазначено в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина з одного з батьків суд повинен взяти до уваги можливість надання утримання й другим із батьків і врахувати стан здоров'я та матеріальне становище як дочки (сина), так і платника аліментів, інших дітей чи непрацездатних батьків, дружини, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (ст. ст.182, 200 СК України).
Таким чином, виходячи з принципу справедливості та розумності, приймаючи до уваги принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини, виходячи із встановленого обов'язку обох батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатися і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, врахувавши матеріальний стан сторін та потребу дитини в отриманні такої допомоги, та можливість відповідача її надавати, суд вважає доцільним визначити розмір аліментів для утримання повнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, що буде, на думку суду, забезпечувати, з врахуванням допомоги, отримуваної від матері, потреби дитини, пов'язані з продовженням ним навчання після досягнення повноліття.
На підставі ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. У зв'язку з чим суд вважає стягнути аліменти з відповідача з 26.09.2025 року, тобто з дня пред'явлення позову до суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Згідно положень ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені ними і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів, тому в порядку ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з положеннями с. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результати розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з частинами 4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (складання позовної заяви, надання консультацій).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути наданий договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Вирішуючи це питання, суд виходить з того, що в межах цієї справи позивач ОСОБА_1 отримувала правову допомогу адвоката Новікова Ігоря Олександровича на підставі Договору про надання правничої допомоги від 25.09.2025. Відповідно до Акту виконаних робіт від 25.09.2025 за вищевказаним Договором, адвокат Новіков І.О. надав, а ОСОБА_1 прийняла юридичні послуги у формі: надання правової консультації; складання позовної заяви «про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання». Відповідно до розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу від 25.09.2025 вартість послуг з правової допомоги була оцінена в 3500,00 грн. з яких: надання правової консультації - 1 година вартістю 300 грн.; складання позовної заяви «про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання» - 2 години вартість 3200 грн. Згідно квитанції до прибуткового касового ордера серія 025 № 31 оплата за надані послуги адвоката Новікова І.О. здійснена.
При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України)
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України).
У іншому рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Також чинним законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов'язаних із розглядом справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), наявність сталої судової практики з розгляду аналогічних спорів, на яку, в тому числі посилається представник позивача у своєму позові, суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн. є цілком співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Отже, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.
Ураховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн.
Керуючись ст.ст.10-13, 77-80, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 26.09.2025 року, на період навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років.
Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 1211 грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , випрати на правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складений 10.12.2025.
Суддя В.Д. Сапунцов