09 грудня 2025 року Справа № 915/577/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця», вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03680 (код ЄДРПОУ 40075815)
в особі регіональної філії “Південна залізниця» Акціонерного товариства “Українська залізниця», вул. Євгена Котляра, буд. 7, м. Харків, 61052 (код ЄДРПОУ 40081216)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Нібулон», Каботажний спуск, буд. 1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54020 (код ЄДРПОУ 14291113)
про стягнення коштів в сумі 72 743, 52 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Акціонерне товариство “Українська залізниця» в особі регіональної філії “Південна залізниця» Акціонерного товариства “Українська залізниця» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Нібулон» 72 743, 52 грн. - плати за зберігання вантажу.
Витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028, 00 грн. стягнути з відповідача.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін від учасників процесу на адресу суду не надходило.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025, №478/2025 від 14.07.2025 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 ГПК України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з приписами ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введення на території України воєнного стану, складну безпекову ситуацію у м. Миколаєві, і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також з урахуванням надмірного навантаження та недостатню кількість суддів в Господарському суді Миколаївської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл судових справ, з урахуванням показників часу, необхідного для розгляду справ та матеріалів (рішення Вищої кваліфікаційної комісії України від 26.02.2025 № 41/зп-25 та від 05.03.2025 № 46/зп-25, лист ДСА від 28.01.2025 № 15-2062/25), розгляд даної справи здійснено у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
2.1. Правова позиція позивача.
Підставою позову позивачем зазначено, що ТОВ СП “Нібулон» ініціював приєднання до договору (прийняв в цілому умови публічного договору) шляхом надання “Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажу залізничним транспортом» від 24.03.2020 № 14291113/2020-001. Укладення договору (приєднання до умов публічного Договору) було погоджено позивачем (перевізником) шляхом оформлення “Повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажу залізничним транспортом» від 26.06.2020 № 40-14291113/2020-0001, код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер Договору.
Отже, договір між перевізником та замовником вважається укладеним 26.06.2020 року за № 8211375.
Крім того, між сторонами було укладено Договір про подачу та забирання вагонів від 07.06.2021 № П/М-2168. Відповідно до пункту 6 цього договору загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзну колію однією групою, становить не більше 14 одиниць, здача вагонів проводиться на місцях завантаження, вивантаження.
ТОВ СП “Нібулон» надано електронне “Замовлення про надання окремих послуг» № 14291113/2022-0011 від 23.12.2022 до Договору, на яке перевізником в подальшому було надане “Повідомлення Замовнику про умови надання окремих послуг» від 10.03.2023 - дозвіл № 43-14291113/2023-0001 щодо погодження організації накопичення вагонів на станції накопичення Скороходове максимальною кількістю 54 вагона.
Для проведення навантаження та подальшої організації накопичення вагонів надана заявка від ТОВ СП "Нібулон" на накопичення вагонів від 12.03.2024 № 55/133/2-24.
Позивач зазначає, що протягом 13-14 березня 2024 на станції Скороходове Південної залізниці відповідач проводив навантаження 48 залізничних вагонів, які було замовлено згідно заявки від ТОВ СП “Нібулон» на накопичення вагонів від 12.03.2024 № 55/133/2-24.
В подальшому проводилось подавання вагонів під навантаження окремими групами згідно умов Договору № П/М-2168.
Позивач зазначає, що після навантаження кожна група вагонів виставлялась з під'їзної колії та була затримана на станційних коліях в очікуванні накопичення маршруту та оформлення відповідачем накладної.
Після навантаження та накопичення групи 48 вагонів (власник ТОВ СП “Нібулон», ТОВ “ОТП Лізинг») на коліях загального користування станції відправлення Скороходове регіональної філії “Південна залізниця» вантажовідправником ТОВ СП “Нібулон» була оформлена накладна від 15.03.2024 р № 43856251 на відправлення цієї групи вагонів призначенням на станцію 404503 Ізмаїл регіональної філії “Одеська залізниця», вантаж був прийнятий до перевезення.
Працівниками позивача станції Суми (станція оформлення перевізних документів на вагони, навантажені по станції Скороходове) були сформовані накопичувальні картки форми ФДУ-92 №№ 15030076, 15030077, 15030078 та нарахований збір за зберігання вантажу в розмірі 60 619, 60 грн. (без ПДВ).
Накопичувальні картки були направлені ТОВ СП “Нібулон» для накладання електронного цифрового підпису (ЕЦП), але відповідачем було ініційовано виготовлення паперової версії документів, які в подальшому були підписані із зауваженнями. ТОВ СП “Нібулон» заперечує щодо нарахування та стягнення коштів за зберігання вантажу, про що зробив відмітку: “З нарахуванням не згодні. Вагони з вантажем перебували на коліях станції під накопиченням маршрутного поїзда відповідно до Додатку 1-4 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажу залізничним транспортом».
Позивач зазначає, що при нарахуванні необхідних платежів та зборів, пов'язаних з наданням послуги з накопичення вагонів, відсутність локомотива, засвідчена актом загальної форми ГУ-23, є підставою для виключення часу, протягом якого залізниця не мала можливості виконати маневри через відсутність локомотива, з загального часу користування вагонами, що накопичуються та очікують забирання з під'їзної колії.
Неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків і стало підставою для звернення позивача до суду.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 307, 315 ГК України, ст. 256, 257, 258, 261, 626, 909 ЦК України, Правилами перевезення вантажів, Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, Статутом залізниць України, Законом України “Про залізничний транспорт», судовою практикою та умовами договору.
2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 6515/24 від 31.05.2024) просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено наступне.
