Справа № 132/3801/25
3/132/2033/25
Іменем України
08 грудня 2025 року м. Калинівка
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Карнаух Н.П., розглянувши матеріали, які надійшли з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП документально не підтверджений, за ч.ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП,
До Калинівського районного суду Вінницької області з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України 12.11.2025 надійшов протокол серії ГР № 171042 від 06.11.2025, із додатками, про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (справа № 132/3801/25, провадження № 3/132/2033/25), які згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2025 передано для розгляду судді Карнауху Н.П.
Відповідно до протоколу серії ГР № 171042 від 06.11.2025, 06.11.2025 близько 21 год. 45 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, шарпав за одяг та розпилив газовий балончик в сторону своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав їй фізичного болю та психологічних страждань, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, до Калинівського районного суду Вінницької області з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України 12.11.2025 надійшов протокол серії ГР № 171041 від 06.11.2025, із додатками, про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (справа № 132/3802/25, провадження № 3/132/2034/25), які згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.11.2025 передано для розгляду судді Карнауху Н.П.
Відповідно до протоколу серії ГР № 171041 від 06.11.2025, 06.11.2025 близько 21 год. 45 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме обзивав нецензурно, штурхав та розпилив газовий балончик стосовно своєї матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим завдав їй фізичного болю та психологічних страждань, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Після надходження матеріалів до суду, розгляд справ призначався на 09:45 год., 09:50 год. 17.11.2025 та 08:20 год., 08:25 год. 08.12.2025, однак у вказані судові засідання ОСОБА_2 не з'явився, відомостей про причини йог неявки не надходило.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 до суду не з'явився, згідно із протоколами про адміністративне правопорушення був обізнаний про розгляд Калинівським районним судом Вінницької області справи щодо нього, в матеріалах справи наявні дані про вжиття судом заходів до його своєчасного повідомлення про місце і час розгляду справ, у зв'язку із чим, суддя дійшов висновку про можливість розгляду справв за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
При цьому, частиною 2 ст. 36 КУпАП встановлено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи наведені положення ст. 36 КУпАП, постановою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 08.12.2025 справи відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (справа № 132/3801/25, провадження № 3/132/2033/25) та за ч. 1 ст. 173-3 КУпАП (справа № 132/3802/25, провадження № 3/132/2034/25), об'єднано в одне провадження. Об'єднаному провадженню присвоєно єдиний унікальний номер судової справи: 132/3801/25.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, приходжу до таких висновків.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно пунктів 14, 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, а фізичне насильство це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого і тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Відповідно до ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи і тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
З протоколу серії ГР № 171042 від 06.11.2025 вбачається, що 06.11.2025 близько 21 год. 45 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, шарпав за одяг та розпилив газовий балончик в сторону своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав їй фізичного болю та психологічних страждань, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, в повному обсязі доведена матеріалами справи, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ГР № 171042 від 06.11.2025;
протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію 06.11.2025;
письмовим поясненням ОСОБА_3 від 06.11.2025;
формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та іншими матеріалами справи.
З протоколу серії ГР № 171041 від 06.11.2025 вбачається, що 06.11.2025 близько 21 год. 45 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме обзивав нецензурно, штурхав та розпилив газовий балончик стосовно своєї матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим завдав їй фізичного болю та психологічних страждань, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в повному обсязі доведена матеріалами справи, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ГР № 171041 від 06.11.2025;
протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію 06.11.2025;
письмовим поясненням ОСОБА_3 від 06.11.2025;
формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та іншими матеріалами справи.
Вказані протоколи відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, оформлені компетентними органами в межах повноважень наданих осіб, які їх склали, в яких чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даних справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно частини 2 цієї статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що вказані вище докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності немає, ці докази у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно із ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Призначаючи адміністративне стягнення, суддя враховує обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.
Беручи до уваги характер вчинених правопорушень, відомості про особу ОСОБА_2 та інші обставини згідно зі ст. 33 КУпАП, із врахуванням положень ст. 36 КУпАП, суддя дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_2 за вчинення ним правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи обставини справи, особу правопорушника, суддя не вбачає необхідності в направленні ОСОБА_2 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до статті 39-1 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Тому, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 підлягає стягнення судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 36, 39-1, 40-1, 173-2, 173-8, 221, 283-284, 287 та 294 КУпАП, суддя,
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, та з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (тисячу двадцять) грн. 00 коп. в дохід держави на рахунок (IBAN) UA978999980313060106000002776, отримувач: ГУК у Він.обл./м.Калинівка/21081100, код ЄДРПОУ 37979858, Казначейство України (ЕАП).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Н. П. Карнаух