Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6597/25
Номер провадження2/711/3010/25
10 грудня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судових засідань Овезової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
18 липня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість заборгованості за договором позики в розмірі 33202,50 грн, а також судові витрати (вхідний №28931/25, а.с.2-5).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 10 листопада 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №76698255 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (далі - Договір позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 9500 грн, строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 2,5 % в день (базова процентна ставка/фіксована).
Відповідно до п.20 Договору позики, цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Також позивач у позові зазначає, що підписанням Договору позики відповідач підтвердив факт ознайомлення на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», що вбачається зі змісту п.п 5.1 п. 5 Договору позики.
Крім того, відповідач погодився, що до моменту підписання Договору позики він вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі (п.п.5.3 п.5 Договору позики).
Оскільки відповідач договірні зобов'язання за Договором позики належним чином не виконував, тому виникла заборгованість за означеним правочином у розмірі 33202,50 грн, з яких: 7600 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, та 25602,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
Щодо права вимоги про стягнення заборгованості за Договором позики до відповідача, то ТОВ «ФК «ЄАПБ» як позивач обгрунтовує це тим, що 14.06.2021 було укладено договір факторингу №14/06/21 (далі - Договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило за плату на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до боржників, що вказані у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №22 від 11.04.2024 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 33202,50 грн, з яких: 7600 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, та 25602,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
Водночас позивач у позові зазначає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, ним не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
З огляду на викладене ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за Договором позики в розмірі 33202,50 грн, з яких: 7600 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 25602,50 грн - сума заборгованості за відсотками, та судові витрати.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 серпня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін і на підставі уточнюючої позовної заяви №008079926 від 31 липня 2025 року про стягнення заборгованості за кредитним договором, що була долучена до заяви про усунення недоліків (вхідний №30703/25 від 31.07.2025); призначено розгляд справи по суті о 13 год 00 хв 10 жовтня 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.56-57).
Судове засідання, що було призначене о 13.00 год 10 жовтня 2025 року, не відбулося з підстав участі головуючого судді в Зборах суддів Придніпровського районного суду м.Черкаси (а.с.64, 65). Розгляд справи був відкладений до 11 год 30 хв 07.11.2025 (а.с.64-65).
Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 листопада 2025 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи в зв'язку з чим розгляд справи відкладений до 09 год 00 хв 10 грудня 2025 року (а.с.109).
Представник позивача Грибанов Д.В. у судове засідання не з'явився, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача, так і ОСОБА_3 як його представника, що були отримані цими учасниками справи 11.11.2025 (а.с.112 зворот, 113 зворот). Водночас представник позивача за довіреністю Грибанов Д.В., у пункті 4 прохальної частини позовної заяви, висловив прохання до суду здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача і, у випадку неявки в судове засідання відповідача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с.5).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 10 грудня 2025 року о 09 год 00 хв не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав, відзиву до суду не направив (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).
У зв'язку з цим 10 грудня 2025 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію сторони позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 10.11.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №76698255 (з на умовах повернення позики в кінці строку позики) (далі - Договір позики).
Пунктом 1 Договору позики передбачено, що позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
У підпунктах 2.1-2.3 п. 2 Договору позики сторони обумовили параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів. Зокрема, сума позики становила 9500,00 грн; строк позики (строк договору) - 30 днів; процентна ставка - 2,50%/день (базова); дата надання позики - 10.11.2023; дата повернення позики (останній день) - 09.12.2023; знижена процентна ставка/день (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності) - 2,5%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період воєнного стану) - 2,70%; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 114432,08%; орієнтовна загальна вартість позики - 16625 грн.
Крім того, з п.4 Договору позики судом встановлено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи зі строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами. Товариство на власний розсуд може зупинити нарахування процентів до спливу строку, визначеного у першому реченні цього пункту. Також зі змісту п.20 Договору позики суд встановив, що цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційних систем, із застосуванням електронного підпису позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Із п.28 Договору позики суд встановив, що у розділі «Позичальник», після анкетних даних відповідача ОСОБА_1 , містяться реквізити електронного платіжного засобу позичальника, а саме: НОМЕР_1 , а також відомості про електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а саме: Gx26dtrOuC (а.с.6-8).
Із таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит суд встановив, що датою видачі позивачем відповідачу кредиту в розмірі 9500 грн є 10.11.2023; строк кредитування: 30 днів; дата платежу: 09.12.2023; проценти за користування кредитом: 7125 грн; комісія за надання кредиту: 0,00 грн. Факт підписання відповідачем означеної таблиці підтверджується даними розділу «Позичальник», у якому міститься інформація про те, що ОСОБА_1 підписав означений документ як додаток №1 до Договору позики електронним підписом одноразовим ідентифікатором Gx26dtrOuC (а.с.9 зворот - 10).
Також суд встановив, що 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за плату, а ТОВ «1БАНК» відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені у відповідних Реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору (п.1.1 розділу 1 Договору позики) (а.с.10-12).