Предметом спору є правовідносини, які виникли під час перевезення «маршрутним поїздом», яке має спеціальні умови та відноситься до «окремих послуг» (Додаток 1-4, 2-5 до Договору), які є відмінними від загальних умов перевезень внаслідок своєї специфіки і суті операцій - «накопичення вагонів з вантажем з метою формування маршрутного поїзду на коліях загального користування» (п. 1 Додаток 1-4).
Позивач заявив в позові додаткові вимоги (понад плату за накопичення вагонів з вантажем) щодо стягнення Збору за зберігання вантажів (матеріальна відповідальність за затримку відправлення вантажу і перебування його на коліях загального користування, п.9 Правил зберігання вантажів) під час надання спеціальної послуги - «накопичення вагонів з вантажем з метою формування маршрутного поїзду» Додаток 1-4 до Договору №40-14291113/2020-001 від 26.02.2020.
Відповідно п. 14.1 Договору у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту Договору.
Накопичення вагонів з вантажем (маршрутний поїзд) - є предметом «окремої послуги» Додаток 1-4 до Договору, обов'язковою умовою якої є формування поїзду установленої довжини (50 вагонів) - Правила перевезення вантажів маршрутами відправника, Договір. За умовами Договору, Додатку 1-4, Правил маршрутний поїзд приймається до перевезення після повного формування. Отже, хибним є твердження позивача, що частина маршрутного потягу в обсязі 14 вагонів могла бути відправлена залізницею, однак затримувалась внаслідок ненадання відповідачем накладної. Відповідно п. 1.3 Договору маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами.
Накопичення вагонів з вантажем має невід'ємну від даної спеціальної послуги ознаку предмету послуги «мета - накопичення маршрутного потягу до 50 вагонів». Простій вагонів в даному випадку залізницею не оформлюється, оскільки знаходження вагонів з вантажем на коліях загального користування в очікуванні накопичення маршрутного потягу є предметом договору. Отже, не може кваліфікуватись як «матеріальна відповідальність» за простій вагонів та не має такого елементу як «вина» відправника, оскільки відбувається в рамках договору.
Даний предмет договору «накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів маршрутний потяг» кореспондується з тарифом на дану послугу, обумовленого п. 9 Додатку 1-4, в якому визначено, що саме платиться в рамках даної «особливої послуги».
Процедура накопичення вагонів фактично передбачає затримку/перебування вагонів з вантажем на певний час на коліях загального користування з метою формування маршрутного поїзда, на що Залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем спеціального Договору та розробила спеціальний Тариф, що кореспондується предмету послуги (п. 9.1 Додаток 1-4).
Спеціальним договором (Додаток 1-4 Умови організації накопичення вагонів) сторони обумовили порядок фіксації часу наданої послуги «накопичення вагонів з вантажем» - Акт ГУ-23. Сторонами в договірному порядку встановлено, що Акт форми ГУ-23 підтверджує час надання спеціальної договірної послуги - накопичення вагонів з вантажем, чому кореспондується відповідна плата, обумовлена Додатком 1-4.
Перебування/накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування є предметом договору (Додаток 1-4), отже, є правомірною поведінкою ТОВ СП «НІБУЛОН», згода на яку надана АТ «Українська залізниця» шляхом укладання відповідного договору (Додаток 1-4).
ТОВ СП «НІБУЛОН» заплатив спеціальний тариф за спеціально розроблену АТ «Українська залізниця» послугу - накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування з метою формування маршрутного поїзду. Отже, перебування вантажу (в вагонах) вже оплачено на період накопичення спеціальним тарифом і вантаж там перебуває на підставі спеціального договору (Додаток 1-4). В той же час АТ «Українська залізниця» застосовує матеріальну відповідальність до вантажу за знаходження його на коліях загального користування в період часу який співпадає з часом надання договірної спеціальної послуги - накопичення вагонів з вантажем . Поведінка суб'єкта не може бути правомірною і неправомірною одночасно.
Умови Договору про подачу та забирання вагонів від 10.06.2021 № П/М-2168 не можуть бути підставою для застосування відповідальності щодо правовідносин, які виникли з Додатку 1-4 до Договору № 40-14291113/2020-001 від 26.02.2020, оскільки вони відмінні в часі (спочатку відбувається подача вагонів з колій ТОВ СП «НІБУЛОН» на колії загального користування АТ «Українська залізниця», а потім відбувається накопичення вагонів з вантажем з метою формування маршрутного потягу) та відмінні географічно (за договором № П/М-2168 подача та забирання вагонів на колій ТОВ СП «НІБУЛОН», а накопичення відбувається на коліях загального користування АТ «Українська залізниця» (Додаток 1-4 до Договору № 40 14291113/2020-001 від 26.02.2020). Саме обмеженість під'їзних колій ТОВ СП «НІБУЛОН» можливістю оброблення одночасно лише 14 вагонів викликало необхідність в укладанні з позивачем окремого договору Додаток 1-4 на спеціальну послугу (накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування), що оплачується кореспондуючий платіж.
Помилковим є твердження АТ «Українська залізниця» про те, що затримка вагонів на станційних коліях станції Скороходове (коліях загального користування) відбулось саме з вини ТОВ СП «НІБУЛОН», який не надав основний для перевезення документ- накладну, відразу після забирання їх з під'їзної колії відповідача, а продовжував формувати маршрутний поїзд на коліях загального користування, а тому простій вагонів відбувся в очікуванні оформлення документів перевезення відправником". ТОВ СП "НІБУЛОН" зазначає, що маршрутний потяг передбачає можливість оформлення перевезення як одним перевізним документом (накладною) так і декількома, тобто оформленням накладної на кожну партію. Обидва варіанти є регламентованою правомірною поведінкою і не змінюють кваліфікацію поведінки ТОВ СП «НІБУЛОН» з правомірної договірної на неправомірну (застосування матеріальної відповідальності). Навіть при наявності накладної на партію з 14 вагонів вони не рушать до моменту формування маршрутного потягу у 50 вагонів.
