вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" грудня 2025 р. Справа№ 911/2280/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Тищенко О.В.
Мальченко А.О.
за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 10.12.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕСТ КМБ-3»
на рішення Господарського суду Київської області від 23.09.2025 (повний текст складено 10.10.2025)
у справі № 911/2280/25 (суддя - А.Ф. Черногуз)
за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕСТ КМБ-3»
про стягнення 337 329,30 грн. за договором від 08.08.2023 №4к-23
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (далі - позивач, замовник) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕСТ КМБ-3» (далі - відповідач, виконавець) про стягнення 337 329,30 грн. неустойки за Договором від 08.08.2023 №4к-23 про закупівлю робіт з капітального ремонту з підсиленням несучих конструкцій багатоквартирного житлового будинку по вул. Гмирі, 11/6 м. Буча, Бучанському районі, Київської області - заходи з усунення аварій в багатоквартирному житловому фонді (далі - Договір), у зв'язку з порушенням строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що:
- 12.09.2023 ним, в межах укладеного між сторонами Договору, було перераховано відповідачу попередню оплату у розмірі 24 075 300,00 грн. При цьому, умовами Договору в останній редакції пункту 12.8. передбачено, що виконавець зобов'язаний використати отримані кошти попередньої оплати протягом шести місяців з моменту їх перерахування, а саме: суму коштів у розмірі 24 075 300,00 грн. до 12.03.2024;
- відповідач використав попередню оплату з порушенням вказаних строків: зокрема, 25.12.2023 попередня оплата була частково погашена виконавцем на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт за 2023-2024 роки (форма КБ-2в) у розмірі 612 871,56 грн., 08.03.2024 - у розмірі 1 868 597,16 грн., 02.05.2024 - у розмірі 4 316 543,58 грн., 30.05.2024 - повернуто попередню оплату у розмірі 203 350,54 грн., 13.01.2025 - погашена попередня оплата у розмірі 17 006 307,71 грн., 08.07.2025 - погашена ще у розмірі 67 629,45 грн.;
- таким чином, відповідач порушив умови Договору щодо строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, у зв'язку з чим на підставі п. 16.2 Договору у нього виник обов'язок сплатити неустойку;
- 21.02.2025 позивач направив на адресу відповідача письмову претензію з вимогою про повернення попередньої оплати у розмірі 67 629,45 грн. та сплати неустойки у розмірі 337 329,30 грн. на відповідний рахунок органу Державної казначейської служби України, однак грошові кошти сплачені не були;
Відтак, вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив суд стягнути з відповідача на його користь 337 329,30 грн. неустойки.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що:
- відповідач приступив до виконання робіт в строк, обумовлений сторонами, при цьому, самі роботи було прийнято позивачем набагато пізніше;
- відповідач у період, визначений п. 12.8. Договору (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою від 12.02.2024 № 5), тобто до 12.08.2024, виконав робіт та придбав будівельних матеріалів, робіт та послуг на виконання своїх зобов'язань за Договором на суму, більшу, ніж яка була перерахована позивачем, як авансовий платіж;
- виконавець був позбавлений можливості виконати певні етапи робіт та подати акти КБ-2в через неналежне виконання обов'язків замовником (невчасна передача проектної документації, невідповідність проектної документації реальним обсягам та видам робіт);
- виконавець придбав матеріали, обладнання, конструкції для виконання договору, що підтверджується договорами, накладними, платіжними інструкціями, а отже, аванс було використано належним чином, оскільки аванс погашається шляхом фактичного використання коштів на виконання робіт;
- пеня розрахована невірно, оскільки строк нарахування пені мав починатися з 13.08.2024, адже п. 12.8. Договору у першочерговій редакції Договору та до внесення в нього змін не містив жодних строків погашення авансових платежів. Пункт 3 Додаткової угоди від 12.02.2024 № 5 до Договору (яким передбачено шестимісячний строк погашення попередньої оплати) вказує на те, що зазначена угода набирає чинності з моменту її підписання;
- отже, відповідач виконав роботи та придбав матеріали у строки, обумовлені Договором, і тому підстав для стягнення неустойки немає.
Окрім цього, у відзиві на позовну заяву відповідач, відповідно до ст. 90 ГПК України, поставив позивачеві запитання наступного змісту:
1. Чи звертався замовник із вимогою до виконавця про необхідність пришвидшення робіт, що є предметом Договору?
2. Чи звертався виконавець до замовника із повідомленням про необхідність здійснення коригування проектної документації щодо об'єкту: «Капітальний ремонт з підсиленням несучих конструкцій багатоквартирного житлового будинку по вул. Гмирі, 11/6 м. Буча, Бучанському районі, Київської області - Заходи з усунення аварій в багатоквартирному житловому фонді» і згідно коду ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)»?
3. Чи надавав замовник виконавцю відкориговану проектну документацію щодо об'єкту: «Капітальний ремонт з підсиленням несучих конструкцій багатоквартирного житлового будинку по вул. Гмирі, 11/6 м. Буча, Бучанському районі, Київської області - Заходи з усунення аварій в багатоквартирному житловому фонді» (згідно коду ДК 021:2015: 45453000-7 капітальний ремонт і реставрація)»? Якщо так, то коли?
