Справа № 752/6343/25
Провадження по справі № 1-кп/752/1748/25
"04" грудня 2025 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
в ході судового розсліду кримінального провадження № 62023000000000253, дані про яке 20.03.2023, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.1 ст. 311 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Луганська Луганської області, громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України,
за участю сторін та учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
встановив:
З березня 2025 Голосіївським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд обвинувального акта щодо обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Під час судового розгляду 04.12.2025 прокурор, посилаючи на те, що ризики, які були підставами для застосування щодо обвинувачених запобіжних заходів, продовжують існувати, а завершити судових розгляд до завершення строку дії запобіжних заходів є неможливим, оскільки не досліджені письмові документи, не допитані свідки тощо, подав відповідні клопотання про продовження дії запобіжних заходів.
Так, прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був застосований щодо останнього ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15.08.2024 під час досудового розслідування, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.10.2025, який спливає 12.12.2025. Обґрунтовуючи клопотання прокурор вказував, що ризики, які були підставами для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу, зокрема передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Просить продовжити строк тримання під вартою на 60 днів із правом внесення застави у 20 прожиткових мінімумів доходів громадян в сумі 60560 грн.
Також прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, який був покладений на нього ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 08.10.2024 під час досудового розслідування, строк дії яких неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою суду від 14.10.2025 та спливає 14.12.2025. Обґрунтовуючи клопотання прокурор вказував на те, що ризики, які були підставами для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, зокрема передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Прокурор просить продовжити строк обов'язків на два місці.
Також прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді у вигляді обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, який був покладений на нього ухвалою Голосіївського районного суду м. Києві від 25.03.2025, продовжений ухвалою суду від 14.12.2025, строк дії яких спливає 14.12.2025. Обґрунтовуючи клопотання прокурор вказував на те, що ризики, які були підставами для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу, зокрема передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Прокурор просить продовжити строк обов'язків на два місці.
Сторона захисту заперечила проти задоволення клопотань прокурора.
Так, захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_9 вказував на безпідставність вимог прокурора щодо продовження строку дії обов'язків. Зазначив, що під час досудового розслідування та судового розгляду ОСОБА_5 належним чином виконував покладені на нього обов'язки. Має постійне місце проживання, працевлаштований, одружений, утримує малолітнього сина, 2021 р.н., раніше не судимий, має позитивну характеристику. Також вказав на безпідставність та необґрунтованість ризиків, про які вказує прокурор у клопотанні. Звертав увагу, що клопотання прокурора є ідентичними тим, з якими прокурор вже неодноразово звертався до суду раніше. Вважає, що прокурор не навів підстав, які б давали підстави вважати, що ризики не зменшилися та продовжують існувати. Просив у клопотанні відмовити.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав захисника. Запевнив суд не має наміру ухилятися від суду, буде з'являтися на судові виклики. Вказував на те, що має належну процесуальну поведінку. Просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_11 також заявила про безпідставність та необґрунтованість клопотання прокурора. Вказувала, що ОСОБА_6 має соціальні зв'язки, які є сталими, він утримує двох неповнолітніх дітей, проходить лікування від наркотичної залежності, у режимі стаціонар. Здав на зберігання закордонний паспорт. На її думку підстави для продовження дії обов'язків відсутні. Також вказала на безпідставність та необґрунтованість ризиків, про які вказує прокурор у клопотанні. Звертала увагу, що клопотання прокурора є ідентичними тому, з яким прокурор вже неодноразово звертався до суду раніше. Вважає, що прокурор не навів підстав, які б давали підстави вважати, що ризики не зменшилися та продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію захисника та просив у клопотанні прокурору відмовити. Запевнив суд не має наміру ухилятися від суду, буде з'являтися на судові виклики. Вказував на те, що має належну процесуальну поведінку.
Захисник ОСОБА_10 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, вказував на безпідставність та необґрунтованість вимог прокурора. Заявив клопотання про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби. Вказував на те, що ОСОБА_7 та його близькі родичі не мають можливості внести заставу, у визначеному судом розмірі. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 . Ця адреса є постійними місцем проживання ОСОБА_7 та його родини. Вважає, що при зміні запобіжного заходу його підзахисний зможе працевлаштуватися.
