ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.12.2025Справа № 910/6420/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши матеріали господарської справи
За позовом ОСОБА_1
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "М4П Консалтинг",
2) Печерської районної в місті Києві державної адміністрації
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 -
1) ОСОБА_2 ,
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "МІДАС ЛОЄР" ,
3) ОСОБА_3
про визнання припиненими трудових відносин та зобов'язання вчинити дії
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився;
від третьої особи-3: не з'явився.
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "М4П Консалтинг" (далі-відповідач-1) та Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (далі-відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "МП Консалтинг" припиненими із 28.04.2025 р., у зв?язку із звільненням з посади директора за власним бажанням на підставі ст. 38 К3пП України;
- визнати ОСОБА_1 такою, яка не є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) Товариства з обмеженою відповідальністю "М4П Консалтинг";
- зобов?язати Печерську районну в м. Києві державну адміністрацію виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , як кінцевого бенефіціарного власника (контролера) та керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "М4П Консалтинг".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.09.2018 ОСОБА_1 була призначена на посаду директора ТОВ "М4П Консалтинг", проте 14.04.2025 позивачем було складено заяву про звільнення з посди директора за власним бажанням з 28.04.2025. Позивач вказує, що було розіслано повідомлення про скликання позачергових зборів ТОВ "М4П Консалтинг" для вирішення питання, зокрема про звільнення позивача з посади директора, проте загальні збори учасників Товариства 16.05.2025 не відбулися, у зв'язку з неявкою учасників.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху. Встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви.
03.06.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.08.2025. Залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю "МІДАС ЛОЄР", ОСОБА_3 . Витребувано у Печерської районної в місті Києві державної адміністрації належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "М4П Консалтинг".
07.08.2025 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАС ЛОЄР", в якій третя особа-2 зазначає, що про дату та час позачергових зборів учасників товариства було повідомлено належним чином, проте на позачергові збори представники не з'явились. Крім того, третя особа-2 визнає позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.
07.08.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_3 , в якій третя особа-3 просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату для підготовки процесуальних документів у справі.
07.08.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд, у зв'язку зі вступом у справу представника лише 05.08.2025 та необхідністю підготовки до участі у справі, відкласти слухання справи на іншу дату.
07.08.2025 до суду надійшла заява третьої особи-1 про витребування доказів, в якій третя особа просить суд витребувати у Державної прикордонної служби України інформацію щодо перебування на території України позивача у період з 14.04.2025 по 28.04.2025.
07.08.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому позивач долучає до матеріалів справи докази направлення позовної заяви з додатками третім особам.
У підготовчому засіданні 07.08.2025 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 04.09.2025.
25.08.2025 через відділ автоматизованого документообігу суду від Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, на виконання ухвали суду надійшли засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "М4П Консалтинг".
01.09.2025 через відділ автоматизованого документообігу суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій позивач надає для долучення до матеріалів справи оригінали доказів направлення позовної заяви з додатками третім особам.
01.09.2025 через відділ автоматизованого документообігу суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій позивач на виконання вимог ухвали суду від 10.06.2025 надає для огляду у судовому засіданні оригінали документів, доданих до позовної заяви.
03.09.2025 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАС ЛОЄР", в якій третя особа-2 просить суд розглядати справу за відсутності представника.
У підготовчому засіданні 04.09.2025 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 02.10.2025.
У підготовчому засіданні 02.10.2025 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 06.11.2025.
02.10.2025 через відділ автоматизованого документообігу суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зазначає, що на момент звернення до суду з позовом між учасниками товариства не існувало корпоративного конфлікту.
02.10.2025 через відділ автоматизованого документообігу суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення щодо клопотання про витребування доказів, в яких позивач, зазначає, що запитувані відомості прикордонної служби не стосуються предмету спору та не мають значення для з'ясування обставин справи, а тому просить суд відмовити у задоволенні клопотання третьої особи-1 про витребування доказів.
Підготовче засідання призначене на 06.11.2025 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 призначено підготовче судове засідання на 04.12.2025.
У це підготовче засідання представник позивача не з'явився, 04.12.2025 до суду надійшло клопотання позивача про проведення слухання в режимі відеоконференції (сформована в системі «Електронний суд» 03.12.2025), в якому у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання, представник позивача просить провести дистанційне судове провадження в режимі відеоконференції, а в разі неможливості проведення засідання в режимі відеоконференції, просить суд відкласти слухання справи на іншу дату та час.
Розглянувши клопотання позивача про проведення слухання в режимі відеоконференції, суд відзначає наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи (ч. 2 ст. Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що приписами вказаної норми чітко визначено порядок подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та строки її подання, проте представником позивача в порушення приписів ст. 197 Господарського процесуального кодексу України подано клопотання про проведення слухання в режимі відеоконференції подано до суду 03.12.2025 на судове засідання призначене 04.12.2025, тобто з порушення визначеного законом строку на її подання, а також не надано докази її надсилання іншим учасникам справи. Відтак, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про проведення слухання в режимі відеоконференції.