4. Чи надавалися замовником зауваження, пропозиції чи вимоги до виконавця у зв'язку із неналежним виконанням своїх зобов'язань за Договором, в порядку підпункту 4.4.17. Договору?
5. Чи здійснюється представниками замовника технічний нагляд щодо об'єкту: «Капітальний ремонт з підсиленням несучих конструкцій багатоквартирного житлового будинку по вул. Гмирі, 11/6 м. Буча, Бучанському районі, Київської області - Заходи з усунення аварій в багатоквартирному житловому фонді» (згідно коду ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)»?
6. Якщо так, то чи були зауваження від інженера з технічного нагляду та будь-які претензій щодо строків та якості виконання ТОВ «ТРЕСТ КМБ-3» Робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт з підсиленням несучих конструкцій багатоквартирного житлового будинку по вул. Гмирі, 11/6 м. Буча, Бучанському районі, Київської області - Заходи з усунення аварій в багатоквартирному житловому фонді» (згідно коду ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)»?
7. Чи підтверджували представники технічного нагляду виконання робіт шляхом проставлення підписів в загальних журналах виконання робіт в період з початку виконання робіт за Договором та до 12.09.2024 року?
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач додатково зазначив, що:
- сторони у Договорі чітко визначили вимоги щодо документів, які підтверджують факт використання виконавцем суми авансу, зазначивши, що такими документами є акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, а відтак, документи, що підтверджують придбання матеріалів та додані до відзиву на позовну заяву, не є документами, що підтверджують факт використання виконавцем суми авансу;
- договори поставки матеріалів, рахунки на оплату матеріалів, видаткові накладні, платіжні інструкції фактично свідчать лише про придбання відповідачем відповідних матеріалів, однак із них не вбачається, що підрядник використовував їх саме на виконання договору;
- умовами Договору було передбачено, що попередня оплата погашається/повертається виконавцем у будь-якому випадку в строк не пізніше п'яти місяців шляхом: 1) погашення на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін; 2) повернення невикористаної суми попередньої оплати на рахунок замовника. Таким чином, у разі неможливості погасити попередню оплату на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в), виконавець був зобов'язаний повернути її на рахунок замовника в установлений Договором строк;
- на підставі п. 2 ч. 5 ст. 90 ГПК України позивач повідомив про відсутність підстав для надання відповідей на запитання, що поставлені відповідачем у відзиві на позовну заяву.
У запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву відповідач зазначив, що:
- в процесі виконання робіт у зв'язку із невідповідністю проектної документації реальним обсягам робіт відповідачем було направлено позивачу дефектні акти та ряд листів щодо необхідності коригування проектної документації, однак, ані корегування, ані відповідей отримано відповідачем не було. Відтак, відповідач був позбавлений можливості скласти акти приймання-передачі виконаних робіт (КБ-2в) за фактично виконані роботи через незалежні від нього обставини;
- під час дії Договору у позивача неодноразово змінювалось керівництво, склад спеціалістів, що здійснюють перевірку актів виконаних робіт, технічний нагляд на об'єктах будівництва, що також стало однією із причин неспроможності замовника здійснювати приймання робіт у спосіб, встановлений Договором.
Під час розгляду справи позивачем було заявлено клопотання, у якому він просив зобов'язати позивача надати відповіді на запитання, що стосуються обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2025 у справі № 911/2280/25, серед іншого, клопотання відповідача про надання позивачем відповідей на запитання задоволено; зобов'язано позивача надати суду письмові відповіді на запитання, повторно викладені у клопотанні від 21.08.2025, до наступного судового засідання; у разі неможливості подання відповідей - надати суду письмові пояснення із зазначенням причин їх ненадання.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали позивачем надано письмові відповіді на запитання відповідача:
1. Позивачем не направлялися листи до відповідача із проханням про пришвидшення виконання робіт.
2. Листами від 30.10.2023 вих. № 108 та від 03.11.2023 № 121 відповідач звертався до позивача щодо необхідності здійснення коригування проектної документації щодо об'єкту: «Капітального ремонту з підсиленням несучих конструкцій багатоквартирного житлового будинку по вул. Гмирі, 11/6 м. Буча, Бучанського району Київської області».
3. Листом від 20.11.2023 № 2101/09 18 С/1/- позивачем надано відповідачу відкориговану проектну документацію щодо об'єкту: «Капітального ремонту з підсиленням несучих конструкцій багатоквартирного житлового будинку по вул. Гмирі, 11/6 м. Буча, Бучанського району Київської області».
4. Листами від 14.07.2025 №1578/09 211 11/ та від 05.08.2025 № 1755/09 211 11/ позивачем надавалися зауваження до виконаних відповідачем робіт.
5. Представниками позивача здійснюється технічний нагляд на об'єкті.
6. Листом від 27.02.2024 № 428/09 18с/1/ відповідачу направлено звіти технічного нагляду з метою усунення наявних зауважень.
7. Представники технічного нагляду підтверджували фактично виконані роботи.
Рішенням Господарського суду Київської області від 23.09.2025 у справі № 911/2280/25 позов задоволено.
