09 грудня 2025 року Справа № 915/1317/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Акціонерного товариства “Миколаївобленерго», вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 23399393)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Карго-Транс-Шппінг», вул. 1-А Слобідська, буд. 37, м. Миколаїв, 54055 (код ЄДРПОУ 39663781)
про стягнення 8 056, 19 грн.
без повідомлення (виклику) учасників справи
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго-Транс-Шиппінг» заборгованість за надані послуги з перетікань реактивної електричної енергії в розмірі 8 056, 19 грн. за період з лютого 2022 по листопад 2022 (включно).
Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422, 40 грн.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін від сторін до суду не надходило.
Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 29.10.2024, надіслана на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Карго-Транс-Шппінг», вул. 1-А Слобідська, буд. 37, м. Миколаїв, 54055, повернута до суду поштовою установою із відміткою пошти “за закінченням терміну зберігання».
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
В рішеннях від 28.10.1998 у справі “Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 року у справі “Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі “Пономарьов проти України».)
В рішенні від 07.07.1989 року у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 29.10.2024 надіслана на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Карго-Транс-Шппінг», вул. 1-А Слобідська, буд. 37, м. Миколаїв, 54055, яка зазначена у позовній заяві та відомостях з ЄДРЮОФОПГФ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вжиття необхідних та достатніх заходів з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Судом також враховано, що відповідачем в порушення ст. 6 ГПК України не зареєстровано електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025, №478/2025 від 14.07.2025, №793/2025 від 20.11.2025 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 ГПК України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з приписами ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введення на території України воєнного стану, складну безпекову ситуацію у м. Миколаєві, і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також з урахуванням надмірного навантаження та недостатню кількість суддів в Господарському суді Миколаївської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл судових справ, з урахуванням показників часу, необхідного для розгляду справ та матеріалів (рішення Вищої кваліфікаційної комісії України від 26.02.2025 № 41/зп-25 та від 05.03.2025 № 46/зп-25, лист ДСА від 28.01.2025 № 15-2062/25), розгляд даної справи здійснено у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
2.1. Правова позиція позивача.
Підставою позову зазначено наступні обставини.
15.03.2017 між АТ «Миколаївобленерго» та ТОВ «Карго-Транс-Шиппінг» був укладений договір про постачання електричної енергії № 40/1138.
Оскільки між АТ «Миколаївобленерго» та ТОВ «Карго-Транс-Шиппінг» договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії не укладався, то відповідно до п. 6 Правил роздрібного ринку електричної енергії послуги щодо забезпечення перетікань реактивної електричної енергії регулюються окремими положеннями договору про постачання електричної енергії від 15.03.2017 № 40/1138.
Крім того, з 01.12.2018 ТОВ «Карго-Транс Шиппінг» приєдналось до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання від 23.10.2018 та отримує послуги з розподілу електричної енергії.
В порушення умов договору та вимог законодавства відповідачем не проведено оплату в повному обсязі за послуги за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача за період з лютого по листопад 2022, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 8 056, 19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 525, 526, 530, 610, 612, 629, 901, 903 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.
2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
Відповідачем не подано в порядку ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
Відповідно до п. 1.1 Статуту, затвердженого протоколом позачергових загальних зборів акціонерів АТ “Миколаївобленерго» від 18.12.2023 року № 37, Акціонерне товариство “Миколаївобленерго» є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до статуту Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго» у відповідності до Закону України “Про акціонерні товариства».
Відповідно до вимог Закону України “Про ринок електричної енергії» АТ “Миколаївобленерго» з 01.01.2019 року здійснює розподіл електричної енергії в межах закріпленої території Миколаївської області, виконує функції, має права та обов'язки Оператора системи розподілу, що провадить господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території Миколаївської області на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 02.11.2018 № 1334.
15.03.2017 між ПАТ “Миколаївобленерго» (постачальник) та ТОВ «Карго-Транс-Шиппінг» (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 40/1138 від 15.03.2017.
Додатками до договору є:
- Додаток № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу»;
- Додаток № 1а «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу на 2017 рік»;
- Додаток № 2 «Перелік об'єктів споживача»;
- Додаток № 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»;
- Додаток № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії»;
- Додаток № 8 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»;
- Додаток № 10 «Порядок розрахунків»;
- Додаток № 11 «Розрахунок втрат електроенергії в мережах споживача».
Договір з додатками підписано та скріплено печатками сторін.
Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.
23.10.2018 відповідач ТОВ «Карго-Транс-Шиппінг» (директор Настасюк О.Ю.) приєднався з 01.12.2018 до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, текст якого (договору) розміщений на офіційному веб-сайті АТ «Миколаївобленерго» www.energy.mk.ua, який укладається з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України на умовах договору про постачання електричної енергії № 40/1138 від 15.03.2017 за особовим рахунком № 40/1138 бази даних абонентів постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.
