Справа № 946/6878/25
Провадження № 2-о/946/233/25
про залишення заяви без розгляду
08 грудня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді: Бальжик О.І.
за участю секретаря: Дойчевої М.Ф.,
заявника: ОСОБА_1
представника заявника: ОСОБА_2
представника заінтересованої особи: Шебалдіної Є.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
02.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, якою просив встановити факт його самостійного виховання дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що 23.12.2017 року уклав шлюб з ОСОБА_4 . Від спільного шлюбу сторони мають двох синів: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.02.2020 року зазначений шлюб було розірвано. На час розлучення, за взаємною згодою між батьками, діти залишилися проживати разом із матір'ю. ОСОБА_5 неналежно виконувала свої батьківські обов'язки та фактично самоусунулася від виховання синів, а саме не спілкувалася з дітьми, не цікавилася їхнім здоров'ям, харчуванням, забезпеченням одягом, ліками чи рівнем розвитку. Таке ставлення призвело до того, що у травні 2022 чотирирічні діти самостійно залишили матір та вночі прийшли до батька, після чого постійно проживають разом із ним. Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.04.2023 року у справі № 946/7649/22 було визначено місце проживання дітей із батьком. Таким чином, процес виховання та забезпечення дітей покладено виключно на батька - ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 02.09.2025 року, справа № 946/6878/25 передана на розгляд судді Бальжик О.І.
Ухвалою судді від 08.09.2025 відкрито окреме провадження у цивільній справі.
В судовому засіданні заявник та його представник підтримали заяву та наполягали на її задоволенні.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані ними документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги заявника, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини першої, пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік справ про встановлення факту, які підлягають розгляду судом, передбачено нормами ст. 315 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов'язки по відношенню до дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав по відношенню до дитини.
Права і обов'язки у кожного з батьків не тільки рівні, але і взаємні. Отже, право одного з батьків протистоїть обов'язку іншого не перешкоджати у здійсненні права на виховання дитини і навпаки.
У разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, такий спір вирішується судом. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи (ст. 159 СК України).
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №201/5972/22 (провадження № 14-132цс23) доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов'язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов'язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов'язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини. Встановлення факту самостійного виховання дитини батьком не підлягає з'ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника. Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 Сімейного кодексу України «невідчужуваність» сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов'язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини.
Аналогічна за змістом позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2025 року у справі № 128/3616/24 (провадження № 61-518св25).
Таким чином, із заяви ОСОБА_1 випливає спір про право, зокрема, щодо факту участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від виконання батьківських обов'язків, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження з врахуванням інтересів дитини, зокрема, як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини.
Суд зазначає, що інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.
Згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Враховуючи наведені приписи законодавства та встановлені їм відповідні правовідносини, суддя дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини не може розглядатися у безспірному порядку або за домовленістю з матір'ю дитини, у зв'язку з чим суд залишає її без розгляду.
При цьому, суд враховує, що права заявника не обмежуються внаслідок залишення заяви без розгляду, оскільки заявник має право звернутись до суду з позовною заявою у загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 13, 186, 293-294, 315, 354 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, - залишити без розгляду, роз'яснивши право звернення до суду на загальних підставах.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя: О.І.Бальжик