Сама по собі процедура «накопичення вагонів» передбачає перебування окремих вагонів (порожніх/з вантажем) протягом певного часу, обумовленого обома сторонами, на коліях Залізниці з метою формування маршрутного поїзда (50 вагонів), на що саме Залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем Договору та Додатку № 1-4. Відтак, відповідна затримка вагонів під час накопичення останніх для формування маршрутного поїзду не може кваліфікуватись як одностороннє порушення зобов'язань з боку відповідача, оскільки цілком відповідають умовам укладеного сторонами Договору, який передбачає надання спеціальних послуг. Матеріали справи не містять наявності вини відповідача в простої вагонів з огляду на те, що перебування вагонів з вантажем на коліях загального користування відбулось з причин формування маршрутного потягу, що узгоджується з умовами спеціальної договірної послуги Додаток 1-4 до Договору.
Позивачем помилково об'єднано та ототожнено дві різні послуги в одну послугу: накопичення вагонів (формування маршрутного поїзду на станційних колях, тобто на коліях загального користування, на підставі укладеного із перевізником договору) та зберігання вантажів (матеріальна відповідальність за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених в вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевізного документу - накладної відправника, відповідно до Правил № 644).
Враховуючи вищевикладене, відсутня протиправна поведінка або вина когось із сторін, оскільки виконувались умови Договору. Беручи до уваги, що позивачем не доведено вину, то підстави стягнення коштів з ТОВ СП «Нібулон» в якості матеріальної відповідальності відсутні.
Заперечення обґрунтовано приписами ст. 6, 634 ЦК України, ст. 216, 308 ГК України, Правилами перевезення вантажів, Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, Правилами оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, Статутом залізниць України, судовою практикою та умовами договору.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
3.1. Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
26.06.2020 відповідачем ТОВ СП “Нібулон» в порядку, встановленому ст. 634 ЦК України, направлено АТ “Українська залізниця» заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 14291113/2020-001 від 24.03.2020.
Заява підписана шляхом накладення електронного цифрового підпису 26.06.2020.
26.06.2020 позивачем АТ “Українська залізниця» направлено відповідачу інформаційне повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-14291113/2020-001 від 26.06.2020, яким позивач засвідчив прийняття від ТОВ СП “Нібулон» пропозиції (акцепт) укладення договору та повідомив про присвоєння замовнику кодів відправника/одержувача 8496, платника 8211375 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером.
Повідомлено, що код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.
Відповідно до п. 1.1 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, що оприлюднено 28.02.2024, вводиться в дію 28.02.2024, в частині пунктів 1.3, 1.11., 2.1.6., 2.2.6., 3.2.1., 3.4., 9.6., 11.1., 13.2. Договору та пункту 7.4. Додатку 1-8 до Договору, крім змін до окремих положень таблиці 1 Додатку 1-2 до Договору, які вступають в дію з 01.03.2024) (далі - Договір) предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власним вагоном Перевізника не є орендною платою.
Відповідно до п. 1.5 Договору договір є публічним договором, за яким Перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Пропозиції та зміни до Договору приймаються і враховуються відповідно до п. 9.3. та 9.4. Договору та законодавства.
Відповідно до п. 1.6 Договору договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).
Відповідно до п. 1.7 Договору договір укладається шляхом надання Перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти Договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами Договору.
Відповідно до п. 1.10 Договору договір є укладеним з дня надання Замовнику Перевізником Інформаційного повідомлення про укладення Договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1. Договору.
Відповідно до п. 1.3 Договору наведені нижче визначення вживаються в договорі в такому значенні, зокрема:
- маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред'явлений до перевезення замовником, який відповідає установленій перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами;
- первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, зокрема: перевізні документи, зведена відомість, накопичувальна картка, відомість плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, інші;
- послуги, пов'язані з організацією та здійсненням перевезення вантажів - послуги, що надаються Перевізником Замовнику згідно з Договором (додатків до нього), у т.ч. на підставі окремої заявки Замовника;
Відповідно до п. 1.4 Договору надання послуг за Договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Відповідно до п. 2.1 Договору замовник зобов'язаний, зокрема:
абз. 1 п. 2.1.4 сплачувати послуги Перевізника та інші платежі, належні Перевізнику за Договором з сум внесеної передоплати за кодом платника.
п. 2.1.5 відшкодовувати Перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.
п. 2.1.7 у строки, встановлені розд. 4 договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості.
Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу Замовника - підписувати та надавати Перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги.
Відповідно до п. 2.3 Договору перевізник зобов'язаний, зокрема:
п. 2.3.2 приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) Замовника або у власних вагонах (контейнерах) Перевізника, надавати власні вагони (контейнери) Перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками Замовника згідно інформації розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до Договору та Збірнику тарифів.
п. 2.3.5. складати документи, передбачені п. 1.3., 1.4. та розд. 4 Договору, щодо нарахування сум платежів.
Відповідно до п. 3.1 Договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах Замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.
Відповідно до п. 4.2 договору оплата послуг відповідно до Договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Перевізника, вказаний в розд. 15 Договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок Перевізника зі спеціальним режимом використання.
Одержані на поточний рахунок з спеціальним режимом використання кошти Перевізник зараховує на особовий рахунок Замовника, а також веде облік надходження коштів і використання їх Замовником для оплати перевезень та інших послуг за умовами цього Договору.