Відповідно до Додатку № 2 до договору «Перелік об'єктів споживача» надання послуг з постачання електричної енергії здійснюється до об'єкта споживача: цілісний майновий комплекс, вул. Миру, 12, смт. Воскресенськ, Вітовський р-н., Миколаївська обл.
Приєднана/дозволена потужність складає 250 кВт.
ЕІС-код точки комерційного обліку за об'єктом споживача: 62Z6118619368567.
Умовами договору передбачено наступне.
Відповідно до п. 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 250,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Точка продажу електричної енергії по кожному об'єкту споживача визначається додатком № 8 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін».
Приєднана потужність у точках підключення становить 720, 0 кВт.
Відповідно до п. 2.1 договору під час виконання цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Відповідно п. 2.3.1 договору споживач зобов'язується виконувати умови цього договору.
Відповідно до п. 2.3.3 договору споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 10 “Порядок розрахунків» та № 4 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».
Відповідно до п. 2.3.4 договору споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком № 5 “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії».
Відповідно до п. 2.5 договору у разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення споживач зобов'язаний повідомити постачальника за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити оплату усіх видів платежів, передбачених цим договором, до дня зміни власника приміщення включно, а постачальник зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення.
Відповідно до п. 3.1.1 договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором.
Відповідно до п. 9.4 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання і укладається на строк до 31.12.2017, в частині розрахунків договір діє до повного їх завершення.
Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Відповідно до п. 1 Додатку № 4 до договору сторони домовились, що споживач в останній календарний день місяця на 24.00 год. знімає покази засобів обліку і 1 числа місяця, наступного за розрахунковим, повідомляє про них постачальнику у формі «Акту про використану електричну енергію» (в оригіналі), що складений згідно зразку, який є невід'ємною частиною цього договору (крім споживачів, які впровадили ЛУЗОД або АСКОЕ).
Постачальник проводить контрольне зняття показів розрахункових засобів обліку наприкінці розрахункового періоду.
Відповідно до п. 5 Додатку № 4 споживач зобов'язується 1 числа отримати підписаний та скріплений печаткою «Акт про прийняття-передавання товарної продукції» за спожиту у календарному місяці електроенергію разом з рахунками на оплату у філії ПАТ «Миколаївобленерго» Миколаївського району.
Підписаний та скріплений печаткою «Акт про прийняття-передавання товарної продукції» споживач зобов'язується повернути постачальнику протягом п'яти робочих днів з дня отримання або у цей же термін у письмовій формі надати мотивовану відмову від його підписання. У разі неповернення постачальнику підписаного «Акту про прийняття-передавання товарної продукції» у вищезазначений строк, даний Акт вважається підписаним з боку споживача без зауважень.
Відповідно до п. 1 Додатку № 10 розрахунковим вважається період з 01 числа місяця по 31 число цього місяця включно (або іншого останнього дня місяця).
Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів Споживача і точок комерційного обліку фіксуються Споживачем на останній календарний день місяця та оформлюються "Актом про використану електричну енергію" по наведеному у Додатку № 4 зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони.
Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.
За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточні рахунки постачальника.
Відповідно до п. 2 Додатку № 10 споживач до 05 числа місяця до початку розрахункового періоду здійснює оплату на наступний розрахунковий період (попередню оплату) у сумі вартості 100% заявленого обсягу споживання електроенергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.
До 05 числа поточного місяця споживач здійснює плановий платіж за перетікання реактивної електроенергії, який дорівнюється вартості фактичного перетікання реактивної електроенергії попереднього розрахункового періоду на розрахунковий рахунок, вказаний у рахунку.
У випадку співпадання дати оплати з вихідним чи святковим днями, споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню.
В день надання "Акту про використану електричну енергію" Постачальник надає Споживачу рахунки за фактично спожиту активну електроенергію і фактичне перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період та рахунок на здійснення попередньої оплати. .'
Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою попередньої оплати та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.
Якщо сума передоплати перевищує вартість фактично використаної електроенергії, надлишкові кошти зараховуються як оплата наступних платежів.
Припинення повністю або частково постачання електричної енергії за несплату передбачених цим додатком рахунків на попередню оплату не може застосовуватись раніше початку розрахункового або планового періоду, на який має здійснюватись відповідна оплата.
Позивач у позовній заяві зазначає, що облік розподіленої електричної енергії здійснювався за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ).
