Справа № 991/12331/25
Провадження 1-кс/991/12422/25
05 грудня 2025 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та
1.На адресу Вищого антикорупційного суду 28 листопада 2025 року надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , подана в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
2.Скарга обґрунтована тим, що 24 листопада 2025 року ОСОБА_4 скерував до НАБ України заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 368, 369-2 КК України за фактом можливого вчинення протиправних дій керівними особами Офісу Генерального прокурора, фізичними особами, слідчими суддями та іншими особами.
3.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 28 листопада 2025 року справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
4.Під час судового розгляду представник заявника - адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримала, просила її задовольнити.
4.1.НАБ України не забезпечило представника в судове засідання. Проте від представника Бюро надійшли письмові заперечення щодо скарги з яких вбачається, що 25 листопада 2025 року до НАБ України надійшла заява ОСОБА_4 від 24 листопада 2025 року про вчинення кримінальних правопорушень. Представник Бюро зазначив, у заяві ОСОБА_4 відсутні достатні дані про конкретні обставини, які б свідчили про наявність ознак кримінальних правопорушень, підслідних Національному антикорупційному бюро України, згідно з вимогами ч. 5 ст. 216 КПК України. Зокрема, не конкретизовано, які саме дії посадових осіб містять ознаки наведених злочинів.
Листом від 03 грудня 2025 року № 112-294/37472 Бюро повідомило ОСОБА_4 про відсутність підстав для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей щодо обставин, викладених у заяві.
У задоволенні скарги представник Бюро просив відмовити, скаргу розглядати без його участі.
5.Неприбуття у судове засідання представника детектива, бездіяльність якого оскаржується не перешкоджає розгляду з огляду на приписи ч. 3 ст. 306 КПК України.
6.Правила визначення підслідності, що визначені частиною п'ятою статті 216 КПК України умовно можна поділити на наступні: за суб'єктом вчинення кримінального правопорушення (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України); за розміром предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України); за «адресатом активного підкупу чи впливу» (п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України). Відтак, для того, щоб слідчий суддя Вищого антикорупційного суду мав повноваження здійснювати розгляд будь-яких скарг чи клопотань належить встановити, зокрема, наявність одного із критеріїв, які пов'язані із умовами, які визначені у вищевказаній частині п'ятій статті 216 КПК України.
Стосовно розміру предмета кримінального правопорушення або завданої шкоди.
Щодо ймовірної кваліфікації за ст. 364 КК України розмір завданої шкоди повинен у п'ять тисяч і більше разів перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено, зокрема, службовою особою державного органу, правоохоронного органу).
Щодо ймовірної кваліфікації за статтями 368, 369-2 КК України розмір предмета кримінального правопорушення повинен у п'ятсот і більше разів перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.
Статею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень, й відтак розмір предмета кримінальних правопорушень або розміру завданої ними шкоди, для можливості кваліфікації діяння за статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК України для здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у 2025 році повинен становити не менше 15 140 000 грн (3028 грн х 5000). Розмір предмета кримінальних правопорушень для можливості кваліфікації діяння за статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК України для здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у 2025 році в будь-якому разі повинен становити не менше 1 514 000 грн (3028 грн х 500).
З огляду на те, що у заяві про вчинення злочину йдеться про ймовірне вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтею 368, 369-2 КК України внаслідок ймовірного вимагання у ОСОБА_4 неправомірної вигоди у розмірі 240 000 та 50 000 доларів США (10 124 112 грн та 2 109 190 грн відповідно, адже згідно з відомостями НБ України, офіційний курс долара США до гривні станом на день розгляду скарги становить 42,1838 грн), слідчий суддя дійшов до висновку, що скарга підлягає розгляду у ВАКС.
Крім цього, із заяви вбачається, що суб'єктом вчинення ймовірного злочину, передбаченого ст. 368 КК України, є прокурори органів прокуратури, зазначені у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру».
7.Дослідивши обставини, що викладені в скарзі та доданих до неї матеріалах, письмові заперечення детектива НАБ України, слідчий суддя доходить таких висновків.
7.1.Оцінка скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань на предмет обґрунтованості передбачає вивчення: 1) наявності правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії (у даному випадку внести відомості до ЄРДР); 2) наявності встановленого законом строку вчинення певної дії; 3) встановлення факту невиконання цього обов'язку у встановлений законом строк.
7.2.В ході судового розгляду встановлено, що 24 листопада 2025 року ОСОБА_4 скерував до НАБ України заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених 364, 368, 369-2 КК України.
7.3.Вказана заява ґрунтується на такому.
ОСОБА_4 є бенефіціаром голландських фондів Stichting Administratiekantoor LVV, Stichting Global Investment, Stichting Vanco Holding. Основні активи фондів (об?єкти нерухомості) розташовані в Україні. Ухвалами судів у кримінальному провадженні накладено арешти на нерухоме майно компанії, яке знаходиться на території України. За останні 10 років арешт на нерухоме майно накладався неодноразово.