Відповідно до п. 5.1 договору у випадку відсутності або недостатності на особовому рахунку Замовника коштів, у розмірі необхідному для оплати провізних та інших платежів, додаткових послуг, Перевізник має право припинити надання послуг за Договором, у т.ч., приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг згідно ст. 62 Статуту залізниць України з одночасним віднесенням відповідальності на Замовника за затримку вагонів і контейнерів та зберігання вантажу. При наявності заборгованості Перевізник має право, відповідно до ст. 51, 62 Статуту залізниць України затримати видачу вантажу, що надійшов, і реалізувати його для покриття заборгованості.
Відповідно до п. 7.3 договору строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік.
Відповідно до п. 10.3 Договору документи направлені Перевізником Замовнику для підписання і не підписанні останнім (у т.ч. з внесеними зауваженнями але не підписаними) вважаються беззаперечно прийнятими та погодженими Замовником у строк встановлений нормативно-правовими актами або Договором, а якщо інше не встановлено, то після спливу 15 календарних днів з дня їх направлення окрім випадків надання до них заперечень Замовником в такий строк. Такі строки починають свій перебіг з дня направлення Перевізником документів Замовнику, у т.ч. автоматизованими системами Перевізника і із застосуванням спеціалізованого інтерфейсу користувача. Цей пункт не стосується порядку укладення та внесення змін до Договору, визначених в розд. 9 Договору.
Відповідно до п. 14 Договору невід'ємною частиною договору є додатки, зокрема:
- додаток 1-1 “Ставки плати за додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами»;
- додаток 1-4 “Умови накопичення вагонів».
Відповідно п. 14.1 Договору у випадку, якщо додатками до договору визначені умови інші ніж в основному тексті договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту договору.
Додаток № 1-4 до договору “Умови організації накопичення вагонів» (далі - Додаток).
Відповідно до п. 1 Додатку на окреме замовлення Перевізник надає послуги Замовнику з накопичення порожніх та / або з вантажем власних вагонів Перевізника та / або вагонів Замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними поїздами або контейнерними поїздами на станції призначення (далі - накопичення вагонів).
Відповідно до п. 2 Додатку станціями накопичення можуть бути станції відправлення та /або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення.
Відповідно до п. 3 Додатку для організації накопичення вагонів Замовник направляє для погодження Перевізником звернення із зазначенням бажаних станцій накопичення та максимальної кількості вагонів, що може бути накопичено на кожній з них. Строк розгляду Перевізником такого звернення становить не більше ніж 15 робочих днів. За результатом розгляду звернення Замовника, Перевізник інформує про можливість накопичення вагонів із зазначенням станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову.
Відповідно до п. 4 Додатку в межах узгоджених станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено, Замовник щомісячно надає Перевізнику на такі станції накопичення заявки на накопичення вагонів із зазначенням: станції накопичення; граничної кількості вагонів для накопичення; розподілу для накопичення вагонів за їх видами, різновидом вантажу, станції призначення; періоду дії такої заявки.
Відповідно до п. 5 Додатку на станціях накопичення на шляху прямування Перевізник контролює накопичення вагонів відповідно до заявки Замовника для подальшого формування поїзду та відправлення на станцію призначення.
Відповідно до п. 6 Додатку початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та / або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі Замовником вагонів Перевізнику.
Відповідно до п. 7 Додатку часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та / або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - приймання останнього вагону Перевізником.
Відповідно до п. 8 Додатку час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.
Відповідно до п. 9 Додатку за послугу з накопичення вагонів Замовник сплачує:
9.1. плату за вільним тарифом “Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» відповідно до Додатку 1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення);
9.2. за затримку вагонів Замовника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів;
9.3. за затримку власних вагонів Перевізника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. Договору.
Плата за маневрову роботу під час надання послуг з накопичення Замовнику не нараховується.
Відповідно до п. 10 Додатку нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника Замовника, яким замовлено надання такої послуги.
3.2. Договір про подачу та забирання вагонів.
07.06.2021 між АТ “Українська залізниця» та ТОВ СП “Нібулон» було укладено договір про подачу та забирання вагонів філія “Скороходівська» ТОВ СП “Нібулон» від 07.06.2021 зі строком дії до 12.06.2026.
Відповідно до умов п. 1 договору згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить Користувачу та примикає через стрілку №5 в непарній горловині станції Скороходове Південної залізниці і обслуговується локомотивом залізниці.
Межею під'їзної колії є знак “Межа під'їзної колії», який встановлено на відстані 190 м від гостряків стрілки примикання (проти стику рамної рейки стрілки № 41).
Відповідно до умов п. 6 договору вагони на під'їзну колію подаються локомотивом залізниці із розставленням вагонів на місцях завантаження, вивантаження. Здача вагонів проводиться: на місцях завантаження, вивантаження.
Загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзну колію однією групою, не більше 14 вагонів.
Відповідно до п. 7 договору про готовність вагонів до забирання користувач під'їзної колії передає залізниці повідомлення по телефону з послідуючим письмовим підтвердженням, за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 №113, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за №165/3458.
Відповідно до п. 8 договору приймання вагонів при забиранні їх залізницею здійснюється на місцях завантаження, вивантаження групою вагонів в такій самій кількості, в якій подавалися. Допускається приймання вагонів меншими групами в разі відсутності на під'їзній колії вагонів або при їх поверненні наприкінці облікової доби.
Відповідно до 9 договору максимальна переробна спроможність вантажних пунктів: навантаження зернових вантажів 0,95х(24-2)х14/(0,57х14/2+1,4)=54 ваг.
Відповідно до п. 10 договору час користування вагонами на під'їзній колії обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Для під'їзної колії встановлюється середній час перебування на ній вагонів:5,89 год.
