вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" грудня 2025 р. Справа№ 910/8452/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Мальченко А.О.
Хрипуна О.О.
за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.
за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 10.12.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2025
у справі № 910/8452/25 (суддя Сівакова В.В.)
за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Теремок»
2. Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
за участі: третьої особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва (далі третя особа 1)
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (далі третя особа 2)
Державної інспекції архітектури та містобудування України (дала третя особа 3)
Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (далі третя особа 4)
про усунення перешкод у володінні та користуванні територією природно-заповідного фонду
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 у справі № 910/8452/25, серед іншого:
- призначено по справі № 910/8452/25 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз;
- на вирішення експертизи поставлено наступні питання:
1) Чи розташована будівля (ресторан «О Панас» - нежила споруда-кафе, площею 489,40 кв. м), яка належить ТОВ «Теремок» за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 10 (літера А) в межах земельної ділянки з кадастровим номером - 800000000:76:008:0008?
2) Чи розташована будівля (ресторан «О Панас» - нежила споруда-кафе, площею 489,40 кв. м), яка належить ТОВ «Теремок» за вказаною адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 10 (літера А) в межах земельної ділянки з кодом 76:008:001 (76:008:0001, 800000000:76:008:0016) (територія парку ім. Т.Г. Шевченка)?
3) Які межі земельної ділянки з кадастровим номером - 800000000:76:008:0008 з даними Державного земельного кадастру?
4) Які межі земельної ділянки з кодом 76:008:001 (76:008:0001, 800000000:76:008:0016) (територія парку ім. Т.Г. Шевченка) згідно з даними Державного земельного кадастру?
5) Чи співпадають межі земельної ділянки з кадастровим номером - 800000000:76:008:0008, зазначені в правовстановлюючих документах, з фактичними межами на місцевості?
6) Чи співпадають межі земельної ділянки з кодом 76:008:001 (76:008:0001, 800000000:76:008:0016) (територія парку ім. Т.Г. Шевченка), зазначені в правовстановлюючих документах, з фактичними межами на місцевості?
7) Чи належить земельна ділянка з кадастровим номером - 800000000:76:008:0008 до земель природно-заповідного фонду? Якщо так - на підставі яких документів та рішень?
8) Чи відповідає фактичне розміщення та використання будівлі (ресторан «О Панас» - нежила споруда-кафе, площею 489,40 кв. м), яка належить ТОВ «Теремок» за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 10 (літера А) цільовому призначенню земельної ділянки з кадастровим номером - 800000000:76:008:0008, визначеному у правовстановлюючих документах?
9) Чи відноситься земельна ділянка з кадастровим номером - 800000000:76:008:0008 за фактичним використанням до територій парків або інших об'єктів природно-заповідного фонду?
10) Чи є накладання (перетин) меж земельної ділянки з кадастровим номером - 800000000:76:008:0008 із межами земельної ділянки з кодом 76:008:001 (76:008:0001, 800000000:76:008:0016) (територія парку ім. Т.Г. Шевченка) природно заповідного фонду, визначеними в офіційних документах? Якщо так - у якій площі і які межі накладення, зазначити конфігурацію такого перетину (накладення)?
