Справа № 369/23053/25
Провадження № 2/369/12632/25
09.12.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної та майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь майнову шкоду у розмірі 74323,88 грн та у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн, а також судові витрати, що включають витрати на правову допомогу 25000 грн, судовий збір 1816,80 грн, витрати на проведення психологічного дослідження 1500 грн.
Позивачем подана заява, в якій він просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на автомобіль марки VOLVO V40 2014 р.в., д.н.з НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 .
В обґрунтування вказаних вимог заявник посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення його оспорюваних прав, за захистом яких він звернувся.
Згідно з п. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зміст і форма заяви відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).
Пунктом 1 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачений такий вид забезпечення позову як накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Судом встановлено, що до позовної заяви долучені документи, які свідчать про наявність спору між сторонами.
Згідно з відповіддю № 2105426 з Єдиного державного реєстру транспортних засобів ОСОБА_3 є власником транспортного засобу марки VOLVO V40 2014 р.в., д.н.з НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 .
До заяви долучені світлини з екрану, з яких слідує, що на вебсайті auto.ria.com розміщено оголошення щодо продажу вказаного транспортного засобу за 11900 доларів США.
У постанові Верховного Суду від 05 травня 2025 року у справі № 466/2651/23 викладено висновок про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахування такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками справи.
У постанові Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі № 755/8534/24 зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом залежно від конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Оскільки судом встановлено, що позивач звернувся з позовом про стягнення майнової шкоди у розмірі 74323,88 грн та у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн, а також судових витрат та, крім того, судом встановлено, що відповідач є власником вищевказаного майна, суд дійшов висновку про те, що заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на таке майно підлягає задоволенню, з огляду на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, і такий захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Водночас, зважаючи на високу вартість майна, на яке накладається арешт, а також на те, що судом не встановлена фактична наявність іншого майна у володінні відповідача, на яке можливо накласти арешт, доцільним буде роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.
Керуючись ст.ст. 149-153, 157, 260, 261, 353-354 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної та майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб марки VOLVO V40 2014 р.в., д.н.з НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду про забезпечення позову може бути пред'явлена до виконання, починаючи з дня набрання нею законної сили.
У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Стягувач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Боржник: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Мартиненко В.С.