вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" грудня 2025 р. Справа№ 911/408/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
Отрюха Б.В.
розглядаючи матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.10.2025 року
у справі №911/408/17 (суддя Лутак Т.В.)
за заявою боржника Дочірнього підприємства "Рожниторф" Державного підприємства "Київторф"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.10.2025 року у справі №911/408/17 задоволено клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Демчана О.І., скасовано обтяження рухомого майна ДП "Рожниторф" ДП "Київторф", зареєстрованого від 13.09.2024 року за №31547935 приватним нотаріусом Гуменним Е.Я. на підставі договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги, серія та номер: б/н, виданого: 24.06.2024 року, видавник: ТОВ "СОФТ-ПЛЮС"/Корякін Д.В., об'єктом обтяження є малогабаритний земснаряд М3-75/53-1 шт., обтяжувачем: ОСОБА_1 , код: НОМЕР_1 .
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю ухвалу Господарського суду Київської області від 29.10.2025 року у справі №911/408/17 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Демчана О.І., а також постановити окрему ухвалу стосовно допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.
Ухвалою суду від 12.11.2025 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Корякіна Д.В. на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.10.2025 року у справі №911/408/17, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/408/17.
19.11.2025 року супровідним листом Господарського суду Київської області №02-04/911/408/17 від 17.11.2025 року матеріали оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 29.10.2025 року у даній справі надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою суду від 24.11.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.10.2025 року у справі №911/408/17 залишено без руху у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
05.12.2025 року через систему "Електронний суд" на виконання вимог ухвали суду від 24.11.2025 року ОСОБА_1 подано платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Крім того, 05.12.2025 року через систему " Електронний суд" скаржником подано заяву про відвід суддів Остапенка О.М., Сотнікова С.В., Отрюха Б.В. від розгляду справи №911/408/17.
Подана заява мотивована наявність у заявника сумнівів у неупередженості та/або об'єктивності суддів під час розгляду даної справи.
Розглянувши вказану заяву, колегія суддів дійшла висновку, що викладені у ній обставини є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України №475/97-ВР від 17.07.1997), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Згідно ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу;
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя;
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 39 ГПК України, серед іншого, встановлено, що:
- питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі;
- питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість;
- якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
- питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
- суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів зауважує, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду".
Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими" (рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявника не влаштовує. Аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 15.09.2022 року по справі №201/10234/20.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Так, в обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначає, що Верховний Суд у постанові від 01.12.2025 року по справі №911/408/17 встановив факт того, що він є учасником (кредитором) у справі №911/408/17 про банкрутство ДП "Рожниторф" ДП "Київторф", чим підтвердив незаконність висновків, зроблених суддями Остапенком О.М., Сотніковим С.В. та Отрюхом Б.В. у постанові Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 року у справі №911/408/17.
Таким чином, на думку скаржника, вищевказана колегія суддів апеляційної інстанції прийняла судове рішення, яке не ґрунтується на нормах права, порушуючи при цьому основні засади (принципи) господарського судочинства та фактично позбавила Корякіна Д.В. доступу до правосуддя, у зв'язку з чим у останнього виникає сумнів у неупередженності та об'єктивності суддів.
З цього приводу судова колегія зазначає, що у Господарському процесуальному кодексі України не наведено вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.
До таких обставин може бути віднесено перебування судді в особливих стосунках з особою, яка бере участь у справі. З огляду на оціночний характер цього поняття суд, розглядаючи заяву про відвід, повинен виходити з мотивів заяви про відвід і наявності доказів того, що такі стосунки можуть свідчити про упереджене ставлення судді щодо результату розгляду справи.
В свою чергу, заява про відвід не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів та доказів на підтвердження обставин перебування судді в особливих стосунках з особою, яка бере участь у справі.
Заявником жодними належними і допустимими доказами не доведено наявність обставин, з якими закон, зокрема, приписи статті 35 ГПК України, пов'язує наявність підстав для відводу судді.
Викладені у заяві про відвід суддів Остапенка О.М., Сотнікова С.В., Отрюха Б.В. доводи є безпідставними, оскільки фактично зводяться до незгоди скаржника з постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі №911/408/17 (якою апеляційну скаргу ФОП Корякіна Д.В. залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 13.02.2025 - без змін), яка [постанова] є чинною та в установленому законом порядку не скасованою, а відтак не є підставою для відводу суддів з наведених мотивів у розумінні ст. 35 ГПК України, тобто не може бути підставою для задоволення відводу у цій справі.
Більш того, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у згаданій заявником у постанові від 01.12.2025 року по справі №911/408/17 під час перегляду ухвали суду апеляційної інстанції від 15.09.2025 року (колегія суддів: Пантелієнко В.О., Козир Т.П., Доманська М.Л.) про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Корякіна Д.В. на ухвалу господарського суду Київської області від 19.05.2025 року наголосив, що у постанові Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 року у справі №911/408/17 (колегія суддів: Остапенко О.М., Сотніков С.В., Отрюх Б.В.) не встановлено преюдиційних обставин щодо відсутності у Корякіна Д. В. статусу кредитора у цій справі про банкрутство підприємства.
Також у наведеній поставові суд касаційної інстанції визнав доцільними аргументи Корякіна Д.В. про те, що у постанові Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 року у справі №911/408/17 не надавалась оцінка правомірності дій ліквідатора про припинення грошових зобов'язань боржника перед ФОП Корякіним Д.В. та виключення їх з реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство підприємства.
Отже, касаційний господарський суд визнав передчасними висновки суду апеляційної інстанції про відсутність у Корякіна Д.В. статусу кредитора у цій справі про банкрутство боржника, у зв'язку із чим скасував ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 року у справі №911/408/17 та направив справу №911/408/17 для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.
Таким чином, за висновками суду апеляційної інстанції, вищенаведені обставини спростовують помилкові твердження заявника про те, що Верховним Судом підтверджено незаконність висновків, зроблених суддями Остапенком О.М., Сотніковим С.В. та Отрюхом Б.В. у постанові Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 року у справі №911/408/17.
Судова колегія звертає увагу заявника, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
При цьому, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Твердження Корякіна Д.В. про упередженість та необ'єктивність суддів Остапенка О.М., Сотнікова С.В., Отрюха Б.В., що ґрунтуються на свідомому порушенні останніми чинних норм законодавства при прийнятті постанови від 14.05.2025 року, а також на тому, що згадані судді не зможуть зробити щодо заявника інших висновків, ніж викладених у постанові від 14.05.2025 року, є припущеннями, які не підтверджені наявними у матеріалах справи документами.
Водночас, саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді, а відтак не є підставою для відводу суддів у розумінні ст. 35 ГПК України.
Враховуючи викладене, оскільки посилання заявника є безпідставними, недоведеними належними доказами та не знайшли свого підтвердження під час їх розгляду, суд вважає подану заяву про відвід суддів від розгляду справи №911/408/17 необґрунтованою.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Таким чином, оскільки на час надходження заяви про відвід ухвалою суду від 24.11.2025 року апеляційну скаргу Корякіна Д.В. на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.10.2025 року у справі №911/408/17 залишено без руху, тобто апеляційне провадження не відкрито та дату судового засідання по справі не визначено, така заява про відвід підлягає передачі на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у встановленому ч.1 ст.32 ГПК України порядку.
Керуючись ст.ст. 32, 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1.Заяву Корякіна Дмитра Вадимовича про відвід суддів Остапенка О.М., Сотнікова С.В., Отрюха Б.В. у справі №911/408/17 визнати необґрунтованою.
2.Справу №911/408/17 передати для визначення складу суду в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді С.В. Сотніков
Б.В. Отрюх