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач в період з лютого 2022 по квітень 2022 та з вересня 2022 по листопад 2022 надав відповідачу послуги з перетікань реактивної електричної енергії на загальну суму 8 457, 13 грн., що підтверджується актами про прийняття-передавання послуг, а саме:
- акт про прийняття-передавання послуг від 28.02.2022 за лютий 2022 на суму 1 488, 95 грн. з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг від 31.03.2022 за березень 2022 на суму 879, 64 грн. з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг від 30.04.2022 за квітень 2022 на суму 1 407, 40 грн. з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг від 30.09.2022 за вересень 2022 на суму 2 739, 47 грн. з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг від 31.10.2022 за жовтень 2022 на суму 1 261, 14 грн. з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг від 30.11.2022 за листопад 2022 на суму 680, 53 грн. з ПДВ;
Всі акти підписано постачальником та скріплено печаткою. Зі сторони споживача акти не підписано.
Для проведення оплати за надані послуги з перетікань реактивної електричної енергії позивачем відповідачу було виставлено рахунки на загальну суму 8 056, 19 грн., які наявні в матеріалах справи, а саме:
- рахунок № 40/1138/2/1 від 0 р. за лютий 2022 на суму 1 488, 95 грн. з ПДВ (з урахуванням часткової оплати в сумі 400, 94 грн. та до сплати 1 088, 01 грн.);
- рахунок № 40/1138/3/1 від 01.04.2022 за березень 2022 на суму 879, 64 грн. з ПДВ;
- рахунок № 40/1138/4/1 від 06.05.2022 за квітень 2022 на суму 1 407, 40 грн. з ПДВ;
- рахунок № 40/1138/9/1 від 02.10.2022 за вересень 2022 на суму 2 739, 47 грн. з ПДВ;
- рахунок № 40/1138/10/1 від 02.11.2022 за жовтень 2022 на суму 1 261, 14 грн. з ПДВ;
- рахунок № 40/1138/11/1 від 02.12.2022 за листопад 2022 на суму 680, 53 грн. з ПДВ.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 8 056, 19 грн. (8 457, 13 грн. - 400, 94 грн.).
01.05.2024 позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 12.06-049/2350 від 01.05.2024, в якій позивач вимагав в місячний строк з дня одержання претензії сплатити наявну заборгованість за надані послуги з забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у сумі 8 457, 13 грн.
Разом із претензією позивачем повторно направлено рахунки та акти прийняття-передавання.
Факт направлення претензії з додатками підтверджується фіскальним чеком.
За результатами відстеження поштового відправлення (трекінг) 5405007168410 з офіційного сайту Укрпошта поштове відправлення вручено за довіреністю.
Суду не подано доказів оплати відповідачем вищевказаної заборгованості за надані послуги з перетікань реактивної електричної енергії як на дату звернення позивача до суду із даним позовом, так і станом на день розгляду справи.
Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України (тут і далі в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії здійснюються відповідно до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.
Відповідно до п. 6 Постанови № 312 до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема, сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.
Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
До укладення договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії відповідно до Правил відносини між ОСР/ОСП та споживачем щодо розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії регулюються договорами про постачання електричної енергії та договорами про технічне забезпечення електропостачання споживача між основним споживачем та субспоживачем.
В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію.
Відповідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 58 Закону України “Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Відповідно до п. 1.1.1 ПРРЕЕ № 312 ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Відповідно до п. 1.1.2 ПРРЕЕ у цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:
- електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок;
- компенсація перетікань реактивної електричної енергії - комплекс технологічних заходів, які виконуються споживачем та спрямовані на забезпечення електромагнітної збалансованості його електроустановок;
- перетікання реактивної електричної енергії - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії, створює додаткове завантаження обладнання електричної мережі та впливає на показники якості активної електричної енергії (рівні напруг);
- плата за перетікання реактивної електричної енергії - плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, які оператор системи розподілу/оператор системи передачі змушений надавати споживачам на території здійснення своєї ліцензованої діяльності;
- споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Відповідно до 3.1.8 ПРРЕЕ договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
Відповідно до абз. 1 п. 4.33 ПРРЕЕ споживачі, які відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, зобов'язані здійснювати розрахунки за перетікання реактивної електричної енергії, вносять плату за перетікання реактивної електричної енергії на поточний рахунок оператора системи, на території здійснення ліцензованої діяльності якого приєднані електроустановки споживачів, відповідно до умов договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, який може бути додатком до договору споживача про розподіл (передачу) електричної енергії.
Відповідно до п. 4.34 ПРРЕЕ плата за перетікання реактивної електричної енергії призначена для адресного економічного стимулювання ініціативи споживача до впровадження технологічних заходів на вирішення питань з компенсації перетікань реактивної електричної енергії.
Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії визначається оператором системи відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та цих Правил та зазначається у договорі про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.
Відповідно до п.п. 1 п. 5.1.1 ПРРЕЕ оператор системи має право отримувати своєчасно плату за надання послуги з розподілу або передачі електричної енергії та плату за перетікання реактивної електричної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України.
