Справа № 369/14466/21
Провадження № 2-р/369/3/25
(про роз'яснення судового рішення)
08.11.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Фінагеєвій І.О.,
за участю секретаря Іларіонова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2023 року у справі № 369/14466/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доступні фінанси», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ТОВ «Битоптторг», Акціонерне товариство «Сенс-Банк», про визнання порушеним права власності на земельну ділянку, скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання таким, що втратив чинність, іпотечного договору, визнання недійсним договору передачі прав за іпотечним договором, скасування запису у реєстрі іпотек про наявність обтяжень земельної ділянки, визнання дії кредитного договору припиненим, -
У провадженні судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвої І.О. перебувала вищевказана цивільна справа № 369/14466/21.
28 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2023 року у справі № 369/14466/21. Просив суд роз'яснити, не змінюючи змісту судового рішення, яким чином до складу учасників у справі № 369/14466/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доступні фінанси», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ТОВ «Битоптторг», Акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання порушеним права власності на земельну ділянку, скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання таким, що втратив чинність, іпотечного договору, визнання недійсним договору передачі прав за іпотечним договором, скасування запису у реєстрі іпотек про наявність обтяжень земельної ділянки, визнання дії кредитного договору припиненим потрапило Акціонерне товариство «Сенс-Банк», постановивши відповідну ухвалу.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29 листопада 2023 року заяву передано для розгляду судді Фінагеєвій І.О.
Згідно копії журналу переміщення справ та запису переміщення справ в АСДС КП «Д-3», цивільну справу № 369/14466/21, передано судді Фінагеєвій І.О. 04 листопада 2025 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
З аналізу вищевказаних положень процесуального закону вбачається, що призначення судового засідання для розгляду заяви про роз'яснення судового рішення є ініціативою суду.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути заяву про роз'яснення судового рішення без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи та подану заяву, дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У провадженні судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвої І.О. перебувала вищевказана цивільна справа № 369/14466/21.
22 листопада 2023 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доступні фінанси», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ТОВ «Битоптторг», Акціонерне товариство «Сенс-Банк», про визнання порушеним права власності на земельну ділянку, скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання таким, що втратив чинність, іпотечного договору, визнання недійсним договору передачі прав за іпотечним договором, скасування запису у реєстрі іпотек про наявність обтяжень земельної ділянки, визнання дії кредитного договору припиненим було відмовлено.
28 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2023 року у справі № 369/14466/21. Просив суд роз'яснити, не змінюючи змісту судового рішення, яким чином до складу учасників у справі № 369/14466/21 потрапило Акціонерне товариство «Сенс-Банк».
Згідно ч. 2 ст. 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Відповідно пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року № 14, роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Як свідчить тлумачення частин 1 та 2 ст. 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'яснення підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Отже, роз'ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду.
З системного аналізу чинного законодавства вбачається, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом - відсутністю причинно-наслідкових зв'язків у межах документу, невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині; недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановляння додаткового рішення цим же судом.
Зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення вбачається, що заявник просить роз'яснити наявність у судовому рішенні найменування юридичної особи - Акціонерного товариства «Сенс-Банк», тобто заявник просить суд роз'яснити не сам текст рішення, а коло осіб - учасників справи.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2023 року у справі № 369/14466/21, про роз'яснення якого подано заяву, є мотивованим, його резолютивна частина відповідає вимогам чинного законодавства та є чіткою і зрозумілою за своїм змістом, в тому числі щодо кола осіб, а тому відсутні підстави для роз'яснення цього судового рішення.
Керуючись ст.ст. 247, 260, 271, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2023 року у справі № 369/14466/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доступні фінанси», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ТОВ «Битоптторг», Акціонерне товариство «Сенс-Банк», про визнання порушеним права власності на земельну ділянку, скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання таким, що втратив чинність, іпотечного договору, визнання недійсним договору передачі прав за іпотечним договором, скасування запису у реєстрі іпотек про наявність обтяжень земельної ділянки, визнання дії кредитного договору припиненим, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Суддя Інна ФІНАГЕЄВА