Відповідно до п. 11 договору термін виконання технологічних операцій з вагонами: навантаження зерна: фронт 2 вагони, подача на фронт 14 вагонів, час 0,57 год.
Відповідно до п. 14 договору власник сплачує залізниці плату:
за подачу, забирання вагонів - згідно Тарифного керівництва №1;
за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
відшкодування витрат за утримання смуги відведення - згідно із розрахунком залізниці відповідно до витрат або на підставі договору про встановлення земельного сервітуту;
за маневрову роботу - згідно Тарифного керівництва №1;
інші збори і плати - згідно з діючими тарифами;
Збори і плати вносяться: 100% попередньою платою.
3.3. Навантаження вагонів в період з 13.03.2024 по 14.03.2024.
Судом встановлено та наявними матеріалами справи підтверджується, що ТОВ СП «Нібулон» в період з 13.03.2024 по 14.03.2024 по станції Скороходове Південної залізниці проводив навантаження 48 залізничних вагонів у складі одного маршрутного поїзда № 031590, які надалі слідували по перевізному документу 43856251 Скороходове-Ізмаїл.
Так, для проведення навантаження та подальшої організації накопичення вагонів ТОВ СП «Нібулон» подана заявка на накопичення вагонів № 55/133/2-24 від 12.03.2024 щодо замовлення на накопичення вагонів.
Для забезпечення заявки № 55/133/2-24 від 12.03.2024 вантажоодержувача ТОВ “СП “Нібулон» на станцію Скороходове Південної залізниці 13.03.2024 о 00 год. 50 хв. під навантаження вантажу - зерно пшениці маршрутною відправкою прибули 48 порожніх вагонів (власник ТОВ СП “Нібулон», ТОВ “ОТП Лізинг») №№ 95606588, 95932034, 95410247, 98208556, 95606224, 58507898, 95931515, 91134452, 95931622, 58516212, 95931424, 98208531, 58515651, 58515834, 58507930, 58507971, 58515594, 58516048, 58516204, 91134403, 91134445, 95606307, 95606406, 95932018, 95932083, 98208648, 98208663, 98214083, 98214349, 95412078, 98214166, 95605580, 95606216, 58516006, 95407672, 58516188, 95931630, 98214372, 95412011, 58515917, 98214331, 98208622, 95931465, 58516089, 95411468, 95605440, 98214141, 98214109.
В подальшому проводилось подавання вагонів під навантаження окремими групами відповідно до умов договору № П/М-2168.
Після навантаження кожна група вагонів виставлялась з під'їзної колії та була затримана на станційних коліях в очікуванні накопичення маршруту та оформлення накладної. Затримка вагонів засвідчена актами загальної форми ГУ-23.
Перша партія з 14 вагонів №№ 95606588, 95932034, 95410247, 98208556, 95606224, 58507898, 95931515, 91134452, 95931622, 58516212, 95931424, 98208531, 58515651. 58515834 подана під навантаження 13.03.2024 р. о 04:22 год, про що складено пам'ятку ГУ-45 № 44 про подавання вагонів.
Після закінчення навантаження вагони були забрані з під'їзної колії ТОВ СП «Нібулон», про що складено пам'ятку про забирання вагонів о 17:58 год. форми ГУ-45 № 41 від 13.03.2024.
Вказані вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту. На засвідчення факту затримки вагонів в очікуванні формування маршруту з причини, що залежить від вантажовласника ТОВ СП "Нібулон", були складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність на вантажовласника № 183 від 13.03.2024 о 22:00, № 187 від 14.03.2024 о 07:10, № 191 від 14.03.2024 о 10:40, № 194 від 14.03.2024 о 20:02, № 199 від 14.03.2024 о 23:46, № 202 від 15.03.2024 о 03:28 (початок та закінчення затримки).
Друга партія з 14 вагонів №№ 58507930, 58507971, 58515594, 58516048, 58516204, 91134403, 91134445, 95606307, 95606406, 95932018, 95932083, 98208648, 98208663, 98214083 подана під навантаження 13.03.2024 о 22:00, про що було складено пам'ятку форми ГУ-45 № 45 від 13.03.2024 про подавання вагонів.
Після закінчення навантаження вагони були забрані з під'їзної колії ТОВ СП «Нібулон», про що складено пам'ятку про забирання вагонів о 10:40 год. форми ГУ-45 № 42 від 14.03.2024.
Вказані вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту. На засвідчення факту затримки вагонів в очікуванні формування маршруту з причини, що залежить від вантажовласника ТОВ СП "Нібулон", були складені акти загальної форми ГУ-23 № 191 від 14.03.2024 о 10:40, № 194 від 15.03.2024 о 20:02, № 199 від 15.03.2024 о 23:46, № 202 від 15.03.2024 о 03:28 (початок та закінчення затримки).
Третя партія з 14 вагонів №№ 98214349, 95412078, 98214166, 95605580. 95606216. 58516006, 95407672, 58516188, 95931630, 98214372, 95412011, 58515917, 98214331, 98208622 подана під навантаження 14.03.2024 року о 10:40 год, про що складено пам'ятку ГУ-45 № 46 про подавання вагонів.
Після закінчення навантаження вагони були забрані з під'їзної колії ТОВ СП «Нібулон», про що складено пам'ятку про забирання вагонів о 23:46 год. форми ГУ-45 № 43 від 14.03.2024.
Вказані вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту. На засвідчення факту затримки вагонів в очікуванні формування маршруту з причини, що залежить від вантажовласника ТОВ СП "Нібулон", були складені акти загальної форми ГУ-23 № 199 від 15.03.2024 о 23:46, № 202 від 15.03.2024 о 03:28 (початок та закінчення затримки).