Між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 03 січня 2025 року та 10 січня 2025 року відбулись телефонні розмови в яких остання фактично вимагала від нього кошти у розмірі 240 000 доларів США зазначаючи, що тільки у разі їх сплати його бізнес буде працювати, а арешти, накладені Офісом Генерального прокурора, за її посередництва буде знято керівництвом Офісу Генерального прокурора.
Із зазначених розмов, за переконанням заявника, ОСОБА_6 діяла не самостійно, а за домовленістю з 1) окремими прокурорами ОГП та 2) ймовірно заступником голови ДБР, які, з її слів, є близькими знайомими її цивільного чоловіка ОСОБА_7 . Останні, за її словами, могли вплинути на процесуальні рішення у провадженні, зокрема на питання про тимчасове зняття арешту з майна та активів, що дало б змогу їх переоформити на інших осіб.
Також заявник зазначав про отримання адвокатом ОСОБА_8 50 000 доларів США як прихованої неправомірної вигоди, адже саме її, як адвоката, рекомендували слідчі для надання правової допомоги у кримінальному провадженні.
Також, на переконання заявника, йому завдано істотної шкоди, адже умисне вчинення дій щодо не зняття арештів з майна свідчить про завдання істотної шкоди.
Враховуючи вищевикладене, заявник вважає, що наведені обставини потребують перевірки в межах досудового розслідування.
7.4.Станом на момент звернення до слідчого судді зі скаргою, відомості за згаданою заявою до ЄРДР внесені не були.
7.5.Заява була отримана органом досудового розслідування 25 листопада 2025 року (експрес-накладна KisExpres, лист НАБ України № 112-294/37472 від 03 грудня 2025 року). Відтак, передбачений кримінальним процесуальним законом строк на внесення відомостей до ЄРДР пропущений, що свідчить про наявність факту протиправної бездіяльності органу досудового розслідування.
8.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Пунктом 2 глави 1 розділу II Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджено Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298) встановлено таке: «Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення». Аналізуючи вказане вище можна констатувати, що в заяві про вчинення кримінального правопорушення наявний короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а також попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, тому її можна вважати належною правовою підставою для вжиття органом досудового розслідування дій, передбачених ст. 214 КПК України.
8.1.На переконання слідчого судді, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). Втім після внесення відомостей до ЄРДР, у разі встановлення органом досудового розслідування непідслідності цього кримінального правопорушення, прокурор, ураховуючи ст. 216 КПК України вправі визначити підслідність за іншим органом досудового розслідування.
До того ж, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06 липня 2022 року в справі № 454/2576/17, при внесенні відомостей до ЄРДР визначені КПК вимоги щодо дотримання правил підслідності не обов'язкові. Сама по собі реєстрація відомостей про кримінальне правопорушення і початок розслідування іншим слідчим органом, ніж тим, який визначено в ст. 216 КПК, не становить порушення кримінального процесуального законодавства й не свідчить про реалізацію повноважень, не передбачених КПК України. Слідчий не має права відмовити у внесенні відомостей до ЄРДР із підстав того, що виявлене кримінальне правопорушення йому не підслідне. Обов'язок розпочати досудове розслідування покладається на слідчого незалежно від того, чи належить відповідне кримінальне правопорушення до його предметної підслідності.
8.2.Слід звернути увагу на те, що формулювання положень статей 214 та 303 КПК України однозначно вказують на необхідність задоволення скарги на бездіяльність у формі невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки встановлені обставини, що викладені вище у тексті ухвали. Окрім того, пунктом 5 Рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(II)/2020 передбачено, що звертаючись до уповноважених державних органів із заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, особа очікувано перебуває в межах належної правової процедури, забезпечення якої є одним із завдань кримінального провадження (стаття 2 КПК України). Відтак, слідчий суддя не вправі оцінювати факти, що викладені в тексті заяви на предмет їх доведеності та встановлювати наявність події кримінального правопорушення, оскільки це свідчитиме про перебирання повноважень органу досудового розслідування.
8.3.Отже, слідчий суддя вважає, що з огляду на викладені заявником факти у заяві про вчинення кримінального правопорушення, не можливо однозначно стверджувати про відсутність події чи складу кримінального правопорушення, натомість зазначені у заяві обставини мають бути перевірені органом досудового розслідування, шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
9.Таким чином, оцінюючи доводи скарги та матеріали, що додані до неї, можна прийти до висновку про наявність підстав надати заявнику можливість ініціювати початок кримінального провадження та, відповідно, необхідність задоволення вимог скарги в цій частині.
Керуючись вищенаведеним та на підставі ч. 1 ст. 214, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя постановив:
1.Скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, задовольнити.
2.Зобов'язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою про кримінальне правопорушення від 24 листопада 2025 року, поданою ОСОБА_4 .
3.Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_9