11) Якщо таке накладення є - чи розташована на ньому будівля (ресторан «О Панас» - нежила споруда-кафе, площею 489,40 кв. м), яка належить ТОВ «Теремок» за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 10 (літера А)? Якщо є - детально визначити її межі, конфігурацію й площу розташування;
- провадження у справі № 910/8452/25 зупинено на час проведення експертизи;
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 у справі № 910/8452/25 і постановити нове рішення, яким у задоволенні клопотання відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Теремок» про призначення судової земельно-технічної експертизи відмовити.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:
- питання щодо розташування спірної земельної ділянки з об'єктом нерухомості саме у межах парку ім. Т.Г. Шевченка вже підтверджене наявними доказами у матеріалах справи документами (інформація Київської міської військової адміністрації від 18.04.2024 № 017-73, Охоронне зобов'язання № 9-2-11 від 05.09.2003, інформація КП по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м.Києва від 13.05.2025 № 077/13-820, рішення Київської міської ради від 08.06.2000 № 154/875 «Про надання і вилучення земельних ділянок», рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-5/1829 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»), тому призначення експертизи судом фактично зводиться до перевірки вже встановлених фактів;
- питання «накладення» земельних ділянок у даному випадку є юридично і фактично некоректним, оскільки на рівні законодавства закріплено заборону їх перетину. Відповідно, призначення судової земельно-технічної експертизи з метою встановлення зазначеного факту не є необхідним та не зможе дати відповідь на питання про віднесення спірної ділянки до території природно-заповідного фонду;
- ухвала містить надмірну кількість питань, поставлених судом на вирішення експертизи, які не мають безпосереднього відношення до предмета спору, носять загальний чи оціночний характер та вирішення яких не сприятиме встановленню істотних обставин справи;
- в матеріалах справи наявний додаток до Витягу з Державного земельного кадастру від 03.07.2024 № НВ-3500471872024, на якому зображений кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:76:008:0008 з координатами поворотних точок меж вказаної земельної ділянок а що дає можливість встановити межі земельної ділянки з кадастровим номером - 800000000:76:008:0008;
- суд першої інстанції не врахував, що позивачем до матеріалів справи долучено правовстановлюючі документи, технічна та кадастрова документація, офіційні витяги з Державного земельного кадастру. Наявні докази мають належний правовий статус та є достатніми для встановлення місця розташування ресторану «О'Панас» за адресою:м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 10 (літера А) в межах земельної ділянки з кадастровим номером - 800000000:76:008:0008 та його правового режиму;
- призначення експертизи у даному випадку призведе лише до затягування розгляду справи та зупинення провадження, що суперечить завданню господарського судочинства - забезпечити ефективний захист прав та інтересів держави у розумні строки (ст. 2, ст. 43 ГПК України);
- в ухвалі про призначення експертизи судом зазначено, що важливим є встановлення факту наявності/відсутності накладення земельної ділянки з кадастровим номером 800000000:76:008:0008 на земельну ділянку з кодом 76:008:001 (76:008:0001, 8000000000:76:008:0016) (територія парку ім. Т.Г. Шевченка), та площу такого перетину, що свідчить про те, що суд без дослідження матеріалів справи фактично прирівняв територію парку ім. Т.Г. Шевченка з територією земельної ділянки з кодом 76:008:001 (76:008:0001, 8000000000:76:008:0016). Такі висновки суду є помилковими, оскільки за поданими з позовом документами, територія парку не обмежується земельною ділянкою з кодом 76:008:001 (76:008:0001, 8000000000:76:008:0016), та є більшою за розмір цієї ділянки.
В апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 у справі № 910/8452/25.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2025 справа № 910/8452/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 задоволено клопотання керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 у справі № 910/8452/25 та поновлено апелянту строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 у справі № 910/8452/25, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 у справі № 910/8452/24, постановлено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу № 910/8452/25 призначено до розгляду на 04.11.2025 об 11:10 год., витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8452/25.
13.10.2025 матеріали цієї справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
22.10.2025 до суду від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому заявник проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пославшись на те, що:
- предметом позову та спору в цілому є вимоги про усунення перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні територією Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення ім Т.Г. Шевченка, а саме розташованою у місті Києві земельною ділянкою з кадастровим номером 800000060:76:008:0008 площею 0,0567 га;
- при цьому, згідно наданих до позовної заяви Шевченківською окружною прокуратурою міста Києва відомостей з Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 800000060:76:008:0008 віднесена до категорії земель - Землі житлової та громадської забудови; - має вид цільового призначення - 03.08. Для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. При цьому така земельна ділянка створена та зареєстрована через процедуру розроблення та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у відповідності з існуючої дозвільної процедури, власником цієї земельної ділянки є Київська міська рада, яка протягом більше 25 років на підставі виданих нею відповідних рішень та укладених договорів, надавала вказану земельну ділянку в оренду відповідачу 1 та отримувала за це орендну плату, яка спрямовувалася до місцевого бюджету для подальшого фінансування в тому числі соціальних програм міста Києва. Слід окремо зауважити на тому, що цільове призначення вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 800000060:76:008:0008, яке не змінювалося впродовж всього строку існування вказаної земельної ділянки є - 03.08. Для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, а не територія Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення ім Т.Г. Шевченка;