При розгляді спору сторін по суті суд першої інстанції встановив, що:
- оскільки в редакції Договору станом на момент його укладення строк повернення авансу сторони не узгодили, проте була прив'язка у п. 12.7. Договору до авансування робіт лише поточного бюджетного періоду, то строк повернення авансу, у разі його надання, в силу положень Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764, становив три місяці з моменту його одержання;
- з Додаткової угоди № 5 до Договору вбачається, що сторонами було вкотре збільшено строк повернення авансу до 6 місяців (попередніми додатковими угодами було збільшено спочатку до чотирьох місяців (Додаткова угода №3), потім до п'яти місяців (Додаткова угода №4)), порівняно зі строком, визначеним у Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України;
- сторони у Договорі чітко визначили вимоги щодо документів, які підтверджують факт використання суми авансу, зазначивши, що такими документами є акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в;
- доводи відповідача щодо достатності первинних бухгалтерських документів для підтвердження факту використання авансу є безпідставними, оскільки договори поставки матеріалів та видаткові накладні лише підтверджують факт придбання відповідачем певних товарів, але жодним чином не свідчать про використання таких матеріалів саме для виконання робіт за спірним договором;
- з матеріалів справи вбачається, що основна частина авансу була використана з істотним порушенням строків, визначених Договором, через рік, після перерахування авансового платежу;
- відповідач повинен був повернути авансовий платіж після спливу шестимісячного строку, а подальше виконання робіт могло здійснюватися вже за рахунок власних коштів з наступним відшкодуванням вартості за рахунок замовника після підтвердження;
- надання авансу відповідачу у договорі визначено як право замовника, а не безумовний обов'язок, отже, обов'язок виконання умов Договору відповідачем жодним чином не ставиться в залежність від отримання авансу від позивача;
- неодноразове продовження строку повернення авансу додатковими угодами жодним чином не нівелює факту існування обов'язку його повернення, починаючи з моменту його отримання, в силу імперативних положень абз. 2 п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, відтак, нарахування пені позивачем здійснено правомірно, у відповідності до умов Договору та чинного законодавства;
- авансовий платіж у сумі 24 075 300,00 грн. був перерахований 12.09.2023, але у встановлений Договором строк (до 12.03.2024) виконавець його належним чином не закрив актами та не повернув, відтак, у нього виник обов'язок повернути невикористані кошти. Несвоєчасне виконання цього обов'язку є підставою для стягнення неустойки, яка передбачена абз. 5 п. 16.2. Договору;
- можливі недоліки у діях замовника не усувають передбаченого договором обов'язку підрядника щодо належного погашення або повернення попередньої оплати, відтак, у разі виникнення труднощів з оформленням актів КБ-2в, відповідач повинен був забезпечити виконання іншого передбаченого договором варіанту - повернення невикористаної частини авансу у встановлений строк.
Відтак, з огляду на те, що:
- факт порушення відповідачем своїх зобов'язань з повернення у визначені Договором строки невідпрацьованої суми авансу, отриманого від позивача, є доведеним;
- стягнення неустойки, як виду відповідальності, передбачено пунктом 16.2. Договору;
- наданий позивачем розрахунок неустойки є правильним,
суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки у розмірі 337 329,30 грн. за неповернення попередньої оплати (авансу), а тому заявлені позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, 29.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕСТ КМБ-3» звернулось з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду, у якій просить: скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.09.2025 у справі № 911/2280/25, яким позовні вимоги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕСТ КМБ-3» про стягнення 337 329,30 грн. неустойки та 4 047,95 грн. витрат зі сплати судового збору задоволено в повному обсязі, та прийняти нове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні позовної заяви Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕСТ КМБ-3» про стягнення 337 329,30 грн. неустойки; вирішити питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі заявник вказує на те, що висновки, які викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи та наявним у ній доказам.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач послався на те, що:
- на виконання умов Договору відповідач приступив до виконання своїх зобов'язань в строк, обумовлений сторонами, що підтверджується загальними журналами робіт, де вказано період та вид робіт, які виконувалися відповідачем, при цьому, самі роботи замовником було прийнято набагато пізніше, що підтверджується актами приймання будівельних робіт;
- відповідач у період, визначений пунктом 12.8. Договору (з урахуванням змін, внесених до Договору Додатковою угодою від 12.02.2024 № 5) тобто, до 12.08.2024, виконав всі роботи та придбав будівельних матеріалів, робіт та послуг на виконання своїх зобов'язань за Договором на більшу суму, а ніж та, яка була перерахована замовником як авансовий платіж;
- сторонами при укладенні Договору було погоджено, що замовник має право здійснювати попередню оплату з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (далі - Постанова № 1070), а не як зазначено судом - Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 (далі - Порядок № 1764);
- суд першої інстанції в обґрунтування своєї правової позиції наводить суперечливі аргументи, де в одному місці посилається на абз. 2 п. 19 Порядку № 1764 та робить висновок про те, що строк повернення авансу, у разі його надання, становив три місяці з моменту його одержання, а в абз. 2 аркушу 8 рішення вказує, що виконавець мав використати ці кошти до 12.03.2024 або повернути їх замовнику не пізніше вказаного строку;
- у пункті 12.8. Договору (в редакції Додаткової угоди № 5 від 12.02.2024 до Договору) сторонами погоджено, що використана попередня оплата погашається на підставі «актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін не пізніше шести місяців. Таке формулювання умови вказаного вище пункту Договору, як: «... погашається на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт», слід розуміти та застосовувати як зобов'язання виконавця освоїти (використати) їх шляхом виконання робіт;
