10.12.2025 Провадження по справі № 2/940/798/25
Справа № 940/2041/25
Іменем України
10 грудня 2025 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Самсоненка Р.В.
за участю секретаря судових засідань Зіп'юк Т.А.
розглянувши в приміщенні суду в м. Тетієві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» пред'явило позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3128895 від 14.04.2021 року в розмірі 17273,20 грн. та понесених судових витрат.
Позовна заява мотивована тим, що 14.04.2021 в особистому кабінеті ТОВ «Мілоан» відповідачка ОСОБА_1 подала заявку на отримання кредиту № 3128895. ТОВ «Мілоан» направлено відповідачці електронним повідомленням одноразовий ідентифікатор, при введенні якого ОСОБА_1 підтвердила прийняття умов кредитного договору № 3128895 від 14.04.2021. Відповідачка уклала договір про споживчий кредит № 3128895 від 14.04.2021 з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення Михайловській К.В. були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7000,00 грн. Натомість, відповідачка умови договору не виконала, сума кредиту не повернула.
13.09.2021 згідно умов договору відступлення прав вимоги № 07Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором № 3128895 від 14.04.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 17273,2 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6612,00 грн; заборгованість за відсотками - 9891,20 грн.; заборгованість за комісійними винагородами - 770,00 грн.
З огляду на зазначене, ТОВ «Діджи Фінанс» просить позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 15.10.2025 відкрито провадження в справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторони у справі повідомлялися належним чином про дату, час і місце розгляду справи.
За останнім відомим зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки ОСОБА_1 надсилалась ухвала про відкриття провадження, яка повернулася до суду не врученою з відміткою Укрпошти про причини повернення: «за закінченням терміну зберігання». Крім того, відповідачка про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Верховний Суд у постанові від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18 зазначив: «Отже, листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування».
Відтак, оскільки ухвала про відкриття провадження направлена відповідачці за її зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання листом рекомендованою кореспонденцією, суд в достатній мірі виконав обов'язок щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Судом встановлено, що 14.04.2021 відповідачка ОСОБА_1 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» подала заявку на отримання кредиту № 3128895.
На мобільний номер телефону відповідачки електронним повідомленням відправлено одноразовий ідентифікатор, що є аналогом ЕЦП (електронного цифрового підпису). Даний ідентифікатор введено ОСОБА_1 , тим самим підтверджено прийняття умов кредитного договору № 3128895 від 14.04.2021, який також знаходиться у власному кабінеті відповідачки на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан».
Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит № 3128895 від 14.04.2021.
Відповідно до п. 1.1 договору, кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2 Договору (далі кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плату) у встановлений п. 1.4 Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника.
Пунктом 1.2 договору визначено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 7000,00 грн. у валюті: українські гривні.
Пунктом 1.3 договору визначено, що кредит надається строком на 27 днів з 14.04.2021 (строк кредитування).
Відповідно до п. 1.4 договору, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 11.05.2021.
Згідно з п. 1.5 договору, загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 3132.50 грн. в грошовому виразі та 605.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 10132.50 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань.
1.5.1. Комісія за надання кредиту: 770.00 грн., яка нараховується за ставкою 11.00 відсотків від суми кредиту одноразово.
1.5.2. Проценти за користування кредитом: 2362.50 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до п. 2.2.1 договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1-1.5.2 Договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3 Договору.
Відповідно до п. 6.1. договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 3128895 від 14.04.2021 сторони погодили графік платежів.
Водночас, на підтвердження факту укладення договору про споживчий кредит № 3128895 від 14.04.2021 позивач також надав: паспорт споживчого кредиту № 3128895 від 14.04.2021; анкету-заяву на кредит № 3128895 від 14.04.2021; прийняття рішення по заяві.
Відповідно до платіжного доручення 43831420 від 14.04.2021 ТОВ «Мілоан» здійснило переказ коштів відповідачці в сумі 7000,00 грн, згідно договору про споживчий кредит № 3128895 від 14.04.2021.
Отже, ТОВ «Мілоан» виконав взяті на себе зобов'язання за договором, а саме надало відповідачці кредит у розмірі, відповідно до умов договору.
13.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги № 07Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «Діджи Фінанс» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, у тому числі за договором про споживчий кредит № 3128895 від 14.04.2021, за яким ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 17273,2 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6612,00 грн; заборгованість за відсотками - 9891,20 грн.; заборгованість за комісійними винагородами - 770,00 грн.
25.07.2025 позивачем на адресу відповідачки було направлено досудову вимогу, проте остання залишилась без задоволення.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Отже, відповідачка ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» вчинили дії, визначені статтями 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки відповідачка підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Підписавши договір, відповідачка надала свою згоду на його укладення, погодилась з усіма умовами та змістом, повністю розуміючи і зобов'язуючись неухильно дотримуватися умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частинами 1 та 2 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так, надані позивачемдокази, які досліджені судом, підтверджують факт порушення відповідачкою ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за договором про споживчий кредит № 3128895 від 14.04.2021.
Водночас, відповідачкою ОСОБА_1 не надано до суду жодних пояснень, відзиву на позовну заяву, а також жодних доказів на спростування суми заборгованості у зазначеному розмірі.
Отже, з огляду на наведені вище норми права, встановлені фактичні обставини справи, враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти разом з відсотками не повертає, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем ТОВ «Діджи Фінанс», до якого перейшло право вимоги, розмір якої підтверджено наданим позивачем розрахунком та відповідачкою не спростовано, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як встановлено судом, позивачем понесені судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в сумі 2422,40 грн.
Отже, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76, 81, 82, 133, 137, 141, 178, 247, 264-268, 279, 354 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 513, 514, 525, 526, 530, 611, 638, 639, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ПУМБ», заборгованість за договором про споживчий кредит № 3128895 від 14.04.2021 у розмірі 17273 (сімнадцять тисяч двісті сімдесят три) гривні 20 копійокта понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Р.В. Самсоненко