- отже, має місце припущення зі сторони позивача, що земельна ділянка з кадастровим номером 800000000:76:008:0008 входить до території Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення ім Т.Г. Шевченка, а до предмету доказування у даній справі входить встановлення факту наявності/відсутності накладення земельної ділянки з кадастровим номером 800000000:76:008:0008 на земельну ділянку з кодом 76:008:001 (76:008:0001, 800000000:76:008:0016) (територія парку ім. Т.Г. Шевченка)/природно-заповідного фонду;
- саме Київська міська рада була ініціатором створення та саме за нею було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) право власності на вказану земельну ділянку;
- на підтвердження того, що вказаний ресторан «О Панас» та земельна ділянка під ним з кадастровим номером 800000000:76:008:0008 знаходяться у парку ім. Шевченка, Шевченківською окружною прокуратурою міста Києва надано лише лист Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва № 077/13-820 від 13.05.2025, однак висновок експерта не надано. При цьому вказаний лист не є належним доказом на підтвердження вказаних обставин, оскільки Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва опікується виключно зеленими насадженнями, а не природно-заповідними фондами та його межами;
- Шевченківською окружною прокуратурою міста Києва не визначено кадастровий номер земельної ділянки території парку ім. Т.Г.Шевченка), а в тексті позовної заяви, так і в доданих додатках зазначені різні коди вказаної земельної ділянки (території парку ім. Т.Г. Шевченка), а саме: 76:008:001 (в додатку № 9 до позову); 76:008:0001 (в позові на стор. 2, в додатку № 6 до позову); 800000000:76:008:0016 (в додатку № 34 до позову). Однак, технічна документація із землеустрою щодо вказаної земельної ділянки перебуває на розгляді в Департаменті та станом на теперішній час рішення щодо затвердження зазначеної технічної документації Київська міська рада не приймала (вказано в листі Департаменту земельних ресурсів № 057-1942 від 14.02.2025 (додаток № 34 до позову). При цьому, код 76:008:0001 - це «хвіст» повного кадастрового номера міста Києва 8000000000:76:008:0001;
- таким чином, щодо земельної ділянки з кадастровим номером -800000000:76:008:0008 для вирішення поставлених питань необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, тому наявні правові підстави для призначення заявленої експертизи та без проведення судової експертизи неможливо вирішити даний спір по суті.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 № 09.1-08/2444/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/8452/25 у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці у період з 03.11.2025 по 07.11.2025.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 справа № 910/8452/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 справу № 910/8452/25 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Мальченко А.О.), розгляд апеляційної скарги керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 у справі № 910/8452/25 призначено на 12.11.2025 об 11:10 год.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 розгляд апеляційної скарги керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 у справі № 910/8452/25 відкладено на 10.12.2025 о 12:00 год.
09.12.2025 до суду від третьої особи 4 надійшла заява, в якій заявник просить розгляд справи №910/8452/25, який призначено на 12:00 "10" грудня 2025 року здійснити без участі представника заявника.
Станом на 10.12.2025 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.
Позивач та треті особи представників в судове засідання не направили.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників третіх осіб за наявними матеріалами апеляційного провадження.
У судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представники відповідачів проти задоволення апеляційної скарг заперечили, просили залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з наступних підстав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 у справі № 910/8452/25, серед іншого:
- призначено по справі № 910/8452/25 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз;
- на вирішення експертизи поставлено наступні питання:
1) Чи розташована будівля (ресторан «О Панас» - нежила споруда-кафе, площею 489,40 кв. м), яка належить ТОВ «Теремок» за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 10 (літера А) в межах земельної ділянки з кадастровим номером - 800000000:76:008:0008?
2) Чи розташована будівля (ресторан «О Панас» - нежила споруда-кафе, площею 489,40 кв. м), яка належить ТОВ «Теремок» за вказаною адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 10 (літера А) в межах земельної ділянки з кодом 76:008:001 (76:008:0001, 800000000:76:008:0016) (територія парку ім. Т.Г. Шевченка)?
3) Які межі земельної ділянки з кадастровим номером - 800000000:76:008:0008 з даними Державного земельного кадастру?
4) Які межі земельної ділянки з кодом 76:008:001 (76:008:0001, 800000000:76:008:0016) (територія парку ім. Т.Г. Шевченка) згідно з даними Державного земельного кадастру?
5) Чи співпадають межі земельної ділянки з кадастровим номером - 800000000:76:008:0008, зазначені в правовстановлюючих документах, з фактичними межами на місцевості?