Відповідно до п.п. 7 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний: врегулювати у порядку, визначеному Кодексом систем розподілу та цими Правилами, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу шляхом укладення окремого договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (або у формі додатка до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії).
Відповідно до п.п. 3 п. 5.5.14 ПРРЕЕ непобутовий споживач, крім обов'язків та відповідальності, визначених пунктами 5.5.5 - 5.5.12 цієї глави, зобов'язаний, зокрема, здійснювати компенсацію перетікань реактивної електричної енергії з метою енергозбереження та дотримання показників якості електричної енергії.
Відповідно до п. 1 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії, затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 06.02.2018 № 87 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2018 за № 392/31844, розрахунки за перетікання реактивної електроенергії здійснюються за об'єктами непобутових споживачів електроенергії з дозволеною потужністю 50 кВт і більше, крім об'єктів, що споживають електроенергію на комунально-побутові потреби або технічні цілі багатоквартирних будинків (робота ліфтів, насосів, замково-переговорних пристроїв, освітлення дворів, східців і номерних знаків тощо), а також за об'єктами альтернативної енергетики з дозволеною потужністю власних потреб 50 кВт і більше або які відносяться до генеруючих одиниць типу B, C, D.
Відповідно до абз. 1-5 п. 4.27 ПРРЕЕ у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об'єкта.
Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об'єкта.
У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об'єкт, а в частині виконання фінансових зобов'язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.
V. ВИСНОВКИ СУДУ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.
15.03.2017 між ПАТ “Миколаївобленерго» (постачальник) та ТОВ «Карго-Транс-Шиппінг» (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 40/1138 від 15.03.2017. 23.10.2018 відповідач ТОВ «Карго-Транс-Шиппінг» (директор Настасюк О.Ю.) приєднався з 01.12.2018 до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії № 40/1138 від 15.03.2017 за особовим рахунком № 40/1138 бази даних абонентів постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.
Оскільки між АТ «Миколаївобленерго» та ТОВ «Карго-Транс-Шиппінг» договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії не укладався, то відповідно до умов п. 6 Постанови № 312 послуги щодо забезпечення перетікань реактивної електричної енергії регулюються окремими положеннями договору про постачання електричної енергії від 15.03.2017 № 40/1138.
Договір в силу ст. 629 ЦК України є обов'язковим до виконання.
Умовами договору встановлено чіткі строки проведення оплати за перетікання реактивної електричної енергії та обов'язок відповідача забезпечувати своєчасну та повну оплату послуг за перетікання реактивної електричної енергії.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач в період з лютого 2022 по квітень 2022 та з вересня 2022 по листопад 2022 надав відповідачу послуги з перетікань реактивної енергії на загальну суму 8 056, 19 грн. (з урахуванням часткової оплати відповідача), що підтверджується наявними в матеріалах справи актами про прийняття-передавання послуг та виставленими рахунками. Судом встановлено, що акти підписано постачальником та скріплено печаткою. Зі сторони споживача акти не підписано. В силу умов п. 5 додатку № 4 до договору № 40/1138 від 15.03.2017 у разі неповернення постачальнику підписаного «Акту про прийняття-передавання товарної продукції» протягом п'яти робочих днів з дня отримання, акт про прийняття-передавання товарної продукції вважається підписаним з боку споживача без зауважень
В порушення умов договору та вимог законодавства (п. 4.33, п. 5.5.14 ППРРЕЕ) відповідачем не проведено оплату за перетікання реактивної електричної енергії, у зв'язку з чим у відповідача за періоди з лютого 2022 по квітень 2022 та з вересня 2022 по листопад 2022 виникла заборгованість в розмірі 8 056, 19 грн.
Суду не подано доказів сплати вказаної заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії з лютого 2022 по квітень 2022 та з вересня 2022 по листопад 2022 в сумі 8 056, 19 грн., як і не спростовано факту наявності заборгованості, строк оплати якої настав в силу приписів ст. 530 ЦК України та умов договору, п. 2 Додатку № 10 “Порядок розрахунків» до договору.
Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 8 056, 19 грн. - заборгованості за надані послуги з перетікань реактивної електричної енергії є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.
VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Карго-Транс-Шппінг», вул. 1-А Слобідська, буд. 37, м. Миколаїв, 54055 (код ЄДРПОУ 39663781) на користь позивача Акціонерного товариства “Миколаївобленерго», вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 23399393):
- 8 056, 19 грн. (вісім тисяч п'ятдесят шість грн. 19 коп.) - заборгованості за надані послуги з перетікань реактивної електричної енергії за період з лютого 2022 по листопад 2022 (включно);
- 2 422, 40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 09.12.2025
Суддя Е.М. Олейняш