Справа № 146/1185/25
"02" грудня 2025 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Скаковської І.В.,
за участю секретаря судового засідання Іванової Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в смт. Томашпіль цивільну справу за позовною заявою представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» Какун Анни Станіславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У липні 2025 року представник позивача ТОВ «ФК«ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» - Какун А.С., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати по справі.
Свої позовні вимоги мотивувала тим, що 1 серпня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір № 01117-08/2024.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника.
24 грудня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було укладено Договір факторингу № 24122024 відповідно до якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1. договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступти Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, плату за пенею за плрушення грошових зобов'язань та інші платежі право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п.1.2. Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому - передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого Фактор стає кредитом по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права Вимоги.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 40193,4 грн, з яких : 13688 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу; 19505,4 грн - сума заборгованості за процентами та 7000 грн.-сума заборгованості за штрафними санкціями.
Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, він змушений з даною заявою звернутися до суду.
Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 06 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу визначено право на подання відзиву на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження. Позивачу визначено право на подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву.
Станом на 02 грудня 2025 року відзив на позов від відповідача до Томашпільського районного суду Вінницької області не надійшов, про відкриття та розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження по справі останній повідомлявся шляхом оголошення на сайті суду, заперечень на позов не подав.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 1 серпня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір № 01117-08/2024.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника.
24 грудня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було укладено Договір факторингу № 24122024 відповідно до якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1. договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступти Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, плату за пенею за плрушення грошових зобов'язань та інші платежі право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п.1.2. Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому - передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого Фактор стає кредитом по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права Вимоги.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 40193,4 грн, з яких : 13688 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу; 19505,4 грн - сума заборгованості за процентами та 7000 грн.-сума заборгованості за штрафними санкціями.
З поданого суду розрахунку заборгованості за кредитним договором №01117 - 08/2024 від 01 серпня 2024 року встановлено, що відповідач у порушення вимог кредитного договору не вносив, передбачених договором платежів у зв'язку з чим має заборгованість в сумі 40193,4 грн. (а.с.19-20).
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобоязань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.625 ЦПК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Договори факторингу не визнані недійсними (доказів протилежного суду не надано), згідно ст. 204 ЦК України договори є дійсними і враховуються судом.
Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за кредитними договорами №01117-08/2024 від 1 серпня 2024 року належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 40193,4 грн.
Отже, судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини (кредит).
Надані позивачем докази у сукупності мають взаємний зв'язок, є належними і допустимими у зазначених спірних правовідносинах сторін, їх достовірність стороною відповідача не спростована (в тому числі і розмір заборгованості за договором). Умови договорів не оспорюються та сторонами виконувались, що свідчить про їх дійсність.
Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст., 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 207 ч. 1 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Ст. 628 ч. 2 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ч. 2 абз. 2 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис згідно ст. 6 ч. 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
В судовому засідані доведено, що між сторонами у справі виникли договірні зобов"язання, які випливають з кредитних договорів, сторонами дотримано письмову форму укладення кредитних договорів, що відповідає вимогам ст.ст. 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася та сторонами було досягнуто згоди відносно всіх істотних умов даних кредитних договорів.
Виходячи з вищенаведеного, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 625 ЦПК України, ст. ст. 204, 207, 514, 526, 527, 530, 625, 628, 629, 639, 1046, 1054, 1049, 1077, ЦК України, суд-
Позовну заяву представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» Какун Анни Станіславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014 місце знаходження юридичної особи: 01032, м. Київ вул. Симона Петлюри 30, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «Таскомбанк») суму заборгованості за Кредитним договором № 01117-08/2024 в розмірі 40193,4 грн, з яких : 13688 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19505,4 грн - сума заборгованості за процентами, 7000 грн - сума заборгованості за штрафними санкціями.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014 місце знаходження юридичної особи: 01032, м. Київ вул. Симона Петлюри 30, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «Таскомбанк») судові витрати у розмірі 3028 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: І. В. Скаковська
Повний текст рішення виготовлено 08 грудня 2025 року.