6) Чи співпадають межі земельної ділянки з кодом 76:008:001 (76:008:0001, 800000000:76:008:0016) (територія парку ім. Т.Г. Шевченка), зазначені в правовстановлюючих документах, з фактичними межами на місцевості?
7) Чи належить земельна ділянка з кадастровим номером - 800000000:76:008:0008 до земель природно-заповідного фонду? Якщо так - на підставі яких документів та рішень?
8) Чи відповідає фактичне розміщення та використання будівлі (ресторан «О Панас» - нежила споруда-кафе, площею 489,40 кв. м), яка належить ТОВ «Теремок» за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 10 (літера А) цільовому призначенню земельної ділянки з кадастровим номером - 800000000:76:008:0008, визначеному у правовстановлюючих документах?
9) Чи відноситься земельна ділянка з кадастровим номером - 800000000:76:008:0008 за фактичним використанням до територій парків або інших об'єктів природно-заповідного фонду?
10) Чи є накладання (перетин) меж земельної ділянки з кадастровим номером - 800000000:76:008:0008 із межами земельної ділянки з кодом 76:008:001 (76:008:0001, 800000000:76:008:0016) (територія парку ім. Т.Г. Шевченка) природно заповідного фонду, визначеними в офіційних документах? Якщо так - у якій площі і які межі накладення, зазначити конфігурацію такого перетину (накладення)?
11) Якщо таке накладення є - чи розташована на ньому будівля (ресторан «О Панас» - нежила споруда-кафе, площею 489,40 кв. м), яка належить ТОВ «Теремок» за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 10 (літера А)? Якщо є - детально визначити її межі, конфігурацію й площу розташування;
- провадження у справі № 910/8452/25 зупинено на час проведення експертизи;
Зі змісту вказаної ухвали слідує, що суд першої інстанції задовольнив клопотання відповідача 1 про призначення експертизи (хоча про вказане у оскаржуваній ухвалі не зазначено - примітка суду). Вказане підтверджується і тим, що перелік питань, які наведені відповідачем 1 у клопотанні про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи (а.с. 200-204 т. 2) повністю відповідають питанням, які наведені відповідачем 1 у клопотанні.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з огляду на наступне.
За приписами ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Згідно з ч. 1 ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначає підстави проведення експертизи.
Отже, судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
При цьому питання призначення судової експертизи повинне вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Очевидне безпідставне призначення судової експертизи є порушенням наведених приписів, що має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, у тому числі права на розгляд справи судом, встановленим законом, у розумний строк, тому у такому випадку перегляд цієї ухвали, з урахуванням взаємозв'язку правомірності зупинення провадження як наслідку призначення у справі судової експертизи, та її скасування є виправданим, а також таким, що ґрунтується на засадах верховенства права.
Таку правову позицію висловлено Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (заява №61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Предметом позову у цій справі є позовні вимоги про усунення перешкод власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні територією Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення ім. Т.Г. Шевченка, а саме: розташованою у місті Києві земельною ділянкою з кадастровим номером 800000000:76:008:0008 площею 0,0567 га, шляхом:
- визнання недійсним виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації на підставі наказу «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна» від 07.07.2003 № 788-В Свідоцтва серії НС № 010007318 від 08.07.2003 про право власності на нежилу споруду - кафе, площею 489,40 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська 10 (літера А);
- скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Теремок» на нежилу споруду - кафе площею 489,40 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська 10, здійсненої записом Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна 14.07.2003 у реєстрову книгу №77П-241 за реєстровим № 5840-П;
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Теремок» звільнити територію Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення ім. Т.Г. Шевченка, а саме: звільнити розташовану у місті Києві земельну ділянку з кадастровим номером 800000000:76:008:0008, площею 0,0567 га, шляхом знесення нежилої споруди - кафе площею 489,40 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська 10 (право власності на яке зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна на підставі свідоцтва серії НС № 010007318 від 08.07.2003, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації, зареєстрованим у Комунальному підприємстві Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» 14.07.2003 у реєстрову книгу №77П-241 за реєстровим № 5840-П).
У обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що:
- спірне майно (кафе площею 489,40 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська 10, право власності на яке зареєстровано за відповідачем 1) знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:76:008:0008 площею 0,0567 га, яка (ділянка) є територією Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення ім. Т.Г. Шевченка, який є цінною територією для столиці та держави, на його території заборонена будь-яка діяльність, яка не пов'язана з безпосередніми функціями парку, а також заборонено розміщення будівель і споруд;
- з аналізу норм ст.ст. 7, 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст.ст. 18, 19, 43, 44, 46-1, 79 ЗК України слідує, що територія парку ім. Шевченка до якої входить земельна ділянка з кадастровим номером 800000000:76:008:0008 площею 0,0567 га на вул. Терещенківська, 10 у м. Києві, на якій розміщено будівлю, що використовується для функціонування ресторану «О'Панас») є територією, яка вилучена з господарського використання, та віднесена до природно-заповідного фонду;
- враховуючи, що парк ім. Шевченка розташовано на землях природоохоронного та рекреаційного призначення, а також на землях природно-заповідного фонду, власником цієї земельної ділянки - Київською міською радою рішень про зміну цільового призначення землі не приймалося, також Київською міськрадою не надавалось дозволів на забудову указаної земельної ділянки, то чинним законодавством заборонено будівництво будь-яких комерційних будівель і споруд на території парку ім. Шевченка;
- законодавством, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, а також нині діючим законодавством, не передбачено можливості реконструювати малу архітектурну форму, яка не є капітальною спорудою, проте відповідач 1 отримував дозволи на реконструкцію легкої збірної металоконструкції (кафе «Літо»), що суперечить законодавству України;
- при отриманні дозволу на реконструкцію кафе у парку ім. Шевченка ні ТОВ «Теремок», ні відповідними органами влади не враховано вимоги містобудівної документації;
- присвоєння Старокиївською районною державною адміністрацією поштової адреси: м. Київ, 01004, вул. Терещенківська, 10 малій архітектурні формі - легко збірній металоконструкції, власником якої було ТОВ «Теремок», здійснено всупереч положенням законодавства;
- ТОВ «Теремок» зареєструвало за собою у Київському міському БТІ право власності на спірне нерухоме майно на підставі документів, які не можуть бути визнані законною підставою виникнення права власності і така державна реєстрація прав власності підлягає скасуванню.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що важливим є встановлення факту наявності/відсутності накладення земельної ділянки з кадастровим номером 800000000:76:008:0008 на земельну ділянку з кодом 76:008:001 (76:008:0001, 8000000000:76:008:0016)(територія парку ім. Т.Г. Шевченка), та площу такого перетину.
При цьому, судом першої інстанції вказано про те, що:
- згідно листа Київської міської державної адміністрації № 017-73 від 18.04.2024 парк ім. Т.Г. Шевченка потрапляє в межі земельної ділянки (код ділянки 76:008:0001) площею 50025,63 кв. м, яка обліковується за Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва.;
- у листі Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва № 077/13-820 від 13.05.2025 зазначено три різні площі парку ім. Т.Г.Шевченка (5,28 га, ділянка з кодом 76:008:001 має 5,002563 га, 5,5 га), також зазначено «Межі об'єкта природно-заповідного фонду - парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення парк ім. Т.Г. Шевченка чітко не встановлені»;
- тобто, Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва № 077/13-820 від 13.05.2025 констатує про відсутність чітко встановлених меж парку ім. Т.Г. Шевченка та не підтверджує, що вказаний ресторан «О Панас» та земельна ділянка під ним з кадастровим номером 800000000:76:008:0008 знаходяться саме у парку ім. Шевченка, а, наприклад, не поряд з ним;
- отже, має місце припущення зі сторони прокуратури, що земельна ділянка з кадастровим номером 800000000:76:008:0008 входить до території парку;
- при цьому, у листі Департаменту земельних ресурсів № 057-1942 від 14.02.2025 зазначено про формування та 29.01.2025 здійснення реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:76:008:0016 площею 5,0475 га.
З матеріалів справи слідує, що:
- спірне майно (кафе площею 489,40 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська 10, право власності на яке зареєстровано за відповідачем 1) знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:76:008:0008 площею 0,0567 га (вказане учасниками судового процесу не заперечується - примітка суду);
- у листі Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва № 077/13-820 від 13.05.2025 зазначено три різні площі парку ім. Т.Г.Шевченка (5,28 га, ділянка з кодом 76:008:001 має 5,002563 га, 5,5 га), також зазначено «Межі об'єкта природно-заповідного фонду - парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення парк ім. Т.Г. Шевченка чітко не встановлені»;
- при цьому з вказаного листа слідує, що парк ім. Т.Г.Шевченка розташований на земельній ділянці з кодом 76:008:001 (згідно даних Міського земельного кадастру) (колегія суддів зазначає про те, що згідно Державного земельного кадастру кадастровим номером цієї земельною ділянки є 8000000000:76:008:0001).
