ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
10.12.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1280/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116
до відповідача: Коломийського ліцею №8 Коломийської міської ради Івано - Франківської області, вул. Коновальця Євгена, буд.10, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78203
про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 113 079 грн 45 коп.,
ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Івано - Франківської області з позовом до Коломийського ліцею №8 Коломийської міської ради Івано - Франківської області про стягнення заборгованості в сумі 113 079 грн 45 коп, з яких: 96 389 грн 50 коп. - основний борг, 14 944 грн 21 коп. - пеня, 1 450 грн 60 коп. - 3% річних та 295 грн 14 коп. - інфляційні втрати.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано - Франківської області від 03.11.2025, суд постановив відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.
У зв'язку з тим, що відповідач не зареєстрував свій електронний кабінет у підсистемі (модулі) ЄСІТС, копію ухвали від 03.11.2025 про відкриття провадження у справі суд надіслав відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, яка вказана в позовній заяві та відповідає даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №R067031263937 ухвала суду про відкриття провадження у справі вручена одержувачу (відповідачу) 10.11.2025.
Суд зауважує, що згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і вручена одержувачу, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
03.11.2025 господарський суд встановив відповідачу для подання відзиву на позов п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав.
Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, що виникли на підставі договору постачання природного газу №08-7515/24-БО-Т від 25.10.2024 в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем газ за період жовтень 2024 року - квітень 2025 року. За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач на підставі п.7.2. договору, ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями обґрунтовує положеннями ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712, Цивільного кодексу України, ст. 4, 161-164, 171, 172 Господарського кодексу України (далі - ГПК України).
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, не спростував суми заявленої до стягнення заборгованості за договором.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінювання доказів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.
25.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"(постачальник) та Коломийський ліцей №8 Коломийської міської ради Івано - Франківської області (споживач) уклали Договір про постачання природного газу №08-7515/24-БО-Т (далі - Договір).
Договір укладений у електронній формі, підписаний цифровими підписами сторін і скріплений електронними печатками сторін.
Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов'язався поставити споживачеві з ЕІС-кодом 56XS0000KFKQ600J природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а споживач в свою чергу - прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем для своїх власних потреб (п. 1.2. Договору).
В п.2.1. Договору сторони погодили обсяг природного газу із зазначенням розрахункового періоду, який замовлений споживачем.
Згідно з п.3.5 Договору приймання - передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформляється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до п. п. 3.5.1-3.5.4 Договору, споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акта надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором (ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог кодексу ГТС та кодексу ГРМ. На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний період, підписані уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акта зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними споживача та даними остаточної алокації відборів споживача на інформацій платформі оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього Договору.
Сторонами погоджено, що ціна природного газу за 1000 куб. м. з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553 грн 89 коп. (4.1. договору).
Відповідно до п.5.1 Договору, оплата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в такому порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акта приймання-передачі фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. п.3.5 цього Договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду. Також, споживач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі розраховуватися за поставлений природний газ, відповідно до п. 5.1. цього Договору.
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором (п. 7.1.).
В пункті 7.2. Договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з п. 5.1. та/або строків оплати за п.8.4. Договору, Споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалась пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Даний договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині поставки газу до 30.04.2025 (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 13.1. Договору).
21.01.2025 сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору № 08-7515/24-БО-Т від 25.10.2024 та визначили обсяг (об'єм) природного газу у період з жовтня 2024 року по 30 квітня 2025 року (включно) в кількості 31,62172 тис. куб. метрів по місяцях: жовтень 2024 - 0,00427 тис. куб. м; листопад 2024 - 2,46104 тис. куб. м; грудень 2024 - 2,94605 тис. куб. м; січень 2025 - 10,41036 тис. куб. м; лютий 2025 - 8,30000 тис. куб. м; березень 2025 - 7,10000 тис. куб. м; квітень 2025 - 0,40000 тис. куб. м. Загальна вартість цього Договору становить разом з ПДВ - 536 533 грн 82 коп.
Додаткова угода укладена у електронній формі, підписана цифровими підписами сторін і скріплена електронними печатками сторін.
На підтвердження поставки відповідачу природного газу з жовтня по квітень 2025 на загальну суму 584 154 грн 99 коп., позивач надав суду копії актів приймання-передачі природного газу, а саме від 12.11.2024 - на суму 70 грн 68 коп., від 12.12.2024 - на суму 40 739 грн 78 коп., від 13.01.2025 - на суму 48 768 грн 58 коп., від 12.02.2025 - на суму 51 603 грн 72 коп., від 11.03.2025 на суму - 220 124 грн 12 коп., від 11.04.2025 - на суму 168 717 грн 02 коп., від 12.05.2025 - на суму 54 131 грн 09 коп., які надсилалися позивачем на електронну адресу відповідача, що підтверджується скріншотами, долученим до матеріалів справи та на поштову адресу, що підтверджується згрупованим відправленням.