Відповідно до умов Додаткової угоди №7 від 13.06.2022 до Договору факторингу судом встановлено, що сторони Договору факторингу домовилися викласти п.9.1 Договору в наступній редакції: «Даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна зі сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік» (а.с.14).
Відповідно до умов Додаткової угоди №22 від 11.04.2024 до Договору факторингу суд встановив, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до боржників, перелік яких міститься у Реєстрі боржників №22 від 11.04.2024 (а.с.15).
Крім того із витягу з Реєстру боржників №22 до Договору факторингу суд встановив, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 на підставі Договору позики в сумі 33202,50 грн, з яких: 7600 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, та 25602,50 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.18).
Згідно розрахунку заборгованості, що підготовлений первинним позикодавцем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», суд встановив, що, станом на 11.04.2024, заборгованість відповідача перед первинним позикодавцем згідно Договору позики становить 33202,50 грн, з яких: 7600 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, та 25602,50 грн - сума заборгованості за відсотками. Водночас із цього письмового доказу суд встановив, що позивачем проценти за користування позикою в розмірі 25602,50 грн були нараховані за період з 10.11.2023 до 16.03.2024 і їх розмір є незмінним станом на день подачі позову. Також із означеного засобу доказування суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 06.12.2023 здійснив часткову сплату коштів первинному позикодавцю з метою виконання умов Договору позики в сумі 1900 грн, що зараховані ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у рахунок погашення основної суми позики (тіла позики) (а.с.19-21).
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 27.12.2007 № 8462, виданого Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зареєстровано як фінансову установу та на підставі додатку до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи №183 серії ФК, що видане 28.02.2012, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» має право здійснювати фінансові послуги без отримання ліцензії, а саме: факторинг (а.с.23, 23 зворот).
Відповідно до розпорядження Національної комісії що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №691 від 23.03.2017 «Про видачу товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)», ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на: надання послуг з факторингу (а.с.24).
Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами, дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі - Закон №675), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону №675).
Статтею 12 Закону №675 визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675).
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув право вимоги до відповідача за Договором позики на підставі Договору факторингу у взаємозв'язку з Додатковою угодою №22 від 11.04.2024 до Договору факторингу.
Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, з дослідженого безпосередньо в судовому засіданні Договору позики, суд встановив, що його сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови її надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на зазначених у ньому умовах шляхом підписання означеного правочину за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а саме: Gx26dtrOuC.
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання ним у позику від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошових коштів в сумі 9500 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Договору позики в строки, передбачені цим правочином.
Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов'язання щодо повернення суми позики за Договором позики як первинному позикодавцю ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», так і його правонаступнику у спірних правовідносинах ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 7600 грн (з урахуванням сплаченої відповідачем суми коштів у рахунок погашення основної суми боргу 1900 грн, що мало місце 06.12.2023) в рахунок погашення основної суми боргу підлягає задоволенню.
Щодо розміру заборгованості за відсотками в сумі 25602,50 грн, то суд зазначає про таке.
У підпунктах 2.1-2.3 п. 2 Договору позики сторони обумовили параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів. Зокрема, сума позики становила 9500,00 грн; строк позики (строк договору) - 30 днів; процентна ставка - 2,50%/день (базова); дата надання позики - 10.11.2023; дата повернення позики (останній день) - 09.12.2023; знижена процентна ставка/день (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності) - 2,5%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період воєнного стану) - 2,70%; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 114432,08%; орієнтовна загальна вартість позики - 16625 грн.
Крім того, з п.4 Договору позики судом встановлено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи зі строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами. Товариство на власний розсуд може зупинити нарахування процентів до спливу строку, визначеного у першому реченні цього пункту. Пунктом 6 Договору позики передбачено, що позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватись за базовою процентною ставкою, визначеною в п.п.2.3 п. 2 Договору позики, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами.
З аналізу положень означених пунктів Договору позики суд встановив, що сторонами означеного правочину досягнуто домовленості про те, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи зі строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами.
Тобто, позичальник зобов'язався сплачувати проценти за користування сумою позики в первинний строк позики (з 10.11.2023 до 09.12.2023), а у випадку не погашення всієї суми позики та відсотків за її ним користування, то відсотки підлягають нарахуванню до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором.
Як встановлено судом, 90 календарний день після закінчення первинного строку користування позикою (09.12.2023) сплинув 08.03.2024.
У випадку вияву волі позичальника на продовження строку користування позикою після закінчення означених строків, позичальник має право ініціювати продовження строку позики в електронній формі через особистий кабінет шляхом укладення з позикодавцем додаткової угоди.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Суд, перевіривши нарахування позивачем розміру боргу за нарахованими та несплаченими процентами за користування відповідачем сумою позики, керуючись ст.627 ЦПК України, а також умовами Договору позики, встановив, що їх розмір визначений неправильно.