- якщо встановлені правила не дозволяють визначити зміст умови договору, слід застосовувати тлумачення «contra proferentem» (слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх писав) (постанова Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц). Проте, судом не взято до уваги той факт, що Договір підготовлено та запропоновано саме замовником, а тому, оскільки зміст пункту 12.8. Договору дозволяє його неоднозначне тлумачення, то умови/слова Договору слід тлумачити проти замовника;
- умовами Договору не встановлено обов'язку складання та подання підрядником актів за формою КБ-2в саме за наслідками освоєння (використання) наданого замовником авансу, конструкція пункту 12.8. Договору містить лише строк, протягом якого повинна бути погашена використана попередня оплата, при цьому, відсутній термін чи подія, при настанні яких у підрядника виникає обов'язок направити замовнику акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, з якого починається відлік вказаного вище строку;
- відповідно до п.12.8. Договору (в редакції Додаткової угоди № 5 від 12.02.2024 до Договору) попередня оплата погашається на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) протягом шести місяців, проте, в Договорі сторонами не погоджено строку/терміну погашення авансу (припинення зобов'язання) шляхом виконання відповідачем робіт чи шляхом підписання актів. Доказів звернення до суду із вимогами про тлумачення пункту 12.8. Договору до початку його виконання, чи доказів, які б свідчили про спільне розуміння умов договору, які б надали можливість суду встановити волю сторін під час погодження пункту 12.8. (із змінами) Договору матеріали справи не містять;
- висновок суду першої інстанції стосовно того, що договори поставки матеріалів та видаткові накладні лише підтверджують факт придбання відповідачем певних товарів, але жодним чином не свідчать про використання таких матеріалів саме для виконання робіт за спірним договором, спростовується доданими до відзиву на позовну заяву товарно-транспортними накладними, де вказано місце поставки тих, чи інших будівельних матеріалів, що свідчить про те, що зазначені докази належним чином судом досліджені не були;
- станом на період розгляду справи авансовий платіж в розмірі 23 871 949,46 грн. вже було погашено шляхом підписання актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, а частина авансового платежу в розмірі 203 350,54 грн. на виконання умов Договору було повернуто замовнику, у зв'язку із чим, у позивача відсутні правові підстави для стягнення із відповідача пені;
- постанова Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, на правові висновки якої посилається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, не є релевантною до обставин даної справи;
- судом першої інстанції при вирішенні даної справи не було надано належної оцінки відповідям позивача на поставлені питання в порядку статті 90 ГПК України, де останнім було повідомлено те, що листи із проханням пришвидшити виконання робіт за Договором до відповідача не направлялися, що свідчить про те, що відповідач виконував роботи в строки та порядку, встановлені Договором, що передбачає використання авансового платежу на визначені ним потреби;
- конструкція пункту 12.8. Договору (зі змінами) містить лише строк, протягом якого повинна бути погашена використана попередня оплата, при цьому, відсутній термін чи подія, при настанні яких у підрядника виникає обов'язок направити замовнику акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, з якого починається відлік вказаного вище строку;
- пеня розрахована невірно, оскільки строк нарахування пені мав починатися з 13.08.2024, адже п. 12.8 Договору у першочерговій редакції Договору та до внесення в нього змін не містив жодних строків погашення авансових платежів. Пункт 3 Додаткової угоди від 12.02.2024 № 5 до Договору (яким передбачено шестимісячний строк погашення попередньої оплати) вказує на те, що зазначена угода набирає чинності з моменту її підписання;
- відповідач забезпечив об'єкт всіма необхідними будівельними матеріалами, устаткуванням та механізмами, виконав обсяг робіт, необхідний для «погашення» авансу у встановлений Договором (із змінами) строк, постійно інформував замовника про необхідність вчинення з боку останнього тих чи інших дій для належного виконання виконавцем будівельних робіт та можливості підписання Актів приймання-передачі виконаних робіт (КБ-2в), а відтак, діяв добросовісно, сумлінно, отже, зважаючи на суспільну важливість виконуваних робіт, можна дійти висновку про відсутність будь-якої вини відповідача та, відповідно, будь-яких порушень під час виконання своїх зобов'язань в межах Договору.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2025 справа № 911/2280/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., Мальченко А.О., Скрипка І.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕСТ КМБ-3» на рішення Господарського суду Київської області від 23.09.2025 у справі № 911/2280/25 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 ГПК України; надано «ТРЕСТ КМБ-3» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання доказів сплати (доплати) судового збору у розмірі 1 517,98 грн.
Зазначену ухвалу скаржнику доставлено до електронного кабінету 04.11.2025 о 23 год. 34 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, яка міститься в матеріалах справи.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржник 10.11.2025 подав заяву про усунення недоліків, в додатках до якої міститься платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 1496 від 06.11.2025 про сплату 1 517,98 грн., в призначенні платежу вказано: «Судовий збір, за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській обл., на рішення від 23.09.2025».
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 № 09.1-07/714/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/2280/25 у зв'язку з перебуванням судді Скрипки І.М., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному з 12.11.2025.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 справа № 911/2280/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Тищенко О.В., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕСТ КМБ-3» на рішення Господарського суду Київської області від 23.09.2025 у справі № 911/2280/25; справу призначено до розгляду на 10.12.2025 об 11 год. 40 хв.; витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2280/25.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали 19.11.2025 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
28.11.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пославшись на ті ж доводи, що й в суді першої інстанції.