Четверта партія з 6 вагонів №№ 95931465, 58516089, 95411468, 95605440, 98214141, 98214109 подана під навантаження 14.03.2024 о 23:46 год., про що складено пам'ятку форми ГУ-45 № 47 про подавання вагонів.
Після закінчення навантаження вагони були забрані з під'їзної колії ТОВ СП "Нібулон", про що складена пам'ятка про забирання вагонів о 04:20 год. форми ГУ-45 № 44 від 15.03.2024.
У всіх вищевказаних Актах загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність на вантажовласника в графі «Опис обставин, що викликали складання актів» вказано: затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Дані вагони простоюють в очікуванні оформлення перевізних документів відправником.
Акти загальної форми ГУ-23 № 187, № 194, № 202 містять зауваження представника відповідача ТОВ СП «Нібулон»: “З вказаною обставиною “затримка вагонів» не згодні. Вагони з вантажем перебувають на коліях станції під накопиченням маршрутного поїзда відповідно до додатку № 1-4 до договору».
Після навантаження та накопичення групи з 48 вагонів (власник ТОВ СП “Нібулон», ТОВ “ОТП Лізинг») з вантажем (зерно пшениці) на коліях загального користування станції відправлення Скороходове відповідачем ТОВ СП «Нібулон» оформлено накладну № 43856251 від 15.03.2024 на відправлення цієї групи вагонів у складі маршрутного поїзда № 031590 за маршрутом Скороходове регіональної філії Південна залізниця - станція 404503 Ізмаїл регіональної філії «Одеська залізниця». Вантаж був прийнятий до перевезення 15.03.2024 о 09:47.
Працівниками станції Скороходове було сформовано накопичувальні картки форми ФДУ-92 та нарахований збір за зберігання вантажу на загальну суму 60 619, 60 грн. без ПДВ, а саме:
- накопичувальна картка № 15030076 від 15.03.2024 на суму 20 227, 10 грн. без ПДВ;
- накопичувальна картка № 15030077 від 15.03.2024 на суму 20 206, 50 грн. без ПДВ;
- накопичувальна картка № 15030078 від 15.03.2024 на суму 20 186, 00 грн. без ПДВ.
Вищезазначені накопичувальні картки були направлені ТОВ СП "Нібулон" для накладання електронного цифрового підпису (ЕЦП), але вантажовласником було ініційовано виготовлення паперової версії документів, які в подальшому були підписані із зауваженням наступного змісту: “З нарахуванням не згодні. Вагони з вантажем перебували на коліях станції під накопиченням маршрутного поїзда відповідно до додатку № 1-4 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом».
Нараховану плату за зберігання вантажів по вищевказаним накопичувальним карткам форми ФДУ-92 відповідачем не сплачено, що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Детальний розрахунок заборгованості по накопичувальним карткам форми ФДУ-92 № 15030076 від 15.03.2024 на суму 20 227, 10 грн. без ПДВ, № 15030077 від 15.03.2024 на суму 20 206, 50 грн. без ПДВ, № 15030078 від 15.03.2024 на суму 20 186, 00 грн. без ПДВ (72 743, 52 грн. з ПДВ) виконаний позивачем на підставі п. 2.1 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги Тарифне керівництво №1, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356, виходячи зі ставки плати в розмірі 4 грн. за одну тонну вантажу за кожну добу із застосуванням коефіцієнту 5, 139 грн. згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 22.06.2022 № 441.
В свою чергу, відповідачем надано до матеріалів справи Висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 17.07.2023 № 02/07-23, складений на замовлення відповідача, за результатами проведення якої сформовано наступні висновки:
1) дослідженням наданих експерту документів встановлено, що Додатком № 1-4 до договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом № 40-14291113/2020-001 від 26.06.2020, який укладено між ТОВ СП «Нібулон» та АТ «Українська залізниця», визначена та тарифікована спеціальна послуга з накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх маршрутними поїздами на станції призначення;
2) відповідно до Додатку № 1-4 до договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом № 40-14291113/2020-001 від 26.06.2020, який укладено між ТОВ СП «Нібулон» та АТ «Українська залізниця», надання спеціальної послуги з накопичення вагонів маршрутного потягу (предмет Додатку № 1-4) оформлюється Актом загальної форми ГУ-23;
3) відповідно до Правил зберігання вантажу (ст. 12, 46 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності (п. 3 Правил). Таким чином, складання Акту форми ГУ-23 також передбачено і в інших випадках, зокрема, у випадку протиправної поведінки;
4) складання Акту форми ГУ-23 в рамках тарифікованої спеціальної послуги за договором не є обов'язковим підтвердженням обставин протиправної поведінки, внаслідок чого може бути виставлена плата за протиправну поведінку, зокрема за п. 8, 9 Правил зберігання вантажу (ст. 12, 46 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644;
5) наданими на дослідження документами на прикладі формування маршрутного поїзду № 103047 встановлено документально та нормативно необґрунтований розрахунок часу «умовної» затримки вагонів, в Актах ГУ-23 зазначений фактичний час накопичення вагонів, який у відповідності до Додатку № 1-4 тарифікується перевізником та сплачується ТОВ СП «Нібулон» в рамках зазначеної спеціальної послуги - накопичення вагонів маршрутного поїзду (порожніх та/або з вантажем).
В умовах договору, що регулює спеціальну послугу та відповідно наведеним вимогам Правил користування вагонами та контейнерами, Актом форми ГУ-23 лише фіксується час перебування вагонів на коліях загального користування, що, в свою чергу, є предметом спеціальної послуги «накопичення вагонів з вантажем у кількості 50 вагонів - маршрутний поїзд», оскільки вказаний акт відображає час, за який сплачується договірний тариф «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» (п. 9.1 Додаток № 1-4).