Як стверджує позивач, відповідач не підписав відповідні акти приймання-передачі природного газу.
Факт поставки природного газу споживачу з ЕІС-кодом 56XS0000KFKQ600J за період 27.10.2024 - 30.04.2025 підтверджується копією листа оператора ГТС від 11.09.2025 №ТОВВИХ-25-14227 та копією інформації щодо остаточних алокацій відборів споживача за період поставки. Обсяг природного газу використаного споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000KFKQ600J становить: з 27.10.2024 по 31.10.2024 - 4,27 м3; з 01.11.2024 по 30.11.2024 - 2 461,04 м3; з 01.12.2024 по 31.12.2024 - 2 946,05 м3; з 01.01.2025 по 31.01.2025 - 3026,15 м3, з 01.02.2025 по 28.02.2025 - 12 908,54 м3, з 01.03.2025 по 31.03.2025 - 9 893,92 м3,з 01.04.2025 по 30.04.2025 - 3 174,36 м3, що відповідає обсягам, зазначеним позивачем в актах приймання - передачі природного газу за період жовтень 2024 - квітень 2025.
Водночас відповідач здійснив часткову оплату за переданий природній газ згідно з Договором №08-7515/24-БО-Т від 25.10.2024 в розмірі 487 765 грн 49 коп., що підтверджується платіжними інструкціями АБ "Укргазбанк" від 03.12.2024 на суму 70 грн 68 коп.; від 20.12.2024 на суму 2 106 грн 81 коп.; від 21.12.2024 на суму 38 632 грн 97 коп.; від 23.04.2025 на суму 31 880 грн 30 коп.; від 23.04.2025 на суму 303 грн 60 коп.; від 23.04.2025 на суму 188 243 грн 82 коп.; від 23.04.2025 на суму 51 290 грн 98 коп.; від 23.04.2025 на суму 48 464 грн 98 коп.; від 23.04.2025 на суму 312 грн 74 коп.; від 30.04.2025 на суму 45 659 грн 76 коп.; від 30.04.2025 на суму 80 798 грн 85 коп., копії яких долучені до матеріалів справи.
Відповідно до розрахунку суми основного боргу, наданого позивачем, розмір несплаченої заборгованості за поставлений природний газ становить 96 389 грн 50 коп.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач, у відповідності до п. 7.2. Договору та ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, нарахував відповідачу пеню, інфляційні втрати та 3% річних і звернувся до суду за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Згідно з ч. 1, 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним кодексом України та правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Як визначено у статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В частині 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як визначено у статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України.
Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем за спожитий газ в сумі 96 389 грн 50 коп.
Відповідач доводів позивача не спростував, доказів оплати боргу за спожитий природний газ суду не надав.
Отже, позовні вимоги про стягнення 96 389 грн 50 коп. коп. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 ЦК України.
Так за ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу. Аналогічний висновок міститься в постанові ВС у справі № 905/600/18 від 05.07.2019.
В силу ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які, боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В пункті 7.2. Договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з п. 5.1. та/або строків оплати за п.8.4. Договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалась пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Отже, позивач здійснив нарахування пені правомірно відповідно до п. 7.2. Договору, та інфляційних втрат, трьох відсотків річних відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновок суду.
Виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих та досліджених у ході розгляду справи, враховуючи їх вірогідність та взаємозв'язок, у відповідності до ст. 86 ГПК України, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Перевіривши нарахування позивачем інфляційних втрат, 3% річних та пені, суд встановив, що такий розрахунок є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору, відтак 1 450 грн 60 коп. 3% річних, 295 грн 14 коп. інфляційних втрат, 14 944 грн 21 коп. пені підлягають стягненню.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 2 422 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №0000029361 від 24.10.2025.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову судовий збір в сумі 2 422 грн 40 коп. суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 178, 232, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з Коломийського ліцею №8 Коломийської міської ради Івано - Франківської області (78203, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Коновальця Євгена, будинок 10, код ЄДРПОУ: 20560942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, код ЄДРПОУ: 42399676) борг у загальній сумі 113 079 грн 45 коп., у тому числі: основний боргу у сумі 96 389 грн 50 коп.; пеня у сумі 14 944 грн 21 коп.; три проценти річних у сумі 1 450 грн 60 коп.; інфляційні втрати у сумі 295 грн 14 коп. та 2422 грн 40 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя У. І. Гула