Станом на 10.12.2025 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу, інших клопотань від учасників справи не надходило.
Відповідач представників в судове засідання не направив.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача, за наявними матеріалами апеляційного провадження.
Під час розгляду справи представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити у її задоволенні та залишити рішення суду першої інстанції в силі.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзивів, інших письмових пояснень, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - зміні або скасуванню, з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено і підтверджується матеріалами справи наступне.
08.08.2023 між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено Договір № 4К-23 про закупівлю робіт: з капітального ремонту з підсиленням несучих конструкцій багатоквартирного житлового будинку по вул. Гмирі, 11/6 м. Буча, Бучанському районі, Київської області - Заходи з усунення аварій в багатоквартирному житловому фонді.
Виконавець зобов'язується відповідно до проектної документації, умов цього Договору та вимог законодавства власними силами та/або залученим силами виконати роботи: «Капітальний ремонт з підсиленням несучих конструкцій багатоквартирного житлового будинку по вул. Гмирі, 11/6 м. Буча, Бучанському районі, Київської області - Заходи з усунення аварій в багатоквартирному житловому фонді» (далі - роботи), а замовник - прийняти та оплатити роботи в порядку та на умовах, передбачених даним Договором за об'єктом робіт, зазначеним у пункті 1.2. цього Договору (п. 1.1. Договору).
Об'єкт: багатоквартирний житловий будинок по вул. Гмирі, 11/6, м. Буча, Бучанському районі, Київської області. Місце розташування Об'єкта: вул. Гмирі, 11/6, м. Буча, Бучанському районі, Київської області. Виконавець здійснює виконання робіт в строки, передбачені Календарним графіком виконання робіт (Додаток №2 до даного Договору), в повному обсязі, передбаченому проектною документацією та тендерною документацією, до повної готовності об'єкту внаслідок завершення робіт та прийняття його в експлуатацію (п. 1.2. Договору).
Виконавець підтверджує, що належним чином оцінив та розрахував Договірну ціну, при поданні своєї тендерної пропозиції, за якою визначено ціну за цим Договором та яка не може переглядатись за виключенням випадків, визначених законодавством України (п. 1.3. Договору).
Виконавець підтверджує, що укладення та виконання ним цього Договору не суперечить нормам чинного законодавства України та відповідає його вимогам (зокрема, щодо отримання всіх необхідних дозволів та погоджень), а також підтверджує те, що укладання та виконання ним цього договору не суперечить положенням його установчих документів. Виконавець підтверджує, що він має всі необхідні дозволи (ліцензії, сертифікати), які вимагаються законодавством України для виконання ним своїх обов'язків за цим договором (п. 1.4. Договору).
Виконавець підтверджує, що, розуміє, всі вимоги замовника щодо строків, якості та обсягу робіт. Ціна робіт, вказана в Розділі 3 цього Договору, включає повний обсяг робіт. Виконавець не вправі виконувати будь-які додаткові роботи, не передбачені цим Договором та додатками до нього без узгодження та їх належного оформлення з замовником відповідно до чинного законодавства (п. 1.5. Договору).
Виконавець приступає до виконання робіт за Договором протягом трьох днів з дня підписання договору при наявності дозвільної документації (за потреби) згідно чинного законодавства та незалежно від отримання авансу (п. 2.1. Договору).
Строки, початок, та закінчення робіт, види, послідовність та етапи виконання робіт визначаються Календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною Договору (Додаток №2 до даного договору) (п. 2.5. Договору).
Ціна Договору визначається на підставі Договірної ціни (Додаток №1 до Договору) і становить 80 301 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 13 383 500,00 грн. Договірна ціна за цим Договором визначається сторонами як тверда (п. 3.1. Договору).
Замовник має право, зокрема, вносити зміни у проектну документацію до початку робіт або під час їх виконання в установленому порядку (п. 4.1.3. Договору, п. 6.2. Договору).
Виконавець зобов'язаний, зокрема, забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим Договором (п. 4.4.1. Договору), відшкодувати відповідно до Законодавства та Договору завдані замовнику збитки та штрафні санкції (п. 4.4.10. Договору).
Порядок та строки фінансування за цим Договором визначаються чинними нормативно-правовими актами України, умовами цього договору та узгодженим сторонами Протоколом погодження договірної ціни (Додаток №3), який є невід'ємною частиною цього Договору (п. 11.1. Договору).
Замовник має право здійснювати попередню оплату з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», в розміри та на строк, визначених в належним чином оформленому рішенні Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, лише щодо робіт, надання яких здійснюється протягом поточного бюджетного періоду (п. 12.7. Договору).
Попередня оплата, що не перевищує 30% відсотків вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок відкритий в органах Державної казначейської служби України Виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у Виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі «Актів приймання виконання будівельних робіт» (форма №КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін (п. 12.8. Договору).
За порушення зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність та врегульовують спори відповідно до законодавства та умов Договору (п. 16.1. Договору).
За порушення виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, виконавець за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі 0,5 % від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ), що підлягає поверненню, за кожен день затримки такого повернення (абз. 5. п. 16.2. Договору).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності після підписання сторонами та діє до 31.12.2024, а у частині виконання зобов'язань сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п. 19.1. Договору).