Отже надані Акти загальної форми ГУ-23 не є належним підтвердженням нарахування відповідачу зобов'язань Збору за зберігання вантажу внаслідок протиправної поведінки за п. 8, 9 Правил зберігання вантажу (ст. 12, 46 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.
Отже, підставою для звернення позивача із даним позовом до суду стала несплата відповідачем нарахованої позивачем плати за зберігання вантажів по накопичувальним карткам форми ФДУ-92 на загальну суму 60 619, 60 грн. без ПДВ (72 743, 52 грн. з ПДВ).
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 307 ГК України (тут і далі по тексту судового рішення в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.
Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Загальні умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України «Про транспорт», Законом України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, та іншими актами законодавства України, в т.ч. Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2020 № 644, Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 34, Правилами приймання вантажів до перевезення, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за № 861/5082, Правилами видачі вантажів, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, (далі - Статут), визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (п. 2 Статуту).
Відповідно до п. 3 Статуту дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Відповідно до п. 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до п. 22, 23 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Відповідно до абз. 2 ст. 63 Статуту перевезення вантажів на особливих умовах здійснюються за окремими договорами. При цьому сторони вправі передбачати у договорах додаткову відповідальність за виконання зобов'язань щодо перевезень вантажів.
Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2020 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 798/5989).
Відповідно до цих Правил накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов'язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді.
Відповідно до абз. 1 ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до п. 1 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 № 113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за № 165/3458).
Пунктом 3 Правил складання актів (ст. 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, визначено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Відповідно до п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (далі Правила № 113), у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Відповідно до п. 3 Правил № 113 облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними проводиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/збирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23 а, Актів загальної форми ГУ-23. Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами оформляються в електронному або паперовому вигляді. На вимогу вантажовласника йому надається копія Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів.
Відповідно до абз. 1-4 п. 4 Правил № 113 відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватись працівником станції і вантажовідправником.
Відповідно до абз. 5, 6 п. 4 Правил № 113 час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника; час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій; пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласник.
Відповідно до п. 2.6 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надається вантажовласнику (п. 2.6 Правил № 644).
Відповідно до п. 5 Правил № 644 якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Відповідно до п. 8 Правил № 644 збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Термін безоплатного зберігання обчислюється:
якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;
при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;
при затримці - з моменту затримки.
Відповідно до п. 9 Правил № 644 за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.
Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.
Встановивши, що сторони домовились про перевезення вантажів на особливих умовах - за розкладом руху маршрутних поїздів та погодили специфічні умови перевезення вантажів, які є визначальними щодо порядку надання відповідних послуг та особливостей їх оплати з урахуванням характеру укладеного між сторонами договору, суди дійшли висновку про те, що накопичення вагонів проводилось за попередньо погодженим планом, який мав ознаку маршрутний та за попередньою заявкою і відповідачем не було допущено порушення умов договору, а також нормативних актів при оформленні маршрутного потягу однією накладною з відомістю вагонів, що перевозяться маршрутом.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками судів, оскільки із встановлених ними обставин, зокрема, претензії позивача (а.с. 48-49, т.1) вбачається, що відповідач подавав вагони під навантаження зерна, що свідчить про те, що ці вагони при подачі на під'їзну колію були порожніми, тобто вантаж у них був відсутній, тому відсутні підстави для сплати відповідачем збору за зберігання вантажу, який сплачується лише з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
Більш того, накопичення вагонів з вантажем (маршрут) відбувалося на підставі договірних відносин, предметом яких є послуги, за які сплачується тариф, що вказує на відсутність такого елементу складу правопорушення, як вина відповідача.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що пункти 8, 9 наведених Правил не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, так як затримка вагонів відбулась з обставин, що залежали від позивача, а саме наявність договірних відносин з накопичення вагонів на коліях позивача з метою формування маршрутного потягу, про що також було вказано відповідачем у зауваженнях до накопичувальних карток, які долучені позивачем до позову.
Отже, позивач не довів існування обставин, з якими законодавець пов'язує можливість застосування до спірних правовідносин приписів, передбачених пунктами 8, 9 зазначених Правил (п. 4.50-4.54 постанови КГС ВС від 01.02.2024 у справі № 915/305/22).
Суд касаційної інстанції погоджується із висновком, що затримка вагонів під час їх накопичення для формування маршрутного поїзда не може вважатись одностороннє порушення зобов'язань з боку відповідача, оскільки такі дії цілком відповідають умовам укладеного сторонами Договору, який передбачає надання спеціальних послуг та додатку 1-4 до нього.
З огляду на зазначене вище вбачається, що оформлення / не оформлення окремої накладної на кожну групу вагонів з маршрутного потягу, або одного документа на весь маршрутний потяг ніяк не впливає на відправлення маршрутного потягу до моменту формування (накопичення) складу в 50 вагонів з вантажем.
Накопичення вагонів з вантажем (маршрут) у цьому випадку відбувається в межах договірних відносин (є предметом послуги, за яку сплачується тариф), отже, не може кваліфікуватись як "матеріальна відповідальність" та не має такого елементу, як вина відправника.
Щодо самого факту складення актів форми ГУ-23, то цей обов'язок сторін встановлено умовами пункті 8 додатку № 1-4, за яким час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.
В актах загальної форми вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (пункт 8 Правил користування вагонами та контейнерами).
Тобто в умовах Договору, що регулює спеціальну послугу, та відповідно до наведених вимог Правил користування вагонами та контейнерами Сторони узгодили, що в актом форми ГУ-23 лише фіксується час перебування вагонів на коліях загального користування, що разом з тим є предметом послуги "Накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів - маршрутний поїзд", оскільки вказаний акт відображає час, за який сплачується тариф.