Обвинувачений ОСОБА_7 просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання про продовження строку тримання його під вартою та відпустити під домашній арешт. Він має постійне місце проживання. Не має наміру переховування, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, вчиняти інші злочини.
Прокурор заперечив проти клопотання захисника ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 на домашній арешт. Також просив відхилити доводи інших захисників, наведеним ними в якості заперечень на його клопотання.
Вирішуючи клопотання прокурора та захисника ОСОБА_10 суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення, або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Частиною 4 ст. 201 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Порядок продовження строку тримання під вартою регламентується нормами ст. 199 КПК України.
Згідно із ч.2 вказаної статті клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно із ч.5 вказаної статті, слідчий суддя (суд) зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч.3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Так судом становлено, що під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15.08.2024 підозрювану ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави, який неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.10.2025 Строк тримання під вартою спливає 12.12.2025
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25.09.2024р. підозрюваному ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави. Також у разі внесення застави на нього покладені обов'язки: не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; утримуватися від спілкування у поза процесуальний спосіб з свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Оскільки ОСОБА_5 був звільнений з-під варти у зв'язку із внесенням застави, строк покладених на нього обов'язків неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.10.2025. Строк обов'язків спливає 14.12.2025.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15.08.2024 щодо підозрюваного ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави, строк дії якого неодноразово продовжувався. Також ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.03.2025 ОСОБА_6 визначена застава у 20 розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб та у разі внесення застави на нього покладені обов'язки: не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; утримуватися від спілкування у поза процесуальний спосіб з свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Оскільки ОСОБА_6 30.04.2025 був звільнений з-під варти у зв'язку із внесенням застави, строк покладених на нього обов'язків неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.10.2025. Строк обов'язків спливає 14.12.2025.
Завершити судовий розгляд в період дії зазначених вище запобіжних заходів не вбачається за можливе, оскільки не досліджені докази сторони обвинувачення, не допитані свідки, обвинувачені тощо. До початку судового розгляду прокурор подав заяву про відкладення судового розгляду та надання йому часу для ознайомлення із матеріалами провадження.
Обґрунтовуючи вимоги клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, прокурор вказував, що ризики, які були підставами для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу, зокрема передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Так вважає, що існує ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_7 від суду, що пов'язує із тяжкістю можливого покарання, обставинами вчиненого злочину, даними про особу обвинуваченого; можливого здійснення незаконного впливу ОСОБА_7 на інших обвинувачених та недопитаних свідків, оскільки останній може вчинити такий незаконний вплив з метою уникнення кримінальної відповідальності. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на думку прокурор полягає у тому, що обвинувачений ОСОБА_7 може вчинити діяння, спрямовані на створення штучних доказів його невинуватості. Також посилаючись на дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який не має постійного місця проживання, роботи, сталого джерела доходів, що може стати підставою для продовження протиправної діяльності, вчинення ним інших кримінальний правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин тощо з метою отримання прибутку.
Вважає, що обраний запобіжний захід відповідає характеру й тяжкості діяння, суспільний інтерес, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_7 , зокрема не надає можливості перешкоджання виконання завдань кримінального провадження. Вважає ризики дійсними та триваючими. Наявність нових ризиків обґрунтовує введенням в Україні воєнного стану. Неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу на думу прокурора пов'язано із існуванням ризиків та неможливістю забезпечення іншими заходами належної процесуальної поведінки.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України, а саме: незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збут психотропної речовини вчинено за попередньою змовою групою осіб; незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуту психотропної речовини вчинено повторно за попередньою змовою групою осіб.
Надаючи оцінку доводам прокурора, які викладені у клопотанні та доповненнях, що надані ним у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що прокурор не довів, що ризики, які були підставами для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не зменшилися. Та обставина, що наразі в Україні продовжена дія воєнного стану, не може вважатися такою, що свідчить про існування нових ризиків, які виправдовують тримання ОСОБА_7 під вартою.
Крім того, зміст клопотання прокурора, дає підстави дійти висновку, що воно подавалося під час досудового розслідування, а не судового розгляду.