У Додатку №1 до Договору сторони погодили договірну ціну.
У Додатку №2 до Договору сторони погодили календарний графік виконання робіт по об'єкту.
Надалі, сторонами укладено ряд додаткових угод, якими внесено зміни до Договору, зокрема:
- Додаткова угода № 3 до Договору від 17.11.2023, якою внесено зміни до п. 12.8. Договору та викладено його в наступній редакції: «Попередня оплата, що не перевищує 30% відсотків вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок відкритий в органах Державної казначейської служби України Виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у Виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі «Актів приймання виконання будівельних робіт» (форма №КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін, не пізніше чотирьох місяців»;
- Додаткова угода № 4 до Договору від 19.12.2023, якою внесено зміни до п. 12.8. Договору та викладено його в наступній редакції: «Попередня оплата, що не перевищує 30% відсотків вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок відкритий в органах Державної казначейської служби України Виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у Виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі «Актів приймання виконання будівельних робіт» (форма №КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін, не пізніше п'яти місяців»;
- Додаткова угода № 5 до Договору від 12.02.2024, якою внесено зміни до п. 12.8. Договору та викладено його в наступній редакції: «Попередня оплата, що не перевищує 30% відсотків вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок відкритий в органах Державної казначейської служби України Виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у Виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі «Актів приймання виконання будівельних робіт» (форма №КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін, не пізніше шести місяців»;
- Додаткова угода № 6 до Договору від 11.03.2024, якою внесено зміни до абз. 5 п. 16.2. Договору та викладено його в наступній редакції: «За порушення виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, виконавець за користування грошовими коштами Замовника сплачує неустойку в розмірі 0,01% від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо Виконавець є платником ПДВ), що підлягає поверненню, за кожен день затримки такого повернення»;
12.09.2023 позивачем, в межах укладеного між сторонами Договору, було перераховано відповідачу попередню оплату у розмірі 24 075 300,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку за 12.09.2023, наданою позивачем, і не заперечується відповідачем.
Відповідач використав попередню оплату з порушенням визначених строків. Зокрема:
- 25.12.2023 попередня оплата була частково погашена відповідачем на підставі акту № 4, акту № 3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року (форма КБ-2в) у розмірі 612 871,56 грн.;
- 08.03.2024 - попередня оплата була частково погашена відповідачем на підставі акту № 6 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2024 року (форма КБ-2в) у розмірі 1 868 597,16 грн.,
- 02.05.2024 - попередня оплата була частково погашена відповідачем на підставі акту № 7, акту № 8 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2024 року (форма КБ-2в) у розмірі 4 316 543,58 грн.;
13.01.2025 - попередня оплата була частково погашена відповідачем на підставі акту № 9, акту № 10, акту № 11 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2024 року (форма КБ-2в) погашена у розмірі 17 006 307,71 грн.;
08.07.2025 - попередня оплата була частково погашена відповідачем на підставі акту № 12, акту № 13 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2024 року (форма КБ-2в) погашена у розмірі 67 629,45 грн.
Окрім цього, 30.05.2024 відповідачем повернуто попередню оплату позивачу у розмірі 203 350,54 грн.
Вищевказане не заперечується учасниками справи.
Таким чином, на переконання позивача, відповідач порушив умови Договору щодо строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, у зв'язку з чим на підставі положень Договору у нього виник обов'язок сплатити неустойку.
21.02.2025 позивач направив на адресу відповідача письмову претензію з вимогою про повернення попередньої оплати у розмірі 67 629,45 грн. та сплати неустойки у розмірі 337 329,30 грн. на відповідний рахунок органу Державної казначейської служби України, однак, матеріали справи не містять доказів сплати зазначених грошових коштів.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача на його користь 337 329,30 грн. неустойки на підставі абз. 5, п. 16.2. Договору.
Рішенням Господарського суду Київської області від 23.09.2025 у справі № 911/2280/25 позов задоволено.
Правові позиції сторін детально викладені вище.
Дослідивши матеріали справи, матеріали апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому до правовідносин у даній справі застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Положеннями статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Відповідно до ч. 4 ст. 879 та ч. 4 ст. 882 ЦК України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Згідно із ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17).
В зазначеній постанові Верховного Суду викладено також наступні висновки:
- у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань;
- не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 ЦК України;
- з огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія положень частини другої статі 625 ЦК України.
Аванс є звичайною сумою попередньої оплати за договором, яка не виконує забезпечувальної функції, властивої завдатку. У разі невиконання зобов'язання, по якому передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила (постанова Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/1084/18).
Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога щодо повернення невикористаного авансу має імперативний характер, оскільки випливає з приписів законодавства (абз. 2 п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва), і сторони договору не можуть від неї відступити.
Так, в п. 12.8. Договору передбачено, що попередня оплата, що не перевищує 30% відсотків вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок відкритий в органах Державної казначейської служби України Виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у Виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі «Актів приймання виконання будівельних робіт» (форма №КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Колегія суддів зазначає, що початкова редакція Договору не містила граничного строку для підписання актів приймання виконання будівельних робіт, що є свідченням використання попередньої оплати, або повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати.
Колегія суддів звертає увагу, що в первинній редакції Договору в п. 16.2. вже було передбачено нарахування неустойки за порушення строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати.