Так, за період строку позики (з 10.11.2023 до 09.12.2023) розмір відсотків, які мав сплатити позикодавцю відповідач, становить 7150 грн (9500 грн х 0,025 х 30 днів).
Надалі, оскільки позичальник ОСОБА_1 не сплатив первинному позикодавцю ТОВ «1БАНК» повністю як тіло позики, так і відсотки у день закінчення строку позики (09.12.2023), тому застосуванню підлягає п.4 Договору позики, зокрема в частині того, що проценти за цим договором нараховуються щоденно…. та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором.
У зв'язку з цим після 09.12.2023, тобто спливу первісного строку позики, обов'язок позичальника сплачувати відсотки за користування сумою позики пролонгувався до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором.
Як встановлено судом 90 календарних днів після закінчення первісного строку позики сплинуло 08.03.2024. Отже, первинний позикодавець ТОВ «1БАНК» мало право нараховувати відсотки за користування позичальником сумою позики лише до 08.03.2024 включно.
У зв'язку з цим розрахунок відсотків за користування позичальником ОСОБА_1 сумою позики згідно умов Договору позики є наступним:
1)з 10.11.2023 до 06.12.2023 (дати сплати позичальником 1900 грн у рахунок погашення основної суми позики, а.с.19) розмір відсотків, які мав сплатити позикодавцю відповідач, становить 6 412,50 грн (9500 грн (тіло позики) х 0,025 = 237,50 грн; 237,50 грн х 27 днів = 6 412,50 грн));
2)з 07.12.2023 до 09.12.2023 розмір відсотків, які мав сплатити позикодавцю відповідач, становить 570 грн (7600 грн (тіло позики з урахування сплачених позичальником 06.12.2023 1900 грн) х 0,025 = 190 грн; 190 грн х 3 дні = 570 грн));
3)з 10.12.2023 до 08.03.2024 розмір відсотків, які мав сплатити позикодавцю відповідач, становить 17100 грн (7600 грн х 0,025 = 190 грн; 190 грн х 90 днів = 17100 грн)).
Отже, сукупний розмір відсотків, що підлягали сплаті первинному позикодавцю ТОВ «1БАНК», у період строку позики з урахуванням положень п.4 Договору позики, складає 24 082,50 грн (6412,50 грн + 570 грн + 17100 грн).
Водночас суд звертає увагу учасників справи, що позивач всупереч положеннями ч.1 ст.81 ЦПК України не надав суду належних і допустимих засобів доказування щодо узгодження між сторонами Договору позики права позикодавця нараховувати позичальнику відсотки за користування сумою позики після спливу 90 календарних днів після закінчення первісного строку користування позикою. У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що нарахування ТОВ «1БАНК» позичальнику ОСОБА_1 відсотків за користування сумою позики, за період з 09.03.2024 до 16.03.2024 (а.с.19 зворот) без укладення додаткової угоди в порядку, передбаченому п.6 Договору позики, є таким, що не узгоджується із умовами Договору позики, зокрема пунктами 4,6 означеного правочину, тобто є необгрунтованим.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що розмір відсотків, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача в розмірі 25602,50 грн, підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі 24082,50 грн.
Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за Договором позики, зокрема, з призми розміру сплачених ним коштів у рахунок як погашення суми кредиту, так і відсотків, що вплинуло б на розмір заборгованості, зокрема, за відсотками.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за відсотками згідно умов Договору позики є частково обгрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню частково в сумі 24082,50 грн.
Що стосується прохання позивача, викладеного у п.3 прохальної частини позовної заяви від 27.06.2025 про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, то суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із дослідженої платіжної інструкції кредитового переказу коштів №119605 від 24.06.2025 (а.с.2) судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 3028 грн. Інших доказів, понесених позивачем судових витрат, матеріали означеної позовної заяви не містять.
З огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за Договором позики в розмірі 33202,50 грн, проте судом позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково, в розмірі 31 682,50 грн, що складає 95,42% від ціни позову (31682,50 грн / 33202,50 грн), тому з відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 889,32 грн, тобто 95,42% від розміру сплаченого позивачем судового збору (3028 х 0,9542).
Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення із відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково в розмірі 31 682,50 грн, з яких: 7600 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), та 24082,50 грн - заборгованість за відсотками. Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2889,32 грн судового збору.
Керуючись ст. 516, 527, 530, 610, 626-628, 634, 638, 1046, 1048-1049, 1077, 1082 ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 128, 133, 141, 247, 263-265, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, суд
позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 76698255 від 10 листопада 2023 року в розмірі 31 682 (тридцять одна тисяча шістсот вісімдесят дві) гривні 50 (п'ятдесят) копійок, з яких: 7600 (сім тисяч шістсот) гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, та 24 082 (двадцять чотири тисячі вісімдесят дві) гривні 50 (п'ятдесят) копійок - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2889 (дві тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять) гривень 32 (тридцять дві) копійки судового збору.
У іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне заочне рішення складене 10 грудня 2025 року.
Сторони у справі:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: О. В. Петренко