Накопичення вагонів з вантажем (маршрут) відбувалося на підставі договірних відносин, предметом яких є послуги, за які сплачується тариф, що вказує на відсутність такого елементу складу правопорушення, як вина відповідача.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що пункти 8, 9 Правил зберігання вантажів не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки затримка вагонів відбулась з обставин, що залежали від позивача, а саме: наявність договірних відносин з накопичення вагонів на коліях позивача з метою формування маршрутного потяга, про, що також вказував відповідач у зауваженнях до накопичувальних карток.
Отже, позивач не довів існування обставин, з якими пов'язується можливість застосування до спірних правовідносин приписів, передбачених пунктом 9 Правил зберігання вантажів.
Відповідно до умов додатку № 1-4 "Умови організації накопичення вагонів" у період "накопичення" сплачується плата, встановлена у пункті 9.1. цього додатку - за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до додатку № 1-1 до Договору. При цьому додаток №1-1 - це "Ставки плати за додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами".
Разом з цим в період затримки вагонів з вини Замовника (саме затримки вагонів, а не накопичення) сплачуються платежі, пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування. При цьому обов'язковим елементом, встановленим для застосування пункту 9.2. додатку № 1-4 до Договору, є "затримка з вини Замовника".
Отже, навіть пункт 9 додатку № 1-4 не ототожнює, а розділяє поняття "накопичення рухомого складу" (пункт 9.1.) та "затримку вагонів Перевізника" (пункт 9.2.).
Правовідносини з накопичення маршрутного поїзда з 48 вагонів з вантажем мають невід'ємну складову - перебування / накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування протягом часу накопичення до приймання останнього вагона Перевізником (пункти 6, 7 додатку №1-4 до Договору), що водночас є предметом окремої послуги (додаток №1-4 до Договору), а отже, вагони не могли бути відправлені не тому, що немає документів, а тому що не сформовано 50 вагонів (маршрут) (п. 91-103 постанови КГС ВС від 09.04.2024 у справі № 915/5/23).
V. ВИСНОВКИ СУДУ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.
26.06.2020 між АТ “Українська залізниця» та ТОВ СП “Нібулон» укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-14291113/2020-001 від 26.06.2020, відповідно до умов п. 1.1 якого предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
В подальшому 07.06.2021 між АТ “Українська залізниця» та ТОВ СП “Нібулон» було укладено договір про подачу та забирання вагонів філія “Скороходівська» ТОВ СП “Нібулон» від 07.06.2021 зі строком дії до 12.06.2026.
Відповідач ТОВ СП “Нібулон» в період з 13.03.2024 по 15.03.2024 року по станції Скороходове проводив навантаження 48 порожніх вагонів, які надалі слідували маршрутним поїздом по перевізному документу № 43856251 Скороходове - Ізмаїл.
Накопичення вагонів проводилось на коліях станції, тобто коліях загального користування.
Умови договору № 40-14291113/2020-001 від 26.06.2020 та обставини справи свідчать про те, що між сторонами сформувались спеціальні правовідносини у сфері перевезення вантажів залізницею, а саме: перевезення маршрутним поїздом. Вищевказаний договір має спеціальні умови, що відносяться до «окремих послуг», що унормовано, зокрема, додатком № 1-4 до договору, і які є відмінними від загальних умов перевезень внаслідок своєї специфіки і суті операцій - «накопичення вагонів з вантажем». Додаток № 1-4 до договору є невід'ємною частиною останнього та відповідно до умов п. 14.1 договору має переважну силу над умовами основного договору. Виходячи з приписів додатку № 1-4 «Умови накопичення вагонів» до договору, при перевезенні вантажу маршрутними відправками та відсутності можливості формувати маршрут на під'їзній колії, що належить відповідачу, навантажені вагони затримуються на коліях станції. При цьому, процедура накопичення вагонів фактично передбачає затримку окремих вагонів на певний час з метою формування маршрутного поїзда і на що залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем договору.
Накопичення вагонів з вантажем (маршрут) у цьому випадку відбувається в межах договірних відносин (є предметом послуги, за яку сплачується тариф), отже, не може кваліфікуватись як "матеріальна відповідальність" та не має такого елементу, як вина відправника.
Верховний Суд в постановах у справах № 915/305/22 та № 915/5/23 між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав зазначив, що встановивши, що сторони домовились про перевезення вантажів на особливих умовах - за розкладом руху маршрутних поїздів та погодили специфічні умови перевезення вантажів, які є визначальними щодо порядку надання відповідних послуг та особливостей їх оплати з урахуванням характеру укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про те, що накопичення вагонів проводилось за попередньо погодженим планом, який мав ознаку маршрутний та за попередньою заявкою і відповідачем не було допущено порушення умов договору, а також нормативних актів при оформленні маршрутного потягу однією накладною з відомістю вагонів, що перевозяться маршрутом.
Накопичення вагонів з вантажем (маршрут) відбувалося на підставі договірних відносин, предметом яких є послуги, за які сплачується тариф, що вказує на відсутність такого елементу складу правопорушення як вина відповідача.
До того ж, за висновками суду касаційної інстанції, п. 8, 9 Правил зберігання вантажів не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки затримка вагонів відбулась з обставин, що залежали від позивача, а саме: наявність договірних відносин з накопичення вагонів на коліях позивача з метою формування маршрутного потяга, про що також вказував відповідач у зауваженнях до накопичувальних карток.
Отже, у даному випадку позивач не довів існування обставин, з якими пов'язується можливість застосування до спірних правовідносин приписів, передбачених п. 9 Правил зберігання вантажів.
Враховуючи вищевикладене, в позові судом відмовлено.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Судовий збір в розмірі 3 028, 00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 09.12.2025
Суддя Е.М. Олейняш