Колегія суддів також зазначає, що, оскільки в початковій редакції Договору сторонами не було погоджено граничного строку для підписання актів приймання виконання будівельних робіт або повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, вказаний строк слід обрахувати виходячи з положень Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 (у редакції, чинній на момент укладення спірного Договору, далі - Порядок №1764), дія якого розповсюджується на правовідносини між сторонами спірного договору.
Відповідно до пункту 1, 3 Порядку №1764, цей Порядок визначає механізм фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення цільового та ефективного використання державних коштів. Цей Порядок є обов'язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень.
Розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об'єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи) (п. 18 Порядку).
Відповідно до абз. 2 п. 19 Порядку замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.
Отже, оскільки в початковій редакції Договору строк повернення авансу сторони не узгодили, в силу положень Порядку №1764 вказаний строк становив три місяці з моменту одержання попередньої оплати.
Водночас, Додатковою угодою № 3 до Договору від 17.11.2023 внесено зміни до п. 12.8. Договору та викладено його в наступній редакції: «Попередня оплата, що не перевищує 30% відсотків вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок відкритий в органах Державної казначейської служби України Виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у Виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі «Актів приймання виконання будівельних робіт» (форма №КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін, не пізніше чотирьох місяців».
Надалі сторони шляхом укладання додаткових угод неодноразово продовжували цей строк.
Зокрема, остаточно цей строк визначено Додатковою угодою № 5 до Договору від 12.02.2024, якою внесено зміни до п. 12.8. Договору та викладено його в наступній редакції: «Попередня оплата, що не перевищує 30% відсотків вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок відкритий в органах Державної казначейської служби України Виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у Виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі «Актів приймання виконання будівельних робіт» (форма №КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін, не пізніше шести місяців».
Колегія суддів зазначає, що в п. 12.8 Договору передбачено, що використана попередня оплата погашається на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма №КБ-2в).
Проаналізувавши вимоги п. 12.8. Договору, а також п. 16.2. Договору (відповідальність за порушення строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати), колегія суддів робить висновок, що умовами Договору передбачено, що попередня оплата погашається/повертається виконавцем у будь-якому випадку в строк не пізніше шести місяців (в редакцій Додаткової угоди № 5 до Договору від 12.02.2024) шляхом:
1) погашення на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін;
2) повернення невикористаної суми попередньої оплати на рахунок замовника.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сторони у Договорі чітко визначили вимоги щодо документів, які підтверджують факт використання суми авансу, зазначивши, що такими документами є акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в.
У постановах від 22.01.2019 у справі № 922/1119/18, від 07.12.2018 у справі № 910/23196/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, від 15.11.2019 у справі № 924/233/18 Верховний Суд виснував, що належними і допустимими доказами використання одержаного авансу є, зокрема, підписані сторонами примірні форми КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт», КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».
З огляду на викладене, колегія суддів наголошує на однозначності вимоги п. 12.8. Договору щодо необхідності підписання акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, як підтвердження використання попередньої оплати, відтак, колегія суддів відхиляє доводи апелянта стосовно власного тлумачення вказаного пункту Договору.
У постанові від 22.01.2019 у справі № 922/1119/18 Верховний Суд зазначив: «Отже, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, сторони визначили в договорі чіткі строки реалізації відповідачем суми авансу, встановили певний порядок дій такої реалізації та механізм підтвердження їх виконання. При цьому, за умовами договору єдиним доказом, що міг би підтвердити обставини виконання відповідачем пункту 4.6. договору, тобто факт використання ним суми авансу, є акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції правильно визнав неналежними доказами надані відповідачем до матеріалів справи видаткові накладні про закупівлю матеріалів та лист №27/12 від 27.12.2017 про закуплені матеріали».
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинних бухгалтерських документів недостатньо для підтвердження факту використання авансу (попередньої оплати).
Відтак, враховуючи, що авансовий платіж у сумі 24 075 300,00 грн. був перерахований позивачем 12.09.2023, відповідач мав обов'язок відповідно до п. 12.8. Договору (в редакції Додаткової угоди № 5 до Договору від 12.02.2024) використати попередню оплату в строк до 12.03.2024.
Відповідач використав попередню оплату в наступні строки:
- 25.12.2023 попередня оплата була частково погашена відповідачем у розмірі 612 871,56 грн.;
- 08.03.2024 - попередня оплата була частково погашена відповідачем у розмірі 1 868 597,16 грн.,
- 02.05.2024 - попередня оплата була частково погашена відповідачем у розмірі 4 316 543,58 грн.;
- 13.01.2025 - попередня оплата була частково погашена відповідачем у розмірі 17 006 307,71 грн.;
- 30.05.2024 - відповідачем повернуто попередню оплату позивачу у розмірі 203 350,54 грн.;
- 08.07.2025 - попередня оплата була частково погашена відповідачем у розмірі 67 629,45 грн.
Отже, колегія суддів констатує, що на момент настання кінцевого строку використання попередньої оплати відповідачем, останнім було лише частково погашено попередню оплату, основна частина авансу була використана з істотним порушенням строків, визначених Договором.
Несвоєчасне виконання цього обов'язку з повернення невикористанних коштів попередньої оплати є підставою для стягнення неустойки, яка передбачена в абз. 5 п. 16.2. Договору.