При цьому, суд зазначає, що інтереси позивача у даній справі представляє саме адвокат -Хороших Віта Петрівна, яка подала відповідне клопотання про проведення слухання в режимі відеоконференції від імені позивача, що свідчить про те, що адвокат має бути обізнаний з нормами процесуального законодавства та, відповідно, із строками подання тих чи інших заяв/клопотань до суду з метою належного захисту інтересів клієнта.
Крім того, у поданому клопотанні про проведення слухання в режимі відеоконференції позивач просив суд в разі неможливості проведення засідання в режимі відеоконференції, відкласти слухання справи на іншу дату та час.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Таким чином, суд зазначає, що статтею 202 Господарського процесуального кодексу України чітко визначені підстави для відкладення розгляду справи, проте, у поданому клопотанні представник позивача не повідомив про причини неявки із наданням підтверджуючих документів, як підставу для висновку про наявність поважних причин для відкладення розгляду справи.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Суд відзначає, що чинним законодавством України сторонам надано право брати участь у судовому процесі особисто, тож, у разі неможливості взяти участь у судовому засіданні представника, Базарна Оксана Михайлівна не була обмежена правом особисто представляти свої інтереси та надати пояснення по суті справи, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача в частині відкладення розгляду справи.
В той же час, дослідивши матеріали справи, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить про те, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання, є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Водночас частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 ГПК не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Крім того, положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.
Такі висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21.
Крім того, об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 сформовано правовий висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.
Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення.
Водночас у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доводів та/і доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.10.2023 у справі № 910/25456/15.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом.
Аналогічного висновку, щодо застосування положень частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України дійшов Верховний Суд у постановах від 16.08.2018 року у справі №910/23344/17, від 22.01.2019 у справі № 922/2584/18, від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 та від 12.12.2019 у справі № 910/2722/19.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Судом встановлено, що представник позивача у підготовче засідання, призначене на 04.12.2025 не з'явився, при цьому позивачем було подано клопотання про проведення слухання в режимі відеоконференції та/або відкладення розгляду справи, в задоволенні якого судом було відмолено, оскільки у разі неможливості взяти участь у судовому засіданні представника позивач може вжити інших заходів щодо забезпечення свого правового захисту в судовому засіданні, зокрема з'явитися особисто. Крім цього, представником не було повідомлено про причини неявки із наданням підтверджуючих документів, як підставу для висновку про наявність поважних причин для відкладення розгляду справи. При цьому, суд звертає увагу, що це не перша неявка представника позивача у підготовче засідання, оскільки у підготовчі засідання 07.08.2025 та 02.10.2025 представник також не з'явився.
Вказане свідчить про те, що позивач обізнаний із часом та місцем розгляду даної справи Господарським судом міста Києва, проте поважні причини неявки у підготовче засідання 04.12.2025 суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надіслав.
Суд зазначає, що ухвали суду у даній справі були надіслані на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , проте до суду повернулися поштові конверти з ухвалами суду з відмітками: «адресат відсутній за вказаною адресою».
В той же час, як встановлено судом вище, інтереси позивача у даній справі представляє адвокат Хороших Віта Петрівна, яка діє на підставі ордера №1968192 від 07.08.2025, яка подавала він імені позивача клопотання про відкладення розгляду справи, додаткові пояснення, заперечення на клопотання про витребування доказів, тощо, та була присутня у підготовчому засіданні 04.09.2025, тобто позивач обізнаний із розглядом даної справи.
Крім того, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18, від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22.
Суд зазначає, що у даній справі позивачем не було надіслано на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності позивача та/або його представника, а отже у суду відсутня передбачена процесуальним законом можливість розгляду позовних вимог.
Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/8816/19.
При цьому, суд враховує те, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.11.2022 у справі № 905/458/21, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з'ясувати, чи не перешкоджає нез'явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов'язаний надавати оцінку наявності такої можливості.
Позивачем не заявлялось будь-яких клопотань про розгляд справи за його відсутності.
Приймаючи до уваги, що саме позивач ініціював даний судовий процес, однак не з'явився підготовче засідання, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, суд залишає позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "М4П Консалтинг", Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю "МІДАС ЛОЄР", ОСОБА_3 про визнання припиненими трудових відносин та зобов'язання вчинити дії, без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Отже, у даному випадку, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що у разі залишення позову без розгляду у зв'язку із неприбуттям позивача, сплачена сума судового збору поверненню не підлягає.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "М4П Консалтинг", Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю "МІДАС ЛОЄР", ОСОБА_3 про визнання припиненими трудових відносин та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 09.12.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.О. Щербаков