Крім того, прокурор не довів, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, які він вважає такими, що існують. Зокрема й стверджуючи, що ризик перешкоджання кримінальному провадженню є дійсним та триваючим, не зважаючи на те, що суд у попередніх ухвалах неодноразово вказував на те, що такий ризик недоведений. Крім того, той розмір застави, який просить встановити прокурор, як альтернативний вид запобіжного заходу, визначаючи його у мінімальному розмірі, визначеного у п. 2) ч.5 ст. 182 КПК України, як 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, також доводить, що певні ризики зменшилися.
Відповідно до ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Наведені обставини діють суду підстави дійти висновку про те, що клопотання прокурора є необґрунтованим та у його задоволені слід відмовити.
Суд вважає, що ризики переховування, незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених, вчинення нових злочинів зменшилися, враховуючи, строк тримання ОСОБА_7 під вартою, який обчисляється з 14.08.2024. Крім того суд враховує, що протягом тривалого часу обвинувачений не зміг внести заставу, пояснюючи це відсутністю заощаджень. Вказані обставини, пояснення дружини, які надані в попередньому судовому засіданні, дають підстави вважати, що визначений судом альтернативний захід у вигляді застави, яка визначена у межах нижньої ланки, визначеної для такої тяжкості кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_7 , що фактично робить застосований щодо ОСОБА_7 запобіжний захід безальтернативним.
Суд вважає, шо наведені стороною захисту обставини дають підстави для зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 з тримання під варту, на більш м'який, а саме цілодобовий домашні арешт за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 з покладанням раду обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України. Суд вважає, що такий запобіжний захід у сукупності із покладеними обов'язками, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 , а також запобіганням спробам переховування від суду, незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених, вчинення нових злочинів. Такий запобіжний захід також є таким, що відповідає характеру та тяжкості діянь, вчинення яких інкримінується ОСОБА_7 , відповідає публічному інтересу тощо.
Враховуючи наведене, клопотання сторони захисника ОСОБА_10 є таким, що підлягає задоволенню.
Щодо клопотання прокурора про продовження строку обов'язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Згідно із ч.7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені ч.5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Аналіз положень ст. 194, 199 КПК України дає підстави дійти висновку, що суд зобов'язаний відмовити у клопотанні про продовженні строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого, якщо прокурор не доведе, що обставини, зазначені у ч.3 ст.199 КПК України виправдовують подальше застосування такого заходу.
Суд вважає, що ризики, які були підставами для обрання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, з правом внесення застави на даний час зменшилися.
Так, суд враховує їх належну процесуальну поведінку, а також той факт, що відповідні обов'язки, які просить продовжити прокурор, також покладені на них ч.7 ст.42 КПК України. Крім того, суд враховує дані про осіб обвинувачених, про які було повідомлено захисниками: ОСОБА_5 має постійне місце проживання, працевлаштований, одружений, утримує малолітнього сина, 2021 р.н., раніше не судимий; ОСОБА_6 - має постійне місце проживання, утримує двох неповнолітніх дітей, проходить лікування від наркотичної залежності, у режимі стаціонар, здав на зберігання закордонний паспорт.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Враховуючи наведене, а також зміст клопотання прокурора, яке вкотре свідчить про те, що воно є ідентичним тим, що подавалося під час досудового розслідування, суд приходить до висновку, що прокурор не довів наявність обставин, які б виправдовували подальше застосування щодо обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України. Крім того, суд враховує, що відносно обвинувачених дії такий запобіжний захід як застава, який є таким, що забезпечить їх належну процесуальну поведінку.
На підстави викладеного, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку обов'язків, які покладені на обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 132, 176-178, 183, 194, 197, 199, 201, ч.1 ст. 331, 350 КПК України, суд
постановив:
клопотання захисника ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_7 раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги у межах строку досудового розслідування, тобто до 04.02.2026 (включно), звільнивши його з - під варти в залі суду.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 наступні обов'язки згідно ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це суд;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування з іншими обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також свідками у даному кримінальному провадженні, з приводу обставин кримінального правопорушення;
Строк дії обов'язків, визначити до 04.02.2026 включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтись у житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Прокурору у задоволенні клопотань відмовити.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту негайно направити для виконання до органу поліції за місцем проживання обвинуваченого та зобов'язати негайно поставити його на облік, про що повідомити суд.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_8 .
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим, захисникам та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2
______________ ___________ _______________