Твердження апелянта стосовно того, що на виконання умов Договору відповідач приступив до виконання своїх зобов'язань в строк, обумовлений сторонами, при цьому, самі роботи замовником було прийнято набагато пізніше, не звільняють його від виконання іншого обов'язку, закріпленого в Договорі, а саме - від необхідності повернення суми невикористаної попередньої оплати.
Твердження відповідача про те, що подання актів КБ-2в у визначений строк було ускладнене через неналежне виконання замовником обов'язків щодо надання проектної документації, колегією суддів відхиляються з огляду на те, що, як зазначено в п. 12.7. Договору, здійснення попередньої оплати замовником є його правом, а не обов'язком. Як вірно зазначив суд першої інстанції, обов'язок відповідача виконати умови Договору жодним чином не ставиться в залежність від отримання авансу від позивача, оскільки беручи участь у процесі закупівлі означених у договорі робіт відповідач усвідомлював обсяг робіт, їх кошторисну вартість та факт відсутності обов'язкового авансування робіт, а відтак, зобов'язаний був мати кошти на закупівлю будівельних матеріалів, необхідних для проведення означених робіт, незалежно від надання авансу.
Колегія суддів зауважує, що у разі неможливості неможливості погасити попередню оплату на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в), відповідач повинен був забезпечити виконання іншого, альтернативного, передбаченого договором варіанту - повернення невикористаної частини авансу у встановлений строк.
Стосовно твердження відповідача про невірний розрахунок періоду нарахування пені, колегія суддів зазначає наступне.
Позивач просив стягнути з відповідача неустойку у розмірі 337 329,30 грн. за прострочення закриття актами та неповернення авансу, яка розрахована наступним чином:
- за період з 13.03.2024 по 01.05.2024 (50 днів) на суму боргу у розмірі 21 593 831,28 грн. - 107 969,16 грн.;
- за період з 02.05.2024 по 29.05.2024 (28 днів) на суму бору у розмірі 17 277 287,70 грн. - 48 376,41 грн;
- за період з 30.05.2024 по 12.09.2024 (106 днів) на суму бору у розмірі 17 073 937,16 грн. - 180 983,73 грн.
Змінами, внесеними додатковою угодою №5 від 12.02.2024, сторони погодили шестимісячний строк погашення попередньої оплати. Як правильно зауважив суд першої інстанції, неодноразове подовження строку повернення авансу додатковими угодами, жодним чином не нівелює факту існування обов'язку його повернення, починаючи з моменту його отримання, в силу імперативних положень абз. 2 п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва.
Відтак, колегією суддів встановлено, що акти № 3, 4, 5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року (форма КБ-2в) підписано сторонами в строк до 12.03.2024, отже, позивачем правомірно здійснено нарахування неустойки на суму неповерненої оплати за виключенням сум попередньої оплати за вказаними актами.
Тому нарахування пені позивачем здійснено правомірно, у відповідності до умов договору та чинного законодавства.
Окрім цього, колегія суддів відхиляє доводи апелянта стосовно того, що конструкція пункту 12.8. Договору (зі змінами) містить лише строк, протягом якого повинна бути погашена використана попередня оплата, при цьому, відсутній термін чи подія, при настанні яких у підрядника виникає обов'язок направити замовнику акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, з якого починається відлік вказаного вище строку, оскільки, як було встановлено вище, факт використання попередньої оплати підтверджується саме фактом підписання акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, отже, неможливо відокремити строк погашення використаної попередньої оплати від моменту підписання вказаних актів, оскільки вони є взаємопов'язаними між собою, факт підписання акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в є підтвердженням факту використання попередньої оплати.
Стосовно твердження апелянта, що судом першої інстанції при вирішенні даної справи не було надано належної оцінки відповідям позивача на поставлені питання в порядку статті 90 ГПК України, колегія суддів зазначає, що предметом розгляду у даній справі є стягнення неустойки за порушення строків повернення відповідачем попередньої оплати за договором будівельного підряду, а відтак, зазначені питання відповідача не стосуються строку погашення/повернення попередньої оплати, отже, не пов'язані з виконанням підрядником обов'язку щодо повернення/погашення попередньої оплати.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Колегія суддів зауважує, що виконання основного зобов'язання боржником саме по собі не скасовує його відповідальності за прострочення виконання (сплату штрафів, пені, неустойки), якщо інше не прописано в договорі або законі.
Перевіривши розрахунок штрафних санкцій, наданий позивачем і прийнятий судом першої інстанції, колегія суддів визнає його арифметично правильним.
З огляду на те, що факт порушення відповідачем своїх зобов'язань з повернення у визначені договором строки невідпрацьованої суми авансу, отриманого від позивача, є доведеним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки у розмірі 337 329,30 грн. за неповернення попередньої оплати (авансу), оскільки зазначений вид відповідальності передбачений пунктом 16.2. Договору, наданий позивачем розрахунок неустойки є правильним.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, а тому заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Київської області від 23.09.2025 у справі № 911/2280/25, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційних скарг не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕСТ КМБ-3» задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕСТ КМБ-3» на рішення Господарського суду Київської області від 23.09.2025 у справі № 911/2280/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 23.09.2025 у справі № 911/2280/25 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено 10.12.2025
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді О.В. Тищенко
А.О. Мальченко