З огляду на те, що сторонами не заперечується та матеріалами справи підтверджено, що спірне майно (кафе площею 489,40 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська 10, право власності на яке зареєстровано за відповідачем 1) знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:76:008:0008, призначення судової експертизи для підтвердження вказаного факту, на думку колегії суддів, не є необхідним.
Колегія суддів вважає, що, з огляду на предмет та підстави позову під час розгляду справи, серед іншого, слід встановити чи розташовано спірне майно (кафе площею 489,40 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська 10, право власності на яке зареєстровано за відповідачем 1), яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:76:008:0008 площею 0,0567 га, на території Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення ім. Т.Г. Шевченка.
В свою чергу перебування Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення ім. Т.Г. Шевченка виключно в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:76:008:0001 судом першої інстанції не встановлено, а відтак надання експертом відповіді на питання №№ 2, 10, 11 не буде беззаперечно свідчити про наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій справі.
Також колегія суддів зазначає про те, що за змістом ч.ч. 5, 5, 6 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Згідно з ч. 3 п. 3.3 розділу ІІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 (далі Інструкція) орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні відповідного виду експертизи, наведено в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) (далі Рекомендації).
У п. 6.1 розділу ІІ Рекомендацій визначено, що:
6.1 Основними завданнями земельно-технічної експертизи є:
- визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо);
- визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації;
- визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки;
- визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування);
- визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.
6.1.1. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
- Який фактичний порядок користування земельною ділянкою? Яка конфігурація, проміри та площа земельної ділянки, що перебуває у користуванні співвласника (співвласників)?
- Чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок технічній документації?
- Чи є порушення меж (або накладання) земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки?
- Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів розділити земельну ділянку (встановити порядок її користування) відповідно до часток співвласників (зазначити частки)?
- Які варіанти розподілу земельної ділянки (порядку її користування) можливі відповідно до часток співвласників (зазначити частки) та вимог нормативно-правових актів?
- Які варіанти технічно можливі для влаштування проїзду (проходу) на земельну ділянку?
- Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на ділянці? Якщо так, то надати варіанти встановлення земельного сервітуту.
Отже, виходячи як завдань земельно-технічної експертизи, так і з орієнтовного переліку вирішуваних питань, які виносяться на вказану експертизу, вирішення питань №№ 7, 9 не віднесено до компетенції експертів.
Слід зазначити і про те, що за змістом ч. 1 ст. 100 ГПК України в ухвалі про призначення експертизи суд має зазначити підстави її проведення, тобто обґрунтувати яким саме чином відповіді на питання, які поставлені на вирішення експертизи необхідні для вирішення спору сторін по суті.
Водночас при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції вказаних вимог у повній мірі не дотримано, адже зазначаючи про те, що важливим є встановлення факту наявності/відсутності накладення земельної ділянки з кадастровим номером 800000000:76:008:0008 на земельну ділянку з кодом 76:008:001 (76:008:0001, 8000000000:76:008:0016)(територія парку ім. Т.Г. Шевченка), та площу такого перетину, суд жодним чином не обґрунтував необхідності отримання відповідей на питання №№ 1-9.
Також колегія суддів зауважує на тому, що з наявних у матеріалах справи документів, а саме договору купівлі-продажу від 13.11.1996 (а.с. 60 т. 1), договору купівлі-продажу від 19.06.1997 (а.с. 77-78 т.1), рішення Київської міської ради від 08.06.2000 № 154/875 «Про надання і вилучення земельних ділянок» (п. 22) (а.с. 99-100 т. 1), розпорядження Старокиївської районної державної адміністрації № 571 від 09.07.2001 (а.с. 104 зворот т. 1), листа Головного управління містбування та архітектури № 07-5067 від 19.06.2001 (а.а.с105 т. 1), договору купівлі-продажу від 219.02.1999 (а.с. 105зворот-107 т. 1), листа Головного управління економіки та розвитку міста КМДА № 049-08/317 від 13.03.2009 (а.с. 108 зворот т. 1), договору оренди земельної ділянки від 28.02.2001 (а.с. 136-138 зворот т. 1), пояснювальної записки до рішення Київської міської ради від 16.02.2012 № 189/7526 (144-146 т. 1), розпорядження Київської міської державної адміністрації № 970 від 16.05.2001 «Про реконструкцію кафе «Тарас» розміщеного на території парку ім.. Т.Г. Шевченка» (а.с. 80 т. 2) вбачається що земельна ділянка на якій розташоване спірне майно (кафе площею 489,40 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська 10, право власності на яке зареєстровано за відповідачем 1) знаходиться в парку ім. Т.Г. Шевченка, проте вказаному суд першої інстанції при поставленні оскаржуваної ухвали оцінки не надав.
До того ж, за змістом ч. 1 ст. 99 ГПК України призначення судом експертизи у справі можливо за сукупності визначених п. 1 та п. 2 вказаної частини умов, тобто експертиза може бути судом призначена якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо (п. 1 ч. 1 ст. 99 ГПК України) та якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів (п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України).
Водночас у спірному випадку судом першої інстанції взагалі не досліджувалась наявність визначеної п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України умови. При цьому у клопотанні про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи відповідач 1 не зазначає про неможливість надання експертного висновку та, відповідно, не наводить причини такої неможливості.
Колегія суддів зауважує відповідачу 1 на тому, що за змістом положень ГПК України висновок експерта може бути наданий і на замовлення учасника справи, а відтак, він не позбавлений права замовити та надати суду на підтвердження своїх заперечень відповідний висновок експерта в порядку, визначеному ст. 101 ГПК України, проте вказаних дій він не вчинив, не навівши при цьому жодних причин неможливості їх проведення.
Відповідно до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В свою чергу задоволення клопотання однієї із сторін та призначення судової експертизи за відсутності, визначених ч. 1 ст. 99 ГПК України, підстав, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює одному з учасників судового процесу більш сприятливі, аніж іншим умови в розгляді конкретної справи.
Слід зазначити і про те, що згідно зі ст.ст. 2, 7, 13 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх фізичних та юридичних осіб перед законом і судом, змагальності сторін та відповідно до принципу пропорційності.
Так, у порушення наведених норм процесуального законодавства, судом першої інстанції не надано жодної оцінки доводам прокурора, викладеним у запереченні на клопотання про призначення експертизи (а.с. 32-37 т. 3 т. 1), щодо відсутності, на його думку, підстав для призначення по справі судової експертизи.
Статтею 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи викладене та виходячи з аналізу наведених норм, оскаржувана ухвала суду першої інстанції щодо призначення судової експертизи зазначеним вимогам не відповідає.
Пункт 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України надає господарському суду право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку призначення господарським судом судової експертизи.
Отже, вказаною нормою ГПК України передбачено право, а не обов'язок суду зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності в її призначенні, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд, та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмета доказування, без її призначення.
Відтак, в даному випадку, призначення судової експертизи з порушенням вимог закону призвело до прийняття судом неправильного судового рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України
Водночас, колегія суддів наголошує на тому, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи у даній справі мало наслідком невиправдане затягування судового процесу.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Частиною 3 ст. 2 ГПК України визначено основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та розумність строків розгляду справи судом.
Наведеного вище судом першої інстанцій враховано не було, тому, необґрунтовано призначивши у даній справі судову експертизу та, як наслідок, зупинивши провадження у справі, суд порушив право сторін на розгляд справи упродовж розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
За приписами ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Статтею 280 ГПК України встановлено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореної ухвали судом першої інстанції мали місце невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, а відтак, ухвала Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 у справі № 910/8452/25 підлягає скасуванню із направленням справи до місцевого суду для подальшого розгляду.
З огляду на викладені вище обставини, в задоволенні клопотання відповідача 1 про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи колегією суддів відмовляється.
Враховуючи вимоги, які викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва підлягає задоволенню.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 у справі № 910/8452/25 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 у справі № 910/8452/25 скасувати.
3. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Теремок» про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи відмовити.
4. Справу № 910/8452/25 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено 10.12.2025.
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді А.О. Мальченко
О.О. Хрипун